Рішення № 3043984, 25.02.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

24 лютого 2009 року Справа № 12/57 (20/17)

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Квестор ЛТД",

пр. Миру, 14/20, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Державне підприємство дослідне господарство "Прогрес" Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук

с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівська область, 17030

Предмет спору: про стягнення заборгованості 76085, 11 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Соколова В.Г. довіреність № 8 від 30.01.2009 представник

відповідач: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 61556 грн. 42 коп. основного боргу, 8688 грн. 15 коп. пені, 4751 грн. 25 коп. інфляційних втрат, три відсотки річних в розмірі 1089 грн. 29 коп., згідно договору поставки нафтопродуктів №12-04/2008 від 16.04.2008 року, а також 760 грн в повернення державного мита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на оплату послуг адвоката.

12.02.2009 року розпорядженням голови господарського суду Чернігівської області у зв"язку з перебуванням судді Цимбал-Нарожної М.П. у відпустці, справу № 20/17 було передано на розгляд судді Лавриненко Л.М. з присвоєнням № 12/57 (20/17).

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвали суду від 23.01.2009 року не виконав.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом. Також представником позивача було подано письмове клопотання в якому позивач виклав письмове обґрунтування підстав стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката та надав обґрунтований розрахунок розміру цих витрат в сумі 3804 грн. 26 коп., та документи , які підтверджують зазначений розмір.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу № 1167206, відповідач був повідомлений про час розгляду справи, але своїм правом щодо участі в судовому засіданні не скористався. Заяв та клопотань від відповідача не надійшло.

Нез’явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

16 квітня 2008 року між сторонами було укладено договір № 12-04/2008 на поставку нафтопродуктів.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору позивач взяв на себе зобов’язання постачати відповідачу нафтопродукти, а відповідач приймати ці нафтопродукти та своєчасно здійснювати оплату на умовах цього договору.

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що ціна, кількість і асортимент кожної окремої партії нафтопродуктів попередньо узгоджується сторонами Договору, з подальшим відображенням в рахунку-фактурі для оплати на момент поставки.

Також п.5.2 договору передбачено, що нафтопродукти можуть поставлятися покупцю транспортом продавця, при умові оплати покупцем вартості доставки.

У відповідності до пункту 10.1. зазначеного договору, сторонами визначено строк його дії до 31.12.2008р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачеві згідно накладних № РН-0000419 від 16.04.2008 р., № РН-0000630 від 22.05.2008 р., № РН- 0000738 від 11.06.2008р., № РН- 0000818 від 01.07.2008р., № РН-0000871 від 07.07.2008 р., №РН-0000911 від 11.07.2008 р., № РН- 0000954 від 18.07.2008р., які знаходяться в матеріалах справи, нафтопродукти на загальну суму 241817 грн. 51 коп.

Факт отримання відповідачем нафтопродуктів підтверджується довіреностями серії НБІ № 790783 від 15.04.2008 року, серії ЯОА № 847316 від 22.05.2008 року, серії ЯОЯ № 847329 від 11.06.2008 року, серії ЯОЯ № 847341 від 01.07.2008 року, серії ЯОЯ № 847349 від 09.07.2008 року, серії ЯОЯ № 847336 від 17.07.2008 року, копії яких додані до матеріалів справи.

У відповідності до п. 6.1. договору відповідач за отримані нафтопродукти та послуги по доставці зобов’язаний здійснити розрахунки протягом 3 банківських днів з моменту отримання нафтопродуктів у вигляді безготівкового платежу на розрахунковий рахунок продавця.

Позивачем за поставлені нафтопродукти було виставлено рахунки-фактури, з зазначенням строку оплати, а саме: СФ-0000211 від 16.04.2008 року на суму 26595, строк оплати –до 19.04.2008 року, № СФ-0000315 від 22.05.2008 року на суму 30781 грн., строк оплати - до 25.05.2008 року, № СФ-0000367 від 11.06.2008 року на суму 32505 грн., строк оплати –до 14.06.2008 року, № СФ-0000409 від 01.07.2008 року на суму 32505 грн., строк оплати - до 04.07.2008 року., № СФ-0000436 від 07.07.2008 року на суму 33243,76 грн., строк оплати - до 10.07.2008 року., № СФ-0000456 від 11.07.2008 року на суму 26102 грн. 50 коп., строк оплати –14.07.2008 року., № СФ-0000480 від 17.07.2008 року на суму 60085 грн., строк оплати –до 20.07.2008 року.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов’язання виконав частково, сплативши 180 261 грн. 09 коп. (23.05.2008 року - 30781,25 грн., 10.06.2008 року –10 000 грн., 13.06.2008 року –9026 грн. 85 коп., 25.05.2008 року –10 000 грн., 02.07.2008 року –30 000 грн., 09.07.2008 року –32 505 грн., 14.07.2008 року –7947,99 грн., 16.07.2008 року –50 000 грн.).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отримані нафтопродукти становить 61 556 грн. 42 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача 4751 грн. 25 коп. інфляційних втрат за період з 22.04.2008 року по 31.12.2008 року та три відсотки річних в розмірі 1089 грн. 29 коп. за період з 22.04.2008 року по 19.01.2009 року.

Враховуючи, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахування індексу інфляції за весь час прострочки і матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов”язань, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних в сумі 1089 грн. 29 коп. за період прострочки оплати з 22.04.2008 року по 19.01.2009 року та 4751 грн. 25 коп. інфляційних втрат за період з 22.04.2008 року по 31.12.2008 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути також з відповідача пеню в сумі 8688 грн. 15 коп. за прострочку оплати за період з 22.04.2008р. по 19.01.2009р.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у Договорі.

Пунктом 7.2. Договору № 12-04/2008 від 16.04.2008р. передбачено, що при порушенні строків оплати, визначених п.п. 6.1-6.2. договору, відповідач сплачує позивачу пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується неустойка, а також сплачує понесені продавцем збитки, визвані несвоєчасною сплатою за весь період прострочки.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка оплати відповідачем отриманих нафтопродуктів,а тому вимоги позивача щодо стягнення пені є також обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отримані нафтопродукти і послуги по доставці своєчасно в повній сумі не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд, з урахування вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи, що спір виник у зв”язку з неправомірними діями відповідача то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 760 грн. 85 коп. та витрати в сумі 118 грн за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3804 грн. 26 коп.

У відповідності до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату послуг адвоката відносяться до складу судових витрат.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, Соколова В.Г. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю № 154 від 28.06.1996р.

23.10.2008р. між адвокатом Соколовою В.Г. та позивачем укладено договір про надання юридичних послуг по захисту порушених прав, згідно Договору на поставку нафтопродуктів № 12-04/2008 від 16.04.2007р.

Згідно платіжних доручень № 54 від 30.01.2009 року на суму 3233,62 грн. та № 55 від 30.01.2009 року на суму 570 грн. 64 коп. позивачем сплачено адвокату Соколовій В.Г. 3804 грн. 26 коп.

Відповідно до частини 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при задоволенні позову на відповідача.

За таких обставин клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3804 грн. 26 коп. є обґрунтоване і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства "Прогрес" Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук, с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівська область, 17030 (п/р 35237002002521 ГДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 32859018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квестор ЛТД" пр. Миру 14/20, м. Чернігів, 14000 (п/р № 26005301830543 в ЦВ „Промінвестбанку” м. Чернігова, МФО 353456, код 22821016) 61556 грн. 42 коп. боргу, 8688 грн. 15 коп. пені, 4751 грн. 25 коп. інфляційних втрат, три відсотки річних в розмірі 1089 грн. 29 коп., 760 грн. 85 коп. державного мита, 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3804 грн. 26 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Л.М.Лавриненко

25.02.09