Рішення № 3042297, 19.01.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.09 Справа № 10/15/09

Суддя Алейникова Т.Г.

За позовом: Закрите акціонерне товариство “Макрохім”, м. Київ

До відповідача : Приватне підприємство “Фабрика делікатесних сирів”,

м. Запоріжжя

Суддя Т.Г.Алейникова

За участі представників сторін :

Від позивача: Смагіна Г.Ю. (дов. №б/н від 22.01.2008р.)

Від відповідача: Косаревська О.М. дов. від 30.12.08

У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.

До господарського суду звернулося Закрите акціонерне товариство “Макрохім”, м. Київ з позовом про стягнення суми основного боргу –9 349, 20 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами –857, 57 грн., 3% річних з простроченої суми - 225,15 грн., та індексу інфляції у розмірі 1 438, 85 грн.

Представник Відповідача надав суду відзив у якому позовні вимоги визнає частково у сумі 9 349, 20 грн. основного боргу, однак зазначає, що строк виконання зобов’язання по оплаті виник 28.05.08 з моменту отримання відповідачем вимоги про оплату. Відповідач надав також контр розрахунок суми 3% річних –131, 80 грн., 426, 81 грн. –збитків від інфляції. Проти нарахування відсотків за користування чужими коштами відповідач заперечує на тій підставі, що чинне законодавство, зокрема ст. 625 ЦК України не передбачає іншої відповідальності за прострочку виконання зобов’язання ніж 3% річних без відповідної домовленості за договором.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд встановив:

31 січня 2008р. Позивач згідно заявки Відповідача виставив Відповідачу рахунок-фактуру №М0004196 на суму 9349,20 грн.

На виконання вищевказаних домовленостей, Позивач, згідно видаткової накладної №М0003635 від 01.02.2008р., передав Відповідачу, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 9 349,20 грн. У вказаній видатковій накладній міститься посилання на рахунок-фактуру №М0004196 від 31 січня 2008р.

Відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар.

Позивач 6 травня 2008 року направив Відповідачу рекомендованим листом вимогу №548 щодо оплати поставленого товару, яка отримана відповідачем 28.05.2008р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №1675036.

09 липня 2008 року на адресу Відповідача цінним листом з описом вкладення повторно було направлено претензію щодо оплати товару №924, яка отримана відповідачем 22.07.2008р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №9400080.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. 3 % річних з простроченої суми згідно розрахунку позивача складає 225,15 грн., а сума нарахованого індексу інфляції згідно розрахунку складає 1 438,85 грн.

Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно до частини 5 статті 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Стаття 536 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сторони не укладали письмово договір у вигляді єдиного документу, тобто в договорі між сторонами не зазначено розмір процентів, які підлягають сплаті за користування чужими коштами. Тому позивач вважає, що в такому випадку відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України за аналогією повинна застосовуватись ч. 1 ст. 1048 ЦК України, згідно якої, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України та складає 857, 57 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково у сумі 9 349, 20 грн. основного боргу, 3% річних –131, 80 грн., 426, 81 грн. –збитків від інфляції.

Враховуючі, що строк виконання зобов’язання по оплаті виник 28.05.08 з моменту фактичного отримання відповідачем вимоги про оплату, а також контр розрахунок відповідача суми 3% річних –131, 80 грн., 426, 81 грн. –збитків від інфляції, та зважаючи на те, що чинне законодавство, зокрема ст. 625 ЦК України не передбачає іншої відповідальності за прострочку виконання зобов’язання ніж 3% річних без відповідної домовленості за договором, в іншій частині позову слід відмовити.

Державне мито і витрати на ІТЗ судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фабрика делікатесних сирів", 69084, м. Запоріжжя, вул. Дімітрова, 50, Код ЄДРПОУ 32875438, , р/р 2600730134907, у Дніпропетровському центральному відділенні ПІБ, МФО 305437 на користь Закритого акціонерного товариства "Макрохім", 01133 м. Київ, вул. Верхня, 3, Код ЄДРПОУ 24720905, п/р 26007925 в ЗАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 300335, 9 349, 20 грн. основного боргу, 3% річних –131, 80 грн., 426, 81 грн. –збитків від інфляції, 102грн. витрат на держмито, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.Г.Алейникова

Рішення оформлено і підписано в повному обсязі 21.01.2009р.