Постанова № 30425659, 10.12.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/6837/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О. при секретарі Трубчак А. П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравто СТ" до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що Красилівською МДПІ проведено камеральну перевірку даних розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів, за наслідками якої складено акт перевірки № 807/17/37154509 від 04.10.2012 року. На підставі висновків акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2012 року № 0015671700. Вважаючи висновки податкового органу неправомірними, просить визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, підтвердив зазначені у позовній заяві обставини.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що висновки акту перевірки грунтуються на чинному податковому законодавстві, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Старокостянтинівською ОДПІ була проведена камеральна перевірка даних розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів. За результатами перевірки був складений акт "Про результати камеральної перевірки даних розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів" № 807/17/37154509 від 04.10.2012 року. Вказаним актом перевірки встановлено, що ТОВ "Інтеравто СТ" несвоєчасно подало податкову звітність із збору за першу реєстрацію транспортних засобів за квітень-вересень 2012 року, чим порушено пункт 239.2 статті 239 Податкового кодексу України. На підставі акту перевірки відповідають відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення від 10.10.2012 року № 0015671700, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 31620 грн.

Згідно з підпунктом 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи, в також відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

В силу вимог підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПКУ у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

У зв'язку з тим, що актом перевірки встановлено порушення позивачем як юридичною особою-платником податку пункту 239.2 статті 239 ПКУ, тобто ТОВ "Інтеравто СТ" не подало податкову звітність із збору за першу реєстрацію транспортних засобів за квітень-вересень 2012 року, на підставі зазначеного акту перевірки відповідач як контролюючий орган прийняв податкове повідомлення - рішення від 10.10.2012 року № 0015671700, згідно з яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 31620 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Інтеравто СТ" в період з квітня 2012 року по вересень 2012 року проводило першу реєстрацію транспортних засобів на території України. Всього за вказаний період позивачем було проведено першу реєстрацію транспортних засобів на території України в кількості 57 транспортних засобів. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу відноситься до загальнодержавних податків і зборів (підпункт 9.1.15 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПКУ платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 цього Кодексу є об'єктами оподаткування.

Загальний порядок подання до контролюючих органів декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів встановлений главою 2 (податкова звітність) розділу 2 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46, пунктів 49.1, 49.2 статті 49 ПКУ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

ПКУ розмежовує поняття "податковий період" та "звітний період", тобто звітний період є складовою частиною податкового періоду, а в деяких випадках співпадає з податковим періодом.

Згідно з підпунктами 7.1.6, 7.1.7, 7.1.8 пункту 7.1 статті 7 ПКУ під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи як податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Так згідно з пунктами 33.1, 33.2, 33.3 статті 33 ПКУ податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Для збору за першу реєстрацію транспортних засобів в Україні пунктом 236.1 статті 236 ПКУ встановлено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року.

Пунктом 35.3 статті 35 ПКУ визначено, що порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Для збору за першу реєстрацію транспортних засобів в Україні пунктом 237.1 статті 237, пунктами 239.1, 239.2 статті 239 ПКУ встановлено, що збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів. Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. До розрахунку обов'язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) як додатку до податкового повідомлення - рішення від 19.10.2012 року № 0015671700, судом встановлено, що позивач не подав до Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції розрахунки збору за першу реєстрацію транспортних засобів у десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Відповідно до пунктів 113.1, 113.3 статті 113, пункту 115.1 статті 115 ПКУ строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Зазначена норма ПКУ не розмежовує фінансову відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) в залежності від видів податків і зборів, тому у разі якщо орган державної податкової служби встановлює, що протягом року на платника податків було накладено штраф за кожне неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) по будь-якому податку чи збору, не обов'язково такого ж по якому приймається рішення про застосування штрафу, орган державної податкової служби повинен нарахувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків).

Податковим органом було застосовано до позивача штрафну санкцію у сумі 170 грн. на підставі пункту 120.1 статті 120 ПКУ (податкове повідомлення-рішення №0000121600 від 2 лютого 2012 року).

Посилання позивача на зазначення у акті перевірки про несвоєчасність подання звітності, у той час як звітність не було подано взагалі, суд не бере до уваги, оскільки пунктом 120.1 статті 120 ПКУ передбачено відповідальність як за неподання так і за несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків).

Одночасно суд зазначає, що застосування положень пункту 56.21 ст. 56 ПКУ до зазначених правовідносин неможливо, оскільки у загальній нормі щодо подання податкових декларацій за базовий звітний (податковий) період (п.49.18 ст.49 ПКУ) міститься і винятки, а саме випадки, передбачені цим Кодексом. З урахуванням наведеного, встановлення п.239.2 ст.239 ПКУ десятиденного строку для подання розрахунку суми збору за транспортні засоби не суперечить п.49.18 ст.49 ПКУ.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

А суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням зазначених обставин, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що представниками відповідача правомірність своїх дій доведена, останні діяли в межах повноважень та спосіб передбачений Конституцією та законами України, оскаржувані рішення прийняті на підставі та на виконання вимог чинного законодавства, як наслідок виявлених порушень законодавства, а відповідно в задоволені позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7 -12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 -163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравто СТ" до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2012 року

Суддя/підпис/О.О. Михайлов"Згідно з оригіналом" Суддя О.О. Михайлов