Ухвала суду № 30449729, 26.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р.Справа № 2а-15848/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Бондара В.О. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-15848/11/2070

за позовом Державного підприємства заводу "Електроважмаш"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство завод "Електроважмаш" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року та № 0001620840 від 21.11.2011 року;

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 р. позов Державного підприємства заводу "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001620840 від 21.11.2011 року. Податкове повідомлення-рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року в сумі 459 677,66 грн. визнано протиправним та скасовано. У задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року в сумі 407 824,34 грн. було відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, надали заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що державне підприємство завод "Електроважмаш" пройшло встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстроване Виконавчим комітетом Орджонікідзевської районної ради народних депутатів м. Харкова 03.12.1991 року. Перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС за № 156. Зареєстроване платником ПДВ.

Фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) з питань нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень, липень, серпень 2011 року.

За результатом перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було складено Акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) з питань нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень, липень, серпень 2011 року" № 2148/40-028/00213121 від 04.11.2011 року (надалі - Акт перевірки № 2148).

Згідно висновків Акту перевірки № 2148 ДП завод "Електроважмаш" в рамках позовних вимог порушено:

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту квітня 2011 року на суму ПДВ 37 279,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Інтехмаш" та ТОВ "Хром-Сталь", що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 ПК України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 37 279,0 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту травня 2011 року на суму ПДВ 117 871,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Хром-Сталь", що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 ПК України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 117 871,0 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту червня 2011 року на суму ПДВ 192 196,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Хром-Сталь", що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 192 196,0 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту за липень 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Світ Кассандри-350" та ТОВ "Промспец Консалтінг" на загальну суму 79 187,0 грн., що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 ПК України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за липень 2011 року у розмірі 79 187,0 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено суму податкового кредиту серпня 2011 року на суму ПДВ 150 072,0 гривень по взаємовідносинам з ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ТОВ "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", що призвело до порушення п. 200.1 ст. 200 ПК України, а саме заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 150 072,0 грн.;

- абзацу "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2011 року на 37 279,0 грн., за липень 2011 року на 63 123,0 грн. та за серпень 2011 року на 391 979,0 грн.;

- абзацу "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) за серпень 2011 року на 867 502,0 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 2148/40-028/00213121 від 04.11.2011 року від 04.11.2011 року позивачем до контролюючого органу були надані заперечення від 11.11.2011 року № 248-854. Листом СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 17.11.2011 року № 15567/10/40-035 залишено без змін висновки акту перевірки.

На підставі висновків Акту № 2148 СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001610840 від 21.11.2011 року, яким ДП завод "Електроважмаш" зменшено суму від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року на суму 867502,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0001620840 від 21.11.2011 року, яким ДП завод "Електроважмаш" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2011 року в сумі 37279,00 грн., за липень 2011 року в сумі 63123,00 грн., за серпень в сумі 391979,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції за червень 2011 року в розмірі 1 грн., за липень 2011 року в розмірі 31561,50 грн., за серпень 2011 року в розмірі 195989,50 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що укладені позивачем правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не ким не оскаржені та у судовому порядку не визнані не дійсними, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та з того, що у позивача є в наявності передбачені чинним законодавством підстави для віднесення сум податку на додану вартість за цими операціями до складу податкового кредиту, а тому позивачем правомірно включена до складу від'ємного значення з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки № 2148/40-028/00213121 від 04.11.2011 року, підставами для висновку про завищення суми податкового кредиту став висновок податкового органу про те, що правочини укладені від імені державного підприємства заводу "Електроважмаш" з ТОВ "Хром-Сталь", ТОВ "Стандарт", ПП "Позітрон", ТОВ "Компані "Плазма", ТОВ "Промспец Консалтінг", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Світ Касандри - 350" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ДП завод "Електроважмаш" з ТОВ "Світ Касандри - 350" було укладено договір № 238-15/101 від 20.01.2011 року.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи рахунком - фактурою № СФ-0000010 від 20.01.2011 року, податкової накладної №2300 від 24.01.2011 року, прибуткового ордеру № 48 від 26.01.2011 року, видаткової накладної №2300 від 24.01.2011 року, витягу з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; лімітно-забірні картки та вимогами до них, якими підтверджено використання у господарській діяльності поставленої продукції.

ДП завод "Електроважмаш" з ТОВ "Хром-Сталь" було укладено договори № 238/16-80-Т від 09.09.2010 року та №238/16-134-Т від 11.04.2011 року,

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи податкової накладної № 3 від 06.04.2011 року, прибуткового ордеру № 235 від 07.04.2011 року, накладної № 43 від 07.04.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК, що підтверджує надходження продукції, а також відображає відомості про якість та комплектність поставленого товару з посиланням на номер накладної по якій поставлено товар, витяг з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш", податкової накладної № 6 від 10.03.2011 року, прибуткового ордеру № 154 від 10.03.2011 року, накладної № 26 від 10.03.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК, податкової накладної № 2 від 02.03.2011 року та № 16 від 28.03.2011 року, прибуткового ордеру № 199 та № 198 від 25.03.2011 року, накладних №36 від 25.03.2011 року та № 38 від 28.03.2011 року, витягів з журналу вхідного контролю ВТК, податкової накладної № 10 від 14.03.2011 року, прибуткового ордеру № 169 від 14.03.2011 року, накладної № 28 від 14.03.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК, податкової накладної № 7 від 17.05.2011 року, прибуткового ордеру № 372 від 17.05.2011, накладної № 64 від 17.05.2011, витяг з журналу вхідного контролю ВТК, що підтверджує надходження продукції, а також відображає відомості про якість та комплектність поставленого товару з посиланням на номер накладної по якій поставлено товар, витяг з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної № 8 від 17.05.2011 року, прибуткового ордеру № 371 від 17.05.2011 року, накладної № 63 від 17.05.2011 року, витяг з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної № 5 від 17.06.2011 року, прибуткового ордеру № 504 від 17.06.2011 року, накладної № 73 від 17.06.2011 року, витяги з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної №3 від 16.07.2011 року, прибуткового ордеру № 615 від 18.07.2011 року, накладної № 78 від 16.07.2011 року, витяги з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш".

ДП завод "Електроважмаш" з ТОВ "Інтехмаш" було укладено договори № 238/15-215 від 28.03.2011 року, № 238/15-216 від 28.03.2011 року, № 238-13/50 від 09.02.2011 року.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи податкової накладної № 1801 від 18.04.2011 року, прибуткового ордеру № 337 від 26.04.2011 року, видаткової накладної № 1801 від 18.04.2011 року, витягу з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш", податкової накладної №1805 від 18.04.2011 року, прибуткового ордеру № 336 від 26.04.2011 року, накладної № 1805 від 18.04.2011 року, витягу з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш", податкової накладної № 501 від 05.04.2011 року, прибуткового ордеру № 276 від 08.04.2011 року, накладної № 501 від 05.04.2011 року, витягу з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш".

ДП завод "Електроважмаш" з ТОВ "Компані "Плазма" було укладено договори № 238-13/46 від 04.02.2011 року, № 238-13/110 від 15.06.2011 року, № 238-15/241-Т від 15.08.2011 року.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи податкової накладної №1110804 від 11.08.2011 року, прибуткового ордеру № 686 від 11.08.2011 року, видаткової накладної № 2078 від 11.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК, що підтверджує надходження продукції, а також відображає відомості про якість та комплектність поставленого товару з посиланням на номер накладної по якій поставлено товар, витяг з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш", податкової накладної №1080801 від 08.08.2011 року, прибуткового ордеру №681 від 08.08.2011 року, видаткової накладної № 2007 від 08.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш", податкової накладної №1110803 від 08.08.2011 року, прибуткового ордеру № 697 від 15.08.2011 року, видаткової накладної № 2077 від 11.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш".

ДП завод "Електроважмаш" з ПП "Позітрон" було укладено договір №207-03/57-Т від 27.12.2011 року.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи податкової накладної № 12 від 12.08.2011 року, прибуткового ордеру № 587 від 16.08.2011 року, видаткової накладної № 336 від 12.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; лімітно-забірних карток та вимог до них, якими підтверджено використання у господарській діяльності поставленої продукції.

ДП завод "Електроважмаш" з ТОВ "Стандарт" було укладено договір №238-13/121-Т від 11.08.2011 року.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи податкової накладної № 229 від 12.08.2011 року, прибуткового ордеру № 224 від 12.08.2011 року, прибуткового ордеру № 3 від 26.07.2011 року, прибуткового ордеру № 4 від 02.08.2011 року, видаткової накладної № 929 від 12.08.2011 року, видаткової накладної № 866 від 26.07.2011 року, видаткової накладної № 880 від 02.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної № 289 від 18.08.2011 року, прибуткового ордеру № 245 від 18.08.2011 року, видаткової накладної № 438 від 18.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної № 453 від 31.08.2011 року, прибуткового ордеру № 255 від 31.08.2011 року, видаткової накладної № 443 від 31.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної № 216 від 12.08.2011 року, прибуткового ордеру № 240 від 12.08.2011 року, видаткової накладної № 898 від 12.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш"; податкової накладної № 370 від 26.08.2011 року, прибуткового ордеру № 253 від 26.08.2011 року, видаткової накладної № 949 від 26.08.2011 року, витягу з журналу вхідного контролю ВТК та з журналу обліку ввезеної продукції на ДП завод "Електроважмаш".

ДП завод "Електроважмаш" з ТОВ "Промспец Консалтінг" було укладено договір №б/н від 15.03.2011 року.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи податкової накладної № 453 від 30.06.2011 року, Акту виконаних робіт № 2 від 30.06.2011 року.

Укладання вищезазначених договорів було пов'язано з власною господарською діяльністю позивача, що доведено матеріалами справи.

Суд першої інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, а суд апеляційної інстанції погодився, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" судом апеляційної інстанції робиться висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Так, наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, контрагентом на адресу позивача були виписані податкові накладні, що відповідали вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та не оспорюються відповідачем.

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем була включена до податкового кредиту відповідного періоду, вищезазначені податкові накладні відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, дані відповідають додаткам до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість.

Податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

Колегія судів зазначає, що відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Крім того, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Більш того, вони не є підставою для нарахування податкового зобов'язання.

Підприємством позивача правомірно відображено в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання.

Разом з цим колегія судів зазначає, що в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентом.

Тобто позивач не може нести наслідків невиконання постачальниками їх зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, відповідачем ані в суді першої інстанції так ані в суді апеляційної інстанції не було доведено наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції взяв до уваги той факт, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновки суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивовані виключно посиланням на проведенні заходи податкових інспекцій на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача. Однак в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювались, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаних договорів недійсним.

Крім того щодо правовідносин позивача з ТОВ "Український стандарт" та ТОВ "Ітер" колегія судів зазначає.

Судом першої інстанції було встановлено, що висновок відповідача про зменшення суми від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року в розмірі 375454,00 грн. по правовідносинах з ТОВ "Український стандарт" та ТОВ "Ітер" ґрунтується на неврахуванні позивачем висновків Акту перевірки № 1870/40-028/00213121 від 29.07.2011 року.

Так, фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП завод "Електроважмаш" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по правовим відносинам з ТОВ "Сонар", ТОВ "Український стандарт", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Ітер" за період липень - грудень 2009 р., січень - травень, вересень, жовтень 2010 року, лютий -травень 2011 року та податку на прибуток за період 2009 рік, 2010 рік, 1 квартал 2011 року.

За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було складено Акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП завод "Електроважмаш" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по правовим відносинам з ТОВ "Сонар", ТОВ "Український стандарт", ТОВ "Інтехмаш", ТОВ "Ітер" за період липень - грудень 2009 р., січень - травень, вересень, жовтень 2010 року, лютий -травень 2011 року та податку на прибуток за період 2009 рік, 2010 рік, 1 квартал 2011 року" № 1870/40-028/00213121 від 29.07.2011 року (надалі - Акт № 1870).

На підставі висновків Акту № 1870 СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесено податкові повідомлення-рішення від 16.08.2011 року № 0001050840 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сум 389239,00 грн., № 0001060840 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5551219,00 грн., № 0001070840 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6059074,00 грн.

ДП завод "Електроважмаш" оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року у справі № 2а-14512/112070 позов ДП завод "Електроважмаш" до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.08.2011 року № 0001050840, № 0001060840 та № 0001070840.

В силу статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року у справі № 2а-14512/112070 набрала законної сили.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ст. 255 обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Тобто судом першої інстанції було вірно визначено, що висновки відповідача про порушення ДП завод "Електроважмаш" норм Податкового кодексу України щодо завищення від'ємного значення ПДВ на загальну суму 375454,00 грн., з якої: 375044,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Український стандарт" та 410 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Ітер" визнані не правомірними в судовому порядку, а отже сума 375454,00 грн., з якої: 375 044,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Український стандарт" та 410 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Ітер" правомірно включено позивачем складу до від'ємного значення з ПДВ.

Відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також , п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції те, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та встановлено відсутність підстав для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. по справі № 2а-15848/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Бондар В.О. Зеленський В.В.