Рішення № 30418832, 02.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" квітня 2013 р. Справа № 906/326/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Вернидуб Д.В. (довіреність б/н від 18.02.13)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватної багатопрофільної фірми "Яніцький" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Берегово" (м.Житомир)

про стягнення 86239,04 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 86239,04 грн. заборгованості, з яких 75034,00 грн. - заборгованість за договором та 11205,04 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2007 року між Приватною багатопрофільною фірмою "Яніцький" (замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Берегово" (підрядник/відповідач) укладено договір №13-08/07, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи по улаштуванню фундаментів виробничо-складського корпусу ТОВ"Меблева фабрика "Берегово" згідно креслень АС-2-АС-4.

За п.3 договору, замовник зобов'язується в 3-денний строк після підписання договору перерахувати 50% вартості робіт, що становить 80982грн., в три етапи - 20тис.грн., 10тис.грн., 10тис. грн.

На виконання умов договору позивач виконав для відповідача передбачені договором роботи на загальну суму 276356,00грн., які прийняті відповідачем про що свідчать довідки про вартість робіт та Акти приймання виконаних підрядних робіт підписані сторонами і скріплені печатками (а.с.9-21,44-66).

Розрахунок за виконані роботи проводиться в 10-денний термін після підписання форми КБ-2в. (п.6 договору).

Останній Акт приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в був підписаний сторонами 29.02.2008 року (а.с.62-64).

Таким чином, строк для розрахунку за виконані позивачем роботи, з урахуванням пункту 6 договору, сплинув 09.03.08.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт виконав частково, тобто сплатив позивачеві 201322,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.22-29), внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 75034,60грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків від 13.03.13, який підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с.40).

19.03.09,20.10.09,18.07.11,22.05.12 та 17.01.13 позивач звертався до відповідача з письмовими вимогами сплатити заборгованість, які відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с. 30-34).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог в розмірі 75034,00грн.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить 11205,04грн.

Згідно розрахунку позивача, річні нараховані за період з 01.03.08 по 25.02.13 (а.с.7).

Як встановлено судом, з урахуванням Акту приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, який підписаний сторонами 29.02.2008 року, та пункту 6 договору, строк для розрахунку за виконані позивачем роботи сплинув 09.03.08, тому річні мають нараховуватись за період з 10.03.08 по 25.02.13.

Обрахувавши річні самостійно суд задовольняє позов в цій частині в розмірі 11169,94грн.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 86203,94грн., з яких: 75034,00грн. боргу, 11169,94грн. річних. В частині стягнення 35,10грн. річних слід відмовити за безпідставністю.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Берегово" (10031,м.Житомир,вул.Звягільська,21; код 30211738) на користь Приватної багатопрофільної фірми "Яніцький" (10031,м. Житомир, вул.Звягільська,10; код 13565910) - 75034,00грн. боргу, 11169,94грн. річних, 1719,80грн. витрат на оплату судового збору.

3.Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 35,10грн. річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідач (рек. з повідом.)