Рішення № 3042153, 09.02.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.09 Справа № 17/139

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький машинобудівний завод», м. Красний Луч Луганської області

до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційний комбінат Краснолуцької міської ради», м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 52 923 грн. 23 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача –Кучер А.В., довіреність №02-114юр від 02.12.2008;

від відповідача –Юсупова Л.А., довіреність №1 від 02.01.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 52923,23 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.01.2009 №б/н).

Відповідач у судовому засіданні 15.12.2008 надав суду відзив на позовну заяву №381 від 12.12.2008, у якому вказує, що повністю відхиляє вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 57358 грн. 83 коп., так як доказів вручення рахунків на сплату спожитої теплової енергії за період з листопада 2005 року по квітень 2006 року немає.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством «Краснолуцький машинобудівний завод» (позивач у справі), як Теплопостачаючою організацією, та Ремонтно-експлуатаційним комбінатом управління житлово-комунального господарства виконкому м. Красний Луч (відповідно до рішення Краснолуцької міської ради № 45 від 07.10.2008 внесені зміни до статуту відповідача в частині найменування, його викладено в новій редакції - Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційний комбінат Краснолуцької міської ради»), як Споживачем, було укладено договір № 234 від 24.11.2005 на відпуск теплової енергії (далі – Договір), згідно якого позивач здійснює відпуск теплової енергії в осінньо-зимовий період 2005-2006 роки для опалення 60-ти квартирного житлового будинку по вул. Індустріальна, буд. 41а, а відповідач використовує її та оплачує.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що загальна кількість теплової енергії на складає 525 Гкал з розбивкою по місяцях опалювального періоду, згідно Додатку № 1.

Відпускна ціна 1 Гкал, згідно п. 2.1 Договору, встановлюється на підставі рішення Краснолуцької міської ради № 326 від 29.09.2005 та складає для споживача 115, 47 грн.

Додатковою угодою від 01.01.2006 до Договору сторони встановили, що відпускна ціна 1 Гкал встановлюється на підставі рішення Краснолуцької міської ради № 510 від 30.01.2006 та складає 221,78 грн. з ПДВ з 09.01.2006.

Відповідно до п. 2.3 Договору, розрахунок за спожиту теплову енергію Споживач здійснює на підставі рахунків, що надсилаються Теплопостачаючою організацією, не пізніше 15-го числа наступного за розрахунковим місяця.

На виконання умов вказаного договору позивачем були у повній мірі надані відповідачу послуги щодо поставки теплової енергії належної якості на опалення 60-ти квартирного житлового будинку по вул. Індустріальна, буд. 41а.

Обсяги спожитої теплової енергії вказані в рахунках, що виставлялись позивачем, а також підтверджуються довідками про розподіл теплоенергії по споживачам за листопад 2005 року –березень 2006 року.

Також позивачем було виставлено рахунки-фактури № 337 від 30.11.2005, № 337 від 30.11.2005, № 377 від 30.12.2005, № 29 від 31.01.2006, № 65 від 28.02.2006 та № 105 від 31.03.2006, за період листопад 2005 –березень 2006 року, на загальну суму 52923,23 грн., вручення яких підтверджується матеріалами справи (а.с.65).

Проте, відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив. У зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 52923,23 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач у судовому засіданні 15.12.2008 надав суду відзив на позовну заяву №381 від 12.12.2008, у якому вказує, що повністю відхиляє вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 57358 грн. 83 коп. (без урахування зменшення позовних вимог), так як доказів вручення рахунків на сплату спожитої теплової енергії за період з листопада 2005 року по квітень 2006 року немає.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої теплової енергії в обумовлені договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами.

Доводи відповідача щодо невручення йому рахунків спростовуються матеріалами справи (а.с.65).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті боргу у сумі 52923,23 грн. за поставлену теплову енергію.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційний комбінат Краснолуцької міської ради», м. Красний Луч Луганської області, вул. Інтернаціональна, буд. 21, ідентифікаційний код 04528672, на користь Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький машинобудівний завод», м. Красний Луч Луганської області, вул. Заводський проїзд, буд. 1, ідентифікаційний код 00165646, борг у сумі 52923,23 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 529,23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 108,87 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 13.02.2009.

Суддя О.С. Фонова