Рішення № 30448673, 01.04.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/11068/2012 (2/412/277/2012)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Черновського Г.В.,

при секретарі - Савченко Ю.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Монатка Д.С.,

представника третьої особи - Літвінової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу № 412/11068/2012 (2/412/277/2012) за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства „Страхва компанія „Інгосстрах", третя особа - Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк", про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

27 серпня 2012 року ОСОБА_4 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгосстрах", зазначивши третьої особою ПАТ КБ „Приватбанк", про стягнення страхового відшкодування.

Позивач та її представник у позовній заяві з урахуванням уточнень та у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилались на те, що 25 червня 2009 року між ОСОБА_4 та ЗАТ „СК „Інгосстрах", найменування якого було змінено на Приватне акціонерне товариство „Страхва компанія „Інгосстрах" був укладений договір страхування наземного транспорту № K3V3АК00047120, відповідно до якого був застрахований належний позивачу автомобіль Mitsubishi Lanser (д/н НОМЕР_1). В результаті настання страхового випадку, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, страховик відмовляється виплатити страхове відшкодування у повному обсязі. Під час розгляду цивільної справи за позовом ПАТ КБ „Приватбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № К3V3АК02476280 від 05 червня 2007 року було з'ясовано, що відповідач ЗАТ „СК „Інгосстрах" сплатив вигодонабувачу - ПАТ КБ „Приватбанк", 3 442,90 доларів США, що еквівалентно 27 175,50 грн. 29 липня 2010 року, та 7 962,51 доларів США, що еквівалентно 63 409,45 грн. 22 грудня 2010 року. Враховуючи те, що розмір страхового відшкодування становить 113 843,146 грн., у позивача виникла заборгованості перед вигодонабувачем - ПАТ КБ „Приватбанк", яка станом на 22 жовтня 2010 року становить 23 258,21 грн., що також призвело до безпідставного нарахування відсотків за користування кредитом, який було отримано саме на придбання зазначеного автомобіля, комісії та пені, внаслідок чого заборгованість позивача перед кредитором - ПАТ КБ „Приватбанк", була збільшена. У зв'язку з зазначеним, ОСОБА_4 звернулась до суду з даним позовом та просила суд, з урахуванням уточнень, стягнути з відповідача на користь позивача 23 258,21 грн. недоплаченого страхового відшкодування, 1 260,53 грн. - пені, 1 162,91 грн. - інфляційного збільшення заборгованості за несплату частини страхового відшкодування, а також судовий збір у розмірі 256,82 грн. (а. с. 3-6, 61-63).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги згідно уточнень підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволені.

Представник відповідача - ПрАТ „СК „Інгосстрах" - у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог ОСОБА_4, надав суду письмові заперечення, в яких послався на те, що вигодонабувач, тобто ПАТ КБ „Приватбанк" не уповноважував позивача на одержання страхової виплати, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі (а. с. 29-31).

Представник третьої особи - ПАТ КБ „Приватбанк" - у судовому засіданні також заперечувала проти задоволення позову, при цьому послалась на те, що від права вигодонабувача за укладеним між позивачем та відповідачем договором страхування наземного транспорту № K3V3АК00047120 від 25 червня 2009 року не відмовляється, у зв'язку з чим страхувальник (позивач) не має права вимагати від страховика (відповідача) виконання договору на свою користь або на користь третіх осіб (а. с. 27-28).

Суд вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача та третьої особи, вивчивши матеріали даної цивільної справи, приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 25 червня 2009 року між ОСОБА_4 та ЗАТ „СК „Інгосстрах", найменування якого було змінено на ПрАТ „СК „Інгосстрах", був укладений договір страхування наземного транспорту № K3V3АК00047120, відповідно до якого був застрахований належний позивачу автомобіль Mitsubishi Lanser (д/н НОМЕР_1), зазначені обставини підтверджуються копією вказаного договору (а. с. 7-9).

Відповідно до п. 7.1.2 вказаного договору страхування страховим випадком є, в тому числі, незаконне заволодіння транспортним засобом.

Пунктом 15.2 цього ж договору передбачено, що для одержання страхового відшкодування страхувальник (або вигодонабувач) повинен подати страховикові в особі Страхового агента такі документи (в залежності від характеру страхового випадку і обставин, за яких він мав місце):

- письмову заяву про виплату страхового відшкодування за формою, встановленою страховиком;

- копію цього договору;

- копії документів, що підтверджують право водія на керування застрахованим ТЗ (посвідчення водія або тимчасовий талон до посвідчення, свідоцтво про реєстрацію ТЗ; довіреність, або тимчасовий реєстраційний талон, або подорожній лист - у разі, якщо управління ТЗ здійснював не його власник);

- документи, що підтверджують сплату витрат на рятування майна;

- фотокартки пошкодженого ТЗ (за вимогою Страхового агента);

- копію протоколу медичного огляду про встановлення факту сп'яніння та вживання психоактивної речовини (для водія, який керував застрахованим ТЗ у момент ДТП або яким був залишений у місцях парковки застрахований ТЗ);

- довідку органів МВС України про ДТП (крім випадків пошкодження тільки вікон та/або зовнішніх світових приладів і пластмасових деталей);

- довідку правоохоронного або іншого органу, уповноваженого встановлювати факт незаконного заволодіння ТЗ чи іншого правопорушення третіми особами відносно ТЗ, із повідомленням про порушення кримінальної справи;

- довідку із метеорологічної чи сейсмологічної служби про стихійне явище або довідку з відповідної комунальної служби. Органів місцевого самоврядування, органу внутрішніх справ (у разі настання події - стихійних явищ, падіння тіл космічного походження, літальних апаратів або їх частин (уламків), дерев, інших предметів та зіткнення з застрахованим ТЗ предметів, що самостійно рухаються (окрім інших ТЗ), нападу тварин);

- довідку органу МНС (інспекції пожежного нагляду) - у разі пожежі;

- документи органів технічного нагляду та інших компетентних органів - у разі настання страхового випадку з ТЗ, що не підлягає реєстрації в органах МВС;

- інші документи, які підтверджують факт обставини та причини настання страхового випадку, розмір заподіяного збитку, виконання Страхувальником умов цього договору та дають право страховику зворотної вимоги до винних осіб;

- у разі смерті Страхувальника - нотаріально завірену копію свідоцтва про смерть.

Згідно до п.15.15. договору страхування, укладеного між сторонами, встановлено, що у разі настання подій: незаконного заволодіння застрахованим ТЗ у будь-якому місці його знаходження, окрім місць, визначених цим договором; інших протиправних дій третіх осіб, виплати страхового відшкодування здійснюються з вирахуванням зносу ТЗ на дату настання страхового випадку та безумовної франшизи (яка у даному випадку складає 7%) і тільки за умови порушення кримінальної справи, або провадження по справі про адміністративне правопорушення, за даним фактом.

Крім того, згідно з підпунктом 1) пункту 15.19.1. даного договору страхування визначено, що у разі, якщо на момент прийняття рішення про виплату страхового відшкодування у страхувальника існує заборгованість за кредитним договором, строки виконання якої вже настали, - страхове відшкодування виплачується вигодонабувачеві і спрямовується на погашення цієї заборгованості.

Судом встановлено, що 25 грудня 2009 року невідома особа незаконно заволоділа застрахованим автомобілем, належному позивачу, та за даним фактом була порушена кримінальна справа, що підтверджується постановою прокурора Солом'янського району м. Києва про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи від 14 лютого 2010 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а. с. 11).

Було встановлено, що у зв'язку з викраденням автомобіля Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_1, який було застраховано відповідачем, 10 січня 2010 року та повторно 01 грудня 2010 року ОСОБА_4,, звернулась на адресу ЗАТ „Інгосстрах" з заявами про виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку, внаслідок чого на рахунок позивача у ПАТ КБ „Приватбанк" були перераховані грошові кошти у сумі 3 442,90 та 7 962,51 доларів США в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок страхового відшкодування ЗАТ „СК Ігносстрах". Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи (а. с. 13-15, 17,18).

Відповідно до копії постанови слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві від 19 квітня 2010 року досудове слідство по кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння автомобілем Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, призупинено до моменту встановлення особи, що скоїла дійсний злочин (а. с. 12).

З висновку експертів за результатами комісійної автотоварознавчої експертизи № 11719/12-54 від 27 лютого 2012 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на виконання ухвали суду, вбачається, що розмір фактичного зносу транспортного засобу Mitsubishi Lanser, д/н НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2, 2007 року випуску, за період з 25 червня 2009 року по 25 грудня 2009 року, враховуючи надану на дослідження інформацію, становить 17,9 % (або 24 646,21 грн.) (а. с. 77-80).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України „Про страхування", умовами договору страхування наземного транспорту № K3V3АК00047120 від 25 червня 2009 року.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України „Про страхування" страхувальник зобов'язаний: повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України „Про страхування" умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 Закону України „Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 991 ЦК України відмова у виплаті страхового відшкодування може мати місце з підстав, безпосередньо визначених законом, або з інших підстав, визначених договором, якщо такі не суперечать закону.

Відповідно до ст.25 Закону України „Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності, щодо вимог позивача до відповідача стосовно стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 23 258,21 грн., та враховуючи, що за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, належного позивачу та застрахованого відповідачем, було порушено відповідну кримінальну справу, страхова сума за укладеним між позивачем та відповідачем договором страхування складає 122 412,00 грн., розмір безумовної франшизи дорівнює 8 568,84 грн., а сума сплаченого страхового відшкодування на користь вигодонабувача еквівалентна 90 584,95 грн., суд вважає позовні вимоги в даній частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача позивача пені за затримку у виплаті страхового відшкодування, та приймаючи до уваги, що остання заява про його виплату була надана ОСОБА_4 01 грудня 2010 року, а пунктом договору страхування 3.1.3 передбачена сплата пені страхувальнику страховиком у розмірі 0,01% від несплаченої суми страхового відшкодування за кожен день прострочки, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 1 260,53 грн. (23 258,21 грн. х 0,01% = 2,33 грн. в день х 541 день = 1 260,53 грн.).

Також на підставі суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача в частині стягнення з ПрАТ „СК „Інгосстрах" на користь ОСОБА_4 суму інфляційних витрат у розмірі 1 162,91 грн. за період прострочення виплати страхового відшкодування у сумі 23 258,21 грн. (при індексі інфляції 1,050, за період прострочення: з 22 грудня по 14 червня 2012 року).

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України і приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок повернення судового збору 256,82 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 21, 25 Закону України „Про страхування", ст. 614, 625, 979, 988, 990, 991 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Інгосстрах" (код ЄДРПОУ 33248430) на користь ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_3) у рахунок виплати страхового відшкодування за страховим випадком, який відбувся 25 грудня 2009 року, згідно договору страхування наземного транспорту № K3V3АК00047120 від 25 червня 2009 року - 23 258 (двадцять три тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн. 21 коп.; пеню у сумі 1 260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. 53 коп.; 1 162 (одну тисячу сто шістдесят дві) грн. 91 коп. інфляційного збільшення заборгованості; у рахунок повернення судового збору - 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 82 коп., а разом 25 938 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 47 коп.

Рішення суду може бути оскаржено у Апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий суддя: Г.В. Черновськой