Ухвала суду № 30424059, 14.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р. справа № 2а-0870/12289/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.

представників позивача - ОСОБА_1 ( довіреність від 20.06.2012), ОСОБА_2

( договір на надання правової допомоги від 05.11.2011)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а-0870/12289/11 за позовом ОСОБА_3 до Орендного підприємства Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У грудні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Орендного підприємства Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації ( далі - Відповідач), в якому просила суд зобов'язати Відповідача погасити реєстрацію права власності на житловий будинок літ. А за адресою АДРЕСА_1, придбаний на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 20.12.2003. за №4595 та зареєструвати за нею право власності на ? частину сауни літ. А, яка складається з кімнати відпочинку 1 площею 18,7 м2, туалету 2 площею 0,9 м2, душової площею 11,1 м2, сауни 4 площею 3,1 м2, загальною площею 33,8 м2, котельню літ. А загальною площею 8,6 м2, склад з ганком літ. Б загальною площею 16,1 м2, намет літ. М площею 9,18 м2 та вбиральню літ. Л за адресою за адресою АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що Відповідач безпідставно відмовив їй у реєстрації права власності на ? частину сауни, оскільки рішенням Третейського суду при Асоціації бірж Запоріжжя від 10.10.2008 року, а також згідно виконавчого листа у справі №6-270/2008 , виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, Відповідача було зобов'язано зареєструвати за нею право власності на нерухоме майно.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідь на заяву Позивача, оформлену листом, не можна вважати рішенням реєстратора, оскільки Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлена відповідна форма рішення реєстратора. ( а.с. 51-52)

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а-0870/12289/11 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду обґрунтовано тим, що оскільки Позивач не звертався до Відповідача з належно оформленою заявою у розумінні приписів Тимчасового положення, а лист-відповідь ОП ЗМБТІ вих. № 16537 від 28.10.2011р. не є рішенням реєстратора про відмову у здійсненні державної реєстрації прав, то і відсутні підстави про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та задоволення заявлених вимог і постановлення рішення про зобов'язання Відповідача вчинити дії щодо погашення реєстрації права власності. Щодо вимоги зареєструвати за Позивачем право власності на нерухоме майно, так як суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень з цього питання. ( а.с.63-65)

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її вимоги у повному обсязі.

При обґрунтуванні апеляційної скарги посилалася на те, що вона виконала вимоги закону та 24.10.2011 року звернулась до реєстратора із заявою про державну реєстрацію її частки майна, але отримала усну відмову реєстратора у прийнятті документів. Скаржилася на дії реєстратора до начальника БТІ та отримала відповідь що рішення Третейського суду та виконавчий лист районного суду не є належними документами для проведення вказаної реєстрації. Суд безпідставно не прийняв до уваги вказані обставини, які є свідченням порушення реєстратором БТІ приписів Тимчасового положення ( а.с 72-75).

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представники Позивача вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити із зазначених у ній підстав. Підтвердили, що з огляду на наявність виконавчого листа та положень Законів, що регулювали спірні правовідносини станом на 2008 рік, рішення Третейського суду, яке ніким не оскаржувалось та не скасовувалось, мало бути виконано добровільно, згідно статті 50 Закону України «Про третейські суди», а тому вони і не звертались із заявою про примусове виконання рішення Третейського суду. Не заперечували, що рішення реєстратора на час звернення до суду з даним позовом, вони не отримували. Лише після отримання оскаржуваної постанови суду першої інстанції ( лютий 2012 року) Позивачем було подано, а Відповідачем - прийнято належним чином оформлену заяву та отримано рішення Реєстратора від 18 липня 2012 року про відмову у задоволені заяви.

ОП ЗМБТІ , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про перенесення розгляду справи не заявляли.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10 жовтня 2008 року рішенням постійно діючого Третейського суду при асоціації бірж Запоріжжя визнав за Позивачем право власності на нерухоме майно, а саме - на ? частину сауни літ. А, яка складається з кімнати відпочинку 1 площею 18,7 м2, туалету 2 площею 0,9 м2, душової площею 11,1 м2, сауни 4 площею 3,1 м2, загальною площею 33,8 м2, котельню літ. А загальною площею 8,6 м2, склад з ганком літ. Б загальною площею 16,1 м2, намет літ. М площею 9,18 м2 та вбиральню літ. Л за адресою за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язав ОП «ЗМБТІ» погасити реєстрацію права власності на житловий будинок літ. А проведеної на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 20.12.2003. за №4595( а.с.161,162)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2008 року по справі №6-270/08 вирішено видати виконавчий лист про виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації бірж Запоріжжя від 10.10.2008 у справі №1-28/2008 за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до ТОВ «Промавтоматика-сервіс» про визнання права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.36) та ухвалою того ж суду від 01.12.2008 року внесені зміни до вищевказаного виконавчого листа щодо відомостей про розташування об'єкту нерухомості ( а.с.38).

24 жовтня 2011 року Позивач звернувся до Відповідача із довільною заявою, у якій просила Відповідача видати їй свідоцтво про право власності та технічний паспорт на вищевказане належне їй майно виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації бірж Запоріжжя від 10.10.2008р. по справі №1-28/08 з урахуванням наявного виконавчого листа щодо виконання зазначеного рішення Третейського суду. У якості додатку до вказаної заяви долучений виконавчий лист, виданий Жовтневим районним судом. Також у заяві ОСОБА_3 зазначала, що при черговому зверненні до БТІ з метою реєстрації права власності на вищезазначене майно їй роз'яснено, що виконавчі листи за рішеннями третейських судів не підлягають виконанню у зв'язку зі змінами в законодавстві. ( а.с.6)

Листом від 28.10.2011 за №16537 Відповідачем надано відповідь ОСОБА_3 на подану заяву від 24.10.2011р., із зазначенням про те, що до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких здійснюється реєстрація прав власності на нерухоме майно згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, не входять рішення Третейського суду, а так само, виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.08.2008 року №6-270/08. ( а.с.7)

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні заявлених вимог , суд першої інстанції правомірно виходив з того, що оскільки Позивач не звертався до Відповідача з належно оформленою заявою у розумінні приписів Тимчасового положення, а лист-відповідь ОП ЗМБТІ вих. № 16537 від 28.10.2011р. не є рішенням реєстратора про відмову у здійсненні державної реєстрації прав, то і відсутні підстави про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та задоволення заявлених вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №1952), що не протирічить положенням статті 2 Закону № 1878, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Статтею 15 Закону № 1952, чинною на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що облік заяв про державну реєстрацію речових прав та встановлених щодо них обмежень, а також облік запитів стосовно надання витягів із Державного реєстру прав проводяться відповідно в базі даних обліку заяв та обліку запитів. Дані обліку заяв про державну реєстрацію прав, зокрема, містять: порядковий номер заяви про державну реєстрацію речового права або його обмеження; дату та час (годину та хвилину) надходження заяви; відомості про особу, яка звернулася із запитом (для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; стислий зміст речового права та (або) встановлених обмежень, які необхідно зареєструвати, документи, що підтверджують правочини щодо нерухомого майна або обмеження речових прав чи відмову в такій реєстрації; прізвище та ініціали державного реєстратора прав; перелік документів, які додаються до заяви.

Положення даної статті не протирічать і приписам статті 15 Закону №1878 .

Указані положення Закону кореспондуються і з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445 (далі - Положення), пунктом 2.1 Розділу ІІ якого передбачено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням (п. 2.2).

Відповідно до п. 3.4 Розділу ІІІ Тимчасового положення, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, у відповідності до приписів частини 2 статті 19 Конституції України, має право вчиняти будь які дії лише після подання особою передбаченої Положенням заяви із зазначенням, за вчиненням яких саме дій вона звертається та до кого, та які додає документи на підтвердження правомірності заявленої вимоги.

Судом встановлено( а.с.6), а Позивачем не спростовано, що з належно оформленою заявою про вчинення конкретних дій ОСОБА_3 не зверталась.

Більш того, як зазначав Відповідач у наданих до суду запереченнях ( а.с. 51,52), Реєстратором не приймалось ніякого рішення щодо ОСОБА_3

В той же час, на довільну заяву Позивача, Відповідачем було надано відповідь , оформлену листом від 28.10.2011 за №16537 , яку суд першої інстанції обґрунтовано не визнав рішення Реєстратора у відповідності до приписів п. 3.4 Розділу ІІІ Тимчасового положення.

Статтею 26 Закону № 1952 відмова у державній реєстрації прав визначена змістом рішення державного реєстратора прав. Так, у документі (свідоцтві) про державну реєстрацію речових прав, про відмову в державній реєстрації речових прав, про державну реєстрацію та відмову в державній реєстрації їх обмежень, що обтяжують нерухоме майно, про скасування записів у Державному реєстрі прав та внесення до них змін повинні зазначатися: кадастровий номер об'єкта нерухомого майна; час, дата і місце прийняття рішення; підстави для прийняття рішення, а в разі прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав - обґрунтування такого рішення; посилання на розділ Державного реєстру прав, до якого вноситься запис. Документ (свідоцтво) підписується державним реєстратором прав і засвідчується печаткою.

Крім того, згідно п. 3.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р.N 6/5), рішення реєстратора про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно потребує письмового оформлення та повинно містити: дату й місце прийняття рішення; стислий опис майна, щодо якого приймається рішення; підстави винесення рішення та правове обґрунтування; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (за наявності). Рішення про відмову в реєстрації прав видається на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 6, посвідчується підписами реєстратора, керівника або уповноваженою ним особою та скріплюється печаткою БТІ.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскільки Відповідачем не приймалось у встановленому законом порядку рішення про відмову Позивачу в реєстрації права власності на нерухоме майно, яке б за формою та змістом відповідало б вимогам, зазначеним у Додатку 6 до пункту 3.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, то і відсутні підстави для визнання дій Відповідача протиправними, та, як наслідок, відсутні підстави для задоволення заявлених ОСОБА_3 вимог.

Більш того, згідно з приписами ст..17 і п. 1,2 ч.2 ст. 162 КАС України, суд не наділений компетенцією приймати рішення за суб'єкта владних повноважень, а може лише перевіряти правомірність чи законність уже прийнятого ним рішення .

У межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст.. 205,206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а-0870/12289/11 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 15 березня 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник