Рішення № 3043008, 16.02.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 лютого 2009 р. Справа 14/19-09

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Білоконній О.В., розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", пр-т Возз'єднання, 15, м. Київ, 02160

до: Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Федорівське", вул. 50-річчя Жовтня, 8, с. Федорівка, Шаргородський район, Вінницька область, 23500

про стягнення 16 198,83 грн.

За участю представників сторін:

позивача : Гоц Н.О., представник

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Посилаючись на умови договору № Х2-02-0295 від 27.05.2008 р. Приватнепідприємство "Хімагромаркетинг 2000" просить стягнути з Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Федорівське" 16 198,83 грн., з яких 9629 грн. сума основного боргу, 785,09 грн. пені, 1444,35 грн. штрафу, 490,68 грн. 15% річних, 356,27 грн. інфляційних втрат та 3493,44 грн. курсової різниці відповідно до п. 1.3 вказаного договору.

Розгляд справи неодноразово відкладався в зв’язку з невиконанням відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки в судове засідання уповноваженого представника та надання необхідних для розгляду справи документів.

На визначену дату - 16.02.2009 р., відповідач повторно не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не подав, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить вихідна кореспонденція суду № 859 р. - 860 р від 02.02.2009 р.

За вказаних обставин суд вважає, що ним вжито усіх заходів для забезпечення відповідачу права на судовий захист своїх інтересів.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представником позивача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

27.05.2008 р. між сторонами був укладений договір поставки № Х2-02-0295 (далі Договір) відповідно до умов якого, Приватне підприємство "Хімагромаркетинг 2000" зобов’язувалось передати у власність Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Федорівське" засоби захисту рослин, кількість, асортимент та ціна яких визначені у п. 1.1 вказаного договору та додаткової угоді до нього, а відповідач в свою чергу зобов’язувався прийняти та оплатити отриманий товар.

Відповідно до п. 1.2 Договору та п. 1.1 додаткової угоди від 23.06.2008 р. до договору № Х2-02-0295 від 27.05.2008 р. загальна вартість товару складає 9629 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що продавець у випадку зміни (у бік збільшення) курсу долара США, встановленого Національним банком України відносно національної валюти залишає за собою право в односторонньому порядку при оформленні рахунку на оплату товару, або відвантажувальної накладної змінити ціну товару.

Разом з тим, п. 2.1 Договору та п. 2 додаткової угоди від 23.06.2008 р. до договору № Х2-02-0295 від 27.05.2008 р. визначено, що покупець - СТОВ "Федорівське" зобов’язано сплатити продавцю - ПП "Хімагромаркетинг 2000" за отриманий товар 1400 грн. в строк не пізніше 10.06.2008 р., 1645,80 грн. не пізніше 05.07.2008 р. та 6583,20 грн. не пізніше 30.07.2008 р.

Як вбачається з наданих позивачем видаткових накладних № Х2-02-0579 від 10.06.2008 р., № Х2-02-0648 від 24.06.2008 р., № Х2-02-0651 від 25.06.2008 р. на виконання умов договору № Х2-02-0295 від 27.05.2008 р., відповідачу поставлено товару на загальну суму 9629 грн.

Відповідач вказані зобов’язання за договором № Х2-02-0295 від 27.05.2008 р. не виконав.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи судом складає 9629 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в сумі 9629 грн.

Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 785,09 грн. пені, 1444,35 грн. штрафу, 490,68 грн. 15% річних, 356,27 грн. інфляційних втрат та 3493,44 грн. курсової різниці відповідно до п. 1.3 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 5.5, 5.4 та 5.5 Договору передбачено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. У випадку прострочення виконання зобов’язань більше ніж 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору. Окрім того, сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили в розмірі 15 %.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 782,94 грн. пені, 1444,35 грн. штрафу, 490,68 грн. 15% річних та 356,27 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню. В частині ж стягнення 2,15 грн. пені слід відмовити як безпідставно заявлених через їх помилкове обрахування.

Окрім того, в частині ж стягнення 3493,44 грн. курсової різниці, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги, оскільки пунктом 2.3 Договору передбачено право продавця у випадку зміни (у бік збільшення) курсу долара США, змінити цину товару лише на момент оформлення рахунку на оплату товару або відвантажувальної (видаткової) накладної, а не на момент здійснення фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 16 198,83 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 12703,24 грн., в частині ж стягнення 3495,59 грн. слід відмовити.

Враховуючи, що позивачем сплачено державне мито в сумі 169,99 грн., розмір надмірно сплаченого державного мита, з врахуванням заявленої до стягнення суми боргу, становить 8,11 грн., яке підлягає поверненню

Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарськоговідкритого акціонерного товариства "Федорівське" (вул. 50-річчя Жовтня, 8, с. Федорівка, Шаргородський район, Вінницька область, 23500, п/р 260002495 у ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 302247, код ЄДРПОУ 00414368) на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (пр-т Возз'єднання, 15, м. Київ, 02160, п/р 26008233 у філії ЗАТ "ПУМБ" м. Севастополь, МФО 308092, код ЄДРПОУ 30369454) 9629 грн. (дев’ять тисяч шістсот двадцять дев’ять грн.) основного боргу, 782,94 грн. (сімсот вісімдесят дві грн. 59 коп.) пені, 1444,35 грн. (одна тисяча чотириста сорок чотири грн. 35 коп.) штрафу, 490,68 грн. (чотириста дев’яносто грн. 68 коп.) 15% річних, 356,27 грн. (триста п’ятдесят шість грн.. 27 коп.) інфляційних втрат, 127,03 грн. (сто двадцять сім грн. 03 коп.) витрат на сплату державного мита; 92,53 грн. (дев'яносто дві грн. 53 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути з державного бюджету Приватному підприємству "Хімагромаркетинг 2000" (пр-т Возз'єднання, 15, м. Київ, 02160, п/р 26008233 у філії ЗАТ "ПУМБ" м. Севастополь, МФО 308092, код ЄДРПОУ 30369454) надмірно сплачене державне мито в розмірі 8,11 грн. (вісім грн. 11 коп.).

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 лютого 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу