Рішення № 3042612, 10.02.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.09 Справа № 18/239

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія», м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Кремінський завод «Хімавтоматика», м. Кремінна Луганської області

про стягнення 3617,55 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Титаренко Ю.П. за дов. від 22.12.2008.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про відшкодування з відповідача в порядку регресу грошових коштів в сумі 3617,75 грн., які сплачені позивачем гр. Телегіну С.Я. за страховим випадком –дорожньо-транспортною пригодою, заподіяної з вини водія відповідача Коваленка А.М.

Відповідач визнав позовні вимоги частково на суму 723,55 грн. Проти решти вимог відповідач заперечує посилаючись на те, що ДТП відбулося за вини обох водіїв транспортних засобів –учасників ДТП, при чому, ступінь вини водія відповідача Коваленка А.М. (на думку відповідача, яка викладена в уточненнях до відзиву від 08.01.2009 № 04/01-01) складає лише 20 %. Тому, відповідач може відповідати за шкоду залежно від ступеню вини, тобто у розмірі 20 % від заподіяної шкоди, яка заявлена до відшкодування.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

26.01.2008 на автодорозі «Київ-Харків-Довжанський»сталася ДТП за участю автомобілю «CHEVROLET EPICA»державний номер АХ 8608 ВС, що належить на праві власності Тєлєгину С.Я. (в момент ДТП автомобілем керував Телєгін В.С. допущений власником автомобіля до керування) та автомобілю «OPEL VEKTRA», державний номер ВВ 3883 АР, що належить на праві власності відповідачу (в момент ДТП автомобілем керував голова правління відповідача Коваленко А.М.).

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харьковської області від 24.03.2008 по адміністративній справі № 3-1051/2008 встановлено, що водій Коваленко А.М., керуючи автомобілем «OPEL VEKTRA» не вибрав безпечну швидкість руху при встановленому попереджальному знаку 1.13 слизька дорога, скоївши занос автомобіля та допустив зіткнення автомобіля з іншим транспортним засобом завдавши йому матеріальної шкоди, який рухався позаду (автомобіль Тєлєгина С.Я.), чим порушив п. 12.1. Правил дорожнього руху України.

Вказаною постановою суду Коваленко А.М. визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 грн.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харьковської області від 24.03.2008 по адміністративній справі № 3-1052/2008 встановлено, що водій Тєлєгін В.С., керуючи автомобілем «CHEVROLET EPICA» не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з попереду рухаючимся автомобілем (автомобіль відповідача) у попутному напрямку, чим порушив п. 12.1. Правил дорожнього руху України.

Вказаною постановою суду Тєлєгін В.С. визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 68 грн.

В ході ДТП автомобілю «CHEVROLET EPICA»державний номер АХ 8608 ВС, що належить на праві власності Тєлєгину С.Я., були спричинені механічні пошкодження.

Вказаний автомобіль був застрахований Тєлєгіним С.Я. на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу наданого у заставу від 03.12.2007, який укладений з позивачем, та сертифікату від 03.12.2007 до вказаного договору.

Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховою, про що 15.05.2008 позивачем складено страховий акт № 8320.

На замовлення позивача суб’єктом оціночної діяльності Українсько-німецьким підприємством «Дека Експерт»проведена оцінка вартості матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобілю «CHEVROLET EPICA»державний номер АХ 8608 ВС.

Згідно висновків суб’єкту оціночної діяльності від 11.02.2008 (звіт № 318/02/08) вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобілю «CHEVROLET EPICA»державний номер АХ 8608 ВС, склала 5491,55 грн.

Платіжним дорученням від 27.02.2008 № 1324 позивачем була оплачена вартість робіт по складанню звіту про вартість матеріальної шкоди в сумі 350 грн.

16.05.2008 позивачем на підставі договору страхування та страхового акту від 15.05.2008 № 8320 власнику автомобілю «CHEVROLET EPICA»було виплачене страхове відшкодування у розмірі 3267,75 грн. (5491,55 грн. (вартість матеріальної шкоди) –222,80 грн. (франшиза) = 3267,75 грн.), що підтверджується платіжним дорученням позивача від 16.05.2008 № 3062.

На підставі вказаного та ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 Цивільного кодексу України позивач заявив вимоги про відшкодування з відповідача в порядку регресу компенсацію здійснених страхових виплат у сумі 3617,75 грн. (3267,75 грн. (матеріальна шкода) + 350 грн. (вартість звіту експерта).

Відповідач визнав позовні вимоги частково на суму 723,55 грн. Проти решти вимог відповідач заперечує посилаючись на те, що ДТП відбулося за вини обох водіїв транспортних засобів –учасників ДТП, при чому, ступінь вини водія відповідача Коваленка А.М. (на думку відповідача, викладеної в уточненнях до відзиву від 08.01.2009 № 04/01-01) складає лише 20 %. Тому, відповідач може відповідати за шкоду залежно від ступеню вини, тобто у розмірі 20 % від заподіяної шкоди, яка заявлена до відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до страховика –позивача переходить право вимоги, яке страхувальник - Телєгін С.Я. має до відповідача.

Судом встановлено, що шкода заподіяна застрахованому автомобілю «CHEVROLET EPICA»була заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.

Причому обидва водія цих автомобілів порушили Правила дорожнього руху та були притягнуті до адміністративної відповідальності, тобто були винні у скоєнні ДТП і відповідно у заподіянні шкоди (якщо б хтось з них не порушив Правила дорожнього руху, шкода не була б заподіяна).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно абз. 7 п. 2 роз’яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»від 01.04.1994 № 02-5/215 (з подальшими змінами та доповненнями) вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини.

Таким чином до позивача, в силу ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 Цивільного кодексу України, переходить право вимоги, яке страхувальник - Телєгін С.Я. має до відповідача з урахуванням принципу вини (залежно від ступеню вини).

Шкода застрахованому автомобілю «CHEVROLET EPICA»була заподіяна по вині як самого потерпілого (особи, яка була допущена до керування транспортним засобом, який зазнав шкоди), так і по вині відповідача.

Враховуючи, обставини встановлені постановами Ізюмського міськрайонного суду Харьковської області від 24.03.2008 при розгляді вищевказаних адміністративних справ, а також враховуючи вищевказані матеріали даної справи, господарський суд приходить до висновку, що ступінь вини і у потерпілого (особи, яка була допущена до керування транспортним засобом, який зазнав шкоди) і у відповідача є рівною (50 х 50).

Тому, Телєгін С.Я. має до відповідача право вимоги про відшкодування шкоди лише на 50 % з урахуванням принципу вини.

Відповідно, право на відшкодування переходить до позивача також у цьому розмірі.

За таких обставин, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача компенсація здійснених страхових виплат у сумі 1808,88 грн. (3617,75 : 2).

В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю вимог.

Доводи відповідача про ступінь вини його водія у розмірі 20 % не приймаються судом до уваги в зв’язку з їх необґрунтованістю (сам по собі розмір штрафу не може арифметично визначати ступінь вини, так як при застосуванні адміністративного стягнення враховуються особа порушника, майновий стан та інші обставини).

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 51 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Кремінський завод «Хімавтоматика», м. Кремінна Луганської області, вул. Куйбишева, 161, ідентифікаційний код 04699244, на користь відкритого акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія», м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, ідентифікаційний код 20036721, грошові кошти в сумі 1808,88 грн. (виплачене страхове відшкодування), витрати на державне мито в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн., наказ видати.

10 лютого 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 16 лютого 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В. Корнієнко