Рішення № 30419031, 28.03.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/7/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.13 Справа № 11/5005/10856/2012-908/404/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26; адреса для листування: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 10, 6 поверх, офіс 617)

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «РИЖКОФФ» (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 38; 49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12; 61153, м. Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, 56)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» (91055, м. Луганськ, вул. Леніна, 38; 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12; 49000, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, 78)

про стягнення 10231524,13 доларів США та 391303,89 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники сторін:

Від позивача: Губарєва Ю.В. – представник за довіреністю № 69/11.5.2 від 12.02.13.

Від відповідача-1: не з’явився

Від відповідача-2: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 28.01.13. з господарського суду Дніпропетровської області на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України надійшла за підсудністю справа № 11/5005/10856/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РИЖКОФФ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» про солідарне стягнення 9571303,89 доларів США, що еквівалентно 76503431,99 грн. та 376635,19 грн., з яких:

- за Кредитним договором № 68/07В від 25.10.07.: 4281000,00 доларів США – заборгованість по кредиту, 181209,45 доларів США – пені за не своєчасну сплату кредиту, 36142,87 доларів США – 3 % річних, нарахованих на суму простроченого кредиту, 271311,15 доларів США – заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 7406,02 доларів США – пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 477,15 доларів США – 3% річних, нарахованих на суму прострочених процентів за користування кредитними коштами, 238704,16 грн. – простроченої комісійної винагороди за управління кредитом у 2010 році, 10104,05 грн. – пені за своєчасну сплату комісійної винагороди за управління кредитом у 2010 році, 2015,29 грн. – 3% річних за весь час прострочення сплати комісійної винагороди за управління кредитом у 2010 році;

- за Кредитним договором № 69/07В від 25.10.07.: 4294000,00 доларів США – заборгованість по кредиту, 181759,73 доларів США – пені за не своєчасну сплату кредиту, 36252,62 доларів США – 3 % річних, нарахованих на суму простроченого кредиту, 272286,49 доларів США – заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 7885,60 доларів США – пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 1572,81 доларів США – 3% річних, нарахованих на суму прострочених процентів за користування кредитними коштами, 119732,69 грн. – простроченої комісійної винагороди за управління кредитом у 2010 році, 5068,14 грн. – пені за своєчасну сплату комісійної винагороди за управління кредитом у 2010 році, 1010,86 грн. – 3% річних за весь час прострочення сплати комісійної винагороди за управління кредитом у 2010 році.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 в порушення умов Кредитних договорів та чинного законодавства України не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті заборгованості за кредитом, а відповідач-2 в порушення умов Договорів поруки та чинного законодавства України не виконав свої зобов’язання, як солідарного боржника перед позивачем, по сплаті заборгованості за кредитами, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «РИЖКОФФ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.01.13. суддею Давиденко І.В. прийнято до свого провадження справу № 11/5005/10856/2012, справі присвоєно номер 11/5005/10856/2012-908/404/13-г, а також номер провадження 19/7/13, судове засідання призначено на 19.02.13. о 10-45.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.02.13. на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України виправлено описки в ухвалі господарського суду Запорізької області від 30.01.13. у справі № 11/5005/10856/2012-908/404/13-г.

Представники відповідачів в судове засідання 19.02.13. не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 30.01.13. у справі № 11/5005/10856/2012-908/404/13-г не виконали.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.02.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 05.03.13. о 10-30.

Від позивача через канцелярію господарського суду 05.03.13. на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надійшла письмова заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» просить суд солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РИЖКОФФ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» 10231524,13 доларів США та 391303,89 грн., з яких:

- за Кредитним договором № 68/07В від 25.10.07.: заборгованість у розмірі 5131993,95 доларів США та 260 592,25 грн., з яких: 4281000,00 доларів США – заборгованість по кредиту, 327232,60 доларів США – пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 65315,77 доларів США – 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту, 439102,57 доларів США – заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 16124,27 доларів США – пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 3218,74 доларів США – 3 % річних, нарахованих на суму прострочених процентів за користування кредитними коштами, 238704 грн. – прострочена комісійна винагорода за управління кредитом у 2010 році, 18246,15 грн. – пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за управління кредитом у 2010 році, 3641,94 грн. – 3 % річних за весь час прострочення сплати комісійної винагороди за управління Кредитом у 2010 році;

- за Кредитним договором № 69/07В від 25.10.07.: заборгованість у розмірі 5099530,18 доларів США та 130 711,64 грн., з яких: 4294000,00 доларів США – заборгованість по кредиту, 328226,30 доларів США – пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 65514,12 доларів США – 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту, 393951,99 доларів США – заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 14869,35 доларів США – пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 2968,42 доларів США – 3 % річних, нарахованих на суму прострочених процентів за користування кредитними коштами, 119732,69 грн. – прострочена комісійна винагорода за управління кредитом у 2010 році, 9152,17 грн. – пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за управління кредитом у 2010 році, 1826,78 грн. – 3 % річних за весь час прострочення сплати комісійної винагороди за управління Кредитом у 2010 році.

Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить нормам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.03.13. в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, задоволено заяву позивача про витребування додаткових доказів по справі та витребувано необхідні докази; відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 28.03.13. о 10-00.

Представник позивача в судовому засіданні 28.03.13. підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити повністю.

Представники відповідачів в судове засідання 28.03.13. повторно не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, відзиву на позовну заяву суду не подали, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвали суду у справі № 11/5005/10856/2012-908/404/13-г відповідачам направлялись на вказані у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 548472 від 11.01.13., № 548469 від 11.01.13. та довідках з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 548499 від 11.01.13., № 548484 від 11.01.13. адреси.

Ухвали суду, направлені на адреси відповідачів у справі № 11/5005/10856/2012-908/404/13-г, повернулись до суду з позначками підприємства зв’язку про закінчення терміну зберігання та про вибуття адресата.

Відповідно до п.п. 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідачі є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і їх неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 11/5005/10856/2012-908/404/13-г.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

25.10.07. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк») (далі – Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ» (Позичальник) укладено Кредитний договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 68/07В (далі – Кредитний договір № 1), відповідно до приписів п.п. 1.1, 1.1.1, 1.1.2 якого, Банк зобов’язався надати Товариству з обмеженою відповідальністю «АРТ» грошові кошти у тимчасове користування в межах максимального ліміту 4200000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення - 22.10.10. та платою за користування кредитом – 12 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.07. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (Банк), Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ» (Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» (Поручитель) укладено Договір поруки № 68/07В-П-1 (далі – Договір поруки № 1), відповідно до змісту якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ», як поручитель несе перед Банком повну відповідальність за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ» зобов’язань за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 68/07В.

27.09.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ» (Первинний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА «РЕЙНФОРД» (Новий боржник) та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» укладено Договір № 68/07В п.б. про заміну боржника у зобов’язанні та переведення боргу (далі - Договір № 1 про заміну боржника).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 1 про заміну боржника передбачено, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первинний боржник переводить свої зобов’язання за Кредитним договором № 68/07В від 25.10.07., укладеним між первинним боржником та Кредитором на Нового боржника, внаслідок чого, Новий боржник замінює Первинного боржника у зобов’язанні і приймає на себе всі обов’язки Первинного боржника по Кредитному договору з усіма змінами та доповненнями до нього.

Пунктом 1.2 Договору № 1 про заміну боржника встановлено, що Кредитор, підписавши цей Договір, дає згоду на заміну Первинного боржника у зобов’язанні в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Новий боржник, згідно умов цього Договору, зобов’язується виконати всі зобов’язання Первинного боржника перед Кредитором по Кредитному договору з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме, - у строк до 17.08.12. (включно) повернути Кредитору кредитні кошти у розмірі 4281000,00 доларів США (п. 2.2.1 Договору № 1 про заміну боржника).

27.09.11. між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА «РЕЙНФОРД» (в подальшому перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «РИЖКОФФ») (Позичальник) укладено Договір № 10 про внесення змін до Кредитного договору № 68/07В від 25.10.07. (Кредитний договір № 1).

Пунктом 1 Договору № 10 про внесення змін до Кредитного договору № 68/07В від 25.10.07. сторони досягли згоди внести зміни до Кредитного договору № 68/07В від 25.10.07., шляхом викладення його тексту у новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору № 1 встановлено, що Банк на умовах цього Договору зобов’язується надати Позичальнику кредит в сумі 4281000,00 доларів США, а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит не пізніше 17.08.12., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов’язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним Договором.

Згідно з п. 1.1.1 Кредитного договору № 1 зазначено, що кредит надається у вигляді Відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеному відповідно до графіку: з 25.10.07. по 17.08.12. – 4281000,00 доларів США.

Пунктом 1.3.8 Кредитного договору № 1 передбачено, що виконання Позичальником своїх зобов’язань за цим Договором забезпечується порукою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ».

27.09.11. між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» (Поручитель) укладено Договір № 6 про внесення змін до Договору поруки № 68/07В-П-1 від 25.10.07. (Договір поруки № 1).

За цим Договором Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов’язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому (п. 1.1 Договору поруки № 1).

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки № 1 сторони визначили, що у випадку порушення Позичальника взятих на себе зобов’язань за Кредитним договором, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі зобов’язань Позичальника за Кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків, пов’язаних з порушенням виконання зобов’язань Позичальником.

Також з матеріалів справи вбачається, що 25.10.07. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 69/07В (далі – Кредитний договір № 2), відповідно до приписів п.п. 1.1 якого Банк зобов’язався надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» грошові кошти в сумі 4200000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення - 22.10.10. та платою за користування кредитом – 12 % річних.

27.09.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» (Первинний боржник) Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА «РЕЙНФОРД» (Новий боржник) та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» укладено Договір № 69/07В п.б. про заміну боржника у зобов’язанні та переведення боргу (далі - Договір № 2 про заміну боржника).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 2 про заміну боржника зазначено, що у порядку та на умовах , визначених цим договором Первинний боржник переводить свої зобов’язання за Кредитним договором № 69/07В від 25.10.07., укладеним між Первинним боржником та Кредитором на Нового боржника, внаслідок чого, Новий боржник замінює Первинного боржника у зобов’язанні і приймає на себе всі обов’язки Первинного боржника по Кредитному договору з усіма змінами та доповненнями до нього.

Пунктом 1.2 Договору № 2 про заміну боржника встановлено, що Кредитор, підписавши цей Договір дає згоду на заміну Первинного боржника у зобов’язанні, в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Новий боржник, згідно умов цього Договору, зобов’язується виконати всі зобов’язання Первинного боржника перед Кредитором по Кредитному договору № 2 з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме, - у строк до 17.08.12. (включно) повернути Кредитору кредитні кошти у розмірі 4294000,00 доларів США (п. 2.2.1 Договору № 2 про заміну боржника).

27.09.11. між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА «РЕЙНФОРД» (в подальшому перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «РИЖКОФФ») (далі – Позичальник) укладено Договір № 9 про внесення змін до Кредитного договору № 69/07В від 25.10.07. (Кредитний договір № 2).

Пунктом 1 Договору № 9 про внесення змін до Кредитного договору № 69/07В від 25.10.07. сторони досягли згоди внести зміни до Кредитного договору № 69/07В від 25.10.07., шляхом викладення його тексту у новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору № 2 встановлено, що Банк на умовах цього Договору зобов’язується надати Позичальнику кредит в сумі 4294000,00 доларів США, а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит не пізніше 17.08.12., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов’язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним Договором.

Згідно з п. 1.1.1 Кредитного договору № 2 зазначено, що кредит надається у вигляді Відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеному відповідно до графіку: з 25.10.07. - 17.08.12. – 4294000,00 грн.

Пунктом 1.3.8 Кредитного договору № 2 передбачено, що виконання Позичальником своїх зобов’язань за цим Договором забезпечується порукою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ».

27.09.11. між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» (далі – Поручитель) укладено Договір поруки № 69/07В-П-1 (далі – Договір поруки № 2).

За цим Договором, Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов’язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому (п. 1.1 Договору поруки № 2).

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки № 2 сторони визначили, що у випадку порушення Позичальникм взятих на себе зобов’язань за Кредитним договором, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі зобов’язань Позичальника за Кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків, пов’язаних з порушенням виконання зобов’язань Позичальником.

Розділом 3 п. 3.1.1 Кредитних договорів №№ 1, 2 встановлено, що за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату за кредит, в порядку і на умовах, обумовлених нижче, а саме, - плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього Договору та має статус «диференційованої» ставки, під якою в цьому Договорі розуміється наступне: цим Договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кедитом за умови належного виконання Позичальником всіх умов цього Договору та Договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитом, який визначається шляхом збільшення базового розміру процентів на кількість процентних пунктів, що встановлена цим Договором.

Встановлення диференційованої процентної ставки є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування Кредитом, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим Договором та/або його істотних умов.

Вищезазначена умова про збільшення базового розміру процентів за користування Кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього Договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього Договору.

Відповідно до п. 3.1.2 Кредитних договорів №№ 1, 2 визначено базовий розмір процентів за користування кредитом, що визначаються у розмірі 8% річних.

Пунктом 3.3 Кредитних договорів №№ 1, 2 в редакції Договору № 10 від 29.11.11. про внесення змін до Кредитного договору № 68/07В від 25.10.07. та Договору № 10 від 29.11.11 про внесення змін до Кредитного договору № 69/07В від 25.10.07. сторонами погоджено, що проценті за користування кредитом нараховані в період з 25.07.11. по 24.09.11. (включно), підлягають сплаті не пізніше 17.08.12., а проценти, нараховані починаючи з 25.09.11. до кінця строку дії Договорів, сплачуються щомісяця починаючи з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня, наступного календарного місяця включно.

Відповідно до п. 3.8.1 Кредитних договорів №№ 1, 2 в редакції Договору № 10 від 29.11.11. про внесення змін до Кредитного договору № 68/07В від 25.10.07. та Договору № 10 від 29.11.11 про внесення змін до Кредитного договору № 69/07В від 25.10.07. сторонами встановлено, що Позичальник зобов’язаний сплатити Банку щорічну комісійну винагороду за управління кредитом у 2010 році на рахунок для обліку/сплати комісійної винагороди, визначений п. 11.1 цього Договору, в сумі: за Кредитним договором № 1 – 238704,16 грн., за Кредитним договором № 2 – 119732,69 грн. (загальною сумою 358436,85 грн.).

Пунктом 4.3.4 Кредитних договорів №№ 1, 2 передбачено, що Позичальник зобов’язаний сплачувати Банку плату за кредит в розмірі та в порядку, передбачених в цих Договорах.

Позичальник зобов’язаний повернути кредит в повному обсязі в строк, визначений в Договорі (п. 4.3.5 Кредитних договорів №№ 1, 2).

Пунктом 5.1, 5.1.1 Кредитних договорів №№ 1, 2 передбачено, що кожна з перелічених нижче подій вважається несприятливою подією: невиконання та/або неналежне виконання Позичальником та/або Поручителем та/або майновим Поручителем зобов’язань за даними Договорами, будь-яким Договором про забезпечення чи за будь-якими іншими договорами, укладеними з Банком.

Відповідно до приписів п. 5.3 Кредитних договорів №№ 1, 2 визначено, що Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальнику кредиту у випадку виникнення будь-якої несприятливої події та у разі, якщо ця несприятлива подія не буде виправлена Позичальником протягом періоду виправлення, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі, сплатити плату за кредит (окрім комісійної винагороди за зміну умов Договору) і неустойку (штраф, пеню), що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно умов цього Договору, в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту відправлення відповідної вимоги.

Позивач зазначає, що в зв’язку з пропущенням строку сплати процентів за користування кредитом, у відповідач-1 виникла заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи та вказує позивач, Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» на адресу відповідача-1 було надіслано листи-вимоги: № 4173 від 03.07.12. та № 4173 від 03.07.12. з інформацією про те, що за Кредитними договорами №№ 1, 2 у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА «РЕЙНФОРД» виникла заборгованість за прострочення сплати процентів за користування кредитами, в зв’язку з чим Позичальник повинен погасити заборгованість по простроченим процентам за період з 25.04.12. по 24.05.12. за Кредитним договором № 1 в розмірі 28540,00 доларів США, за Кредитним договором № 2 в розмірі 28626,67 доларів США.

Але матеріали справи не містять доказів відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА «РЕЙНФОРД» на вказані вище листи позивача, а також доказів погашення заборгованості.

Позивач зазначає, що Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» виконано свої зобов’язання за Кредитними договорами №№ 1, 2 в повному обсязі, надано Позичальнику кредитні кошти в сумі, узгодженій сторонами, але відповідач-1 не виконав належним чином свої зобов’язання щодо погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачі не сплатили заборгованість по кредиту та нарахованих процентах, чим порушили умови Кредитного договору № 68/07В від 25.10.07., Кредитного договору № 68/07В від 25.10.07., Договору поруки № № 68/07В-П-1 від 25.10.07., Договору поруки № 69/07-П-6 від 27.09.11. та вимоги чинного законодавства України, в зв’язку з чим заборгованість відповідачів перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 10231524,13 доларів США та 391303,89 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що свої зобов’язання за Кредитними договорами №№ 1, 2 позивачем виконано у повному обсязі, а саме, Товариству з обмеженою відповідальністю «АРТ» та Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» на виконання умов Кредитних договорів №№ 1, 2 було надано грошові кошти на загальну суму 8575000,00 доларів США, про що свідчать меморіальні валютні ордери: № T.R. 65061.1 від 29.10.07., № T.R. 65063.1 від 30.10.07., № 68563 від 30.06.10., № 66025 від 30.06.10.

Відповідно до умов Кредитних договорів передбачено, що Позичальник має повернути кредит не пізніше 17.08.12., а також сплатити плату за кредит (п. 1.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач-1, в порушення умов Кредитних договорів №№ 1, 2 заборгованість за кредитом у встановлений строк не здійснив, внаслідок чого, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Кредитними договорами становить 8575000,00 доларів США.

Крім того, відповідно до п. 3.1 Кредитних договорів №№ 1, 2, позивачем нараховані проценти за прострочення кредитного зобов’язання загальною сумою 833054,56 доларів США (що еквівалентно 66586005,10 грн.), які не сплачені відповідачем-2, в порушення умов Кредитних договорів №№ 1, 2.

Також, позивачем на підставі п. 3.8.1 Кредитних договорів №№ 1, 2 нараховано суму несплаченої відповідачем-1 комісійної винагороди за управління кредитом в розмірі 358436,85 грн. (за Кредитним договором № 1 – 238704,16 грн., за Кредитним договором № 2 – 119732,69 грн.).

Пунктами 9.4 Кредитних договорів №№ 1, 2 встановлено, що Договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до остаточного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов’язань у повному обсязі.

Таким чином, з наведеного вбачається, що термін дії Кредитних договорів №№ 1, 2 не сплив, в зв’язку з невиконанням відповідачем-1 своїх зобов’язань.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» свої зобов’язання за Договорами поруки №№ 1, 2 не виконало, заборгованість за наданий кредит, проценти за користування кредитом та суму комісійної винагороди за Кредитними договорами №№ 1, 2 в загальній сумі 9408054,56 доларів США (що еквівалентно 75198580,10 грн.) та 358436,85 грн. не сплатило.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем-2 порушено умови, визначених змістом Договорами поруки №№ 1, 2 та не виконано своїх поручительських зобов’язань щодо сплати суми заборгованості за Кредитними договорами №№ 1, 2 Публічному акціонерному товариству «ВТБ Банк».

Згідно із ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, у зв’язку з тим, що відповідач-1 не виконав свої зобов’язання перед позивачем щодо сплати заборгованості за кредитом та нарахованих процентів за користування кредитом, а відповідач-2, в свою чергу, не виконав взятих на себе зобов’язань, передбачених Договорами поруки №№ 1, 2, щодо відповідальності перед позивачем за невиконання відповідачем-1 зобов’язань за Кредитними договорами №№ 1, 2, відповідачі зобов’язані солідарно сплатити на користь позивача суму заборгованості за Кредитними договорами №№ 1, 2.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ банк» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РИЖКОФФ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» 8575000,00 доларів США (що еквівалентно 68539975,00 грн.) – заборгованості за Кредитними договорами №№ 1, 2, 833054,56 доларів США (що еквівалентно 6658605,10 грн.) – заборгованості по процентах, 358436,85 грн. – комісійної винагороди за управління кредитом у 2010 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідачів на свою користь суму 3 % річних в розмірі 137017,05 доларів США та 5468,72 грн., а саме:

- за Кредитним договором № 1: 68534,51 доларів США та 3641,94 грн., з яких: 65315,77 доларів США – 3 % річних за прострочення сплати кредиту, 3218,74 доларів США – 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 3641,94 грн. – 3 % річних за прострочення сплати комісійної винагороди;

- за Кредитним договором № 2: 68482,54 доларів США та 1826,78 грн., з яких: 65514,12 доларів США – 3 % річних за прострочення сплати кредиту, 2968,42 доларів США – 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 1826,78 грн. – 3 % річних за прострочення сплати комісійної винагороди.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 137017,05 доларів США (що еквівалентно 1095177,28 грн.) та 5468,72 грн. – 3 % річних.

Крім того, позивач на підставі п.п. 7.1, 7.2 Кредитних договорів №№ 1, 2 просить суд стягнути з відповідачів суму пені в розмірі 686452,52 доларів США та 27398,32 грн., а саме:

- за Кредитним договором № 1: 343356,87 доларів США та 18246,15 грн., з яких: 327232,60 доларів США – пені за прострочення сплати кредиту, 16124,27 доларів США – пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 18246,15 грн. – пені за прострочення сплати комісійної винагороди;

- за Кредитним договором № 2: 343095,65 доларів США та 9152,17 грн., з яких: 328226,30 доларів США – пені за прострочення сплати кредиту, 14869,35 доларів США – пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 9152,17 грн. – пені за прострочення сплати комісійної винагороди.

Пунктом 7.1 Кредитних договорів сторони передбачили, що у разі прострочення Позичальником зобов’язань з повернення кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню в гривні за офіційним курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт/365.

Згідно з п. 7.2 Кредитних договорів №№ 1, 2 встановлено, що у разі прострочення Позичальником зобов’язань з погашення плати за кредит, згідно умов цього Договору (крім заборгованості за кредитом), Позичальник сплачує Банку пеню в гривні за офіційним курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов’язань, враховуючи день сплати з розрахунку факт/365.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунки суми пені за несвоєчасне виконання зобов’язання щодо повернення кредиту, суми пені за несвоєчасне виконання зобов’язання щодо повернення процентів за користування кредитом та суми пені за прострочення сплати комісійної винагороди за користування кредитом судом встановлено, що позивачем невірно нараховано ці суми, в зв’язку з недотриманням вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а саме, - заявлені періоди до стягнення пені складають 6 місяців та один день, тому судом отримані суми пені менші, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Враховуючи вищевикладене, за обґрунтованими розрахунками суду, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню загальна сума пені в розмірі 681540,44 доларів США (що еквівалентно 5447552,74 грн.) та 27245,48 грн., а саме:

- за Кредитним договором № 1: 340916,32 доларів США та 18111,60 грн., з яких: 324819,55 доларів США – пені за прострочення сплати кредиту, 16096,77 доларів США – пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 18111,60 грн. – пені за прострочення сплати комісійної винагороди;

- за Кредитним договором № 2: 340624,12 доларів США та 9133,88 грн., з яких: 325805,92 доларів США – пені за прострочення сплати кредиту, 14818,20 доларів США – пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 9133,88 грн. – пені за прострочення сплати комісійної винагороди.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «РИЖКОФФ» (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 38; 49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12; 61153, м. Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, 56, ідентифікаційний код 33972597) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТЬ» (91055, м. Луганськ, вул. Леніна, 38; 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12; 49000, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, 78, ідентифікаційний код 19099900) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26; 01001, м. Київ, провулок Музейний, 10, 6 поверх, офіс 617, ідентифікаційний код 14359319) 8575000 (вісім мільйонів п’ятсот сімдесят п’ять тисяч) доларів США (що еквівалентно 68539975,00 грн.) – заборгованості за Кредитним договором № 68/07В від 25.10.07. та Кредитним договором № 69/07В від 25.10.07., 833054 (вісімсот тридцять три тисячі п’ятдесят чотири) доларів США 56 центів (що еквівалентно 6658605,10 грн.) – прострочених процентів за Кредитним договором № 68/07В від 25.10.07. та Кредитним договором № 69/07В від 25.10.07., 358436 (триста п’ятдесят вісім тисяч чотириста тридцять шість) грн. 84 коп. – комісійної винагороди за Кредитним договором № 68/07В від 25.10.07. та Кредитним договором № 69/07В від 25.10.07., 681540 (шістсот вісімдесят одну тисячу п’ятсот сорок) доларів США 44 центів (що еквівалентно 5447552,74 грн.) та 27398 (двадцять сім тисяч триста дев’яносто вісім) грн.. 32 коп. – пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за Кредитним договором № 68/07В від 25.10.07. та Кредитним договором № 69/07В від 25.10.07., 137017 (сто тридцять сім тисяч сімнадцять) доларів США 05 центів (що еквівалентно 1095177,28 грн.) та 5468,72 грн. – 3 % річних за Кредитним договором № 68/07В від 25.10.07. та Кредитним договором № 69/07В від 25.10.07., та 64349 (шістдесят чотири тисячі триста сорок дев’ять) грн. 24 коп. – судового збору.

3. В іншій частині позову – відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.04.13.

Суддя І.В. Давиденко

01.04.2013