Рішення № 3043376, 17.02.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2009 р.

Справа № 12/2

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянувши матеріали справи № 12/2

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: комунального підприємства „Теплоенергетик” м. Кіровоград

про стягнення 634 110,75 грн.

Представники сторін:

від позивача: головний юрисконсульт Рудовський В.О. довіреність № 192/10 від 26.12.08р.;

від відповідача: участі не брали;

від прокуратури Кіровоградської області – Радкевич В.М,, посвідчення № 754

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про врученя поштового відправлення 12.01.2009 року за № 549727.

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано позов до комунального підприємства „Теплоенергетик”про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 495 154,02 грн., пені в сумі 62 106,83 грн., втрати від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів в розмірі 64 312,93 грн., трьох відсотків річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 12 536,97 грн.

Відповідач у відзиві № 43 від 28.01.2009 року позовні вимоги не визнав повністю. В обґрунтування своїх заперечень посилається на перерахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 26 766,58 грн. згідно платіжного доручення № 4 від 14.11.2008 року та у сумі 495 154,00 грн. згідно платіжного доручення № 5 від 28.11.2008 року.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.02.2009р. представником позивача подано уточнений розрахунок 3% річних.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (постачальник) та відповідачем комунальним підприємством „Теплоенергетик” м. Кіровоград (покупець) було укладено договір на постачання природного газу № 06/07-691 ТЕ – 18 від 01.10.2007 року (з Додатковими угодами № 1 від 29.10.2007р., № 2 від 27.11.2007р., № 3 від 24.03.2008р. та № 4 від 27.03.2008р.).

Згідно п.1.1. вказаного договору постачальник передав у власність покупцю протягом жовтня-грудня 2007 року, березня-квітня 2008р. природний газ на загальну суму 996 920,60 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2007р., 30.11.2007р., 31.12.2007р. 24.03.2008р. 31.03.2008р. 30.04.2008р.

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться покупцем грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості місячних запланованих обсягів постачання та транспортування газу проводяться не пізніше 10 числа поточного місяця, а в подальшому платежі проводяться в плановому порядку по 33 відсотки вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У додатковій угоді № 3 від 24.03.2008р. сторони узгодили доповнити п. 6.1 підпунктом 6.1.1. наступного змісту:

„6.1.1. Остаточний розрахунок за обсяги газу спожиті і про транспортовані в січні-лютому 2008 року, Покупець здійснює протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі за січень-лютий 2008 року”.

В п. 5.1 договору сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м. газу без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість становить 466,045 грн. та цільова надбавка до тарифу на газ (2%) , та ПДВ за ставкою 20% і вартість транспортування газу територією України 96,30 грн. та ПДВ за ставкою 20% , тобто разом до сплати за 1000 куб.м. природного газу 686,00 грн. враховуючи ПДВ.

У додаткових угодах № 1 від 29.10.2007 року, № 2 від 27.11.2007 року, № 3 від 24.03.2008 року , № 4 від 27.03.07р. сторони погоджували обсяги постачання природного газу на відповідні періоди.

Умови договору та додаткових угод до договору прийняті без будь-яких заперечень чи зауважень, підписані повноважними представниками сторін, а їх підписи скріплено відтисками печаток підприємств.

На виконання умов укладеного договору позивач проводив постачання природного газу відповідачу в обсягах, передбачених додатковими угодами, а відповідач приймав поставлений газ та розпоряджався ним на власний розсуд. Приймання-передача природного газу підтверджується підписаними без зауважень представниками сторін вказаниими вище актами прийому-передачі на загальну суму 996 920,60 грн. Факт отримання природного газу, його кількості та вартість відповідачем не заперечується.

Господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір є договором поставки.

Так, згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарським судом приймається до уваги та враховується при винесенні рішення наступні обставини, які мають суттєве значення для винесення законного рішення.

До звернення позивача з позовом до господарського суду відповідачем перераховано грошові коштів в рахунок погашення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 26 766,58 грн. згідно платіжного доручення № 4 від 14.11.2008 року та у сумі 495 154,00 грн. згідно платіжного доручення № 5 від 28.11.2008 року, а позивачем прийнято вказані платежі згідно до умов договору № 06/07-691 ТЕ-18.

Виходячи з викладеного господарський суд прийшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 495 154,02 грн. позивачем пред’явлені безпідставно.

За таких обставин господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожитий та неоплачений відповідачем природний газ в сумі 495 154,02 грн.

Посилаючись на п. 6 статті 231 Господарського кодексу України, статті 258, 549-551 Цивільного кодексу України, пункти 7.2, 7.5. договору № 06/07-691 ТЕ-18 від 01.10.2007 року позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату спожитого газу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення в сумі 62 106,83 грн. . за період з 29.12.2008р. по 29.12.2008 року .

Розглядаючи спір в частині стягнення пені господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст.ст. 546,547 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

У п.п. 7.2. та 7. 5 договору сторонами узгоджено, що пеня нараховується протягом шести місяців, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, або позовом у розмірі подвійної облікової ставку НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. В пункті п. 10.6 договору сторони узгодили, що строк позовної давності по даному договору та стягненню неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки).

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача та стягує з відповідача пеню в сумі 62 106,83 грн. за період з 29.06.2008р. по 29.12.2008 року.

Посилаючись на п.7.1. договору та норми статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 64 312,93 грн. та три відсотки річних в сумі 12 536,97 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.02.2009 року представником позивача подано уточнений розрахунок 3% річних, в якому враховано сплату відповідачем заборгованості за спожитий природній газ у сумі 26 766,58 грн. згідно платіжного доручення № 4 від 14.11.2008 року та у сумі 495 154,00 грн. згідно платіжного доручення № 5 від 28.11.2008 року. Згідно уточненого розрахунку позивача 3% річних від основного боргу складають 11 400,10 грн. за період з 11.11.2007р. по 29.12.2008р.

Господарський суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок позивача є обґрунтованим, оскільки в цьому розрахунку враховані всі здійсненні відповідачем платежі за спожитий природний газ. За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 11 400,10 грн. за період з 11.11.2007р. по 29.12.2008р. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 3% річних господарський суд відмовляє, як безпідставно пред’явлені позивачем.

Позивач також просить стягнути з відповідача втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з листопада 2007 року по листопад 2008 року ( з врахуванням сплати відповідачем коштів в сумі 26 766,58 грн. згідно платіжного доручення № 4 від 14.11.2008 року та у сумі 495 154,00 грн. згідно платіжного доручення № 5 від 28.11.2008 року), які складають згідно обґрунтованого розрахунку позивача 64 312,93 грн.

Враховуючи, що остаточні розрахунки відповідачем проведені лише в листопаді 2008 року господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 64 312,93 грн. за період з листопада 2007 року по листопад 2008 року.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технчне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85, 116 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Теплоенергетик", 25491, м.Кіровоград, вул.Ливарна,1, р/р № 260073011500 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 323475, код ЄДРПОУ 24153576 на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, р/р № 26008301970 в ГОУ ВАТ "Ощадбанк" України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827 пеню в сумі 62 106,83 грн., втрати від інфляції в сумі 64 312,93 грн., три відсотки річних в сумі 11 400 грн., державне мито в сумі 1 378,19 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити сторонам по справі, прокурору Кіровоградської області.

Суддя