Рішення № 30439261, 04.04.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/235/669/13 р.

235/1209/13-ц

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року м. Красноармійськ

у складі: головуючого-судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 у місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, отриманої у зв'язку з травмою на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, 06 березня 2013 року, звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої травмуванням на виробництві.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що він перебував у трудових з ПАТ «ШУ «Покровське», працюючі у якості прохідника ділянки ПР-3.

07 лютого 2012 року з ним стався нещасний випадок на виробництві в зв'язку з чим він отримав ушкодження здоров'я, а саме:

07 лютого 2012 року він отримав наряд на ремонтні роботи забійного обладнання, та доставку матеріалів в забій. В 12 год. 10 хв. при доставці електронасоса обірвався трос жакталі в результаті чого електронасос притиснув його ногу до трубопроводу та травмував її. В результаті травмування він отримав відкритий осколковий перелам с/3 - н/3 великої голінковій кістки, множинний крупно фрагментарний перелам с/3 - н/3 малої голінковій кістки правої голені зі зміщенням. Садно правої голені. Після чого він був доставлений у підземний медпункт, де йому було надана первинна медична допомога та видано на гору. Після чого транспортним засобом підприємства його було доставлено в Димитровську центральну міську лікарню.

Про нещасний випадок були складені акти по формі Н-1 та Н-5.

З 07.02.2012 р. по 17.02.2012 р. він знаходився на лікуванні в Димитровський центральній міській лікарні з діагнозом: відкритий осколковий перелам с/3 - н/3 великої голінковій кістки, множинний крупно фрагментарний перелам с/3 - н/3 малої голінковій кістки правої голені зі зміщенням. Садно правої голені.

З 18.02.2012 р. по 05.10.2012 року лікувався амбулаторно апаратним методом - за допомогою апарату АВФ.

З 05.10.2012 р. по 24.10.12 р. знаходився на обстеженні та лікуванні в Донецькій обласній лікарні відновлюваного лікування.

Згідно довідки МСЕК № 131398 від 29.10.2012 року йому було встановлено 25% втрати працездатності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.

Після проходження МСЕК він знаходився в відпустці.

27 листопада 2012 року він повернувся до роботи. Але через 2 неділі стан його здоров'я різко погіршився. Травма дала про себе знати з новою силою, через що він був вимушений знов піти на лікарняний.

08.01.2013 року він був повно обстежений в Центральній травматологічній лікарні м. Донецьк, де у нього було виявлено ускладнення після травми, а саме кістки зрослися невірно, через що в них з`явилась нова тріщина. В зв'язку з нововиявленими обставинами йому було повторно направлено на МСЕК.

Згідно довідок МСЕК № 131629 та 362441 від 18.02.2013 року йому було встановлено третя група інвалідності та 40% втрати працездатності у зв'язку з травмою на виробництві.

Після проходження МСЕК він був вимушений звільнитися з роботи за станом здоров'я та продовжує лікування.

В результаті виробничої травми відбулося ушкодження його здоров'я, у зв'язку з чим йому нанесений моральний збиток, що виражається в тому, що він протягом тривалого періоду часу постійно знаходиться у пригніченому стані у зв'язку з травмою.

Для нього все його життя поділено на дві нерівнозначні частини. Перша частина де він є здоровий ще не старий молодий чоловік, який має достойну роботу, добрі заробітки, надію на майбутнє, яка будує плани на подальше життя, впевнено стоїть на своїх ногах, має родину, про яку вона може подбати, яка є впевнена в своїх силах і має можливість всі свої мрії втілити в життя. І другу половину, в якій ця людина є зламаною, хворою, інвалідом, яка втратила сенс життя.

На теперішній час він почуває себе втраченою для суспільства та родини людиною. Його фізичний та моральний стан не дозволяє йому відчувати себе повноцінною людиною. Періодичні дуже сильні напади болю та усвідомлення того факти що він став калікою доводять його до різкого погіршення настрою та немотивованою агресії. Постійні думки про те що сталося не дають йому спокою, який так потрібен йому для одужання. Тривале лікування позначилося на його загальному стані, він знаходиться в подавленому стані через те, що можливості лікування і відновлення здоров'я практично немає, відносини в його родині погіршилися, він став інвалідом, позбавлено можливості повноцінно забезпечувати свою родину. Одна думка про те, що на теперішній час, він як інвалід вже не зможе дати їм те, що він міг дати, якби продовжував працювати за фахом пригнічує його. Через довготривале лікування родина віддалилися від нього, іноді він безпричинно сварю їх, що не додає нашим відносинам впевненості і стабільності, але сама думка про те, що він може втратити контакт з ними, спричиняє йому сильні моральні страждання. Він постійно звинувачує себе за цей нещасний випадок і за те, що він не зміг його відвернути чи попередити.

У відповідності до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України: Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Порядок відшкодування шкоди викладений у Цивільному Кодексі України, а саме, згідно ст.16 ЦК України відшкодування моральної (немайнової) шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів цивільних прав та інтересів судом.

Згідно ст. 23 ЦК України: Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду викладені у ст. 1167 ЦК України. Згідно з цією статтею моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України: Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Крім того згідно ст. 38 Гірничого Закону України до основних обов'язків власника (керівника) гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої гірничим підприємством фізичним та юридичним особам і довкіллю.

Згідно п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Моральну шкоду, яка була йому завдана травмуванням в який втратив здоров'я він оцінює в 50 000 грн., яку він просить стягнути з відповідача на його користь.

У судове засідання позивач надав письмову заяву, згідно якої на своєму позові наполягає, просить його задовольнити у повному обсязі та розглядати справу в його відсутність (а.с. 20).

Представник відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» позов не визнає, оскільки позивач при виконанні трудових обов'язків грубо порушив «Інструкцію з охорони праці в вугільної промисловості та поведінки в шахті прохідника підземного. Крім того, позивач не надав розрахунок своїх вимог, з яких підстав він бажає отримати 50000 грн. моральної шкоди, тому у задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити ОСОБА_2 Справу представник відповідача просить розглядати в його відсутність, що підтверджується письмовою заявою на а.с. 28-30.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську просить справу розглянути на розсуд суду у відсутність представника Фонду, вказавши, що ними позивачу нараховані усі страхові виплати, які встановлені законодавством (а.с. 26).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ПАТ «ШУ «Покровське», працюючі у якості прохідника ділянки ПР-3.

07 лютого 2012 року з ОСОБА_2 стався нещасний випадок на виробництві в зв'язку з чим позивач отримав ушкодження здоров'я, а саме:

07 лютого 2012 року ОСОБА_2 отримав наряд на ремонтні роботи забійного обладнання, та доставку матеріалів в забій. В 12 год. 10 хв. при доставці електронасоса обірвався трос жакталі в результаті чого електронасос притиснув ногу позивача до трубопроводу та травмував її. В результаті травмування позивач отримав відкритий осколковий перелам с/3 - н/3 великої голінковій кістки, множинний крупно фрагментарний перелам с/3 - н/3 малої голінковій кістки правої голені зі зміщенням. Садно правої голені. Після чого ОСОБА_2 був доставлений у підземний медпункт, де йому було надана первинна медична допомога та видано на гору. Після чого транспортним засобом підприємства позивача було доставлено в Димитровську центральну міську лікарню.

Про нещасний випадок були складені акти по формі Н-1 та Н-5 (а.с. 06-12).

З 07.02.2012 р. по 17.02.2012 р. позивач у справі знаходився на лікуванні в Димитровський центральній міській лікарні з діагнозом: відкритий осколковий перелам с/3 - н/3 великої голінковій кістки, множинний крупно фрагментарний перелам с/3 - н/3 малої голінковій кістки правої голені зі зміщенням. Садно правої голені (а.с. 16).

З 18.02.2012 р. по 05.10.2012 року лікувався амбулаторно апаратним методом - за допомогою апарату АВФ.

З 05.10.2012 р. по 24.10.12 р. знаходився на обстеженні та лікуванні в Донецькій обласній лікарні відновлюваного лікування (а.с. 17-18).

Згідно довідки МСЕК № 131398 від 29.10.2012 року ОСОБА_2 було встановлено 25% втрати працездатності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (а.с. 13).

Після проходження МСЕК зі слів позивача він знаходився в відпустці.

27 листопада 2012 року ОСОБА_2 повернувся до роботи. Але через 2 неділі стан його здоров'я різко погіршився. Травма дала про себе знати з новою силою, через що позивач був вимушений знов піти на лікарняний.

08.01.2013 року позивач був повно обстежений в Центральній травматологічній лікарні м. Донецьк, де у нього було виявлено ускладнення після травми, а саме кістки зрослися невірно, через що в них з`явилась нова тріщина. В зв'язку з нововиявленими обставинами позивача було повторно направлено на МСЕК.

Згідно довідок МСЕК № 131629 та 362441 від 18.02.2013 року позивачу було встановлено третя група інвалідності та 40% втрати працездатності у зв'язку з травмою на виробництві (а.с. 14-15).

Після проходження МСЕК ОСОБА_2 був вимушений звільнитися з роботи за станом здоров'я та продовжувати лікування.

В результаті виробничої травми відбулося ушкодження здоров'я позивача, у зв'язку з чим йому нанесений моральний збиток, що виражається в тому, що позивач протягом тривалого періоду часу постійно знаходиться у пригніченому стані у зв'язку з травмою.

Для позивача все його життя поділено на дві нерівнозначні частини. Перша частина де він є здоровий ще не старий молодий чоловік, який має достойну роботу, добрі заробітки, надію на майбутнє, яка будує плани на подальше життя, впевнено стоїть на своїх ногах, має родину, про яку вона може подбати, яка є впевнена в своїх силах і має можливість всі свої мрії втілити в життя. І другу половину, в якій ця людина є зламаною, хворою, інвалідом, яка втратила сенс життя

Вина відповідача полягає в тому, що відповідач порушив статтю 32 Гірничого закону України забезпечення безпеки проведення гірничих робіт та охорони праці, якою передбачено, що власник (керівник) гірничого підприємства забезпечує проведення гірничих робіт та охорону праці відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах, а також відповідач порушив статтю 38 Гірничого закону України, якою передбачено, що власник (керівник) гірничого підприємства зобов'язаний забезпечувати: безпеку гірничих робіт, охорону праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах.

Згідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з положень вище зазначеної статті, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає тільки при умовах, що моральні страждання робітника або втрата ним нормальних життєвих зв'язків або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідком порушень законних прав робітника.

ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода, яка полягає у наступному.

Найтрагічніші для людини події його життя пов'язані з втратою здоров'я. Після втрати здоров'я, у позивача спостерігаються дуже сильні приступи болю, він майже постійно не спить, так як усвідомлює, що вже ніколи не зможе повернутися до нормального життя та до нормальної роботи, яке надавала б йому постійний заробіток. За постійних стресів і страждань у позивача виникло безсоння. Після цього нещасного випадку на виробництві минуло вже багато часу, але у позивача до теперішнього часу виникають спогади про той біль та страх за життя. На сьогоднішній час він вже ніколи не зможе працювати та заробляти гроші. Позивач втратив сенс життя, так як йому необхідно переживаючи найдужчий біль пристосовуватися до середовища де він не зможе бути повноцінною людиною.

Вважаючи вищезазначене позивач у справі морально страждав, і був вимушений змінити стиль і нормальний плив свого життя.

Згідно ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Ст.13 вищевказаного Закону гласить, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.03.2007 р. № 717-V (п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із пошкодженням здоров`я, які є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я їх працівників.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала.

Тобто, даною нормою передбачено право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я юридичною особою, яка її завдала.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Суд вважає необґрунтованими доводи третьої особи щодо необхідності висновку медичних органів для виплати позивачу моральної шкоди, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України, висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1рп/2004 в п. 4.1 зазначено, що у відповідності зі ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання складається, зокрема, з фізичного болю, фізичних і душевних страждань, які він відчуває у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, спричинені потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, завдають йому моральні та фізичні ушкодження здоров`я, у випадку каліцтва, або професійного захворювання потерпілий втрачає працездатність та відчуває значно більшу моральну шкоду, ніж завдану робітнику, який не втратив професійної працездатності.

Між тим, згідно до роз'яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в с правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяного професійного захворювання, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди позивачу, суд вважає необхідним зарахувати, що сам позивач при виконанні трудових обов'язків порушив Правила безпеки, Закон України «Про охорону праці» та п. 2.11 Колективного договору підприємства на 2011-2013 р.р., що призвело до нещасного випадку, який стався з позивачем при виконанні трудових обов'язків.

Також, вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності позивачем, характеру і тривалості його фізичних та моральних страждань слід задовольнити вимоги позивача частково, та стягнути з відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у сумі 25 000 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судові витрати по розгляду у справі у суді: судовий збір 114 грн. 70 коп.

На підставі викладеного та, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з р/р 26001980123661 в Донбаському філ. ПАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593 код ЄДРПОУ 13498562, інд. №134985605163 моральну шкоду на користь ОСОБА_2 в сумі 25000 грн. (двадцять п'ять тисяч грн.).

Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»на користь держави: судовий збір - 114 грн. 70 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: