Постанова № 30425625, 28.03.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 р. Справа № 818/1065/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - М.М. Шаповала,

за участю секретаря судового засідання - А.Г. Вольської,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Л.В. Зіньківської,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення суми коштів за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

19.02.2013 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УМВС України в Сумській області, в якому з урахуванням уточнень до позовних вимог просить визнати нечинними та скасувати висновок за результатами службового розслідування відносно нього від 02.11.2012 р., накази № 1299 "Про надзвичайну подію у Сумському МУ та покарання винних" від 02.11.2012 р. та № 192 о/с від 13.12.2012 р. "По особовому складу", № 57 о/с від 28.02.2013 р. в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення його з органів МВС України з 27.12.2012 р., поновлення на раніше займаній посаді, стягнення суми середнього розміру його грошового забезпечення за період з 14.12.2012 р. по 27.12.2012 р. в сумі 1100 грн. та за час вимушеного прогулу з 27.12.2012 р. по день винесення рішення суду по справі у розмірі 9800 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що з листопада 2009 р. працював на посаді інспектора-чергового чергової частини ізолятору тримання затриманих та взяття під варту осіб Сумського МУ, має звання старшого лейтенанта міліції. Наказом начальника Управління УМВС України в Сумській області № 1299 від 02.11.2012 р. його звільнено з займаної посади за особисту недисциплінованість, низькі моральні якості, ігнорування та порушення вимог ст. 6 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", наказу МВС України від 23.02.2009 р. № 76, розділу УП "Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України", які призвели до скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу відповідно до ст.ст. 2, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України звільнений з органів внутрішніх справ за п. 66 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ". 13.12.2012 р. начальником Управління УМВС України в Сумській області видано наказ № 192 о/с, яким його звільнено з органів МВС України. В тексті наказу зазначено що, 03.09.2012 р. до відділу внутрішньої безпеки (далі по тексту - ВВБ) МВС України звернулася зі скаргою громадянка ОСОБА_5, яка повідомила про те, що позивач отримав від неї хабара у розмірі 12 000 грн. за сприяння у вирішенні питання про не притягнення її сина до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів. Згідно матеріалів службової перевірки відносно ОСОБА_6 прокуратурою м. Суми 19.10.2012 р. порушена кримінальна справа за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 27, ч.1 ст.369 КК України.

Ці накази позивач вважає незаконними та просить скасувати, оскільки перед притягненням його до дисциплінарної відповідальності від нього надати письмові пояснення не вимагали, викладені у наказі звинувачення у особистій недисциплінованості, низькі моральні якості носять загальний характер, вчинення дискредитуючого проступку не відповідають дійсності і не підтверджені ніякими доказовими матеріалами.

Також позивач вказує на те, що з 19.10.2012 р. він перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні до 26.12.2012 р., тобто його звільнення проведено під час тимчасової непрацездатності, що є порушенням ст. 40 КЗпП України.

За таких обставин позивач просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані накази УМВС України в Сумській області, поновити його на посаді інспектора-чергового чергової частини ізолятору тримання затриманих та взяття під варту осіб Сумського МУ.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, зазначивши, що з листопада 2009 року і по день звільнення позивач обіймав посаду інспектора-чергового чергової частини ізолятору тримання затриманих та взяття під варту осіб Сумського МУ, мав звання старшого лейтенанта міліції.

03.09.2012 р. до ВВБ в Сумській області ДВБ МВС України із скаргою на неправомірні дії інспектора - чергового чергової частини ізолятору тримання затриманих та взяття під варту осіб Сумського МУ, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 звернулася громадянка ОСОБА_5, яка повідомила, що зазначений працівник міліції, зловживаючи своїм службовим становищем, отримав від неї хабара у розмірі 12 000 грн. за не притягнення її сина - ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за незаконне збереження наркотичних засобів. Також були надані свідчення заявницею, її сином, цивільною особою, що були присутні під час передачі грошей. Надати пояснення щобо заяви ОСОБА_7 позивач ОСОБА_2 відмовився.

19.10.2012 р. прокуратурою м. Суми стосовно позивача порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 27,ч.1 ст.369 КК України. Такі дії позивача порочать його як працівника органів внутрішніх справ України та є несумісними з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ України, тому 13.12.2012 р. відповідно до п. 66 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу його було звільнено із займаної посади в органах внутрішніх справ.

Вислухавши позивача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд визнає, що позов задоволений бути не може виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про міліцію" працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. При порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина міліція зобов'язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися. Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Статтею 1 та 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.Відповідно до п. 14 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, особи рядового і начальницького складу, за протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частинами десятою та п'ятнадцятою статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного виливу.

З листопада 2009 року і по день звільнення позивач обіймав посаду інспектора-чергового чергової частини ізолятору тримання затриманих та взяття під варту осіб Сумського МУ, мав звання старшого лейтенанта міліції. Наказами начальника УМВС України в Сумській області № 1299 від 02.11.2012 р. "Про надзвичайну подію у Сумському МУ та покарання винних" та № 192 о/с від 13.12.2012 р. "По особовому складу" його звільнено з займаної посади відповідно до п. 66 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу (копія наказу на а.с.8,9).

В наказі про звільнення позивача зазначено, що підставою для звільнення стало порушення позивачем вимог ст. 6 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", наказу МВС України від 23.02.2009 р. № 76, розділу VII "Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України", що призвели до скоєння вчинку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу відповідно до с. 2, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а саме причетність його до позаслужбових стосунків зі сторонньою особою та обговорення питання щодо не притягнення особи до кримінальної відповідальності за грошову винагороду.

Як вбачається із копії висновку за результатами службової перевірки щодо неправомірних дій окремих працівників Сумського МУ УМВС України в Сумській області від 27.09.2012 р. (а.с.61-71), копії висновку за результатами службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно працівника Сумського МУ ОСОБА_2 (а.с.76-82), копії письмових пояснень ОСОБА_5 (а.с.74) будучи працівником міліції, обіймаючи посаду інспектора-чергового чергової частини ізолятору тримання затриманих та взяття під варту осіб Сумського МУ, маючи звання старшого лейтенанта міліції, позивач ОСОБА_2 вступив позаслужбові відносини всупереч інтересам служби вів перемови щодо отримання грошової винагороди за сприяння у непритягненні до відповідальності ОСОБА_8 за незаконний обіг наркотичних засобів. Такий факт підтвердили в неодноразових поясненнях під час перевірки ВВБ МВС України в Сумській області свідки ОСОБА_5, її син ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також частково поясненнями працівника ВБНОН СМУ ОСОБА_12 За даним фактом було порушено кримінальну справу за ст. 190 ч. 1, ч. 4 ст. 27, ст. 369 КК України.

Згідно копії письмового пояснення від 20.09.2012 р. (а.с. 74) ОСОБА_2 пославшись на своє право, передбачене ст. 63 Конституції України, відмовився надавати будь-які пояснення з приводу отримання від ОСОБА_5 грошової винагороди за сприяння у звільненні її сина ОСОБА_7 від відповідальності.

В судовому засіданні сам позивач підтвердив факт позаслужбового спілкування з ОСОБА_5 та її сином, який скоїв протиправні дії та відносно якого вирішувалося питання щодо відповідальності. ОСОБА_2 пояснив, що на прохання ОСОБА_13 надавав консультації щодо можливого виду і розміру відповідальності, яку суд має право обрати за незаконний обіг наркотичних засобів. Однак заперечував факт ведення розмови про сприяння щодо уникнення відповідальності.

Копією постанови про закриття кримінального провадження (а.с. 132-135) підтверджується факт спілкування позивача з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 щодо коштів за непритягнення до відповідальності ОСОБА_7 за незаконний обіг наркотичних засобів. При цьому ОСОБА_2, хоча і заперечував отримання грошей від ОСОБА_5 в сумі 12000 грн., однак був повністю обізнаний про обставини затримання ОСОБА_7 з наркотичною речовиною та про обставини його виклику до суду. В цій постанові слідчий робить висновок про відсутність прямих доказів отримання позивачем хабара від ОСОБА_5 в сумі 12000 грн, що само по собі не свідчить про відсутність вчинення такими діями ОСОБА_2 вчинку, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 2, 17, 69-72, 76-86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, ст. 25 Закону України "Про міліцію", ст. ст. 1, 2, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення суми коштів за час вимушеного прогулу відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2013 року.

Суддя (підпис) М.М. Шаповал

З оригіналом згідно

Суддя М.М. Шаповал