Справа № 1003/9136/2012 Головуючий у І інстанції Кошель Б.І.Провадження № 22-ц/780/1932/13 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.Категорія 40 04.04.2013
УХВАЛА
Іменем України
04 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Волохова Л.А.
суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
при секретарі: Баліну П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Житлово-експлуатаційна контора №6», ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_2, про визнання права на користування жилим приміщенням,
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2011 року визнано незаконним розпорядження комунальної служби приватизації державного житлового фонду м. Біла Церква № 1-2-40 від 02.11.2006 року про передачу вищевказаної квартири у власність ОСОБА_3, визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру за № 39608 від 02.11.2006 року, а також визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 16.11.2006 року. Оскільки на момент передачі квартири у власність, 02.11.2006 року, позивачу ОСОБА_3 належало право користування квартирою, то це право повинно бути визнане за ним в зв»язку з визнанням недійсним свідоцтва про право власності на житло від 02.11.2006 року. В зв»язку з тим, що комунальне підприємство ЖЕК-6 відмовляє позивачу у реєстрації в квартирі за вищевказаною адресою, позивач ОСОБА_3 і звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2012 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право на користування квартирою АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з рішенням суду, третя особа ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, які мають значення для справи, та порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 09.11.2004 року проживав і був зареєстрований у АДРЕСА_1.
На підставі розпорядження комунальної служби приватизації державного житлового фонду в місті Біла Церква від 02.11.2006 року за № 1-2-40 ОСОБА_3 було передано у власність квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на зазначене житлове приміщення.
16.11.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу належної позивачу на праві власності квартири АДРЕСА_1, на виконання п. 3.1.1. якого ОСОБА_3 12.12.2006 року знявся з реєстрації та звільнив спірну квартиру.
Також встановлено, що рішенням колегії суддів апеляційного суду Київської області від 15.11.2011 року визнано незаконним розпорядження комунальної служби приватизації державного житлового фонду в м. Біла Церква від 02.11.2006 року за №1-2-40 про передачу вищезазначеної квартири у власність ОСОБА_3, визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 02.11.2006 року та договір купівлі - продажу спірної квартири від 16.11.2006 року та поновлено у житлових правах шляхом поновлення в реєстрації та вселення у квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2
Враховуючи викладене, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про визнання за позивачем права користування квартирою, оскільки на момент передачі йому цієї квартири у власність розпорядженням комунальної служби приватизації державного житлового фонду в м. Біла Церква від 02.11.2006 року, визнаного в подальшому недійсним в судовому порядку, він право користування квартирою мав, що підтверджується фактом його реєстрації в ній, і це право було відновлено після ухвалення апеляційним судом Київської області рішення від 15.11.2011 року про визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири та розпорядження про передачу квартири у власність.
Посилання апелянта ОСОБА_2 на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи за її відсутності, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, натомість справа судом першої інстанції вирішена правильно з дотримання норм діючого законодавства.
Необгрунтованими є і доводи ОСОБА_2 про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 107 ЖК України, оскільки підстав вважати, що позивач ОСОБА_3 знявся з реєстрації в зв»язку з вибуттям на інше постійне місце проживання в справі немає в зв»язку з тим, що з реєстрації він знявся після укладення договору купівлі-продажу квартири на виконання вимог п. 3.1.1. договору, який поклав на нього цей обов»язок в зв»язку з відчуженням квартири іншим особам.
Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить.
Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :
Судове рішення № 30424725, Апеляційний суд Київської області було прийнято 04.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1003/9136/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: