Постанова № 30419151, 01.04.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2013 р. Справа № 10/5005/8974/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Орєшкіної Е.В.

при секретарі: Єрьоміній К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Скиба С.Г., представник, довіреність №б/н від 02.01.13;

від відповідача: Костиря Г.А., представник, довіреність №б/н від 28.05.12;

від третьої особи: ОСОБА_1, представник, довіреність №191 від 04.03.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012р. у справі №10/5005/8974/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля",

м. Павлоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера", м. Павлоград

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача -

ОСОБА_2

про стягнення 344 733,96 грн

В С Т А Н О В И В:

По справі оголошувалася перерва з 25.03.2013р. по 01.04.2013р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012р. (суддя Кощеєв І.М.) у позові відмовлено. Рішення мотивоване недоведеністю з боку позивача повного складу цивільного правопорушення, скоєного відповідачем, зокрема відсутністю доказів, які встановлюють вину водія автомобіля (постанови суду про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності).

Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте з невірним застосуванням норм матеріального права при неповному з`ясуванні усіх обставин справи, та прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом безпідставно не застосована до спірних правовідносин ст. 1187 Цивільного кодексу України та п. 7.1. договору щодо відповідальності за шкоду, заподіяну майну позивачу, вважає складений акт №500002059 від 04.11.2011р. належним доказом обставин пошкодження його майна. Зазначив, що господарський суд не надав правової оцінки наданим позивачем доказам та не вказав мотивів, з яких він не прийняв їх до уваги, що призвело до неповного та необ`єктивного розгляду справи.

Відповідач проти скарги заперечив, посилаючись на те, що обставини, викладені у позові, підпадають під визначення дорожньо-транспортної пригоди, яке міститься у Правилах дорожнього руху, порядок дій та складання документів при її настанні врегульовані Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідальність - Кодексом України про адміністративні правопорушення. Таким чином, єдиним належним та допустимим доказом вини водія - учасника ДТП є постанова суду про притягнення його до адміністративної відповідальності, яку позивачем надано не було за її відсутності як такої. Вважає, що факт підняття кузова вантажного автомобіля жодним чином не підтверджений, причини аварії не встановлені, підписання відповідачем акту №500002059 від 04.11.2011р. не є підтвердженням винності осіб та підставою відшкодування збитків. Крім того, вважає відсутнім сам об`єкт правопорушення, оскільки правила поведінки водія на ділянці пригоди не були врегульовані дорожніми знаками, зокрема, дорожнім знаком щодо обмеження габаритної висоти транспортного засобу. Позивачем не тільки не надано доказів, що ним витримані норми по забезпеченню безпеки руху, але й актом від 05.11.2012р. підтверджено, що відстань від поверхні проїзду до верхньої лінії обрису габариту повітряної дільниці дезагаційного ставу шахти на промисловому майданчику блоку складає 4,4 м. замість встановлених щонайменше 5 м; позивачем не доведені ані об`єкт, ані об`єктивна сторона правопорушення, не доведено причинно-наслідкового зв`язку між аварією та наслідками у вигляді упущеної вигоди, а понесені фактичні затрати не підтверджені первинними доказами. Вказує, що цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована за договором ДСТ №7422075 від 22.03.2011р., та в разі застосування положень ст.1187 Цивільного кодексу України, суду необхідно було б вирішити питання про притягнення в якості Відповідача страхової компанії. Вважає рішення суду правомірним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Представник третьої особи повністю погодився з доводами відповідача.

Ухвалою суду від 04.03.2013р. на підставі розпорядження в.о. голови суду Паруснікова Ю.Б. від 01.03.2013р. справа прийнята до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Дмитренко А.К.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 31.01.2011р. між ВАТ "Павлоградвугілля" (перейменоване на ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля") - замовник (надалі - Позивач) та ТОВ "Альтера" - перевізник (надалі - Відповідач) було укладено Договір №11-14/258-П про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу (надалі - Договір) строком дії до 31.12.2011р., проте в будь-якому разі до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 1.1. Договору відповідач взяв на себе зобов'язання надавати послуги по перевезенню вантажу (вивезення породи, шлаку, перевезення ТМЦ) автомобільним транспортом з ВСП "Шахта Тернівська", "Шахта Західно-Донбаська", "Шахта "Павлоградська", а Позивач зобов`язався забезпечити роботою замовлений транспорт та провести оплату за перевезення вантажу на умовах, передбачених Договором.

Крім того, пунктами 3.1.3; 3.1.4; 3.1.7 Договору встановлено, що в обов'язок Відповідача входить: надання для перевезення вантажу транспортних засобів, які оснащені у відповідності до ДОСТУ в належному санітарному та технічно-справному стані. Транспортні засоби повинні пройти діагностування на предмет придатності до експлуатації, а також забезпечувати їх експлуатацію водіями, які знаходяться з перевізником в трудових відносинах. Перевізник повинен підтримувати автомобільний транспорт в технічно-справному стані, а також забезпечувати проведення технічного огляду транспортних засобів перед виїздом. Перевізник забезпечує виконання Правил дорожнього руху та Правил перевезення вантажу автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 р. № 363.

04.11.2011р. о 20 год 20 хв на промисловому майданчику блоку №3 ВСП "Шахта Західно-Донбаська" при поверненні з терикону після вивезення чергової ходки породи стався самовільний підйом кузова автомобіля КРАЗ, державний номер АЕ 65-53 АЕ, під керуванням водія ОСОБА_2, який працює водієм на підприємстві Відповідача з 04.04.2011р. (наказ №42/1-к від 04.04.2011р.). Козирком піднятого кузова був здійснений наїзд на повітряну ділянку дегазаційного ставу шахти. Внаслідок цього стався розрив по 4-х стикам, скидання ставу на 30 м з опор, пошкодження (деформація) опори у котельній, пошкодження теплової ізоляції ставу на розірваній ділянці трубопроводу. Про факт аварії представниками Позивача за участю директора та головного механіка Відповідача був складений та підписаний акт розслідування аварії № 500002059 від 04.11.2011р. (т.1, а.с.19-20). В акті зазначені причини аварії: самовільно спрацював електроклапан або недовижатий водієм важіль підйому; не передбачена заводом-виготовлювачем, але встановлена світова сигналізація, не спрацювала.

Вказаний автомобіль перебував у правомірному володінні відповідача відповідно до договору оренди №09-14/2491-А від 29.10.2009р., що був укладений між Позивачем та Відповідачем.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання однією із сторін своїх зобов'язань по Договору, сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України. Відповідач, як власник (орендатор) транспортних засобів - об'єктів підвищеної небезпеки, несе повну відповідальність за шкоду, яка спричинена майну Позивачу даним джерелом підвищеної небезпеки (п. 7.2. Договору).

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з Відповідача збитків у сумі 344 733,96 грн, з яких 13 211,16 грн - реальні збитки у вигляді витрат на відновлення пошкодженого майна, 295 810,80 грн - реальні збитки у вигляді збільшення суми умовно-постійних витрат, 35715 грн - неодержаний прибуток в зв'язку з простоєм дільниці шахти.

Спірні правовідносини сторін врегульовані главою 64 Цивільного кодексу України, а також загальними положеннями цивільного і господарського законодавства щодо відшкодування завданих збитків. Зокрема, відповідно до ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Сторони в договорі передбачили відповідальність перевізника у вигляді відшкодування шкоди, завданої майну позивача.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є реальні збитки (втрати особи), а також упущена вигода.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, в силу ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, яким є автомобіль, є те, що володілець небезпечного об'єкта має відшкодувати таку шкоду незалежно від вини особи. Вина є обов`язковою складовою цивільного правопорушення у випадку дорожньо-транспортної пригоди за участю кількох джерел підвищеної небезпеки. Про вказане також наголошено в Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992р.

Таким чином, є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено належними доказами, а саме протоколом про адміністративне порушення та постановою суду про визнання винним водія автомобіля, відсутність складової цивільного правопорушення - вини відповідача, оскільки в даному випадку відповідальність настає незалежно від вини особи, яка завдала шкоди.

Обставини аварії викладені у підписаному сторонами без зауважень акті розслідування аварії №500002059 від 04.11.2011р., з якого вбачається, що шкода була завдана джерелом підвищеної небезпеки (самовільний підйом кузова автомобіля КРАЗ, який знаходився в русі,), правомірний володілець цього джерела - Відповідач, негативні наслідки - розрив по 4-м стикам, скидання дегазаційного ставу на 30 м з опор, пошкодження опори у котельній, пошкодження теплової ізоляції ставу на розірваній ділянці трубопроводу; вказані пошкодження спричинені саме внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (причинно-наслідковий зв`язок). Вказані обставини також підтверджені в поясненнях водія ОСОБА_2 та не заперечувалися в листі відповідача від 02.08.2012р. (а.с.103,104 т. 1).

Отже, наявний весь склад цивільного правопорушення для покладення на відповідача відповідальності за завдану шкоду у вигляді витрат на відновлення пошкодженого майна, яке було відновлено позивачем власними засобами, та витрати його відновлення в сумі 13 211,16 грн підтверджені належними доказами (рахунок фактура № 11535 від 08.11.2011р., шляховими листами на використання автотранспорту, довідка № 372 від 13.02.2012р., розпорядженням №1685 від 04.11.2001р., табелі обліку робочого часу - а.с. 24-33, 105-115 т.-1).

Посилання відповідача на те, що спірне майно не зареєстровано в органах реєстрації за позивачем, не спростовує факту належності цього майна саме позивачу, а не іншій особі; твердження, що дегазаційний став побудований з порушенням будівельних норм не впливає на відповідальність особи за його пошкодження, оскільки наслідком його пошкодження було не порушення будівельних норм, а саме наїзд автомобілем з піднятим кузовом. Відповідачем також не доведено, що саме в цьому місці автомобіль мав проїжджати з піднятим кузовом, що проммайданчик, на якому сталася подія, належить до автомобільних доріг, та був непридатний для проїзду саме цього автомобільного транспорту.

Позивач, посилаючись на те, що внаслідок пошкодження дегазаційного ставу, було зупинено видобуток вугілля по дільниці №2 ВСП «Шахта Західно-Донбаська», внаслідок чого було видобуто менше на 1012 тон вугілля від запланованого, просить стягнути також 295 810,80 грн -збільшення суми умовно-постійних витрат, 35715 грн - неодержаний прибуток.

Але колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами причинного зв'язку між пошкодженням дегазаційного ставу та зменшенням видобутку вугілля по дільниці №2 ВСП «Шахта Західно-Донбаська» та які дії ним було вжито для зменшення таких наслідків. Наданий позивачем рапорт про роботу шахти за 04.11.2011р., підписаний диспетчером, з відміткою у графі «причини простою» - «Порив дегазац. става на пов-ти бл.3» не може бути таким доказом. Жодних інших доказів, які б підтверджували факт припинення видобутку вугілля з причин пошкодження дегазаційного ставу, часу такого припинення, неможливості продовження робіт у лаві з цих причин, тощо, позивачем не надано.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення цих вимог позивача.

Колегія суддів також вважає безпідставними твердження Відповідача про покладення зобов'язання по відшкодуванню шкоди на ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на підставі договору ДСТ №7422075 від 22.03.2011р., оскільки саме він був зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку. Така заява до страховика не направлялася, отже, відсутні підстави для залучення його до участі у справі.

Таким чином, з урахуванням наявності підстав для стягнення збитків у сумі 13 211,16 грн, позов підлягає задоволенню у цій частині. В решті позову слід відмовити.

З огляду на встановлене, рішення суду першої інстанції, як прийняте з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення у справі про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі та апеляційній скарзі підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 101 - 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2012р. у справі №10/5005/8974/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтера» - 51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. К.Маркса, 1а, код ЄДРПОУ 31980810 (п/р 26002050212935 в ДГРУ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - 51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353 (п/р №26006330279300 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) збитки - 13 211,16 грн (тринадцять тисяч двісті одинадцять грн 16 коп.) та судовий збір за розгляд позовної заяви - 264,23 грн (двісті шістдесят чотири грн 23 коп).

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтера» - 51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. К.Маркса, 1а, код ЄДРПОУ 31980810 (п/р 26002050212935 в ДГРУ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - 51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353 (п/р №26006330279300 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі - 132, 12 грн (сто тридцять дві грн 12 коп).

Видачу наказів на виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 04.04.2013р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя Е.В. Орєшкіна