Рішення № 30437175, 28.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.13 Справа№ 5015/5067/12

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів : головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді - Мазовіта А.Б.,Матвіїв Р.І.,

при секретарі судового засідання Мак Х.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль», м.Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «Габен»,м.Львів

до відповідача-2: Приватного акціонерного товариства Агрофірма «Зоря ім.Плютинського», с.Зоря Рівненського району Рівненської області

про: солідарне стягнення 3 223 671,01 доларів США (що в еквіваленті становить 25 766 802,38 грн, відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р - 7,9930 грн. за долар США).

За участю представників :

від позивача : Масюк м.В. - представник (довіреність №173/13 від 15.02.2013р);

від відповідача-1: Гордійчук С.М. - представник (довіреність б/н від 05.01.2012р);

від відповідача-2:Гордійчук С.М.- представник (довіреність №26 від 18.01.2013 р).

В судовому засіданні зі сторони відповідачів взяв участь : Саміла І.М. - генеральний директор ТОВ «Габен» , голова роавління ПРАТ Агрофірма «Зоря ім.Плютинського».

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступали.

Суть спору : На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, до відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю -фірма «Габен»,м.Львів, до відповідача-2, Приватного акціонерного товариства Агрофірма «Зоря ім.Плютинського», с.Зоря Рівненського району Рівненської області про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою від 03.12.2012р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 18.12.2012р. Рух справи відображено в ухвалах суду. Так, зокрема,ухвалою від 28.01.2013 р призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Автоматизованою системою документообігу господарського суду визначено склад колегії для розгляду даної справи : головуючий суддя - суддя Кітаєва С.Б., суддя Матвіїв Р.І, суддя Мазовіта А.Б.

Позовні вимоги з урахуванням заяви №с14-120-1-10-137 від 17.01.2013 р про збільшення позовних вимог та доповнення до заяви про збільшення позових вимог за №с14-120-1-10-256 обґрунтовуються тим, що відповідач 1 у порушення положень кредитного договору №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р, укладеного в рамках дії Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р., не повернув кредиту та процентів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 3 223 671,01доларів США, що в еквіваленті становить 25 766 802,38 грн (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р.-7,9930 грн. за дол.США), в тому числі :

- 2 900 000,00 дол.США (еквівалент становить 23 179 700,00 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р-7,9930 грн.)) за дол.США) - заборгованість за тілом кредиту ;

- 96 666,67 дол.США (еквівалент становить 772 656,69 грн. ( відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р.-7,9930 грн. за дол.США)) - нараховані відсотки;

- 227 004,34 дол.США (еквівалент становить 1 814 445,69 грн.(відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р-7,9930 грн. за дол.США)) - нарахована пеня за невиконання зобов»язань.

Розрахунок заборгованості додається до Заяви про збільшення позовних вимог. Заява скерована відповідачам 1 і 2 - 17.01.2013 р, а Доповнення до заяви про збільшення позовних вимог - 29.01.2013 р , про що у справі є належні докази.

З огляду на те, що у позивача виникло право вимоги до відповідача 1, враховуючи факт укладення між позивачем та відповідачем 2 договору поруки №12/010/42-0-1/91/2 від 29.07.2011 року, позивач вимагає стягнення зазначених вище сум заборгованості з обох відповідачів солідарно.

В процесі розгляду до справи поступили наступні документи :

17.12.12р. за вх.№28655/12 клопотання ТзОВ «Габен» №7 від 17.12.12р про відкладення розгляду.

18.12.12р. за вх.№28915/12 клопотання позивача №с14-120-1-10-4296 від 18.12.12 р про долучення до матеріалів справи документів на виконання ухвали суду від 03.12.2012р.

22.01.13р. у судовому засіданні представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій Витягів з ЄДРПОУ щодо ТзОВ «Габен» та ПрАТ «Зоря ім.Плютинського».

22.01.2013р. за вх.№1739/13 клопотання ТзОВ «Габен» №7/3 від 21.01.2012р про призначення колегіального розгляду справи №5015/5067/12 у складі трьох суддів.

28.01.2013 р. за вх.№2330/13 Відзив №7/2 від 17.12.2012 року по справі №5015/5067/12, з підстав наведених у якому просить у задоволенні позову відмовити.

28.01.2013р. за вх.№2331/13клопотання №7/3 від 21.01.2012 р представника відповідачів 1 і 2 про призначення колегіального розгляду справи №5015/5067/12 у складі трьох суддів.

28.01.2013р. за вх.№2332/12 клопотання ТОВ «Габен» за №7/2 від 17.12.2012 р про призначення судово-економічної експертизи по справі №5015/5067/12.

18.01.2013р. за вх.№1450/13 Заява позивача №с14-120-1-10-137 від 17.01.2013 р про збільшення позовних вимог.

31.01.13р. за вх.№2810/13 Доповнення за №с14-120-1-10-256 від 28.01.2013 р до заяви про збільшення позовних вимог.

12.02.2013 р за вх.№4078/13 клопотання ТОВ «Габен» за №7/5 про продовження строків розгляду справи.

13.02.2013 р. представником позивача подано до матеріалів справи у судовому засіданні клопотання про долучення доказів надання банком і отримання відповідачем кредитних коштів.

25.03.2013р. за вх.№8352/13 Заява ТОВ «Габен» №7/5 від 25.03.2013 р про зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочення виконання рішення по справі №5015/5067/12.

25.03.2013р. за вх.№8354/13 Заява ПРАТ Агрофірма «Зоря ім.Плютинського» за №7/6 від 25.03.2013 р про зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочення виконання рішення по справі №5015/5067/12.

28.03.13р. за вх.№9187/13 Пояснення від 28.03.2013р Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

28.03.2013 р. за вх.№9185/13 Пояснення ТзОВ «Габен» за №7/7 від 27.03.2013 р. до заяви про розстрочку виконання рішення по справі №5015/5067/12, в прохальній частині якого просить зменшити розмір штрафних санкцій за позовом ПРАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Габен» та ПРАТ Агрофірма м»Зоря ім.Плютинського» по справі №5015/5067/12; відстрочити та розстрочити виконання рішення по справі, відповідно до наведеного графіку.

28.03.2013р. за вх.№9183/13 від 28.03.2013 р Пояснення Приватного акціонерного товариства Агрофірма «Зоря ім.Плютинського» за №7/8 від 25.03.2013 р, в прохальній частині якого просить зменшити розмір штрафних санкцій за позовом ПРАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Габен» та ПРАТ Агрофірма «Зоря ім.Плютинського» по справі №5015/5067/12; відстрочити та розстрочити виконання рішення по справі, відповідно до наведеного графіку.

В судовому засіданні 28.03.2013 року представник позивача збільшені позовні вимоги за Заявою №с14-120-1-10-137 від 17.01.2013 р із врахуванням Доповнення за №с14-120-1-10-256 від 28.01.2013 р до заяви , - підтримав та просить задоволити у повному обсязі.

Представник відповідачів 1 і 2 у судовому засіданні 28.03.2013 р ( як і п.Саміла І.М. - генеральний директор ТОВ «Габен» та Голова правління ПРАТ Агрофірма «Зоря ім.Плютинського», який взяв участь у судовому засіданні) визнали в повному обсязі збільшені Банком вимоги за Заявою №с14-120-1-10-137 від 17.01.2013 р із врахуванням Доповнення за №с14-120-1-10-256 від 28.01.2013 р до зазначеної заяви; підтвердили, що до розрахунків нарахованих Банком сум основного боргу по тілу кредиту, відсотках та пені зауважень чи претензій не мають . Просять суд задоволити подані 25.03.13р заяви із врахуванням пояснень до них , поданих 28.03.13р, та зменшити штрафні санкції, розстрочити та відстрочити виконання рішення щодо стягнення заборгованості ( відстрочити до 30.09.2013 року; розстрочити виконання рішення з 30.09.2013 р по 30.08.2014 р зі сплатою щомісячно по 200 тис.грн, а з 30.09.2014р і по 30.12.2014 р - зі сплатою щомісячно по 5841,7 тис.грн.) . На розгляді по суті поданого ТОВ «Габен» клопотання за №7/2 від 17.12.2012 р про призначення судово-економічної експертизи по справі №5015/5067/12 відповідачі не наполягають, у вирішенні цього питання покладаються на розсуд суду. Зазначене відображено у протоколі судового засідання .

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу , в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою , яку було заявлено у позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни ( в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір,- з обов»язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. На зазначене, звертає увагу Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Отже, із врахуванням зазначеного вище та згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами із врахуванням збільшених позивачем позовних вимог Заявою №с14-120-1-10-137 від 17.01.2013 р та із врахуванням Доповнення за №с14-120-1-10-256 від 28.01.2013 р до цієї заяви.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

22.12. 2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма «Габен», було укладено Генеральний кредитний договір №69, з подальшими змінами та доповненнями (надалі - Генеральний кредитний договір).

Відповідно до п.1.2., 1.3. Генерального кредитного договору загальна сума фактичної заборгованості позичальника по наданих йому коштах в рамках Договору в будь-який момент під час дії договору не може перевищувати суми еквівалентної 2 900 000,00 дол. США (додатковий договір №5 нід 19.05.2009р.) і терміном користування кредитними коштами до 21.12.2012р. (додатковий договір №5 від 28.07.2011р.).

28.07.2011р. в рамках Генерального кредитного договору між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ - фірма «Габен» було укладено кредитний договір №010/42-0-1/91 та додаткові угоди, за яким ТОВ - фірма «Габен» відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 2 900 000,00 дол. США з терміном погашення до 20.07.2012р., зі сплатою 10,0% річних.

Станом 14.01.2013р. заборгованість ТОВ-фірми «Габен» перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» за Генеральним кредитним договором №69 від 22.12.2006р. з усіма додатковими угодами до нього та укладеним в його рамках кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р. складає - 3 223 671,01 дол. США, що в еквіваленті становить 25 766 802,38 грн, відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р - 7,9930 грн. за дол..США), в тому числі:

- 2 900 000,00 дол. США (еквівалент становить 23 179 700,00 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р. - 7,9930 грн. за дол. США) - заборгованість за тілом кредиту;

- 96 666,67 дол.США (еквівалент становить 773 656,69 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01..2013р. - 7,9930 грн. за дол. США) - нараховані відсотки;

- 227 004,34 дол.США (еквівалент становить 1 814 445,69 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 1401.2013 р . - 7,9930 грн. за дол. США) - нарахована пеня за невиконання зобов»язань за кредитним договором.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору сторони встановили, що позичальник погашає заборгованість за кредитом у відповідності до Графіку (Додаток №1 до цього договору). З моменту зменшення ліміту кредитування комісія, передбачена п.2.9, на суму зменшення ліміту не нараховується.

Додатком №1 до кредитного договору є підписаний Банком і Позичальником Графік зменшення ліміту кредитної лінії. За умовами договору графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії це документ, що є невід»ємною частиною кредитного договору ( у разі укладення), та визначає строки часткового погашення сум кредиту, передбачених цим договором, в межах строку користування кредитом за цим договором.

Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником на користь кредитора на умовах, визначених цим договором (п.6.2). Відповідно до п.2.1 кредитного договору плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 10% річних. Проценти за користування кредитом ( п.2.2) позичальник сплачує щомісяця на рахунок нарахованих доходів кредитора №206832578 в Львівській обласнеій дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 325570, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту: в першому календарному місяці користування кредитом - за період з дня видачі кредиту по день , що передує передостанньому робочому дню місяця; в наступних календарних місяцях - з передостаннього робочого дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує передостанньому робочому дню поточного місяця; в останній календарний місяць користування кредитом - з передостаннього робочого дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 14.1. кредитного договору №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р , у разі невиконання або неналежного виконання зобов»язань, встановлених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно вимог чинного законодавства України та положень цого договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані цим договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України.

Відповідно до п.14.4 кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов»язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов»язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов»язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов»язання.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору виконання зобов»язань позичальника за цим договором забезпечується заставою/іпотекою/порукою наданою в рамках Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006 року.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору порукою відповідно до договору поруки, який має бути укладений на момент укладання цього договору, між Кредитором і громадянином Самілою Ігорем Михайловичем (надалі - поручитель). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов»язань позичальника по сплаті суми заборгованості та процентів за кредитом, комісій, пені та штрафів, передбачених цим договором, а також збитків, заподіяних кредитору, у тому ж обсязі й у ті ж строки, що й позичальник.

Відповідно до п.4.3 кредитного договору порукою відповідно до договору поруки, який має бути укладений до цього договору, між кредитором і приватним акціонерним товариством Агрофірма «Зоря ім.Плютинського» ( код ЄДРПОУ 25319777) ( надалі - поручитель). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов»язань позичальника по сплаті суми заборгованості та процентів за кредитом, комісій, пені та штрафів, передбачених цим договором, а також збитків, заподіяних кредитору, у тому ж обсязі й у ті ж строки , що й позичальник.

Як встановлено, згідно до п.4.1 кредитного договору №010/42-0-1/91 від 28 .07.2011 року виконання зобов'язань за вказаним договором забезпечується заставою/іпотекою/порукою наданою в рамках Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р. із змінами та доповненнями внесеними до нього додатковими договорами №1 від 18.12.2007р., №2 від 03.03.2008р.,№3 від 26.11.2008р., №4 від 09.02.2009р.,№5 від 19.05.2009р.,№6 від 04.06.2009р.,№7 від 18.08.2009р.,№8 від 11.12.2009р.,№9 від 29.04.2010р.,№10 від 21.05.2010р.,№11 від 22.07.2010р.,№12 від 21.12.2010р.№13 від 28.07.2011р.

В забезпечення виконання зобов'язань, що витікають із Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р. та кредитного договору №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р. між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма «Габен» укладено:

Договір застави товарів в обігу №69/1 від 22.12.2006р., з подальшими змінами та доповненнями, згідно з яким Заставодавець передав в заставу Банку товари в обороті: насіння сільськогосподарських культур, мін добрива та засоби захисту рослин, що знаходяться на складах за адресами: м. Львів, вул. Персенківка, 19; Черкаська обл., Черкаський район, с.Білозірря, 3 км. Траси Черкаси-Дубіївка; м.Київ-27, с.Новосілки, вул.Озерна,20.

Згідно п.1.3. зазначеного договору предмет застави оцінюється сторонами в розмірі 10 757 934 (десять мільйонів сімсот п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн.00 коп. (додатковий договір №2 від 26.11.2008р.).

- Іпотечний договір №69/7 від 01.05.2010р., посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Журомською М.В., реєстр. №3223 з подальшими змінами та доповненнями, згідно з яким Іпотекодавець передав в іпотеку Банку нерухоме майно: нежитлове приміщення - офіс позначене в технічному паспорті літерою А,А (колишня квартира №52), загальною площею 73,2 кв.м., нежитлове приміщення-офіс позначене в технічному паспорті літерою А,А (колишня квартира №37)) загальною площею 67,1 кв.м.; нежитлові приміщення №65 з приміщення №1 по приміщення №10 першого поверху, загальною площею 140,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Глазунова, 3.

Згідно п.1.3. зазначеного договору предмет застави оцінюється сторонами в розмірі 5 212 000 (п'ять мільйонів двісті дванадцять тисяч) гривень (договір про внесення змін від 09.02.2009р.). - Іпотечний договір №69/2 від 09.02.2009р., посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Журомською М.В., реєстр. №107 з подальшими змінами та доповненнями, згідно з яким Іпотекодавець передав в іпотеку Банку нерухоме майно: адміністративний корпус позначений літерою Б-3 загальною площею 3832,1 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Персенківка, 19.

Згідно п.1.2 зазначеного договору предмет застави оцінюється сторонами в розмірі 11 475700 ( одинадцять мільйонів чотириста сімдесят п'ять тисяч) грн.

- Іпотечний договір №69/3 від 09.02.2009р. з подальшими змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Журомською М.В., реєстр. №1514, згідно з яким Іпотекодавець передав в іпотеку Банку нерухоме майно: нежитлові приміщення позначені на плані літерою 8-1, 8-2, 8-3, 8-4 загальною площею 70,1 кв.м., що знаходяться за адресою м.Львів, вул.Городоцька, ПО.

Згідно п.1.2 зазначеного договору предмет застави оцінюється сторонами в розмірі 1 039 200,00 (один мільйон тридцять дев'ять тисяч двісті) грн.

Іпотечний договір №69/6 від 29.04.2010р. з подальшими змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Забродскьою О.С., реєстр. №247, згідно з яким Іпотекодавець передав в іпотеку Банку нерухоме майно: магазин позначений літерою А-5 (перший поверхі, а саме приміщення №1-1, 1,2,3,4.5,6,7, II загальною площею 93,3 кв.м., що знаходяться за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 40.

Згідно п.1.2 зазначеного договору предмет застави оцінюється сторонами в розмірі 900 000,00 (дев'ятсот тисяч) грн.

Іпотечний договір №69/7 від 01.05.2010р. з подальшими змінами та доповненнями, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І., реєстр. №2084, згідно з яким Іпотекодавець передав в іпотеку Банку нерухоме майно: прирейковий склад позначений літерою А-І загальною площею 968,9 кв.м., приміщення зарядної (літ.Б-І) загальною площею 57,1 кв.м., асфальтобетонний майданчик (літ.І), огорожу (цифри 1-4) та вбиральню (літ.В), що знаходяться за адресою Черкаська обл., Черкаський район, с.Білозірря, 3 км. траси Черкаси-Дубіївка.

Згідно п.1.2 зазначеного договору предмет застави оцінюється сторонами в розмірі 387 400,00 (триста вісімдесят сім тисяч чотириста) грн.

Загальна вартість переданого в заставу/іпотеку АТ «Райффайзен банк Аваль» майна складає 29 772 234,00 грн.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань, що витікають з Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р. та кредитного договору №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р. між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПрАТ Агрофірма «Зоря ім. Плютинського», було укладено Договір поруки №12/010/42-0-1/91/2 від 29.07.2011р.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору поруки ПрАТ Агрофірма «Зоря ім. Плютинського» зобов'язується відповідати перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» солідарно з ТОВ - фірма «Габен» за виконання зобов'язань, у тому числі тих, що виникають у майбутньому, які випливають з умов Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р. з усіма додатковими угодами до нього та укладеного в його рамках кредитного договору №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р.

Таким чином, ПрАТ Агрофірма «Зоря ім. Плютинського» є фінансовим поручителем ТОВ - фірма «Габен» за договором поруки №12/010/42-0-1/91/2 від 29.07.2011р. та, відповідно до п. 2.1. зазначеного договору поруки солідарно з ТОВ фірма «Габен» несе відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із умов Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р. з усіма додатковими угодами до нього і укладеним в його рамках кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р. щодо повернення до 20.07.2012р. кредиту в сумі 2 900 000,00 дол. США., сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафів передбачених кредитним договором.

ТОВ - фірма «Габен» порушено договірні зобов'язання за Генеральним кредитним договором №69 від 22.12.2006р. з усіма додатковими угодами до нього і укладеним в його рамках кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р.

Нарахована Банком заборгованість ( у т.ч.: по тілу кредиту , відсотках і пені) визнана відповідачами в судовому засіданні.

Матеріалами у справі підтверджується, що вимоги про усунення порушень та погашення заборгованості перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитними договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р. укладеним в рамках Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р. з усіма додатковими угодами до нього, надіслані 08.06.2012р., за вих. № СІ4-120-1-10-2154, на

адресу ТОВ фірма «Габен» та 08.06.2012р., за вих.№ с 14-120-1-10-2151 на адресу ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" залишені без задоволення.

Заборгованість станом на час розгляду спору по суті не погашена. Доказів зворотнього суду не надано. Заборгованість визнається відповідачами.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Між Банком та відповідачем 1 виникли правові відносини на підставі укладеного Кредитного договору. Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У строки, передбачені умовами кредитного договору та Додатком №1 (кінцевий термін погашення кредиту позичальником -20 липня 2012 р ) позичальник не повернув кредит.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 2 900 000,00 дол.США (еквівалент становить 23 179 700,00 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р-7,9930 грн. за дол.США) є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Стосовно вимоги Банку стягнути проценти за користування кредитом, то суд при прийнятті рішення виходив з такого. Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом встановлюються у розмірі 10,0% річних. Нараховані проценти сплачуються позичальником щомісяця, не пізніше останнього дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. За таких обставин, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги Банку стягнути проценти за користування кредитом в сумі - 96 666,67 дол.США (еквівалент становить 773 656,69 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р. - 7,9930 грн. за дол. США)).

Слід також зазначити, що однією з істотних умов укладення кредитного договору є сплата процентів на грошову суму, отриману в кредит. Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою , яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов»язань, а також й однією з форм цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до пункту 14.4 Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов»язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов»язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов»язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов»язання.

Таким чином, вимоги Банку про стягнення пені за простроченим кредитом в сумі 224 755,45 дол.США. та пені за процентами в сумі 2 248,89 дол.США, що в сукупності складає 227004,34 дол.США ( еквівалент становить 1 814 445,69 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 1401.2013 р . - 7,9930 грн. за дол. США) є обгрунтованими та підставними. При цьому суд враховує, що в даному випадку норма частини 6 статті 232 Господарського кодексу України не підлягає застосуванню, оскільки сторони в Кредитному договорі (пункт 14.4) погодили нарахування пені протягом усього часу прострочення.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою. Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Тягар пошуку поручителя покладається на боржника. Боржник при знайденні поручителя отримує від нього згоду на те, щоб він поручився за нього перед кредитором. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником. Тобто порука є способом забезпечення виконання зобов»язання ( як правило, грошового), а не правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов»язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов»язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

З урахуванням статей 553-554 ЦК договір поруки укладається кредитором за зобов»язаннями, які забезпечуються порукою, і поручителем. Оскільки позичальник є не стороною договору поруки, а стороною у зобов»язанні, забезпеченому порукою, чинне законодавство України не передбачає обов»язку кредитора чи поручителя отримувати згоду позичальника на укладення договору поруки.

З огляду на відсутність передбаченого законом обов»язку укладати договір поруки лише за згодою боржника, відсутність згоди боржника на укладення договору поруки не порушує умови дійсності договору поруки і не є підставою недійсності зазначеного правочину.

Слід також зазначити, що законодавство України не передбачає обов»язку банку чи іншої фінансової установи (кредитора) інформувати поручителя перед укладенням договору поруки про фінансовий та/або інший стан позичальника. Оскільки особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд , а порукою може забезпечуватися виконання зобов»язання частково або в повному обсязі (право вибору), то незадовільний майновий стан позичальника не є підставою для визнання договору поруки недійсним.

У разі невиконання боржником основного зобов'язання, забезпеченого порукою, поручитель зобов'язується виконати борг боржника замість останнього.

При укладенні договору поруки відповідно до цілей, покладених на нього згідно із законодавством, - забезпечення зобов'язання, боржник сам ініціює вказане питання, оскільки зацікавлений в наданні кредитору додаткових гарантій виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки №12/010/42-0-1/91/2, укладеного між позивачем і відповідачем 2, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов»язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку повного абро часткового не виконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов»язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов»язаннями.

Відповідно до пункту 2.2Договору поруки , поручитель зобов»язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов»язань протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі зазначеному в такій вимозі.

Вимога Банку від 08.06.2012 р №с14-120-1-10-2153 про усунення порушень отримана поручителем 06.07.2012 р., однак поручитель не здійснив виконання порушених забезпечених зобов»язань.

Враховуючи наведені доводи, факт порушення відповідачем 1 умов Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, а також на підставі Договору поруки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в сумі, яка заявлена до стягнення за Заявою Банку про збільшення позовних вимог із врахуванням наступного доповнення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачами не спростовано доводів позовної заяви ( із врахуванням наступних заяви про збільшення позовних вимог та доповнення до цієї заяви , із врахуванням яких розглядаються заявлені Банком вимоги) у повному обсязі, не надано суду доказів про наявність інших обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, а тому збільшені позовні вимоги необхідно задоволити.

В судовому засіданні представник відповідачів і п.Саміла , який є генеральним директором ТОВ «Габен» і головою правління ПРАТ Агрофірма «Зоря ім.Плютинського», не висловили заперечень щодо наявності у відповідачів обов»язку повернути кредит, сплатити за користування ним проценти, а також пеню за порушення зобов'язань, вимоги про стягнення яких заявлені Банком.

Статтею 99 Конституції встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць в іноземній валюті.

Відповідно до ст.192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»

Відповідно до ст.5 Декрету №15-93 операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 цього ж Декрету.

З огляду на це уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті..

Статтею 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті, як у даному випадку. При цьому суд переконався , що у Банку наявні належні документи на здійснення валютних операцій, отримані у встановленому порядку.

За приписами ст.ст.15,16 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У пункті 10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р №6 «Про судове рішення», вказано : «Результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову ( статті 67,68 ГПК ), відстрочку або розстрочку виконання рішення ( стаття 121 ГПК)».

Щодо клопотання ТзОВ «Габен» №7/2 від 17.12.2012 р про призначення судово-економічної експертизи у справі, у якому відповідач 1 просив поставити на вирішення експетиту питання : чи правильно обрахована і вказана ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у Розрахунку заборгованості ТОВ «Габен» за кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011 р пеня за несплату кредитних коштів, пеня за несплату відсотків , загальна сума пені ; сума загальної заборгованості за кредитом: прострочення заборгованості згідно графіку, заборгованість по відсотках, загальна сума сукупної заборгованості до сплати. Чи відповідає застосована банком у договорі методика обчислення розрахунків, методикам, прийнятим у комерційні практиці, та до якої саме схеми чи методики обчислення платежів належить застосована банком методика. Чи підтверджується документально-обгрунтоване нарахування заявлених до стягнення сум .

Як ствердив представник відповідачів у судовому засіданні, на проведенні судової експертизи він не наполягає і у вирішенні цього питання покладається на розсуд суду. Окрім того, у судовому засіданні представником відповідачів (що підтвердив і керівник ТзОВ «Габен» та ПРАТ Агрофірма «Зоря ім.Плютинського» п.Саміла І.М.) відповідачі визнають суму заборгованості, яка заявлена Банком до стягнення із врахуванням Заяви про збільшення позовних вимог. Як зазначено вище в рішенні, до кредитного договору сторони уклали Додаток №1 «Графік зменшення ліміту кредитної лінії» (документ, що є невід»ємною частиною кредитного договору та визначає строки часткового погашення сум кредиту, передбачених цим договором, в межах строку користування кредитом за цим кредитним договором). За відомостями, які містить «Графік» чітко відслідковуються строки погашення сум кредиту, сума яка підлягала сплаті у певні ( погоджені сторонами періоди) та загальна сума по тілу кредиту - 2 900 000,00 дол.США.

Відповідачами не по дано до матеріалів справи жодного платіжного документа в підтвердження здійснення платежів за кредитним договором . Умовами ж кредитного договору чітко визначено порядок нарахування, терміни сплати, процентну ставку по процентам за користування кредитом ; порядок зарахування по платежах коштів в погашення заборгованості за кредитним договором; період за який підлягає нарахуванню пеня. Таким чином доводи , наведені у клопотанні , як підстава для призначення судової експертизи, є необґрунтованими. Окрім того, відповідачами заборгованість, про стягнення якої просить Банк у Заяві , визнається, а судом не встановлено неправомірності заявлених до стягнення сум .

Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК експертиза призначається для з»ясування питань, що потребують спеціальних знань

Як вказано у Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» , судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби.

З огляду на зазначене вище, встановлені судом обставини, суд не вбачає підстав для призначення судової експертизи, оскільки дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановленню фактичних даних , що входять до предмета доказування, не вбачається.

Із врахуванням зазначеного у задоволенні клопотання ТзОВ «Габен» №7/2 від 17.12.2012 р про призначення судово-економічної експертизи у справі, суд відмовляє.

Щодо заяв відповідачів про розстрочення і відстрочення виконання рішення ( заяви №7/5 від 25.03.2013 р ; №7/6 від 27.03.2013 р ; пояснення за №7/7 від 27.03.2013 р до заяви про рострочення виконання рішення по справі; пояснення №7/8 від 25.03.2013р до заяви про розстрочення виконання рішення по справі ), у яких відповідачі просять серед інших вимог відстрочити та розстрочити виконання рішення ( ст.ст.83,121 ГПК України), то суд зазначає наступне.

Статтею 121 ГПК України передбачено подання заяв , у яких має бути викладена вимога про розстрочку чи відстрочку виконання рішення та обгрунтування підставності таких вимог.

У даній справі відповідачами 25.03.13 р подано Заяви у яких, зокрема, просять про розстрочення виконання судового рішення, а 28.03.13 р - пояснення до заяв про розстрочення рішення, у яких (окрім чергового підтвердження вимог, які сформульовані у заявах про розстрочення рішення , поданих 25.03.13 р ) ще додаткового просять відстрочити виконання рішення. Слід зазначити ( і це підтвердили представники відповідачів у судових засіданнях), що вони підтримують вимоги про розстрочення та відстрочення виконання судового рішення , з підстав , наведених у вищеперелічених заявах та поясненнях.

За таких обставин, у зв»язку із надходженням до господарського суду від відповідачів як заяв про розстрочення виконання рішення, так і пояснень до цих заяв, однак у яких (поясненнях) міститься ще додаткова вимога про відстрочення виконання рішення, суд, виходячи із змісту поданих Пояснень, а також поданих раніше (25.03.13р) заяв про розстрочення виконання рішення по справі №5015/5067/12, розцінює «пояснення» як подання заяв про відстрочку виконання рішення.

Заслухавши представників відповідачів, представника Банку який повністю заперечив у судовому засіданні проти задоволення заяв та відстрочення і розстрочення виконання рішення, суд виходив із наступного.

У п.5 ст.83 ГПК України передбачено право суду, постановляючи рішення, відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому необхідним є врахування приписів ст.121 ГПК про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, зокрема, залежно від обставин справи, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Натомість суду не надано право, ухвалюючи рішення, змінювати спосіб і порядок його виконання.

Таким чином, стаття 121 ГПК України визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов»язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Рішення суду , яке набрало законної сили, виконується в порядку Закону України «Про виконавче провадження» на підставі наказу суду, який є виконавчим документом,і у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Як наголошено у п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 р №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України « підставою для відстрочки , розстрочки , зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Станом на даний час обставини, що ускладнюють виконання судового рішення або робить його неможливим не мають місця, оскільки рішення по справі на момент розгляду заяв відповідачів про відстрочення та розстрочення рішення у справі не проголошено, не набрало законної сили, не видано судом на виконання рішення наказ, не відкрито виконавче провадження. Тобто, наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим , як перебачено ст.121 ГПК, на даній стадії судового процесу не доведена.

Крім того слід зазначити, що статтею 22 ГПК України передбачено право сторони ( позивача) визначати предмет та підставу заявлених ним вимог, як і право змінювати предмет чи підставу позову до початку розгляду справи по суті. Тобто, суд такими повноваження не наділений.

Як вбачається, Банк заявив вимогу про солідарне стягнення з відповідачів коштів.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №6 «Про судове рішення» , у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Однак, до поданих заяв відповідачами не долучено доказів того, що виконання рішення про солідарне стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржників, які відкриті у банківських установах

Підставою для розстрочики , відстрочки , зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини , що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Додані до заяв відповідачами документи : звіт про фінансові результати та баланс за 2012 р відповідачів , довідка відповідача 2 №7/7 від 27.03.13 р «щодо необхідності залучення коштів для виконання весняно-польових робіт до 15.05.2013 р у обсязі 36 937 550,00 грн, підписана представником ПРАТ «Агрофірма «Зоря ім.Плютинського» С.Гордійчук, не підтверджують станом на момент прийняття рішення у справ і руху коштів на рахунках відповідачів 1 і 2 (позичальника і поручителя за кредитним договором), відкритих в банківських установах, що не доводить наявність конкретних обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання судового рішення встановленим господарським судом способом - шляхом стягнення грошових коштів з відповідачів на даний момент.

Посиланнях відповідачів в обґрунтування вимог про відстрочення та розстрочення виконання рішення у даній справі, на ухвалу ВГСУ від 05.12.2012 р у справі №5015/1390/12, якою скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 09.04.2012 р у справі №5015/1390/12 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ТзОВ «Габен» рухоме та нерухоме майно в частині, що відповідає розміру заявлених вимог не підтверджує відсутність на рахунках ТзОВ «Габен» грошових коштів. Крім того, не стосується другого відповідача, який повинен солідарно відповідати перед позивачем по заявлених вимогах у даній справі.

Окрім того, ст.121 ГПК України не передбачає одночасного відстрочення та розстрочення виконання судового рішення при умові наявності обставин, які вказані в частині 1 цієї статті.

За результатами розгляду заяв відповідачів, які поступили до суду 25.03.13 р і 28.03.2013 року, суд дійшов висновку що в задоволенні заяв про розстрочку та відстрочку виконання судового рішення у даній справі слід відмовити.

При цьому суд зазначає, що відмова в задоволенні зазначених заяв не обмежує позивача в праві звернення з такими заявами до суду , відповідно до вимог ст.121 ГПК України, у подальшому.При цьому, тягар доказування наявності обставин, передбачених ст.121 ГПК, лежить на особі, яка звертатиметься із заявою до суду.

Щодо вимоги відповідачів 1 і 2 про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст.ст.83 Господарського процесуального кодексу України та ст.233 Господарського процесуального кодексу України, заявлених у заявах ТОВ «Габен» за №7/5 від 25.03.2013р та №7/7 від 27.03.2013 р та у заявах ПРАТ Агрофірма «Зоря ім..Плютинського» за № 7/6 від 25.03.2013 р та №7/8 від 25.03.2013 р.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання. При цьому, відсутнє посилання на тяжкий фінансовий стан боржника (боржників) як на підставу для зменшення неустойки. Отже, застосування пунку 3 ст.83 ГПК України можливе лише за наявності дійсно виняткових обставин.

Норма п.3 ст.83 ГПК є процесуальною і може бути застосована лише разом з відповідною нормою закону матеріального. Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значено перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст.233 ГК України , якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов»язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов»язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін , що заслуговують на увагу.

Доведення наявності виняткових обставин , наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій у т.ч.,ступеня виконання зобов»язань боржником, майнового стану боржників тощо лежить на заявнику.

Ступінь виконання боржником зобов»язань за кредитним договором - отримано за кредитним договором 2 900 000,00 дол.США кредиту , який не погашений у передбачені договором (Додатком №1) терміни ; сума основного боргу ( сума тіла кредиту 2 900 000,00 грн. заявлена до стягнення); має місце заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом ; вимоги банку про погашення заборгованості залишені позичальником і поручителем бе задоволення. Майновий стан відповідачів, станом на момент розгляду зазначеної вимоги не підтверджений належними та допустими доказами (документи, які б підтверджували рух коштів на рахунках позичальника і поручителя в банківських установах станом на даний час - не подані, хоч в силу положень ст.192 ЦК України гроші (грошові кошти) є майном). До матеріалів справи не подано жодного доказу про вжиття відповідачами реальних заходів з метою погашення заборгованості за кредитним договором, тощо.Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК.

Однак, з матеріалів у справі , мотивів наведених у заявах, не вбачається

наявність неодмінних умов для зменшення штрафних санкцій.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяв в частині вимоги про зменшення штрафних санкцій слід теж відмовити.

Частиною 2 статті 4-3 ГПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів-1-2.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1,2,32,33,34,36,43,44,49,75,83,84,85 ГПК України , суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги (збільшені Заявою № с14-120-1-10-137 від 17.01.2013 р із врахуванням доповнення до Заяви за №с14-120-1-10-256 від 28.01.2013 р ) задоволити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен» (79026 м.Львів, вул.Персенківка,19, код ЄДРПОУ 20832731) та Приватного акціонерного товариства Агрофірма «Зоря ім.Плютинського» (35314 с.Зоря, Рівненської області, код ЄДРПОУ 25319777) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль» (01011 м.Київ, вул.Лєскова,9, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р, укладеним в рамках дії Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р у розмірі 3 223 671,01 доларів США, що в еквіваленті становить 25 766 802,38 грн (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013 р - 7,9930 грн. за дол..США), у тому числі : 2 900 000,00 дол.США (еквівалент становить 23 179 700,00 грн ,відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р-7,9930 грн. за дол.США)) заборгованість за тілом кредиту;

96 666,67 дол.США ( еквівалент становить 772 656,69 грн, відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р-7,9930 грн. за дол.США) - нараховані відсотки ;

227 004,34 дол.США ( еквівалент становить 1 814 445,69 грн. відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р-7,9930 грн. за дол.США) - нарахована пеня за невиконання зобов»язань, а також 64 380,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. В задоволенні заяв : №7/5 від 25.03.13р, №7/6 від 25.03.13 р, №7/8 від 25.03.13р, №7/7 від 27.03.13р і відстрочці та розстрочці виконання судового рішення , відмовити відповідачам .

В засіданні 28.03.13 р оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів 30.03.13р та 31.03.13 р, виготовлено та підписано 04.03.13 р.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Матвіїв Р.І.

Суддя Мазовіта А.Б.