Постанова № 30418802, 25.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Севастополь

25 березня 2013 рокуСправа №2а-2912/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Ополєва О.Г.,

за участю: представника позивача - Ягунова В.П.,

представника відповідача - Ксенза О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Дмитрюк» до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

У вересні 2009 року приватне підприємство «Дмитрюк» (далі - ПП «Дмитрюк») звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя (далі - ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30 жовтня 2009 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2010 року постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя задоволено частково, постанови судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Севастополя на новий розгляд.

4 грудня 2012 року до Окружного адміністративного суду міста Севастополя надійшла справа за позовом приватного підприємства «Дмитрюк» до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 7 грудня 2012 року адміністративна справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду.

У позовній заяві ПП «Дмитрюк» зазначив, що з 18 травня 2009 року по 29 травня 2009 року ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя було проведено планову виїзну документальну перевірку щодо дотримання податкового законодавства ПП «Дмитрюк» за період з 26 вересня 2007 року по 31 грудня 2008 року. За результатами вказаної перевірки, було складено акт № 189/23-130/35344906 від 03 червня 2009 року, яким були встановлені порушення податкового законодавства. За результатами перевірки, було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102310/0 від 18 червня 2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20246,50 гривень, у тому числі з основного платежу - 13391 грн, по штрафних санкціях - 6885 грн 50 коп.; податкове повідомлення-рішення № 0000092310/0 від 18 червня 2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 44416 грн 20 коп., у тому числі з основного платежу - 33416 гривень, по штрафних санкціях - 11000 грн 20 коп. Позивач (з урахуванням змін до позовних вимог) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя № 0000092310/0 від 18 червня 2009 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 44416 грн 20 коп. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя № 00001022310/0 від 18 червня 2009 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20246грн 50коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.

Вищий адміністративний суд України скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій зазначив, що апеляційним судом вірно відхилено твердження ДПІ про відсутність зв'язку інформаційно-консультативних та маркетингових послуг з господарською діяльністю підприємства, а також спростував висновки ДПІ щодо відсутності у позивача податкових накладних із посиланням на матеріали справи. Однак судами першої та апеляційної інстанцій не було встановлено наявність залишків продукції у підприємства, а тому не дано належної оцінки обставинам, що полягали у розбіжності між кількістю та сумою придбаної тароупаковки та реалізованої позивачем за відсутності залишків товару у підприємства. Судами не було розмежовано оспорювану суму донарахувань за окремими епізодами, що виключає можливість виокремити законні донарахування податкових зобов'язань від протиправних.

Судом встановлено, що з 18 травня 2009 року до 29 травня 2009 року ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя було проведено планову виїзну документальну перевірку щодо дотримання податкового законодавства ПП «Дмитрюк» за період з 26 вересня 2007 року по 31 грудня 2008 року, про що складено акт планової виїзної документальної перевірки № 189/23-130/35344906 від 3 червня 2009 року (т. 1, а.с. 18-41).

Актом планової виїзної документальної перевірки від № 189/23-130/35344906 від 03 червня 2009 року встановлено порушення ПП «Дмитрюк» підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України №283/97-ВР від 22 травня 1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств», абзац 2 пункту 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 29 березня 2003 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за № 271/7592, пункту 2 статті 9 Закону України № 996-ХІV від 16 липня 1999 року, що полягало у заниженні податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 31351 грн. Також встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 (податковий кредит) статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що полягало у завищенні податкового кредиту у сумі 21268грн. Також встановлено порушення підпункту 6.3.3, підпункту 6.3.5 пункту 6.3 Закону України №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» у результаті чого допущено порушення правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у розмірі 470 грн 71 коп. (т.1, а.с. 40).

На підставі акта планової виїзної документальної перевірки № 189/23-130/35344906 від 03 червня 2009 року ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000102310/0 від 18 червня 2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20246 грн 50 коп., у тому числі з основного платежу - 13391 грн, із штрафних (фінансових) санкцій - 6885 грн 50 коп., за порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 (податковий кредит) статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (т.1, а.с. 54); та податкове повідомлення-рішення №0000092310/0 від 18 червня 2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 44416 грн 20 коп., у тому числі з основного платежу - 33416 грн, із штрафних (фінансових) санкцій - 11000 грн 20 коп., за порушення підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України №283/97-ВР від 22 травня 1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підставою для прийняття оспорюваних актів індивідуальної дії стали висновки податкового органу про те, що підприємство, у періоді який перевірявся, віднесло до валових витрат вартість маркетингових та інформаційно-консультативних послуг, за відсутності первинних документів на підтвердження фактичного надання цих послуг позивачеві, та зв'язку цих послуг з господарською діяльністю підприємства, а також включило до податкового кредиту ПДВ у складі вартості цих послуг. Крім того, за посиланням ДПІ, позивачем незаконно враховано під час визначення об'єкта оподаткування ПДВ та податком на прибуток витрати підприємства на придбання тароупаковки, що не була використана в оподатковуваних операціях платника. До того ж, в акті перевірки зафіксовано факт подвійного включення позивачем до податкового кредиту ПДВ у сумі 895,97 грн., а також непідтвердженість окремих сум податкового кредиту податковими накладними.

На час виникнення спірних правовідносин об'єкт та база оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість визначалися, відповідно, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Законом України «Про податок на додану вартість», у редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положеннями підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було передбачено, що до валових витрат включаються: витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Згідно з абзацами 1, 2, 3 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями підпункту 7.4.3. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було передбачено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з абзацами 1, 2 підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

ПП «Дмитрюк», в періоді, що перевірявся, було укладено договори з додатками з ТОВ «Сайпріс» (т.1, а.с. 76, 77), ТОВ «О'кей» (т.1, а.с. 90, 91), ТОВ «Край» (т.1, а.с. 83-85), ТОВ «Локомотив-2005» (т.1, а.с. 86, 87), ТОВ «Болден» (т.1, а.с. 88, 89), ТОВ «Кайлас-2006» (т.1, а.с. 92, 93), ЗАТ «Фуршет» (т.1, а.с. 78-82), з дочірнім підприємством «Терра-Трейд» (т.1, а.с. 66, 67), з дочірнім підприємством «Продмережа» (т.1, а.с. 68, 69, 74, 75), з дочірнім підприємством «Сеть-Маркет» (т.1, а.с. 70, 71), дочірнім підприємством «Мережа-Трейд» (т.1, а.с. 72, 73), щодо надання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг, пов'язаних з продажем продукції ПП «Дмитрюк» в роздрібній мережі.

У договорах та додатках до договорів мова йде про надання послуг з передпродажної підготовки товарів у магазинах та інших послуги пов'язаних з просуванням товарів до споживача. Договори та додатки до них в установленому законом порядку не були визнані недійсними. Підтвердженням надання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг є акти прийому передачі виконаних робіт (т.1, а.с. 94-159).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, надання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг підтверджується відповідними договорами, актами прийому передачі виконаних робіт, податковими накладними, реєстром отриманих маркетингових послуг (т. 2, а.с. 106-108).

В пункті 3.1.1 акту перевірки зазначено, що валовий дохід ПП «Дмитрюк» за період 2007 року склав 8333 грн, за період 2008 року - 5870230 грн. З наведених даних також вбачається, що валовий дохід ПП «Дмитрюк» зростав протягом 2008 року (т.1, а.с. 20).

Факт зростання прибутку від продажу товару позивача свідчить про зв'язок між отриманими позивачем інформаційно-консультаційними та маркетинговими послугами та його господарською діяльністю.

Оскільки спірні послуги були спрямовані на забезпечення попиту на продукцію позивача, просування її на ринку, то понесені підприємством витрати з передпродажної підготовки в мережі роздрібної торгівлі належать до валових витрат як такі, що пов'язані з його господарською діяльністю. Наведене, у свою чергу, обумовлює і правомірність включення позивачем до податкового кредиту ПДВ, пред'явленого до сплати у складі вартості цих витрат.

Твердження ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя про відсутність у позивача податкових накладних, які б підтверджували склад податкового кредиту за період, що перевірявся, спростовується матеріалами справи та наявністю у позивача належним чином оформлених податкових накладних по придбаним послугам і тароупаковці. (т.1, а.с. 160-225, т.2, а.с. 41-68, т.3 а.с. 65-67).

Директор ПП «Дмитрюк» надавав ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя письмові пояснення стосовно того, що на підприємстві залишків по упаковці та готовій продукції не лишилось, а залишки по сировині відображені по рах. 201 «Сировина та матеріали» (т.1, а.с. 21, т.2, а.с. 117). Однак, ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя було виявлено та зафіксовано в акті перевірки, що для здійснення господарської діяльності ПП «Дмитрюк» укладено договір з ТОВ «Компанія «Техно», за яким ПП «Дмитрюк» отримувало тароупаковку та підложки. До перевірки ПП «Дмитрюк» не були надані журнали-ордери стосовно тароупаковки та підложок. Перевірка проводилась на підставі реєстрів придбаних та виданих податкових накладних, податкових накладних та видаткових накладних на придбану від ТОВ «Компанія «Техно» тароупаковки та реалізований товар у мережу магазинів. На підставі реєстрів придбаних та виданих накладних, податкових накладних та видаткових накладних на придбану тароупаковку від ТОВ «Компанія «Техно» та реалізований товар у мережу магазинів встановлено, що по кількості та сумі перевіркою були встановлені розбіжності між придбаною тароупаковкою та її реалізацією під товаром, а саме: у 2 кварталі 2008 року придбано 75500 пакетів різного об'єму та 26000 підложок; у 3 кварталі 2008 року придбано 68800 пакетів та 23000 підложок; у 4 кварталі 2008 року придбано 104280 пакетів та 60000 підложок. Документально підтверджена реалізація пакетів і підложок лише у наступній кількості: у 2 кварталі 2008 року 14639 шт.; у 3 кварталі 2008 року 20150 шт.; у 4 кварталі 2008 року 28322 шт. (т.1, а.с. 25).

Тобто, ПП «Дмитрюк» використовувались тароупаковки в операціях, що не пов'язані з господарською діяльністю, а тому ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя правомірно донарахувала податкові зобов'язання за виявлені порушення, пов'язані з придбанням-реалізацією ПП «Дмитрюк» тароупаковки та підложок.

Для з'ясування суми донарахування податкових зобов'язань, що пов'язані з придбанням-реалізацією ПП «Дмитрюк» тароупаковки та підложок, судом було витребувано у ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя розрахунок сум основних платежів та штрафних (фінансових) санкцій що увійшли до сум податкових зобов'язань податкового повідомлення - рішення ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя від 18 червня 2009 року № 0000092310/0 відносно ПП «Дмитрюк» та податкового повідомлення - рішення ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя від 18 червня 2009 року №0000102310/0 відносно ПП «Дмитрюк».

Згідно з наданими до суду розрахунками (т. 3, а.с. 50, 60) до суми податкового зобов'язання визначеної у податковому повідомленні - рішенні від 18 червня 2009 року №0000092310/0 увійшли донарахування податкових зобов'язань за порушення що пов'язані з придбанням-реалізацією ПП «Дмитрюк» тароупаковки та підложок за основним платежем у розмірі 9627 грн 75 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3134 грн 70 коп.

До суми податкового зобов'язання визначеної у податковому повідомленні - рішенні від 18 червня 2009 року №0000102310/0 увійшли донарахування податкових зобов'язань за порушення що пов'язані з придбанням-реалізацією ПП «Дмитрюк» тароупаковки та підложок за основним платежем у розмірі 12427 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 6373 грн 50 коп.

Оскільки зазначені суми були нараховані відповідачем позивачу правомірно, то податкові повідомлення-рішення у частині донарахування податкових зобов'язань за порушення пов'язані з придбанням-реалізацією ПП «Дмитрюк» тароупаковки та підложок, не підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду відповідачем не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, в частині, що не стосується донарахування податкових зобов'язань ПП «Дмитрюк» за порушення, пов'язані з придбанням-реалізацією тароупаковки та підложок, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статями 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 18 червня 2009 року № 0000092310/0 відносно приватного підприємства «Дмитрюк» в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 31653 грн 75 коп., а саме: у розмірі 23788 грн 25 коп. за основним платежем та у розмірі 7865 грн 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 18 червня 2009 року № 0000102310/0 відносно приватного підприємства «Дмитрюк» в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 1446 грн, а саме: у розмірі 964 грн за основним платежем та у розмірі 482 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Постанову складено у повному обсязі

1 квітня 2013 року