Рішення № 3043452, 19.02.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.09

Справа № 13/14-09.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дебант Україна»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Укрросгіпс»

про стягнення 51439 грн. 00 коп.

СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: Тищенко Д.В., довіреність від 01.10.2008 року № 0110-08

Від відповідача: Ващенко Н.О., довіреність від 19.02.2009 року № 7

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 51439 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 19.02.2009 року відповідач подав відзив, в якому частково визнає суму боргу за даним позовом, а саме – в частині стягнення 50040 грн. 00 коп., в частині стягнення 1399 грн. 00 коп. заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

19.02.2008 року між позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю «Дебант Україна» та відповідачем – товариством з обмеженою відповідальністю «УКРРОСГІПС» було укладено договір поставки № 1902/01, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати у власність відповідача, а відповідач, в свою чергу, зобов’язувався прийняти та оплатити в строк, установлений даним договором товар.

07.04.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки № 1902/01 від 19.02.2008 року, відповідно до умов якої позивач зобов’язувався поставити відповідачу партію товару в кількості 1500 шт. на загальну суму 50040 грн. 00 коп.

Як свідчать матеріали справи, поставка та прийняття товару здійснена 21.04.20087 року, про що свідчить видаткова накладна № 2104-2 від 21.04.2008 року на суму 50040 грн. 00 коп. та довіреність серії ЯОН № 110085 від 18.04.2008 року (в справі).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач визнає суму боргу за триманий товар в розмірі 50040 грн. 00 коп., проте доказів сплати зазначеної суми боргу до суду не подав, тому вимоги позивача в частині стягнення 50040 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 1399 грн. 00 коп. боргу за транспортування товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем не подано жодних доказів в підтвердження вимоги щодо стягнення з відповідача витрат пов’язаних з транспортуванням товару, тому суд вважає вимоги позивача в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на правову допомогу, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСГІПС» (40030, м. Суми, вул. Воєводіна, 16, код 35172259) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дебант Україна» (61070, м. Харків, вул. Рудика, 6, код 32438205) 50040 грн. 00 коп. боргу, 500 грн. 40 коп. державного мита, 114 грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1590 грн. 53 коп. витрат на правову допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову – відмовити.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД

Повний текст рішення підписано 24.02.2009 року.