Ухвала суду № 30439969, 05.04.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/14201/12

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретаря Коваленко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року,-

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявами в яких просять скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року, ухвалене у цивільній справі № 2604\14201\12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в своїх та в інтересах малолітнього ОСОБА_4; ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про виселення (а.с. 81, 82, 112-114).

Заяви мотивують тим, що заочне рішення ними було отримане лише 04.03.2013 року; про судові засідання вони належним чином не повідомлялись, у зв»язку з чим були позбавлені можливості захищати свої права та інтереси і інтереси малолітнього сина; представник позивача свідомо і умисно не повідомив суд про те, що на даний час реєстрація свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) КП КМ БТІ та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна є предметом судового розгляду; надані позивачем документи не є належними доказами у справі, так як не містять інформацію щодо предмету доказування. Правових підстав для задоволення позову суд не мав, також суддя поспішно постановила рішення про виселення малолітнього, навіть, без участі представника третьої особи Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації. На сьогодні ідуть судові розгляди щодо спірної квартири. Також, задовольняючи позовні вимоги суд посилався на ст. 155 ЖК України, ст. ст. 317, 319, 391 ЦК України, якими передбачені права власника, але не передбачено позбавлення права проживання.

В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 підтримала подану заяву та викладені у ній обставини.

Представник заявника ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду заяв була повідомлена належним чином, суду надала телеграму з повідомленням про те, що її неявка пов»язана із сімейними обставинами, подану заяву підтримує.

Представник Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні просив задовольнити заяви.

Представник позивачки проти задоволення заяв заперечував, посилаючись на безпідставність вимог, пояснив, що будь-яких нових доказів відповідачами не надано, про всі наявні судові рішення щодо спірної квартири він суду повідомляв та надавав копії рішень.

Вислухавши пояснення представника заявниці, представника третьої особи, представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Дніпровським районним судом м. Києва 12 грудня 2012 у цивільній справі № 2\2604\14201\12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в своїх та в інтересах малолітнього ОСОБА_4; ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про виселення було ухвалене заочне рішення яким позов задоволено (а.с. 73-76).

Даним рішенням виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 та стягнуто з відповідачів на користь позивачки судовий збір, а саме з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 35 грн. 77 коп. із кожного та з відповідача ОСОБА_5 35 грн. 76 коп.

Рішення від 12.12.2012 року у вищевказаній страві було постановлене заочне з тих підстав, що відповідачі в судове засідання не з"явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, згідно вимог процесуального закону, про що в матеріалах справи маються підтвердження, про причини неявки не повідомили.

Викликались відповідачі та їхні представники в судові засідання, призначені на 26.11.2012 року та на 12.12.2012 року, згідно вимог ст. 74 ЦПК України, про що свідчать наявні у матеріалах справи розписки, поштові повідомлення та телеграми про вручення судових повісток; викликались відповідачі за адресою АДРЕСА_1, що є їхнім місцем реєстрації (а.с. 47, 54-59, 61).

У зв»язку з повторною неявкою відповідачів в судове засідання, з урахуванням думки представника позивача, судом було ухвалено постановлення заочного рішення у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 5 ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Отже, про час розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином з дотриманням норм процесуального закону.

Відповідно ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В заяві про перегляд заочного рішення відповідачі посилаються на те, що рішення постановлювалось у відсутності представника третьої особи Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації; на даний час розглядаються судові справи щодо спірної квартири; судом невірно застосований матеріальний закон та прийняті до уваги надані позивачем документи, які не є належними доказами у справі, оскільки не містять інформацію щодо предмету доказування.

Проте в даному судовому засіданні про будь-які додаткові докази, які б міг суд взяти до уваги при вирішенні спору в обґрунтування заперечень проти вимог позивачки суду не надано та про такі не заявлено.

Враховуючи викладене, підстав для скасування заочного рішення суду не вбачається, так як суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, при постановленні рішення судом брались до уваги та враховувались всі докази, що стосуються спору, оцінка їм надавалась, в рішенні також зазначено норми чинного законодавства на підставі яких вирішено справу.

За наведених обставин заяву відповідачів про перегляд заочного рішення, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 232, ч. 3 ст. 231 ЦПК України, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 228-232 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року залишити без задоволення.

Роз'яснити заявникам, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя