Рішення № 30418927, 12.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

Іменем України

"12" березня 2013 р. Справа № 911/386/13-г

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Дочірнього підприємства “Фірма Леда”, м. Одеса

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарт-С”, м. Обухів

про

стягнення 829191,60 грн.

за участю представників:

позивача:

Блонський П.Ю. – дов. від 01.01.2013р. № 1

відповідача:

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства “Фірма Леда” (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарт-С” (далі – відповідач) про стягнення 829191,60 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено господарський договір поставки від 10.03.2008р. № 14/03 ,(далі – договір 1), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов’язався у зумовлені цим договором строки передати товар у власність відповідачу - покупцю, а покупець зобов’язався прийняти товар сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Також між сторонами у справі було укладено господарський договір поставки від 11.01.2010р. № 11/01 (далі – договір 2), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов’язався у зумовлені цим договором строки передати товар у власність відповідачу - покупцю, а покупець зобов’язався прийняти товар сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.3 договорів право власності на поставлені товари, а також ризик випадкової втрати чи випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Загальну суму договору складає сума товару, отриманого по всім товарним накладним (п. 5.5 договору 1, п. 5.4 договору 2).

Відповідно до п. 6.1.1 та п. 6.1.2 договору 1 оплата здійснюється покупцем за фактом реалізації товару кожні 30 днів. Покупець зобов’язаний у підтвердження факту реалізації, суми і дати оплати, кожні 20 календарних днів надавати постачальнику звіт по реалізації.

Відповідно до п. 6.1.1 та п. 6.1.2 договору 2, в редакції протоколу розбіжностей до договору 2, оплата за поставлений товар здійснюється через 21 календарний день від факту реалізації товару. Покупець зобов’язаний у підтвердження факту реалізації, суми і дати оплати, кожні 7 календарних днів надавати постачальнику звіт по реалізації.

Договір поставки від 10.03.2008р. № 14/03 набирає чинності з 01.03.2008р. та діє до 31.12.2008р (п. 8.1 договору 1).

Договір поставки від 11.01.2010р. № 11/01 набирає чинності з моменту укладення та діє до 31.12.2010 р. (п. 8.1 договору 2, в редакції протоколу розбіжностей до договору).

Дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору на протязі 14 календарних днів до закінчення терміну дії договору (п. 8.3 договорів).

Позивач по товарним накладним, які перелічені в позовній заяві та завірені копії яких залучені до матеріалів справи, в період з 27.01.2011р. по 08.08.2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 934717,74 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Зазначені накладні підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємства та товариства.

Відповідач в порушення п. 6.1.2 договорів звіти по реалізації товару позивачу не надав, зобов’язань щодо здійснення оплати за отриманий товар в повному обсязі не здійснив, в зв’язку з чим за ним рахується борг в розмірі 829191,60 грн. – різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Оскільки відповідач розрахунки за поставлений товар не здійснював, позивач надіслав на три відомі адреси відповідача лист від 21.01.2013р. вих. № 21/01-13Ю, яким вимагав погасити наявну заборгованість у сумі 829191,60 грн. Факт надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується описами вкладення у цінний лист від 24.01.2013р. та відповідними фіскальними чеками “Укрпошта” від 24.01.2013р. № 2591, № 2592, №2634, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді та задоволення, свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар належним чином не виконав, у зв’язку з чим за останнім, рахується заборгованість в сумі 829191,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, в зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується борг в розмірі 829191,60 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 829191,60 грн. заборгованості за поставлений товар.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 829191,60 грн. заборгованості є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростована, а відтак підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарт-С” (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 64, кв. 120, ідентифікаційний код 24654657) на користь Дочірнього підприємства “Фірма Леда” (65031, м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, 39-Е, ідентифікаційний код 24761695) 829191 (вісімсот двадцять дев’ять тисяч сто дев’яносто одну) грн. 60 коп. заборгованості, 16583 (шістнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят три) грн. 83 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 03.04.2013р.