Постанова № 30426762, 03.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про визнання банкрутом відсутнього боржника

"03" квітня 2013 р. Справа № 916/480/13-г

За заявою кредитора: Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області;

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" (68001, Одеська обл., м.Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3, кімната 206 а; код ЄДРПОУ 32146488);

про визнання банкрутом

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Антощук С.І.

при секретарі судового засідання Андрущенку С.В.

Представники сторін:

від кредитора: Малімонов М.І. за довіреністю №276/01 від 14.01.2013р.;

від боржника: не з'явилися.

присутня: арбітражний керуючий Сафронова С.В.

Суть спору: про визнання банкрутом

Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія", оскільки останній неспроможний виконати зобов'язання по сплаті заборгованості у сумі 68 303,12грн., фактично припинив господарсько-фінансову діяльність та відсутній за місцем реєстрації.

Ухвалою суду від 25.02.2013р. порушено провадження у справі №916/480/13-г про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" у порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала про порушення провадження у справі від 25.02.2013р. була надіслана судом на юридичну адресу боржника та повернута відділенням зв'язку 04.03.2013р. (вх.№8198/2013) через його незнаходження за вказаною адресою; таким чином боржник вважається належним чином повідомленим про дату і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, про що зазначено у роз'ясненнях, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009р.

Представник боржника був присутній 13.03.2013р у засіданні суду. 27.03.2013р. боржником було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Однак боржник у судове засідання 03.04.2013р. не з'явився, відзив на заяву не надав. Відповідно до ч.12 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутність відзиву боржника не зупиняє провадження у справі у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

27.02.2013р. до канцелярії суду надійшла заява (вх.№6859/2013) арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" у якості ліквідатора з документами, що підтверджують право на зайняття відповідною діяльністю.

28.03.2013р. до канцелярії суду надійшла заява (вх.№10249/2013) арбітражного керуючого Сафронової Світлани Володимирівни про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" у якості ліквідатора.

02.04.2013р. до канцелярії суду супровідним листом (вх.№10656/2013) арбітражний керуючий Сафронова Світлана Володимирівна надала додаткові документи до заяви про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" у якості ліквідатора, що підтверджують право на зайняття відповідною діяльністю.

У судовому засіданні 03.04.2013р. представник Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області просив призначити ліквідатора банкрута на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, суд встановив:

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає вказані „інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства за відсутності грошового зобов'язання боржника перед кредитором, до якого згідно ст. 1 Закону не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Відповідно до ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство" за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами. Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" від 04.11.2010р. №2677-VІ Закон України „Про виконавче провадження" викладено у новій редакції та виключний перелік документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, закріплено у ст.17 вказаного закону, а саме: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області має грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" на загальну суму 68 303,12грн. Загальна сума безспірних грошових вимог у розмірі 11 372.65грн., складається із заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком по списку №1 за період з квітня 2010р. по липень 2010р. на суму 4 418,27грн, що підтверджується постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2011р. по справі №2а/1570/647/2011, виконавчим листом по адміністративній справі №2а/1570/647/2011 від 17.05.2011р. та постановою Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ №В-11/110 від 13.11.2012р. про повернення виконавчого документа стягувачеві; та заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 6 954,38 грн., що підтверджується постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. по справі №2а/1570/4766/2011, виконавчим листом по адміністративній справі №2а/1570/4766/2011 від 23.01.2012р. та постановою Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ №В-11/318 від 13.11.2012р. про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Крім того, до загальної суми заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" перед Управлінням Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області входить заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 54 996,17 грн., що підтверджується постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. по справі №1570/4500/2012; та заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені на суму 1934,30грн. що підтверджується рішенням УПФУ в м.Іллічівськ Одеської області №237-2036 від 16.02.2012р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі до нарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду та постановою Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ №В-11/472 від 13.11.2012р. про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Відсутність боржника та неподання податкової звітності це факти, які мають юридичне значення та мають бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі -виконавчий орган).

Згідно з ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

З урахування положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до Реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Дана правова позиція викладена у п.105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство".

Таким чином, належним доказом відсутності юридичної особи за місцезнаходженням є Довідка або Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який містить запис про статус відомостей про юридичну особу: „відсутність юридичної особи за місцезнаходженням".

Із наданої суду Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.01.2013р. вбачається, що статус відомостей про юридичну особу: „внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Згідно ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

За положеннями ч.1 ст. 209 Господарського кодексу України у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним.

Приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи відомості свідчать про наявність безспірних вимог кредитора, фактичне припинення боржником підприємницької діяльності, його неспроможність сплатити наявну заборгованість; про те, що майна боржника завідомо не вистачає на відшкодування судових витрат у справі про банкрутство, а також те, що боржником не спростовано встановлених фактів, суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" у сумі 68 303,12грн., визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" банкрутом як відсутнього боржника та відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру.

Оскільки до суду не надходило клопотання ініціюючого кредитора про призначення його ліквідатором у справі відповідно до вимог ч.2 ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а надійшло клопотання про призначення арбітражного керуючого на розсуд суду, суд розглядає по суті заяви арбітражних керуючих та додані до них документи на загальних рівних підставах.

За змістом ч.ч. 1, 2 статті 31, ч. 3 ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів, за наявності ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до Постанови №15 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. „Про судову практику у справах про банкрутство", Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 р. „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані (абз. 4 ч.6.1.2). При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати свої передбачені Законом обов'язки (абз. 5 ч. 6.1.2). Вказана позиція відображена і у інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-2.1/269/273 від 09.07.2004р.

Розглянувши наявну у матеріалах справи заяву арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про участь у справі про банкрутство та додані до неї документи, суд встановив, що Дарієнко В.Д. є підприємцем з 31.03.2003р. (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В00 №090661); йому видана ліцензія Державного Департаменту з питань банкрутства серія АГ №594783 від 04.04.2011р. на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на необмежений строк; має повну вищу освіту за спеціальністю „Правознавство" з кваліфікацією юриста (диплом НВ №823737 від 26.06.1985р.); є добровільним страхувальником відповідальності перед третіми особами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (договір №25/18-0002 від 26.04.2012р.). Місце проживання арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.: м.Одеса, вул. Садова, буд. 18, кв. 5; ідентифікаційний номер 2199301513.

Розглянувши наявну у матеріалах справи заяву арбітражного керуючого Сафронової С.В. про участь у справі про банкрутство та додані до неї документи, суд встановив, що Сафронова С.В. є підприємцем з 22.02.2001р. (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В02 №435183); їй видана ліцензія Міністерства юстиції України серія АВ №600689 від 22.03.2012р. на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на необмежений строк; є добровільним страхувальником відповідальності перед третіми особами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (договір №40/18-0042 від 12.07.2012р.).

Приймаючи до уваги відсутність даних арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. щодо кількості справ, у яких зайнятий арбітражний керуючий, та відомості арбітражного керуючого Сафронової С.В. щодо виконання нею обов'язків арбітражного керуючого у чотирьох справах, суд вважає, що кандидатура арбітражного керуючого Сафронової Світлани Володимирівни повніше відповідає вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому задовольняє її заяву та призначає ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія".

Відповідно до положень ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Частинами 2, 3 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше. Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Згідно ч.2 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Частиною 5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутність боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

З врахуванням даних положень, суд припиняє повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, зобов'язує керівництво протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття цієї постанови забезпечити передачу ліквідатору бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей; та зобов'язує ліквідатора повідомити усіх відомих йому кредиторів про визнання банкрутом Малого приватного підприємства „Трансекспедиція"; докази повідомлення надати суду; встановлює місячний строк з дня повідомлення кредиторів для пред'явлення вимог до банкрута.

Керуючись ч.ч. 1, 2, ст. 31, ст. ст. 22-25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 205, 209 Господарського кодексу України, ст. ст. 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Визнати грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" у сумі 68 303,12грн.

2.Визнати банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" (68001, Одеська обл., м.Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3, кімната 206 а; код ЄДРПОУ 32146488).

3.Відкрити відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" (68001, Одеська обл., м.Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3, кімната 206 а; код ЄДРПОУ 32146488) ліквідаційну процедуру.

4.Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" (68001, Одеська обл., м.Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3, кімната 206 а; код ЄДРПОУ 32146488) призначити арбітражного керуючого Сафронову Світлану Володимирівну (ліцензія серії АВ №600689 від 22.03.2012р., ідентифікаційний код 2315615880; місце проживання: 65023, м.Одеса, вул. Рішельєвська, буд.74 кв.1).

5.Припинити повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

6.Зобов'язати ліквідатора банкрута повідомити усіх відомих йому кредиторів про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" (68001, Одеська обл., м.Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3, кімната 206 а; код ЄДРПОУ 32146488) та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури; докази подачі повідомлення надати суду.

7.Встановити місячний строк з дня одержання повідомлення кредитором для направлення ліквідатору або до суду заяви з вимогами до банкрута.

8.Зобов'язати ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст.25-31, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та надати суду звіт та ліквідаційний баланс для затвердження.

9.Зобов'язати посадових осіб боржника протягом п'ятнадцяти днів передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

10.Вважати строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута таким, що настав.

11.Скасувати арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

12.Виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснювати у випадках і порядку, передбаченому Розділом ІІІ - (Ліквідаційна процедура), Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Копію постанови надіслати: банкруту, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору Виконавчого комітету Іллічівської міської ради, ВДВС Іллічівського МУЮ. арбітражному керуючому Дарієнку В.Д.

Постанову може бути оскаржено у встановленому порядку згідно ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Повну постанову складено 04.04.2013р.

Суддя Антощук С.І.