Ухвала суду № 30422322, 14.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р.

Справа № 2-а-12122/09/1570

Категорія: 9.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року в адміністративній справі за позовом «Компанії АСК» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2009 року «Компанія АСК» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду з позовом до державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси, в якому просила визнати неправомірним та скасувати рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій № 0012382301 від 29 жовтня 2008 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що співробітниками податкової інспекції були проведені перевірки без дотримання вимог законодавства, а рішення застосування штрафних ( фінансових ) санкцій № 0012382301 від 29 жовтня 2008 року є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року адміністративний позов «Компанії АСК» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задоволено повністю; визнано неправомірним та скасовано рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій № 0012382301 від 29 жовтня 2008 року.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція в Малиновському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

«Компанія АСК» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 жовтня року співробітниками Макіївської ОДПІ в Донецькій області було проведено перевірку «Компанії АСК» у вигляді ТОВ щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу залу гральних автоматів, що належить позивачу що адресою: вул. Бабаріна, 8-2, м. Макіївка, Донецька область.

За результатами перевірок було складено акт № 05186765/23-4/26576878 від 07 жовтня 2008 року, в якому зазначено, що у вказаному залі знаходяться належні позивачу гральні автомати, які нефіскалізовані, не опломбовані та незареєстровані у встановленому порядку, через які здійснювалися розрахункові операції, що є порушенням вимог п.1 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

За даним актом перевірки державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси 29 жовтня 2010 року прийнято рішення № 0012382301 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний гральний автомат ( перевіркою встановлено 7 гральних автоматів) на суму 2380,00 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно законності та правомірності проведення працівниками податкового органу перевірки, оскільки відповідач під час проведення перевірки керувався Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому у цьому випадку відповідач керувався першим.

Стосовно порушення, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності висновків ДПІ в Малиновському районі м. Одеси про наявність порушень позивачем вимог п.1 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які були виявлені в ході перевірок і які виразилися у здійсненні позивачем розрахункових операцій через нефіскалізовані, не опломбовані та незареєстровані у встановленому порядку РРО, з наступних підстав.

Згідно ст.2 Закону про РРО - розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Відповідно до п.1 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Згідно з п.п.1, 2 ст.17 цього Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

З аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язковою складовою порушення положень п.1 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є здійснення розрахункової операції, тобто приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування того, що позивачем здійснювались розрахункові операції на гральних автоматах з застосуванням непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Судом також встановлено, що РРО, що використовується позивачем в гральному залі Mini 600.02 МЕ внесений до Державного реєстру, належним чином опломбований та зареєстрований в органах податкової служби, працює у фіскальному режимі роботи, що підтвержує забезпеченням позивачем фіскалізації обігу готівки з дотримання вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Виходячи зі змісту вказаної статті відповідальність передбачена за проведення розрахункової операції із споживачами через незареєстрований, неопломбований та непереведений у фіскальний режим РРО, а не за невиконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року №1315 щодо не проведення обладнання гральних автоматів фіскальними пристроями та невнесення гральних автоматів до відповідного реєстру РРО.

Приймаючи спірне рішення відповідач діяв неправомірно, оскільки при здійсненні перевірок, за наслідками яких були прийняті спірні рішення, взагалі не було встановлено фактів проведення розрахункових операцій через нефіскалізовані, не опломбовані та незареєстровані у встановленому порядку РРО, тобто взагалі відсутня подія правопорушення.

З урахуванням зазначеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не допустив порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року в адміністративній справі за позовом «Компанії АСК» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірним та скасування рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В. суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.