Ухвала суду № 30444141, 26.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16673/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Троян Н.М., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007912203 та №0007922203 від 15.08.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі міста Києва проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Компанія Телемедіа» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2912 року.

За результатами перевірки складено акт № 565/22-3/33937699 від 30.07.2912 року у якому зафіксовані порушення, виявлення під час перевірки, а саме: зафіксовано невикористання в господарській діяльності позивача відповідних ТМЦ, оскільки такі матеріальні цінності не відображено в регістрах бухгалтерського обліку, до перевірки не надано матеріальні носії та інші первинні документи, що посвідчують факт одержання наданих послуг та відсутності понесених витрат; фіктивності право чинів. Крім того, наявна кредиторська заборгованість позивача перед контрагентом не погашена.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0007912203 та №0007922203 від 15.08.2012 року,

Відповідно до зазначених податкових повідомлень-рішень позивачу збільшено суму грошового зобов»язання за платежем ПДВ на суму 6073451 грн, із яких: 550 467 грн - за основним платежем; 56 884 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (ППР №0007912203) та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток: за основним платежем - 607836 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 128935 грн (ППР №0007922203).

При розгляді даного спору, суд першої інстанції виходив із досліджених під час перевірки господарських відносин позивача з ТОВ «Торгсервіспостач» «Інформсервіском», ТОВ «ТК Акцепт», ТОВ «Укрмедпром», ТОВ «Площа Європи», ТОВ «РА Фаворит», ТОВ «Трансінвест-Груп».

Так, в акті перевірки податковий орган зазначив, що операції позивача з його контрагентами є безтоварними, так як у бухгалтерському обліку не відображені у відповідних регістрах.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (№996-ХІУ) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Як встановлено судом першої інстанції, в акті перевірки не встанволено фактів відсутності первинних документів, тоді як відсутність відомостей у відповідних регістрах може свідчити про неналежне ведення такого обліку та наявності підстав для притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб суб»єктів господарювання, або про відсутність певних операцій тоді, коли відповідні первинні документи у платника податків відсутні як такі.

До матеріалів справи були долучені та досліджені судом першої інстанції зразки відповідної продукції, зокрема: конверти, каталоги, інша рекламна продукція, що свідчить про безпідставність доводів податкового органу щодо відсутності матеріальних носіїв та первинних документів.

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання

Пункт 85.4 ст. 85 ПК України - при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 85.6 ст. 85 ПК України - у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Таким чином, доводи податкового органу щодо безтоварності та непогашеної кредиторської заборгованості позивача є безпідставними, оскільки не підтверджуються відповідними доказами та спростовуються доказами наданими позивачем.

Також правомірно суд першої інстанції послався на п.44.7 ст. 44 ПК України, відповідно до якого у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Позивач подав до податкового органу заперечення від 03.08.2012 року з додатками у формі реєстру документів: копії векселів та актів їх прийому-передачі, додаткові угоди до договорів з контрагентами, оборотно-сальдові відомості по рахунках 6852, 511, платіжні доручення , тощо.

Отже, зазначені доводи підтвержують, що позивач розрахунки по договорах з контрагентами здійснював шляхом видачі відповідного векселя.

Здійснення розрахунку векселем по договорах не суперечить вимогам ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», відповідно до п.3 якої умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов»язково відображається у відповідному договорі, який укладається у письмовій формі. У разі видачі векселя, припиняються грошові зобов»язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов»язання щодо платежу за векселем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді Троян Н.М.

Твердохліб В.А.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.