Постанова № 30434076, 19.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р.

справа № 2а/0470/8712/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року у адміністративній справі за позовною заявою Повного товариства "Ломбард "Кредитцентр"Панич і компанія" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення – рішення №0001301701 від 01.07.2011 року щодо визначення податкового зобов’язання з податку з найманих працівників в сумі 14099,27 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3524,82 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01листопада 2011 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську №0001301701 від 01.07.2011року .

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Дніпродзержинську здійснено виїзну планову перевірку ПТ "Кредитцентр "Панич і компанія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складений акт від 25.06.2011 № 3454/24/34974181. Згідно акту податковою службою встановлено, що відповідно до банківських платіжних документів встановлено отримання на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти від реалізації цінностей заставленого майна (вироби із дорогоцінних металів) фізичних осіб, що не виконали зобов’язання фінансових договорів, на загальну суму 93995,14 грн.

Посилаючись на Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон №889), перевіряючи роблять висновок, що при укладанні договору позики ломбард виконує частку функцій, покладених на податкового агента, а саме нараховує і сплачує позичальнику дохід. А на підставі п.18.1 ст.18 Податкового кодексу України ( далі – ПК України) має виконати встановлені для податкового агента функції, а саме нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб в порядку, визначеному статтею 168 ПК.

Таким чином при отриманні грошових коштів від Державної скарбниці не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі в сумі 14099,27 грн., в тому числі за період з 01.04.2010р. по 31.12.2010р. - 908,81грн., чим порушено вимоги підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889 (далі - Закон №889) та за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. - 13190,46грн., чим порушено вимоги підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України.

Тому податковою службою донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 14099,27 грн. та прийняте податкове повідомлення-рішення №0001301701 від 01.07.2011 р. яким визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 14099,27грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 3524,82грн.

При вирішенні спору суд першої інстанції виходив з того, що за позиковими операціями ломбард не є податковим агентом, оскільки під час видачі позики він не може виконувати обов’язок щодо нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку від імені та за рахунок його платника, адже на цей час сума позики не є доходом позичальника, а в разі, коли останній не викупить заставлену річ на день закінчення дії договору, ломбард не має коштів позичальника, з яких належало б утримати податок. Через це дохід фізичної особи, одержаний від ломбарду у зв’язку з невиконанням нею своїх зобов’язань за договором позики, підлягає оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

За змістом підпункту 4.3.23 пункту 4.3 статті 4 Закону № 889-ІУ сума позики становить дохід фізичної особи, яка її одержує, але до настання визначеного договором строку її повернення ця сума не є об’єктом оподаткування. Лише в разі невиконання фізичною особою забезпеченого заставою зобов’язання та реалізації заставленого майна виникає об’єкт оподаткування у вигляді суми коштів, отриманих від реалізації такого майна. При цьому об’єкт оподаткування (дохід) може виникнути також у вигляді грошової суми, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду) та підлягає поверненню заставодавцю, оскільки ця сума фактично знаходиться в ломбарді під час одержання ним коштів від реалізації заставленого майна.

Згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону № 889-ІУ податковий агент –це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

З огляду на положення підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 і пункту 12.3 статті 12 Закону № 889-ІУ ломбард є податковим агентом, оскільки: саме за його посередництвом продається майно боржника; саме він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах цього Закону.

Проте, суд першої інстанції наведеного не врахував. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про незаконність та необґрунтованість ухваленого у справі судового рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене з порушенням норм матеріального права, і тому підлягає скасуванню.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську задовольнити, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року скасувати та прийняти нову.

У позові Повного товариства "Ломбард "Кредитцентр"Панич і компанія" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Повний текст виготовлено та підписано 22 березня 2013 року Головуючий Ю.М. Дадим