Ухвала суду № 30435986, 18.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року м. Київ К-29222/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук В.Г.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 р.

у справі №2а-2021/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія»

до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алмазнянська гірничо-металургійна компанія» (далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2010 р. №0000041701/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 р., позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.03.2010 р. №0000041701/0.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслали.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками контролюючого органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2009 р. по 26.02.2010 р., за результатами якої складено акт від 03.03.2010 р. №184/17-36533333.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.2 ст.1, п.п.11.1.2 п.11.1 ст.11, п.7.2 ст.7, п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі -Закон), внаслідок чого позивачем в обмін на внесене до його статутного фонду нерухоме майно вартістю 1000000,00грн. надано фізичній особі ОСОБА_4 корпоративні права, а тому згідно з п.1.15 ст.15 Закону він є податковим агентом щодо вартості такого майна, який повинен оподатковувати отримане нерухоме майно у відповідності до п.п.11.1.2 п.11.1 ст.11 Закону. Сума податку з доходів фізичних осіб, не нарахована та не перерахована до бюджету, складає 50000,00грн., у результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства та донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 50000,00грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2010 р. №0000041701/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 150000,00грн., з яких 50000,00 грн. за основним платежем та 100000,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням від 22.06.2009 р. №1 ОСОБА_4 вирішив створити товариство з обмеженою відповідальністю зі статутним фондом у розмірі 1500000,00грн. та передав позивачу в якості внесків до статутного капіталу: комп'ютерну техніку на суму 30000,00грн.; комплект офісних меблів вартістю 20000,00 грн.; нежитлову будівлю за адресою -вул.Кірова, 1-а, м.Стаханов, Луганська область, що належить учаснику на праві власності на підставі рішення Стахановського міського суду по справі №2-0126/06 від 13.04.2006 р. у розмірі 1000000,00грн. Внесок до статутного капіталу товариства у розмірі 450000,00грн. вноситься учасником грошовими коштами протягом року з моменту державної реєстрації товариства. Майновий внесок до статутного капіталу позивача оцінений за власним розсудом учасника та переданий учасником товариства шляхом оформлення акту оцінки та приймання-передачі. Майновий внесок до статутного капіталу у бухгалтерському обліку позивача відображений проводками Д-т 103 «Основні засоби» (Будівлі та спорудження) К-т 46 «Несплачений капітал»на суму 1000000,00 грн., Д109 «Інші засоби»К-т 46 «Несплачений капітал»на суму 50000,00грн.

Відповідно до п.п.9.6.2 п.9.6 ст.9 Закону, операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.

Об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб у відповідності до п.п.4.2.13 п.4.2 ст.4 Закону, є інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Інвестиційний прибуток, відповідно до п.п.9.6.2 п.9.6 ст.9 Закону, розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм п.п.9.6.4 цього пункту.

Оскільки об'єктом оподаткування, відповідно до Закону є інвестиційний прибуток, який отримує фізична особа від операцій з продажу інвестиційного активу, а не операції з придбання інвестиційного активу, то судами попередніх інстанцій обґрунтовано зроблено висновок про те, що позивач не зобов'язаний був виступати податковим агентом, оподатковувати дохід та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за переданий до його статутного фонду об'єкт нерухомості (нежитлову будівлю) вартістю 1000000,00 грн.

Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність порушень позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а отже протиправність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 року у справі №2а-2021/10/1270 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук В.Г.