Рішення № 3042942, 16.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2009 р. Справа № 07/333-08

вх. № 9434/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Коваль В.М., дов. б/н від 12.08.08 р.; відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ЗАТ "KGS & Co", с. Малинівка

до ТОВ "ЛГЗ Арго" с. Подвірки

про стягнення 105344,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "KGS & Co" звернулось до суду з позовомпро стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод Арго" 93000,00 грн. заборгованості, 4160,15 грн. за незаконне утримання чужих грошових коштів, 8184,00 грн. пені та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором № 09/03/2007 від 03.09.07 р.

12.02.09 р. позивачем надано суду заяви, відповідно до яких у зв'язку з частковою оплатою заборгованості відповідачем, позивач просить стягнути з відповідача 87000,00 грн. заборгованості, 8184,00 грн. пені, 3% річних в сумі 672,65, 3487,50 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати по справі.

Суд визнає вказані заяви уточненнями позовних вимог та приймає їх як такі, що подані відповідно до ст. 22 ГПК України.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів оплати відповідачем 6000,00 грн. заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, суд визнає зменшення вимог в цій частині відмовою позивача від стягнення з відповідача 6000,00 грн. основного боргу та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на позивача.

Відповідач в призначене судове засідання не з’явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов і документи в його обґрунтування не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.51).

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 09/03/2007 від 03.09.07 р. (а.с.10-14), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується виготовляти та передавати у власність покупця (відповідача), а покупець (відповідач) приймати та оплачувати на умовах, визначених даним договором ковпачки з алюмінію для закупорювання рідин (товар).

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 11.08.08 р. по 31.08.08 р. поставив відповідачу вищевказаний товар на загальну суму 106308,71 грн., що підтверджується видатковими накладними № 702 від 11.08.08 р., № 775 від 31.0.808 р. та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей № 39 від 11.08.08 р. та № 60 від 29.08.08 р. (а.с.17-20).

Крім того, між сторонами було укладено додатковий договір № 02/01/08 від 02.01.08 р. до договору № 09/03/2007 від 03.09.07 р., відповідно до якого встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.08 р. Таким чином, вказаний договір діяв, станом на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. 3.3 та 3.3.1 вказаного договору, розрахунки за вказаним договором проводяться в безготівковій формі в національній валюті України на умовах відстрочки оплати поставленої партії товару на 15 днів.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином та сплатив позивачу лише 13308,71 грн. (як визначено позивачем у позовній заяві - повністю оплачено накладну № 702 від 11.02.08 р. та оплачено частково в сумі 2508,71 накладну № 775 від 31.08.08 р. ) та 6000,00 грн.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем складає 87000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 87000,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 16.09.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 09/03/2007 від 03.09.07 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 87000,00грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п.6.3 вищевказаного договору, при недотриманні строків оплати за товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми недоплати за кожен день прострочки але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Господарські відносини, які виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 231 Господарського Кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені за прострочку платежу, встановлений у договорі за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 5366,56 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3487,50 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 672,65 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України, ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод Арго" (вул. Свердлова, 43, с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область, 32731, код ЄДРПОУ 21198294, р/р 26000006011090 в ВАТ "Перший Інвестиційний Банк" в м. Харків, МФО 350783) на користь Закритого акціонерного товариства "KGS & Co" (комплекс будівель № 4, зона № 07, землі Малинівської селищної ради, Чугуївський район, Харківська область, 63525) 87000,00 грн. заборгованості, 5366,56 грн. пені, 3% річних в сумі 672,65 грн., 3484,50 грн. інфляційних нарахувань, 965,24 грн. державного мита та 114,65 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 2817,44 грн. пені, в позові відмовити.

Провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача 6000,00 грн. основного боргу, припинити, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 17 лютого 2009 року.

Суддя