Ухвала суду № 30429812, 04.04.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2419/13 Справа № 436/4776/12 Головуючий у 1 й інстанції - Маштак К.С. Доповідач - Глущенко Н.Г. Категорія 45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Кочкової Н. О., Слоквенка Г.П.

при секретарі - Біленькій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів, треті особи - ОСОБА_4, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської ради, про усунення порушень права власності на землю , -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2012 року та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, оскільки при постановленні рішення судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також порушені норми матеріального та процесуального права / т. 3 а. с. 20-21 /.

Зазначеним рішенням суду від 20.09.2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.

Суд усунув перешкоди права власності позивача ОСОБА_3 на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий № 1210100000:09:032:0044, зобов'язавши відповідача ОСОБА_2 знести будівлі та споруди розташовані на даній земельній ділянці, самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання та предати земельну ділянку в розпорядження ОСОБА_3.

Також, судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 199,41 грн. та 44,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи /т. 2 а. с. 204-207/.

Судом встановлено, що 14.06.2007 року за договором купівлі-продажу № 2849, позивач ОСОБА_3, придбав у власність земельну ділянку площею 0,0455 га розташовану

за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 09:032:0044, та 02.11.2007 року отримав Державний акт серії ЯД № 901073 про право власності на земельну ділянку.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.11.2007 року, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0455 га у межах згідно з планом, розташованої на території Самарського району АДРЕСА_1 /т. 1 а. с. 8, 54/.

Згідно Технічної документації із землеустрою № 073430 щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1, виданої ОСОБА_3 спеціалістами ТОВ «Основа», межі земельної ділянки не змінилися, розмір та місцеположення відповідає плану та кадастровим номерам /т. 1 а. с. 9-16/.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.06.2008 року встановлено, що земельна ділянка площею 0,0455 га по АДРЕСА_1 використовується ОСОБА_3 під будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 21.12.2007 року зареєстрованого за № 963 та згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.11.07 року № 010710402760 /т. 1 а. с. 22/.

Рішенням Виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровськ ради № 963 від 21.12.2007 року ОСОБА_3 було дозволено будівництво житлового будинку з гаражем (згідно проекту) та господарського блоку розміром 4,0 х 3,0 м по АДРЕСА_1 /т. 1 а. с. 35, 36, 183/.

Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області своїм листом від 23.07.2009 року № Ц/3839/10 повідомило, що у Державному акті серії ЯД № 901073 від 02.11.2007 року виданого на ім'я ОСОБА_3, в описі меж по лінії від точки В до точки Г, земельна ділянка по АДРЕСА_1 зазначена помилково. Не існує ще однієї земельної ділянки по АДРЕСА_1 /т. 1 а. с. 68/.

З графічних даних Державного земельного кадастру від 15.05.2009 року вбачається, що на земельній ділянці, що перебуває у власності ОСОБА_3, збудовано житловий будинок із господарчими побудовами та басейн / т. 1 а. с. 60-62, 205 /.

Згідно листа КП «Дніпропетровське МБТІ» від 29.07.2009 року № 9160, станом на 27.07.09 року, інвентаризація та реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 не проводилось / т. 1 а. с. 70 /.

На запит суду КП «ДМБТІ» повідомило, що станом на 17.02.2010 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 не зареєстровано. Про реєстрацію права власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 надано інформаційну довідку та ксерокопію плану земельної ділянки та поверхових планів /т. 1 а. с. 124-129/.

З інформаційної довідки № 1494 від 17.02.2010 року, виданої КП «ДМБТІ», вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_2 19.03.2008 року зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.2008 року. Попереднім власником домоволодіння був ОСОБА_4, який зареєстрував право власності на це домоволодіння на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Левлекс» від 01.02.2007 року /т. 1 а. с. 124-129, т. 2 а. с. 78-79 /.

Відповідно до рішення виконкому Самарської районної ради м. Дніпропетровська від 26.12.1997 року № 699 та акту відведення земельної ділянки від 12.01.2005 року, ОСОБА_5 була відведена земельна ділянка площею 600 кв. м. по АДРЕСА_2, яка зі сторони ГА межує з земельною ділянкою АДРЕСА_1 / т. 1 а. с. 187,166-167,188 /.

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 06.12.2005 року, посвідченого в нотаріальному порядку та зареєстрованому в реєстрі за № 9440, - ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,539 га по вул. Прибрежій,54 в м.

Дніпропетровську, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:032:0038 / т. 1 а. с. 168-169 /.

ОСОБА_4 отримав Державний акт серія АЕ №506412 на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 / т. 1 а. с. 175 /, з якого вбачається, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 вздовж паркану від точки А до точки Г.

З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2, виготовленого КП «ДМБТІ» станом на 06.08.2006 року, вбачається що це домоволодіння АДРЕСА_2 розташоване на земельній ділянці площею 984 км. м., з яких 445 кв. м. є самовільно захопленими / т. 1 а. с. 171-177 /.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.11.2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 до Дніпропетровської міськради про визнання права власності на об'єкт самовільного будівництва - за ОСОБА_4, без додаткових актів введення в експлуатацію, було визнано право власності на об'єкти самовільного будівництва, що розташовані по АДРЕСА_2: житловий будинок А-2, сарай Б, гараж В, навіс Г, лазню Д, споруди № 1-9,І-ІУ / т. 1 а. с. 178 /.

Однак, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.11.2010 року зазначене рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.11.2006 року, яким за ОСОБА_4 було визнано право власності на об'єкти самочинного будівництва по АДРЕСА_2 , - скасоване та у задоволенні позовних вимог відмовлено. Однією з причин скасування рішення суду першої інстанції було те, що здійснюючи самовільне будівництво ОСОБА_4 порушив права інших осіб, власників сусідніх земельних ділянок, оскільки межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 не співпадають з межами цієї земельної ділянки згідно Державного земельного кадастру / т. 1 а. с. 210 /.

Відповідач ОСОБА_2 30.01.2009 року отримав Державний акт ЯЖ № 131409 на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0539 га по АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.01.2008 року № 243, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:032:0038 /т. 1 а. с. 211/.

ОСОБА_4 30.11.2006 року отримав Державний акт серія ЯГ № 576011 на право власності на земельну ділянку площею 0,0607 га по АДРЕСА_3, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:032:0029 / т. 2 а. с. 3 /.

З Землевпорядної справи № 057906 з інвентаризації меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 за 2004 рік, власником якої був ОСОБА_5, вбачається, що були встановлені зовнішні межі земельних ділянок, суміжних із земельною ділянкою по АДРЕСА_2 / т. 2 а. с. 4-12 /.

При вище викладених обставинах, суд першої інстанції прийшов до висновку, що згідно графічних даних Державного земельного кадастру земельна ділянка - кадастровий номер 1210100000:09:032:0038, яка перебуває у власності ОСОБА_2, знаходиться не під будинком АДРЕСА_2 (що належить ОСОБА_2), а знаходиться під сусіднім будинком по АДРЕСА_4.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_2, за договором купівлі-продажу придбав у третьої особи ОСОБА_4 житловий будинок та інші споруди, що розташовані на земельній ділянці позивача ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:09:032:0044) та придбав сусідні земельну ділянку по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1210100000:09:032:0038), де розташовані інші будівлі та споруди.

За таких обставин, в силу ст. ст. 14, 41 Конституції України, ст. ст. 81,90.96,126,132,152,158,193,212 ЗК України, ст. ст. 15,16,316,317,319,321,328,376,391 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини справи та прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в силу ст. ст. 14, 41 Конституції України, ст. ст. 81,90.96,126,132,152,158,193,212 ЗК України, ст. ст. 15,16,316,317,319,321,328,376,391 ЦК України.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Справа розглянута судом першої інстанції у відповідності з вимогами глави 8 ЦПК України.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

СУДДІ: