Рішення № 3043599, 09.02.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.09 Справа № 4/10

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю " Науково –виробниче підприємство

" ГЕБО ", м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства " Алчевський металургійний комбінат ",

м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 11099 грн. 35 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чех Т.М.

У присутності представників сторін:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - Рудковська І.В., довіреність № 01-026-25 від 02.01.09.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 40239 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 5549 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 501 грн. 34 коп., пеню в сумі 3342 грн. 30 коп.

В судовому засіданні 26.01.09 по справі №4/10, згідно ст.77 ГПК України, була оголошена перерва до 09.02.09.

Рішення господарського суду Луганської області виноситься 09.02.09.

Представником позивача надано до суду клопотання №10 від 06.02.09 про розгляд справи без присутності представника позивача. Клопотання позивача судом задовольняється.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 22.01.09 №026-48исх/08, позовні вимоги визнав частково у сумі основного боргу за виконані роботи.

Представником позивача надано до суду клопотання №8 від 06.02.09, за яким останній відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3342 грн. 30 коп. та повідомляє суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем (далі - Підрядник) та відповідачем (далі - Замовник) був укладений договір №027/1-992 від 22.04.07, згідно якого «Замовник»передає, а «Підрядник»приймає на себе виконання робіт по: реконструкції електрообладнання та пусконаладжувальні роботи крана –перевантажувача №8ЦПШ, Q=3т, проліт 76,2 ВАТ «АМК».

Відповідно п.2.2. договору, після підписання даного договору «Замовник»сплачує «Підряднику»суму передплати в розмірі 20% від суми договірної ціни.

Згідно п. 2.3 договору, наступна оплата робіт по договору проводиться згідно наданих актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «Підрядника»в строк до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач зазначив, що «Замовник»за своєю ініціативою, в односторонньому порядку зупинив роботи по даному договору, при цьому підписав «Підряднику»акти на частину виконаних робіт.

Позивачем згідно умов вищевказаного договору були виконані відповідні роботи у грудні 2007 року на загальну суму 40239 грн. 60 коп., що підтверджується актом приймання –виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року (а.с.12-17).

Відповідач умови вказаного договору не виконав, оплату за виконані підрядні роботи не провів, тому заборгованість відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи складає 40239 грн. 60 коп.

Позивач за несвоєчасну оплату відповідачем за виконані підрядні роботи нарахував відповідачу пеню в сумі 3342 грн. 30 коп.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних за період з 15.01.08 по 15.06.08 в сумі 501 грн. 34 коп., інфляційні нарахування за період з 15.01.08 по 15.06.08. в сумі 5549 грн. 93 коп.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 40239 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 5549 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 501 грн. 34 коп., пеню в сумі 3342 грн. 30 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до умов договору №027/1-992 від 22.04.07 виконав відповідачу підрядні роботи на суму 40239 грн. 60 коп., що підтверджується актом приймання –виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року (а.с.12-17), але відповідач оплату за виконані підрядні роботи не провів, тому заборгованість відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи складає 40239 грн. 60 коп.

Сума заборгованості за виконані підрядні роботи в розмірі 40239 грн. 60 коп., нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорений та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Представником позивача надано до суду клопотання №8 від 06.02.09, за яким останній відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3342 грн. 30 коп. та повідомляє суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.

Таким чином, відповідно до ст. 78 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти відмову позивач від даного позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3342 грн. 30 коп., оскільки це право позивача передбачено ст. 22 ГПК України, ця відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує ні чиї права та охоронювані законом інтереси.

За таких підстав провадження по справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3342 грн. 30 коп. підлягає припиненню на підстав п.4 ст.80 ГПК України.

Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних за період з 15.01.08 по 15.06.08 в сумі 501 грн. 34 коп., інфляційні нарахування за період з 15.01.08 по 15.06.08. в сумі 5549 грн. 93 коп., нараховані позивачем відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи і підлягають стягненню з відповідача.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 40239 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 5549 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 501 грн. 34 коп., такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

У судовому засіданні 09.02.09 за згодою представника відповідача судового процесу була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.525,526,625 ЦК України, ст.ст. 173,193 ГК України, ст.ст. 22,44, 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства " Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області, вул.Шмідта, 4, код ЄДРПОУ 05441447 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково –виробниче підприємство

" ГЕБО ", м. Запоріжжя, вул.Макаренко, 9, код ЄДРПОУ 31983790, заборгованість за виконані роботи в сумі 40239 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 5549 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 501 грн. 34 коп., витрати по держмиту в сумі 462 грн. 91 коп. та 110 грн. 05 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –11.02.09

Суддя Г.М.Батюк