Постанова № 30418940, 29.03.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

29 березня 2013 року Справа № 823/709/13-а

12 год. 34 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Холода Р.В.,

при секретарі судового засідання - Шоколенко Т.М.,

за участю:

представника позивача - Биченка І.Я. за довіреністю,

представника відповідача - Павленко М.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ахмед Яр Уа» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2013 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ахмед Яр Уа» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2012р. №0004852301 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 845035грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 134936грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2012р. №0004862301 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1023334грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 143229грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що державною податковою інспекцією у м. Черкасах проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.06.2012р., про що складено акт від 28.09.2012р. №242/22-11/35274221. Висновками акту перевірки зазначено, що операції позивача з придбання товарів (комплектуючих) у ФОП ОСОБА_1 не мають реального товарного характеру. Даний висновок ґрунтується на результатах акту перевірки ДПІ у м. Черкасах від 12.01.2012р. №9/17-21/3102613757 «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 17.11.2009р. по 31.12.2010р.», яким встановлено відсутність реальності господарських операцій, які останній мав зі своїми постачальниками. У зв'язку з такими висновками, відповідачем не визнано також і реальність господарських взаємовідносин з постачання товарів на адресу позивача. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.10.2012р. №0004852301 та №0004862301, відповідно до яких позивачу збільшено грошове зобов'язання та нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд частково скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах 12.10.2012р. №0004852301 та №0004862301. При цьому, пояснивши, що грошове зобов'язання, у тому числі за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями з податку на прибуток в розмірі 6399грн. та грошове зобов'язання, у тому числі за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість в розмірі 5119грн. визнані позивачем та сплачені, про що свідчать платіжні доручення від 15.10.2012р. №21 та №22. В іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення позивачем не визнаються та оскаржуються.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що згідно з наданими до матеріалів перевірки документів у листопаді-грудні 2010 року та травні-червні 2011 року ТОВ «Ахмед Яр Уа» придбало у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 комплектуючи до холодильного та вентиляційного обладнання. При перевірці взаємовідносин позивача використано акт перевірки ДПІ у м. Черкасах від 12.01.2012р. №9/17-21/3102613757 «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 17.11.2009р. по 31.12.2010р.» та акт від 06.03.2012р. №158/17-21/3102613757 «Про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2011р. по 19.12.2011р.». Відповідно до висновків яких встановлено неможливість фактичного здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, тощо.

На підставі вищезазначеного представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ахмед Яр Уа», ідентифікаційний код 35274221, зареєстроване 12.07.2007р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради, як юридична особа.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ахмед Яр Уа» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.06.2012р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт від 28.09.2012р. №242/22-11/35274221.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 578036грн., в тому числі за ІІІ-й квартал 2010 року на суму 5119грн., за ІV-й квартал 2010 року на суму 572917грн. та вимоги п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого знижено податок на прибуток на загальну суму 450417грн., в тому числі за ІІ-й квартал 2011 року на суму 416162грн. та за ІІІ-й квартал 2011 року на суму 34255грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР та п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 849130грн., в тому числі за вересень 2010 року на суму 4095грн., листопад 2010 року на суму 48333грн., грудень 2010 року на суму 410000грн., травень 2011 року на суму 120259грн., червень 2011 року на суму 185038грн., липень 2011 року на суму 56583грн., жовтень 2011 року на суму 24822грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення 12.10.2012р. №0004862301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1028453грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 144509грн. та №0004852301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 849130грн. за основним платежем, та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 135960грн.

Судом встановлено, що згідно з договорами купівлі-продажу від 25.10.2010р. №025/10/2010, від 04.05.2011р. №045, від 08.06.2011р. №051 в листопаді-грудні 2010 року та травні-червні 2011 року ТОВ «Ахмед Яр Уа» придбало у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 комплектуючи до холодильного та вентиляційного обладнання на суму 2750000грн., в тому числі ПДВ - 458333,33грн. та на суму 2171282грн., в тому числі ПДВ - 361880,33грн.

На підтвердження факту виконання договорів купівлі-продажу позивачем до матеріалів справи надано податкові та видаткові накладні виписані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а саме: №62 від 08.11.2010р., №63 від 06.12.2010р., №73 від 07.12.2010р., №74 від 08.12.2010р., №05 від 05.05.2011р., №07 від 10.05.2011р., №09 від 11.05.2011р., №10 від 08.06.2011р., №11 від 10.06.2011р., №13 від 14.06.2011р., №16 від 17.06.2011р.

Крім того, на підтвердження факту переміщення товарно-матеріальних цінностей від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до позивача до матеріалів справи надано договір №01/10 від 01.10.2010р. на вантажні перевезення автомобільним транспортом та товарно-транспортні накладні: №62 від 08.11.2010р., №63 від 06.12.2010р., №73 від 07.12.2010р., №74 від 08.12.2010р., №5 від 05.05.2011р., №7 від 10.05.2011р., №9 від 11.05.2011р., №10 від 08.06.2011р., №11 від 10.06.2011р., №13 від 14.06.2011р., №16 від 17.06.2011р.

Так, при проведенні перевірки позивача, висновок щодо непідтвердження валових витрат та податкового кредиту відповідачем зроблено на підставі актів перевірки ДПІ у м. Черкасах від 12.01.2012р. №9/17-21/3102613757 «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 17.11.2009р. по 31.12.2010р.» та від 06.03.2012р. №158/17-21/3102613757 «Про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2011р. по 19.12.2011р.». Відповідно до висновків яких встановлено неможливість фактичного здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Відносини у сфері справляння податку на прибуток до 01.01.2011р. регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р., а з податку на додану вартість - Законом України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 вказаної статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З 01.01.2011р. відносини у сфері справляння податків регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 «а» ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вказаних приписів правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на валові витрати (до 01.01.2011р.), витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податковий кредит наступає за умови фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку та податковими накладними.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, будь-які документи мають силу первинного документа лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Натомість за відсутності фактичного здійснення господарської операції первинні документи бухгалтерського обліку та податкова накладна юридичної сили не мають.

Відтак, включення до податкової звітності даних згідно первинних документів бухгалтерського обліку чи податкових накладних, які не мають юридичної сили, є порушенням порядку ведення податкового обліку.

У судовому засіданні встановлено, що позивач у листопаді-грудні 2010 року та травні-червні 2011 року мав взаємовідносини з суб'єктом господарювання, метою яких була поставка позивачу товарно-матеріальних цінностей.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 поставив позивачу комплектуючи до холодильного та вентиляційного обладнання на суму 2750000грн., в тому числі ПДВ - 458333,33грн. та на суму 2171282грн., в тому числі ПДВ - 361880,33грн.

При встановленні реальності здійснених господарських операцій між позивачем та вищезазначеним контрагентом-постачальником суд дослідив наявні в матеріалах справи копії документів, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, що підтверджують перерахування коштів за комплектуючи та вентиляційне обладнання, акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури та прийшов до висновку, що вказані первинні документи бухгалтерського обліку за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що підставами для висновку податкового органу про неможливість фактичного здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентом є недоліки в оформленні первинних бухгалтерських документів, а саме видаткові накладні №5 від 05.05.2011р., №7 від 10.05.2011р., №9 від 11.05.2011р., на підставі яких відбулася передача товарно-матеріальних цінностей не містить розшифровки підпису Постачальника та Покупця, що не дає змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, крім того видаткові накладні №62 від 08.11.2010р., №73 від 07.12.2010р., №74 від 08.12.2010р., №05 від 05.05.2011р., №07 від 10.05.2011р., №09 від 11.05.2011р., №10 від 08.06.2011р., №11 від 10.06.2011р., №13 від 14.06.2011р., №16 від 17.06.2011р. не містять номера довіреності за яким здійснювався прийом товарно-матеріальних цінностей, а отже на думку відповідача не можуть бути первинними документами на підставі яких проводиться бухгалтерський та податковий облік.

Проте, відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, судом встановлено, що з боку позивача видаткові накладні підписані бухгалтером ТОВ «Ахмед Яр Уа» - Лежух Наталією Валентинівною, яка уповноважена на підписання первинних документів від імені позивача наказом №2 від 17.01.2008р., а отже суд не погоджується з твердженням відповідача стосовно недоліків в оформленні видаткових накладних.

Суд також критично оцінює доводи відповідача про те, що надані до адміністративного позову товарно-транспортні накладні мають недоліки в оформленні, та як наслідок не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Оскільки, недоліки в оформленні такого документа як товарно-транспортна накладна або не надання товарно-транспортної накладної не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією підтверджується здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання (отримання) товару.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012р. у справі №К/9991/16335/12, від 20.11.2012р. у справі №К/9991/62373/11 та від 13.11.2012р. у справі № К/9991/65729/11.

Крім того, в акті перевірки від 28.09.2012р. №242/22-11/35274221, відповідач вказує, що позивачем не віднесено до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування в ІІІ-му кварталі 2011 року суму безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 148934грн. по ПП «Мегаторгсервіс» та віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 24822грн. за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Мегаторгсервіс».

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вказаного висновку ДПІ у м. Черкасах, пояснивши, що право вимоги щодо заборгованості в сумі 148934,20грн., яку позивач мав перед ПП «Мегаторгсервіс» було відступлене на користь ПП «Мітра 2009» за договором про відступлення права вимоги від 08.02.2011р. №01/08-02-11, укладеного між ПП «Мегаторгсервіс», як первісним кредитором та ПП «Мітра 2009», як новим кредитором та ТОВ «Ахмед Яр Уа», як боржником. У зв'язку з укладенням вказаного договору, зобов'язання позивача, які останній мав перед ПП «Мегаторгсервіс», припинилися, а тому висновку ДПІ у м. Черкасах щодо виникнення безнадійної заборгованості є безпідставними.

Крім того, представник позивача зауважив, що ТОВ «Ахмед Яр Уа» не включало до складу податкового кредиту у вересні 2011 року суми ПДВ в розмірі 24822грн. по взаємовідносинам з ПП «Мегаторгервіс», що підтверджується доданими до матеріалів справи декларацією з податку на додану вартість за вересень 2011 року, додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України», дослідженню підлягають обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Так, для підтвердження правомірності формування податкового кредиту та валових витрат позивачем надано копії документів (договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення), які є достатніми для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Отже, наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності,

суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції позивача з контрагентом мали товарний (реальний) характер, придбання таких товарів та послуг оформлено документально, що дає право позивачу на формування податкового кредиту та валових витрат.

Тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0004852301 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 845035грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 134936грн. та податкове повідомлення-рішення №0004862301 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1023334грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 143229грн., підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд зазначає, що з огляду на наявність в матеріалах справи копій первинних бухгалтерських документів відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність операцій позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ахмед Яр Уа».

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області від 12.10.2012р. №0004852301 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 845035 (вісімсот сорок п'ять тисяч тридцять п'ять) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 134936 (сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області від 12.10.2012р. №0004862301 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1023334 (один мільйон двадцять три тисячі триста тридцять чотири) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 143229 (сто сорок три тисячі двісті двадцять дев'ять) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ахмед Яр Уа» (ідентифікаційний код - 35274221) судовий збір в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Холод

повний текст постанови виготовлено 03.04.2013р.