Рішення № 3042148, 16.02.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2009 р.

Справа № 6/5270

За позовом 1. Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради м. Хмельницький

2. Управління комунального майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький

до Закритого акціонерного товариства "Октант" м. Хмельницький

про стягнення 4195,45 грн.

Суддя Танасюк О.Є.

Представники:

позивача 1: Бугаєнко Л.В. –представник за довіреністю №15-10-831 від 06.06.2008р.

позивача 2: Рудківська Н.В. - представник за довіреністю №135 від 13.02.2008р.

відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивачі звернулися до суду з позовом в якому просять стягнути на користь управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради (отримувач коштів по договору) заборгованість по орендній платі за оренду нежитлового приміщення по вул. Кам’янецькій, 50 в сумі 2173,81 грн. та пеню в сумі 2021,64 грн. з відповідача –ЗАТ "Октант", м. Хмельницький.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить про задоволення позову із викладених у позові підстав. На виконання ухвал суду позивачем подано розрахунок заборгованості по орендній платі в сумі 2173,81 грн. та пені в сумі 2021,64 грн.

Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, письмового відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Позивачі у справі - Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради м. Хмельницький та Управління комунального майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький згідно довідок Головного управління статистики в Хмельницькій області №170870 від 18.03.2008р., №170645 від 11.02.2008р. включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як юридичні особи –органи місцевого самоврядування.

25.10.2007р. рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1137 вирішено продовжити термін оренди приміщень ЗАТ „Октант” строком на два роки та 11 місяців за адресою по вул. Кам’янецькій,50 в м. Хмельницькому.

26.11.2007р. між управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (орендодавцем), ЗАТ „Октант” м. Хмельницький (орендарем) та управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради (отримувачем коштів) було укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 463,7 кв.м. за адресою м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 50.

Пунктом 3.1 договору оренди визначено, що оренда плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, яка затверджена рішеннями міськради №11 від 28.12.1999р., №18 від 25.04.2007р., №17 від 22.08.2007р. згідно із розрахунком (додаток до договору). Сума орендної плати за перший місяць оренди становить 14102,53 грн. та корегується на індекс інфляції за листопад 2007 рік.

Пунктами 3.3, 3.5 вказаного договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується отримувачу коштів щомісяця не пізніше 25 числа поточного місяця на обумовлений договором рахунок. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України із врахуванням пені в розмірі 1% від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Згідно поданого розрахунку, за період з листопада 2007р. по жовтень 2008р. відповідачу нарахована орендна плата в розмірі 132840,31 грн. (в тому числі ПДВ), з якої відповідачем частково сплачено 130666,50 грн.

Станом на 25.10.2008р. у відповідача наявна заборгованість по орендній платі за червень 2008р. в сумі 2173,81 грн., яку позивачі просять стягнути з відповідача на користь одержувача коштів - управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2021,64 грн. за несвоєчасне перерахування суми орендної плати за період з 25.07.2008р. по 25.10.2008р. в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення згідно п. 3.5 договору оренди від 26.11.2006р.

В ході судового розгляду справи, на виконання ухвал суду, позивачем надано відомість звірки взаєморозрахунків станом на 13.02.2009р., згідно якої заборгованість відповідача за червень 2008р. залишилась несплаченою і становить 2173,81 грн., що засвідчено підписами позивача-1 та відповідача, скріплено печатками.

Крім того, ухвалами від 20.01.2009р., від 02.02.2009р. суд зобов’язував позивачів подати детальний розрахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням обмежень, встановлених Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96-ВР від 22.11.1996р. Дані вимогу суду не виконані , натомість, управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради подано письмове пояснення від 29.01.2009р. за вих.№15-10-10, згідно якого вказує про неможливість подати суду детальний розрахунок пені із врахуванням обмежень, встановлених Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, оскільки укладеним між сторонами договором від 26.11.2007р. (п.3.5 договору) встановлено нарахування пені в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

На підтвердження своєї позиції позивач посилається на п.4 ст. 231 ГК України, п.2 ст. 551 ЦК України щодо того, що розмір неустойки, штрафу встановлюється в договорі і може бути більший, ніж встановлений законом, тому вважає, що відповідальність за прострочення виконання зобов’язань у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України. Посилається також на позицію, викладену в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”.

Таким чином, позивачі просять стягнути з відповідача 2173,81 грн. заборгованості по орендній платі та 2021,64 грн. пені, посилаючись на подані в обгрунтування позову докази.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Згідно ч.1 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Зокрема, об’єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір оренди від 26.11.2007р., згідно якого відповідач взяв на себе зобов’язання вчасно сплачувати орендні платежі, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов’язань, внаслідок чого станом на 25.10.2008р. у відповідача наявна заборгованість по орендній платі за червень 2008р. в сумі 2173,81 грн. Дана заборгованість підтверджена поданим в матеріали справи розрахунком, відомістю звірки розрахунків станом на 13.02.2009р. Доказів про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми боргу суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Крім того, позивачами заявлено до стягнення пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення з 25.07.2008р. по 25.10.2008р., в сумі 2021,64 грн. згідно поданого розрахунку.

Щодо вимог про стягнення пені судом враховується наступне:

Частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною, однак при стягненні її в судовому порядку застосовуються обмеження встановлені в законі.

Відповідно до частини першої статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

При цьому судом враховується, що діючим законодавством не встановлено розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , а передбачено право його встановлення за згодою сторін в договорі .

Однак, ч.2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, ст. 3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, нормами Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено порядок обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та обмеження її розміру, що підлягає стягненню.

Дана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”, положення, зокрема п.49 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню”.

Враховуючи викладені норми, судом проведено самостійно перерахунок суми пені із врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла за період прострочення (12% х 2) з 25.07.2008р. по 25.10.2008р., кількість днів прострочення – 93 дні, сума боргу – 2173,81 грн. відповідно до формули (2173,81грн.*93дн.*12%*2:365дн.). Таким чином, сума пені, яку необхідно стягнути з відповідача, становить 132,92 грн.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 2173,81 грн. основного боргу та пені в сумі 132,92 грн., в загальній сумі 2306,73 грн. В решті позову суд вважає за необхідне відмовити із вищевикладених підстав.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1,12, 44, 49, ст. 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради м.Хмельницький, Управління комунального майна Хмельницької міської ради м. Хмельницький до Закритого акціонерного товариства „Октант” м. Хмельницький про стягнення 4195,45 грн. задоволити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Октант” м. Хмельницький, вул. Озерна,20 (р./рах.26008306000024 у ВАТ „ВТБ Банк”, МФО 315591, код ЗКПО 30145299) на користь Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, вул. Поскурівська,1 (р./рах.35425006001654 УДК в Хмельницькій області, м. Хмельницький, МФО 815013, код ЗКПО 03356163) 2173,81 грн. (дві тисячі сто сімдесят три гривні 81 коп.) заборгованості по орендній платі, 132,92 грн. (сто тридцять дві гривні 92 коп.) пені, 56,08 грн. (п’ятдесят шість гривень 08 коп.) витрат по оплаті державного мита та 64,88 грн. (шістдесят чотири гривні 88 коп.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя О.Є. Танасюк