Рішення № 3042854, 16.02.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "16" лютого 2009 р. по справі № 7/105-45

за позовом приватної фірми «Ранал», м. Луцьк

до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Луцький картонно-руберойдовий комбінат», м. Луцьк

про стягнення 129000 грн.

Суддя Шум М. С.

Представники:

від позивача: Бенещук В. Г. (довіреність від 22.01.2009р.).

від відповідача: н/з

Суть спору: приватна фірма «Ранал»просить суд стягнути з ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат»129000 грн. за надані послу на підставі договору №04/02/08п від 04.02.2008р. про перевезення вантажу автомобільним транспортом та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об’ємі.

Ухвалами суду від 23.12.2008р. та від 22.01.2009р. зобов’язано відповідача надати копію довідки про включення до ЄДРПОУ та письмові пояснення на позовну заяву згідно ст. 59 Господарського процесуального кодексу України. Однак, вимоги суду відповідачем двічі проігноровані, витребувані документи не подані представника в судове засідання не направлено. Проте було надіслано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити представника.

Подане клопотання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Зміст і характер заяви свідчить про зловживання процесуальними правами сторін, затягування розгляду справи.

Крім того, ухвалою суду від 22.01.2009р. повідомлено відповідача про те, що у разі неявки в судове засідання повноважного представника та неподання витребуваних доказів, справа може бути розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Як вбачається зі змісту клопотання відповідача, останньому відомо про час і місце розгляду справи, проте витребувані судом матеріали не подані.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

04.02.2008р. між ПФ «Ранал»та ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» укладено договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом № б/н (надалі договір).

Згідно з п.1.1 договору перевізник (надалі позивач) зобов’язувався доставити довірений йому замовником (надалі відповідач) чи зазначений відповідачем відправником вантаж до пункту призначення і видати його відповідачу чи зазначеному замовнику-одержувачу, а відповідач зобов’язувався сплатити перевезення вантажу встановлену договором.

На виконання умов договору позивачем виконано перевезення вантажів автотранспортними засобами на загальну суму 129500грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 10-73), актом звірки взаємних розрахунків, підписані представниками сторін, скріпленим печатками.

Обставин, які б давали підстави для висновку про неналежне надання послуг позивачем, господарським судом не встановлено.

Відповідач вартість наданих йому послуг не оплатив.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

У відповідності до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В період надання послуг з перевезення вантажів відповідачем надано позивачу гарантійний лист відповідно до якого ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат»зобов’язувався погасити в вересні 2008р. частину заборгованості в розмірі 24000грн.

26.01.2009р. позивачем направлено вимогу про оплату боргу та отримано 26.01.2009р. відповідачем про що зроблено відмітку на вимозі, проте відповіді на вимогу не надано.

Крім того, між сторонами у справі проведено звірку взаємних розрахунків за період з 01.01.2008р. по 24.11.2008р., на підставі чого складено відповідний акт та відповідачем погоджено без зауважень заборгованість в суму 129500грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що відповідач не виконав належним чином взятого на себе за договором зобов'язання, не оплатив вартості наданих йому транспортних послуг в повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього 129000 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 549, 599, 625, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 144, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луцький картонно-руберойдовий комбінат»(м. Луцьк, вул.Карбишева, 3, код ЄДРПОУ 00292652) на користь приватної фірми «Ранал»(м.Луцьк, вул.Шевченка, 22, код ЄДРПОУ 25090205) 129500 грн. заборгованості, 1290грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя М. С. Шум