Рішення № 3042376, 06.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2009 р. Справа № 56/277-08

вх. № 8856/4-56

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Дзюзюра Г.Ф. (довіреність № 1 від 12.01.2009р.); відповідача - Невмержицький С.А. (доручення № 1 від 20.01.2009р.); 3-ї особи - не з'явився;

розглянувши справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод", м.Вовчанськ

до Вовчанської міської ради Харківської області, м.Вовчанськ 3-я особа - Комунальне підприємство "Вовчанське бюро технічної інвентаризації",м.Вовчанськ

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання за ним права власності на водозабір з чотирьох свердловин для водозабезпечення підприємства літ. "Й-1" та на будівлю гаражу на 4 теплих бокса літ. "И", прийнятого в експлуатацію, по вулиці Пушкіна, 2 у місті Вовчанську Харківської області. Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

У письмових запереченнях на позовну заяву, які було надано до суду 16.12.2008р., відповідач проти позову заперечує, вказує, що право власності виникає тільки з моменту його державної реєстрації, а не з моменту завершення будівництва та прийняття в експлуатацію. Крім того, відповідач наполягає на тому, що позивач зобов'язаний сплатити на розвиток інфраструктури міста кошти, передбачені Постановою КМУ № 40 від 24.01.2007р.

08.01.2009р. до канцелярії суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, в якому КП "Вовчанське БТІ" повідомляє, що 08.07.2008р. підприємством було виготовлено технічні паспорти на будівлю гаражу на 4 теплих бокси та водозабір з 4-х свердловин, розташовані за адресою: м.Вовчанськ, вул.Пушкіна, 2. Третя особа також зазначила, що, відповідно до п.п. "а" п. 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, можливе оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

У судовому засіданні, яке розпочалося 26.01.2009р., представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує, на підставах, викладених у наданих раніше письмових запереченнях на позовну заяву.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 06.02.2009р. до 12:00 години для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, виданого Вовчанською районною Радою народних депутатів Вовчанського району Харківської області 21.06.1994р. на підставі рішення Вовчанської міської Ради народних депутатів від 24.05.1994р. № 60, позивачу було надано у постійне користування 19,45 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.

На вищевказаній земельній ділянці, позивачем були побудовані гараж на чотири теплих бокса та водозабір з чотирьох свердловин для водозабезпечення підприємства.

Зазначені об'єкти нерухомості були прийняті в експлуатацію у 1999 році, про що свідчать Акти державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту № 43 та № 44 від 28.12.1999р.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 202298, позивач на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.03.2004р. № 949, отримав право власності на земельну ділянку площею 8,8950 га, розташовану за адресою: м.Вовчанськ, вул.Пушкіна, 2, на якій були збудовані спірні об'єкти нерухомості.

08.07.2008р. Комунальним підприємством "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" було виготовлено технічні паспорти на будівлю гаражу на 4 теплих бокси та водозабір з 4-х свердловин, розташовані за адресою: м.Вовчанськ, вул.Пушкіна, 2.

Як вказує, позивач 21.07.2008р. ним було направлено на адресу відповідача супровідним листом за № 857-1/99 документи для отримання свідоцтва про право власності на збудовані об'єкти.

У відповідь на звернення позивача про видачу свідоцтва про право власності на споруду гаражів на чотири теплих бокса та водозабір з чотирьох свердловин, відповідач повідомив: "Враховуючи, що будівництво вказаних об'єктів здійснювалось майже десять років тому і вартісні характеристики будівництва претерпіли суттєві зміни, просимо Вас надати скореговані кошториси станом на 01.07.2008р., або експертний висновок про вартість вказаних споруд, підготовлене ліцензійним виконавцем, що необхідно для застосування до забудовника вимог Постанови КМУ від 24.01.2007р. № 4 "Про встановлення гранічного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів".

Позивач не погоджується із можливістю застосування до нього вимог Постанови КМУ від 30.12.2000р. № 30 до ст. 27 Закону України "Про планування і забудову територій", які було прийнято у 2000 році, оскільки збудовані споруди було введено в експлуатацію у 1999 році як завершене будівництво, про що свідчить Акт державної приймальної комісії з прийомки в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту.

Але, згідно ч.і ст. 4 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові будівлі відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Згідно із частиною 2 статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень статті 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Позивач звертався з листом щодо видачі йому свідоцтва на право власності на новостворені будівлі, але до теперішнього часу відповідач відмовляється від вчинення цих дій.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач на законних підставах займає земельну ділянку, на якій розташовані самовільно споруджені об'єкти, які не порушують особистих та майнових прав інших осіб; споруди прийняті в експлуатацію як об'єкти завершеного будівництва, що дозволяє її безпечно використовувати за призначенням; представниками КП "Вовчанське БТІ" здійснено ідентифікацію та технічну інвентаризацію будівлі, що свідчить про їх цілісність та завершеність як об'єктів нерухомості.

Вимога відповідача про необхідність сплатити позивачем на розвиток інфраструктури міста коштів, передбачених Постановою КМУ № 40 від 24.01.2007р., судом не приймається, оскільки дана вимога не стосується предмету позову про визнання права власності.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ВАТ "Вовчанський агрегатний завод" є законними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством "Вовчанський агрегатний завод" (62503, Харківська область, м.Вовчанськ, вул.Пушкіна, 2; код ЄДРПОУ: 14309847) право власності на водозабір з чотирьох свердловин для водозабезпечення підприємства літ. "Й-1" по вулиці Пушкіна, 2 у місті Вовчанську Харківської області.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством "Вовчанський агрегатний завод" (62503, Харківська область, м.Вовчанськ, вул.Пушкіна, 2; код ЄДРПОУ: 14309847) право власності на будівлю гаражу на чотири теплих бокса літ. "И" по вулиці Пушкіна, 2 у місті Вовчанську Харківської області, прийнятого в експлуатацію.

Стягнути з Вовчанської міської ради Харківської області (62504, Харківська область, м.Вовчанськ, вул.Леніна, 92; код ЄДРПОУ: 04058663) на користь Відкритого акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" (62503, Харківська область, м.Вовчанськ, вул.Пушкіна, 2; код ЄДРПОУ: 14309847; р/р 260041829 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м.Харків, МФО 350589) - 2316,57 грн. витрат з оплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано "06" лютого 2009 року.

Суддя