ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" лютого 2009 р. Справа № 11/06-09
вх. № 239/4-11
Суддя господарського суду Черленяк М. І.
при секретарі судового засідання Шипілов А. Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Пономаренко М. А.,
відповідача - Ямполець І. С.
розглянувши матеріали справи за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
до Приватної фірми „Еско”, м. Харків
про стягнення 7325,00 гривень
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України - звернувся до господарського суду з позовом до Приватної фірми „Еско” (відповідач по справі) про стягнення штрафу в сумі 5000,00 гривень та пені в сумі 2325,00 гривень за порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
В призначеному 10 лютого 2009 році судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, в задоволенні позову просив суд відмовити.
В судовому засіданні 05 лютого 2009 року оголошувалась перерва до 10 лютого 2009 року для надання сторонами додаткових доказів, в судовому засіданні 10 лютого 2009 року оголошено перерву до 23 лютого 2009 року для виготовлення повного тексту судового рішення по справі.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, встановив наступне.
Рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 61-к від 28.08.2008 року дії ПП „Виробничо-будівельна компанія „Усадови”, ПФ „Еско” та ПП „Альтернатива” були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру, що призвело до обмеження конкуренції на зазначеному тендері.
За вчинення зазначеного порушення законодавства про захист економічної конкуренції на підставі вказаного рішення позивачем на ПФ „Еско” було накладено штраф у загальному розмірі 5000,00 гривень. Витяг із вказаного рішення листом № 02-26/1-2070 від 29.08.2008 року було направлено відповідачу за адресою: вулиця Пушкінська, будинок 3, кв. 2, м. Харків, 61057. При цьому адреса відповідача була визначена на підставі статуту відповідача. Проте вказаний лист та витяг з рішення було повернуто позивачеві в зв’язку з тим, що адресат не був знайдений.
Враховуючи наведене, позивачем 30.09.2008 року в газеті „Слобідський край” № 111 (21151) було оприлюднено інформацію про прийняте адміністративною колегією Харківського обласного відділення Антимонопольного комітету України відносно відповідача (аркуш справи 14-15).
Відповідно до статті 15 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року № 2210-3 (з подальшими змінами та доповненнями) антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Статтею 35 зазначеного Закону встановлено, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. Згідно із статтею 48 вказаного закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.
Статтею 56 Закону визначено, що рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем прописки, юридичної адреси відповідача).
Аналіз змісту вказаної норм закону дає підстави стверджувати суду про те, що названою нормою встановлено декілька альтернативних способів доведення рішень, розпоряджень органів Антимонопольного комітету України для їх виконання. Такий висновок суду ґрунтується на наступному.
Конструкція частини першої статті 56, в якій визначено порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету, при перелічуванні способів надання для виконання таких рішень використовує розділові сполучники або, чи, які слугують для з’єднання однорідних або рівноправних речень, слів. Таким чином рішення органів Антимонопольного комітету України можуть бути надані для виконання або шляхом надсилання, або шляхом вручення під розписку, або доведення до відома в інший спосіб.
Такий висновок також підтверджується й змістом пункту 34 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який містить в собі вказівку на те, що рішення у справі надається для виконання відповідно до частини першої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”. Одночасно частина 3 вказаної норми визначає, що рішення у справі може бути оприлюднене також шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua), опубліковане в друкованих виданнях чи поширене в електронній формі.
Таким чином, суд приходить до переконливого висновку про те, що для надання для виконання рішень органи Антимонопольного комітету України можуть використовувати різні способи, перелік яких наведений в статті 56 Закону. Отже вирішення питання про конкретний спосіб доведення рішення для виконання відноситься законодавцем на розсуд органу, що виніс відповідне рішення.
Як свідчать матеріали справи, позивач, направивши витяг з рішення на адресу відповідача, визначену у його статуті, отримав зазначений витяг з поміткою, що адресат не був знайдений. Ураховуючи вказану обставину, позивач на власний розсуд обрав інший, встановлений зазначеними вище нормами, спосіб надання для виконання власного рішення про стягнення з відповідача штрафу, а саме: шляхом оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (в газеті „Слобідський край” № 111 (21151)). Таким чином, відповідач є таким, що йому вручене зазначене рішення належним чином 10.10.2008 року, тобто через десять днів з дня оприлюднення вказаної інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що він не повідомлений про прийняте позивачем рішення, оскільки його фактична адреса - 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 3, кв. 11. Така правова позиція суду ґрунтується на вимогах статті 56 вказаного вище Закону, який надає право органам Антимонопольного комітету України про прийняте рішення повідомляти одним із способів, в тому числі й шляхом оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі. Крім того, матеріали справи свідчать, що кореспонденція, яка направлялась відповідачу на адресу 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 3, кв. 11, поверталась з поміткою „адресату не знайдено”.
Отже суд виходить з презумпції про те, що відповідач знав або повинен був знати в силу приписів чинного законодавства про прийняте позивачем рішення 10.10.2008 року.
Статтею 51 Закону України „Про захист економічної конкуренції” визначено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Зокрема, статтею 52 встановлено право органів Антимонопольного комітету України накладати штрафи, розміри яких передбачені частиною другою вказаної статті в залежності від характеру порушення законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Зазначені обставини справи з урахуванням наведених приписів чинного законодавства дають підстави суду стверджувати про те, що строк оплати відповідачем штрафу сплив 10.12.2008 року. Проте, як свідчать матеріали справи, зазначений штраф відповідачем не сплачено, що є правовою підставою для стягнення вказаної суми з відповідача на користь Державного бюджету України. Розглянувши ж розрахунок пені (аркуш справи 16), суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у визначеній позивачем розмірі, оскільки така вимога позивача ґрунтується на приписах закону та відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забазпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Оскільки спір по даній справі виник з вини відповідача, витрати по оплаті державного мита у сумі 102,00 гривень та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватної фірми „Еско” (код 21258808, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 3, кв. 2, відомості про поточні рахунки, відкриті в установах банків, в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України (УДК у Київському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ УДК 24134573, р/р 31115106700004, МФО 851011, ГУДКУ у Харківській області, символ звітності 106) штраф в сумі 5000,00 гривень та пеню в сумі 2325, 00 гривень.
Стягнути з Приватної фірми „Еско” (код 21258808, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 3, кв. 2, відомості про поточні рахунки, відкриті в установах банків, в матеріалах справи відсутні) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) - 102,00 гривень витрат по сплаті державного мита.
Стягнути з Приватної фірми „Еско” (код 21258808, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 3, кв. 2, відомості про поточні рахунки, відкриті в установах банків, в матеріалах справи відсутні) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст судового рішення оголошено в судовому засіданні 23 лютого 2009 року.
Суддя Черленяк М.І.
Судове рішення № 3043722, Господарський суд Харківської області було прийнято 23.02.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11/06-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: