Рішення № 3043952, 19.02.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 лютого 2009 р. Справа 12/12-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" (вул. Шкільна-66, с. Уладівка, Літинського р-ну, Вінницької обл. 22320, код ЄДРПОУ 32976983)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Жигалівське" (с. Жигалівка,Калинівського району, Вінницької обл. код ЄДРПОУ 34272045)

про стягнення 271 910,75 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача - Жовмір В.П.- за дорученням

відповідача - Майданюк Л.П., Гончарова Г.П.- за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про 244476 грн. боргу за товар, переданий відповідачеві по договору купівлі-продажу від 26.03.2008 р., 14467,62 грн. пені, нарахованої за прострочку оплати станом на 01.01.2009 р. та 12967,13 грн. втрат від інфляції за жовтень-грудень 2008 р.

Ухвалою суду від 23.01.09р. порушено провадження у справі з призначенням судового зхасідання на 19.02.09р.

Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, у якому він визнає заборгованість перед позивачем в сумі 244476 грн., яку він згоден задовольнити за рахунок кредиторської заборгованості Уладівського цукрового заводу, у зв'язку з чим просить об"єднати справи № 12/12-09 та № 10/14-08, у якій розглядається справа про банкрутство Уладівського цукрового заводу і ТОВ "Жигалівське" включено до складу кредиторів, у той же час керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" та Уладівського цукрового заводу є одна і та ж особа.

У судове засідання 19.02.09р. з"явились представники позивача та відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному об"ємі,та уточнив перод нарахування пені: з 01.10.2008 р. по 01.01.2009 р. Представники відповідача визнали суму боргу по договору від 26.03.2008 р. та видаткових накладних, що додані до позовної заяви, крім накладних на поставку бензину.

Також в судовому засіданні представники відповідача підтримали клопотання про об'єднання вищеназваних справ у одне провадження.

Представник позивача проти цього клопотання заперечив.

Заслухавши представників сторін, суд відмовив у задоволенні клопотання про об'єднання справ № 12/12-09 та 10/14-08 у одне провадження, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України суд вправі об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть ті ж самі сторони, у одну справу. У вказаних справах різні сторони, і ці справи перебувають у провадженні різних судів.

З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

Згідно з договором про надання товарного кредиту № б/н від 26.03.08р. та специфікацій до договору по видаткових накладних Товариство з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Жигалівське" товар на загальну суму 244476 грн.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору сторони узгодили, що покупець здійснює оплату товару на умовах відстрочки платежу до 01.10.08р. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Розрахунків за отриманий згідно договору про надання товарного кредиту № б/н від 26.03.08р. товар відповідач не здійснив.

Наведене стверджується:

- договором про надання товарного кредиту № б/н від 26.03.08р.;

- специфікацією;

- видатковими накладними, довіреностями;

- листом-претензією № 43 від 27.11.08р.;

- актом звірки розрахунків;

- відзивом відповідача;

- іншими матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору сторони узгодили, що покупець здійснює оплату товару на умовах відстрочки платежу до 01.10.08р. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Матеріалами справи підтверджена сума боргу відповідача у розмірі 244476 грн.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчаснуоплату товару та погашення товарного кредиту покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки.

До стягнення пред"явлено 14467,62 грн. пені, нарахованої за період з 01.10.08р. по 01.01.09р.

Розрахунок пені здійснено позивачем в межах, що відповідає вимогам законодавства та умовам договору, а відтак позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 14467,62 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведений позивачем розрахунок суми втрат від інфляції здійснений відповідно до законодавства.

В силу ст. ст. 32, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 244476 грн. основного боргу, 14467,62 грн. пені та 12967,13 грн. інфляційних з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82,84,115,116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жигалівське" (с. Жигалівка, Калинівського району, Вінницької обл. код ЄДРПОУ 34272045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" (вул. Шкільна-66, с. Уладівка, Літинського р-ну, Вінницької обл. 22320, код ЄДРПОУ 32976983, р/р 26009139222500 у відділенні АКІБ Укрсиббанк, МФО 351005) - 244476 грн. основного боргу, 14467,62 грн. пені та 12967,13 грн. інфляційних, 2719,11 грн. витрат на сплату держмита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 лютого 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу