Ухвала суду № 30434504, 03.04.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/480/13 Категорія: ст.186 ч.3 КК України та інш.

Головуючий в суді I інстанції суддя Татарчук Л.А.

Доповідач в суді II інстанції суддя Сербін В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду Дніпропетровської області

у складі головуючого- судді Сербіна В.В.

суддів: Піскун О.П., Семопядного В.О.

при секретарі- Грищенко І.М.

за участю прокурора- Харів Н.А.

захисників- адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3

засуджених- ОСОБА_6., ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 31 жовтня 2012 року відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, раніше судимого:

- 26 листопада 2004 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.3 ст.186 КК України, ст.69 ч.1 КК України, ст.296 ч.1 КК України, ст.70 КК України, ст.72 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 17 червня 2011 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.185 КК України, ч.2 ст.15 КК України- ч.2 ст.185 КК України, ст.70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання звільненого з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України;

- 31 липня 2012 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185 КК України, ст.71 КК України до 2 років і 6 місяців позбавлення волі,-

засудженого за ч.3 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань по даному вироку і вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 31 липня 2012 року, остаточно до відбування ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця м.Дніпропетровська, раніше не судимого,-

засудженого за ч.3 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця м.Дніпропетровська, раніше не судимого,-

засудженого за ст.198 КК України до 1 (одного) року обмеження волі; за ч.1 ст.396 КК України до 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування призначено ОСОБА_5 покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до п.п.3,4 ст.76 КК України обов'язки- повідомляти в кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнуто з підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_4 в рівних частках вартість проведеної судової трасологічної експертизи в розмірі 470 гривень 40 копійок, шляхом перерахування зазначеої суми на розрахунковий рахунок 31250272210050 ЄДРПОУ 25575055 МФО 805012 в банку УДКУ в Дніпропетровській області, одержувач - НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області, призначення платежу-за експертні послуги НДЕКЦ (за експертизу № 62/02-141 від 21.05.2012 року).

Стягнуно з підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_4 в рівних частках вартість проведеної судової вибухотехнічної експертизи в розмірі 735 гривень 60 копійок, шляхом перерахування зазначеної суми на розрахунковий рахунок 31250272210050 ЄДРПОУ 25575055 МФО 805012 в банку УДКУ в Дніпропетровській області, одержувач- НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області, призначення платежу- за експертні послуги НДЕКЦ (за експертизу № 70/23/830 від 22.05.2012 року).

Стягнуто з ОСОБА_6 вартість проведеної балістичної експертизи в розмірі 588 гривень, шляхом перерахування зазначеної суми на розрахунковий рахунок 31250272210050 ЄДРПОУ 25575055 МФО 805012 в банку УДКУ в Дніпропетровській області, одержувач- НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області, призначення платежу-за експертні послуги НДЕКЦ (за експертизу № 66/07-95 від 03.05.2012 року).

Стягнуто з підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, солідарно, на користь ПП ОСОБА_14 кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5» в рахунок відшкодування заподіяного збитку 18188 гривень 63 копійки.

Вирішена доля речових доказів.

Даним вироком ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 засуджені за те, що 31 березня 2012 року, близько 20 години ОСОБА_6, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, в ході спілкування зі своїм знайомим ОСОБА_4, достовірно знаючи, що той раніше працював кухарем у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», запропонував скоїти крадіжку грошових коштів із зазначеного закладу. ОСОБА_4, працюючи з вересня 2011 року по березень 2012 року на посаді кухаря холодильного цеху в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованого по АДРЕСА_2, володіючи інформацією про методи і засоби охорони, режим роботи зазначеного підприємства, встановлених в ньому камер відеоспостереження, персоналу, а також постійну наявність на підприємстві грошових коштів та місце їх зберігання, повідомив дану інформацію ОСОБА_6 і дав свою згоду на викрадення грошових коштів зазначеного закладу. Визначившись, що сейф з грошовими коштами знаходиться в кабінеті директора, розташованому в підвальному приміщенні кафе, обладнаному камерами відеоспостереження, співучасник злочину ОСОБА_6 запропонував використовувати, як маскування саморобні маски, прикривши ними свої обличчя, а також кустарно виготовлену димоутворювальну суміш для задимлення приміщення кафе, щоб камери відеоспостереження не змогли відображати події. Перебуваючи в зазначеному місці, співучасники злочину ОСОБА_4 і ОСОБА_6, з рукавів светра виготовили дві маски з прорізами для очей, а також ОСОБА_6 надав наявну в нього кустарно виготовлену димоутворювальну суміш, виготовлену ним при невстановлених слідством обставинах з використанням сірки, свинцю, заліза і кальцію. Вважаючи свої сили і засоби достатніми для вчинення злочину, співучасники злочину ОСОБА_6 і ОСОБА_4 визначили дату його вчинення.

01 квітня 2012 року, ОСОБА_6 і ОСОБА_4, знаючи режим роботи кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованого по АДРЕСА_2, близько 23 години 01 хвилині, маючи умисел на викрадення чужого майна, діючи з корисливої зацікавленост, за попередньою змовою групою осіб, надівши на голову саморобні маски з вирізами для очей, бажаючи таким чином приховати свою зовнішність і не бути упізнаними у разі появи громадян, прибули до підвального приміщення вказаного закладу, де шляхом вільного доступу, через незачинені двері проникли всередину, тобто в інше приміщення. Перебуваючи в підвальному приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», ОСОБА_6, побачивши, що там знаходиться ОСОБА_8, бажаючи придушити його волю до можливого опору, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, штовхнув останнього, заподіявши фізичний біль, від чого ОСОБА_8 впав на підлогу. Не зупинившись на досягнутому, ОСОБА_6, здійснюючи злочин повторно, згідно відведеної йому ролі у вичненні злочину, діючи умисно, з корисливої зацікавленості, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, привів у дію кустарно виготовлену димоутворювальну суміш і перебуваючи перед вхідними дверима став спостерігати за навколишнім оточенням з метою попередження співучасника злочину ОСОБА_4 про можливу небезпеку у разі появи громадян, а ОСОБА_4, згідно відведеної йому ролі у вчиненні злочину, оглянувши приміщення, виявив сейф, який виніс до дверного отвору вхідних дверей приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», після чого зазначений сейф співучасники злочину ОСОБА_4 і ОСОБА_6 винесли на вулицю і з місця злочину зникли. Таким чином ОСОБА_6 і ОСОБА_4, умисно, з корисної зацікавленості, відкрито викрали чуже майно, що належить кафе ПП ОСОБА_14 «ІНФОРМАЦІЯ_5»: а саме металевий сейф, який не представляв матеріальної цінності, в якому знаходилися гроші на загальну суму 31473 гривні 63 копійки, а також 17 санітарних книжок працівників кафе, що не представляють матеріальної цінності, якими ОСОБА_6 і ОСОБА_4 розпорядилися за своїм розсудом.

Крім того, ОСОБА_5, працюючи кухарем в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованому по АДРЕСА_2, в січні 2012 року, більш точної дати встановити не виявилося можливим, перебуваючи у внутрішньому дворі зазначеного закладу, в спілкуванні зі своїми знайомими ОСОБА_4 і ОСОБА_6, дізнався про наміри останніх вчинити крадіжку сейфу з грошовими коштами з приміщення вказаного кафе. 01 квітня 2012 року, приблизно о 23 годині 05 хвилин, ОСОБА_5, перебуваючи в районі вул.Шмідта в м.Дніпропетровську, з телефонної розмови з робітницею кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5» ОСОБА_9, дізнався про те, що 01 квітня 2012 року, близько 23 години 01 хвилині, двоє невідомих, проникнувши в приміщення кафе, відкрито викрали сейф з грошовими коштами. Проаналізувавши ситуацію ОСОБА_5 прийшов до висновку, що до скоєння даного злочину причетні ОСОБА_6 і ОСОБА_4, після чого він, переслідуючи корисливі мотиви, прийняв рішення отримати вигоду на свою користь, шляхом приховування даного злочину. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5, переслідуючи корисливі мотиви, в той же день, тобто 01 квітня 2012 року, близько 23 години 30 хвилин, прибув за місцем проживання ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1, де зустрівши ОСОБА_4 і ОСОБА_6, викрив їх у скоєнні тяжкого злочину, а саме у відкритому викраденні сейфа з грошима з приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», що мав місце 01 квітня 2012 року з проникненням в дане приміщення. Упевнившись у правильності своїх підозр, а саме в тому, що безпосередньо ОСОБА_6 і ОСОБА_4 вчинили зазначений тяжкий злочин, а викрадений ними сейф з грошима захований на території парку ім.Л. Глоби, у м.Дніпропетровську, ОСОБА_5, переслідуючи корисливі мотиви, запропонував надати допомогу ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в приховуванні слідів даного злочину за грошову винагороду з частини викрадених грошей. Після чого, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 і ОСОБА_4, переслідуючи корисливі мотиви, прибули у вказаний вище парк, де зі схованки витягли викрадений 01 квітня 2012 року ОСОБА_6 і ОСОБА_4 з кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5» сейф із грошима, який спільними зусиллями доставили за місцем проживання ОСОБА_6, а останній, металевою монтировкою, що була у нього, зламав сейф, звідки дістав грошові кошти в сумі 31473 гривень 63 копійок, частина з яких в сумі 1800 гривень, згідно домовленості передав ОСОБА_5 в якості гонорару за заздалегідь не обіцяне приховування скоєного ним і ОСОБА_4 тяжкого злочину. ОСОБА_5, в свою чергу, достовірно знаючи, що вказані грошові кошти були викрадені в результаті вже скоєного тяжкого злочину, тобто здобуті злочинним шляхом, прийняв їх і тим самим отримав майно, завідомо здобуте злочинним шляхом, пообіцявши при цьому в разі необхідності виконати і інші дії з приховування слідів тяжкого злочину, вчиненого ОСОБА_6 і ОСОБА_4 Не зупинившись на досягнутому, ОСОБА_5, діючи з корисливих мотивів, за отримані ним в якості оплати гроші, 02 квітня 2012 року, близько 16 години 30 хвилин, прибув за вказаним вище місцем проживання ОСОБА_6 та з метою приховання слідів злочину, спільно з останнім, переніс викрадений сейф на горище вказаного будинку, де продовжили зберігати до 01 години 03 квітня 2012 року. Потім, ОСОБА_5, на виконання ранньої домовленості з ОСОБА_6 і ОСОБА_4, з метою приховання слідів злочину виніс сейф з горища будинку на вулицю і на невстановленому слідством автомобілі-таксі перевіз його в район будинку № 1 на житловому масиві «Червоний Камінь» у м.Дніпропетровську, де викинув у кар'єр з водою.

В апеляції /а.с.164-165 т.3/ прокурор, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції просить вирок суду відносно ОСОБА_5 скасувати, в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі винного та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання за ст.198 КК України 3 місяці арешту та за ч.1 ст.396 КК України- 3 місяці арешту, на підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання у виді у виді 6 місяців арешту, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що суд не прийняв до уваги, що засуджений хоч і скоїв злочини середньої тяжкості, однак його дії були направлені на приховування тяжкого злочину.

В апеляції /а.с.161-162 т.3/ захисник-адвокат ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_4, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого просить вирок суду змінити, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, обґрунтовуючи свою апеляцію тим, що ОСОБА_4 як на досудовому так і на судовому слідстві давав визнавальні показання, відшкодував збиток потерпілому, щиро розкаявся у скоєному.

В доповнені до апеляційної скарги /а.с.168-171 т.3/ захисник- адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4, вказавши на порушення строків тримання під вартою ОСОБА_4 на один день органом досудового слідства при передачі справи до суду, звернула увагу на те, що за місцем проживання засуджений характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також потребує стаціонарного лікування в спеціалізованих медичних закладах, оскільки хворий на туберкульоз легенів та прохала призначити покарання засудженому з застосуванням ст.75 КК України.

В запереченнях на апеляцію прокурора /а.с.190-193 т.3/ захисник- адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить вирок суду залишити без змін, вказуючи, що ОСОБА_5 частково відшкодував матеріальний збиток потерпілому, а саме 1700 гривень, а також бажає відшкодувати солідарно з іншими учасниками злочину. Крім того, вказує, що на утриманні у ОСОБА_5 є мати- ОСОБА_15, 1954 року народження та він покаявся в скоєному злочині та надавав допомогу слідству в ході розслідування злочину, на даний час працює, став на шлях виправлення.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який приймав участь у розгляді справи апеляційним судом та підтримав апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника засудженого ОСОБА_4- адвоката ОСОБА_1. та засудженого ОСОБА_4, які підтримали апеляцію, внесену захисником, не оспорювали фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженого, прохали призначити покарання ОСОБА_4 з застосуванням ст.75 КК України; захисника- адвоката ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_5, які просили залишити вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_5 без змін, а апеляцію прокурора- без задоволення, а також захисника ОСОБА_13 та засудженого ОСОБА_6, частково дослідивши докази по справі, вивчивши доводи апеляцій та матеріали справи колегія суддів приходить до наступного висновку.

Вирок стосовно засудженого ОСОБА_6 сторонами не оспорюється.

Висновки суду про винність ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, за які вони засуджені, кваліфікація їх дій, в апеляції не оспорюються, а тому, відповідно до вимог ст.365 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.

Разом з тим, як витікає з вимог ст.65 КК України суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При обранні міри покарання засудженому ОСОБА_5 судом першої інстанції були в повній мірі враховані як тяжкість скоєних ним злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, так і особа винного, який характеризується за місцем проживання позитивно, раніше не судимий, а також обставини, які пом'якшують покарання, а саме його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування матеріальної шкоди, а також повне визнання вини засудженим, котре колегія суддів також вважає за можливе віднести до обставини, яка пом'якшує покарання, що в своїй сукупності з наявністю на день розгляду справи в апеляційній інстанції постійного місця роботи у засудженого, його поведінки в суспільстві і дає підстави колегії суддів вважати, що суд першої інстанції обґрунтовано обрав покарання ОСОБА_5 в межах санкцій закону, по яких його визнано винним, що відповідає вимогам ст.65 КК України, тому колегія суддів вважає, що призначене судом покарання засудженому ОСОБА_5 у виді обмеження волі з застосуванням ст.75 КК України необхідне і достатнє для виправлення засудженого, є справедливим і не вбачає підстав для скасування вироку в частині призначення покарання ОСОБА_5 та постановлення свого вироку з призначенням засудженому ОСОБА_5 більш суворого покарання, про що ставить питання в своїй апеляції прокурор, вважаючи доводи останнього не обґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.69 ч.1 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Вимоги вказаної статті кримінального закону та ст.50 КК України, ст.65 КК України при призначенні покарання засудженому ОСОБА_4 суд першої інстанції не дотримався.

Так, призначаючи засудженому ОСОБА_4 покарання у виді 4 років позбавлення волі суд першої інстанції хоча формально й послався на дані про особу винного, а саме на той факт, що він раніше не був судимий, характеризується позитивно, віднісши до обставин, що пом'якшує покарання, на підставі ст.66 КК України, щире каяття ОСОБА_4, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10000 гривень, стан здоров'я засудженого, який знаходиться на обліку з діагнозом МОІТБ верхньої долі правої легені, МБТ-категорії 5 групи 5.1, але фактично не врахував їх, як не врахував і відсутності негативних наслідків для здоров'я потерпілого ОСОБА_8, а також повного визнання вини засудженим, котрі колегія вважає за можливе віднести до обставин, які пом'якшують покарання, що в своїй сукупності з пасивною роллю засудженого у скоєнні вказаного злочину і дає підстави суду апеляційної інстанції вважати призначене ОСОБА_4 судом першої інстанції покарання таким, яке не є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів, і з урахуванням мети покарання, особи винного та обставин справи, обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, вважаючи їх виключними та такими, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину призначити покарання ОСОБА_4 нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.186 ч.3 КК України, тобто з застосуванням ст.69 ч.1 КК України, змінивши вирок Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 31 жовтня 2012 року стосовно ОСОБА_4 в частині призначення покарання, на підставі вимог ст.372 КПК України (в редакції КПК 1960 року), задовольнивши апеляцію захисника- адвоката ОСОБА_1 частково.

Виходячи з наведеного вище доводи захисника- адвоката ОСОБА_1 про призначення засудженому ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст.75 КК України є безпідставними, оскільки, на думку колегії суддів, виправлення засудженого, як вірно вказав у вироку суд першої інстанції, неможливе без реального відбуття покарання у виді позбавлення волі, внаслідок чого колегія суддів не бачить підстав для призначення засудженому ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст.75 КК України.

Судом апеляційної інстанції, при проведенні часткового судового слідства, шляхом витребування копій вироків, вручених сторонам процесу в повному обсязі перевірені доводи захисника засудженого ОСОБА_4- адвоката ОСОБА_1, заявлені останньою при апеляційному розгляді справ, про вручення засудженим копій вироків, які не відповідають оригіналу, вказаний факт не знайшов свого підтвердження, тому вказане не можна розцінити як порушення судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону, з чим, після проведеної перевірки та огляду копій вироків, погодилась і сама захисник ОСОБА_1

Заслуговують на увагу доводи захисника- адвоката ОСОБА_1 про порушення органом досудового слідства на один день строків тримання під вартою засудженого ОСОБА_4 при направленні кримінальної справи до суду з обвинувальним висновком, разом з тим порушення в стадії досудового слідства вказаних вимог кримінально-процесуального закону, про які йде мова в доповненні до апеляції захисника ОСОБА_1 не є суттєвими, не позбавляють доказової сили наведених у вироку доказів, які не оспорюються сторонами, не ставлять під сумнів висновки про доведеність вини засуджених, не вплинуло на всебічність, повноту та об'єктивність розгляду кримінальної справи в суді, а є лише предметом окремої постанови, винесеної судом першої інстанції в порядку ст.23-2 КПК України по даній справі.

Яких-би то не було даних, які б свідчили про наявність при розслідуванні справи та її розгляді істотних вимог норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено, не вказують на такі порушення і сторони в апеляції.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.365 КПК України, ст.366 КПК України, ст.372 КПК України, ст.373 КПК України, ст.379 ч.2 КПК України (все в редакції КПК України 1960 року), п.11 та п.15 Розділу XI «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону від 13 квітня 2012 року № 4652-VI, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Вирок Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 31 жовтня 2012 року стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в частині призначення покарання засудженому ОСОБА_4- змінити.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ст.186 ч.3 КК України з застосуванням ст.69 ч.1 КК України- ТРИ роки позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

В іншій частині вирок Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 31 жовтня 2012 року стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5- залишити без змін.

Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4- задовольнити частково.

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції- залишити без задоволення

Повний текст ухвали буде оголошено 03 квітня 2013 року о 08 годині 30 хвилин.

Головуючий суддя В.В.Сербін

судді:

О.П.Піскун

В.О.Семопядний