Рішення № 3041203, 18.02.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.09 Справа№ 14/105

За первісним позовом: відкритого акціонерного товариства “Мармуровий кар”єр “Трибу шани”, с.Ділове Рахівського району Львівської області

до відповідача: колективного виробничого підприємства “Енергомонтаж”, м.Львів

Про стягнення 779 413,82 грн

та

За зустрічним позовом : колективного виробничого підприємства “Енергомонтаж”, м.Львів

до відповідача : відкритого акціонерного товариства “Мармуровий кар”єр “Трибушани”, с.Ділове Рахівського району Львівської області

Про : визнання договору № 07-09/01 підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 7 вересня 2006 року неукладеним

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Довга О.І.

Суддя Артемович В.М.

При секретарі Хороз І.Б.

За участю представників сторін:

від позивача –Томашук В.В., Цибульник О.А. - представники

від відповідача –Кравець І.Б. - представник

Суть спору: відкрите акціонерне товариство “Мармуровий кар”єр “Трибушани”, с.Ділове , Рахівський район, Закарпатська область, звернулось із позовом до колективного виробничого підприємства “Енергомонтаж”, м.Львів, про стягнення 348181,97 грн, з них 13522,08 грн пені за прострочку у виконанні робіт, 124297,69 грн збитків, 210362,20 грн вартості неякісно виконаних робіт. 15.08.2008 року позивач подав Заяву від 14.08.2008 р за № 479 про збільшення розміру позовних вимог на суму 431231,85 грн.

Колективне виробниче підприємство “Енергомонтаж” подало зустрічний позов до відкритого акціонерного товариства “Мармуровий кар”єр “Трибушани” про визнання договору № 07-09/01 підряду будівельно-монтажних робіт від 07.09.2006 року неукладеним.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.05.2008 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.05.2008 року. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 27.05.2008 р, 19.06.2008 р, 01.08.2008 р,15.08.2008 р,18.09.2008 р ,10.10.2008 р,19.11.2008 р., 05.12.2008 р, 23.12.2008 р, 04.02.2009 р. В судовому засіданні 29.10.2008 року оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку. Представником позивача заявлялись відводи головуючому судді та колегії суддів. Ухвалою голови господарського суду Львівської області від 04.08.2008 року було відхилено відвід, заявлений судді Кітаєвій С.Б. Ухвалою заступника голови господарського суду Львівської області від 23.09.2008 року було відхилено відвід, заявлений колегії суддів. В ході розгляду справи за клопотанням сторін строки вирішення спору продовжувались судом. За клопотанням позивача здійснювалось технічне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представникам сторін роз”яснено їх права, згідно із ст..22 ГПК України. У відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст..38 ГПК України господарський суд витребував необхідні для вирішення спору докази з власної ініціативи.

18.02.2009 року КВП “Енергомонтаж” подано до суду заяву б/н і дати “Про уточнення позовних вимог”, в якій позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 99915,00 грн –неодержаного прибутку, та відшкодувати судові витрати ( 999,15 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

У відповідності до ст..75 ГПК України , справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В засіданні 18.02.2009 року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

В судових засіданнях представник позивача первісний позов підтримав, з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про збільшення розміру позовних вимог на суму 431231,85 грн, запереченні проти доводів відповідача, запереченні проти спростувань відповідача. Ствердив, зокрема, що на підставі договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 07-09/01 від 07.09.2006 року відповідач зобов”язався виконати у відповідності до існуючих норм і правил та в установлений строк будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи на об”єкті виробничого корпусу виробництва кубовидної мармурової крихти, піску та пилу. Позивач належно виконав свої обов”язки, передав відповідачу необхідну документацію, сприяв відповідачу в ході виконання робіт, однак, роботи були виконані невчасно, у зв”язку із чим розмір пені згідно із п.10.8 договору склав 13522,08 грн. Внаслідок цього позивач поніс збитки у вигляді додаткових витрат в сумі 21697,69 грн та штрафних санкцій, сплачених контрагентам в сумі 102600 грн. Крім того, роботи на суму 210362,20 грн були виконані із недоліками, а неодержаний прибуток склав 431231,85 грн. Просить позов задовольнити з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача усього 779413,82 грн. Зустрічний позов заперечив за безпідставністю ( відзив на зустрічний позов у матеріалах справи).

Представник відповідача первісний позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві, поясненнях. Посилається на прострочення позивача у наданні необхідної проектно-кошторисної документації, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості вчасно виконати роботи. Ствердив також, що усі виконані роботи були прийняті позивачем без зауважень та оплачені, що позбавляє позивача права посилатись на недоліки у виконаних роботах, які могли бути виявлені при звичайному огляді. Просить у первісному позові відмовити. Зустрічний позов підтримав. Посилається на відсутність належно затвердженої проектної документації, яка вимагається договором № 07-09/01 від 07.09.2006 року і є істотною умовою договору підряду.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників , суд встановив наступне.

07.09.2006 року між позивачем ( замовник) та відповідачем (підрядник) був укладений договір № 07-09/01 підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до п.2.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов”язується на свій ризик власними або залученими силами і засобами у відповідності до діючих норм і правил та проектної документації і в обумовлений календарним планом (графіком) до цього договору строк виконати будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи на об”єкті виробничого корпусу виробництва кубовидної мармурової крихти, піску та пилу. Додатковою угодою № 3 від 02.03.2007 року сторони погодили складові частини монтажних робіт по автоматизації, в частині АТХ із встановленням ціни цих робіт.

Загальна вартість робіт відповідно до п.5.1 договору становить 1300000 грн, яка, відповідно до п.6.1 , підлягає оплаті щомісячно згідно акту КБ-2в. Крім того, 30 % вартості договору підлягають авансовій оплаті (п.6.2) 11.09.2006 року сторонами був погоджений зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва на суму 1040660 грн. Додатковою угодою № 3 від 02.03.2007 року була встановлена вартість монтажних робіт по автоматизації в частині АТХ в сумі 187796 грн і загальна вартість робіт з прокладки кабельно-провідникової продукції –41042грн.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що роботи фактично виконувались відповідачем та оплачувались позивачем. Зауважень щодо оплати відповідач не висловлював.

Відповідно до п.3.1, загальний строк виконання робіт за договором встановлений не пізніше 15.01.2007 р. Як вбачається з додаткової угоди № 1 від 25.10.2006 року, термін, визначений в п.3.1 договору був змінений сторонами і встановлений до 15.02.2007 року, про що також свідчить погоджений сторонами графік виконання робіт на виробничому корпусі. Додатковою угодою № 4 від 29.03.2007 року термін , визначений в п.3.1 договору був змінений до 15.05.2007 року, що також підтверджується графіком завершення робіт, погодженого сторонами.

Як вбачається з довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт, відповідач приступив до виконання робіт у жовтні 2006 року, а завершив виконання у липні 2007 року, тобто, з пропуском встановленого договором строку виконання робіт та графіку завершення робіт. Відповідач дану обставину не заперечив, ствердивши, водночас, що така затримка у виконанні робіт викликана несвоєчасним наданням позивачем необхідної проектно-кошторисної документації, посилається на те, що такий обов”язок законодавством покладено власне на замовника.

Відповідно до ч.1 ст.318 ГК України, обов”язок передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію покладено на замовника і вказану обставину позивач не заперечував.

Відповідно до п.4.3.1 договору, замовник зобов”язався передати підряднику дозвільну документацію ( якщо така вимагається нормами) на ведення будівельно-монтажних робіт та проектну документацію. Порядок передачі документації замовником підряднику договором не обумовлений і позивач наполягає на належному виконанню ним свого обов”язку щодо передачі відповідачу необхідної документації.

Рішенням виконавчого комітету Діловецької сільської ради № 46 від 16.10.2006 р “Про дозвіл на будівництво (технічне переоснащення) будівлі” позивачу був наданий дозвіл на відповідне будівництво (технічне переоснащення) будівлі в с.Ділове , вул..Довбуша,34. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю позивачу було надано дозвіл на виконання будівельних робіт № 25 від 26.12.2006 року. Посилання відповідача на необхідність проходження документацією комплексної державної експертизи не заслуговує на увагу як таке, що не стосується суті справи та не впливало на вчасність чи належність виконання відповідачем своїх обов”язків за договором підряду, тим більше, враховуючи ту обставину, що у позивача наявний дозвіл на виконання будівельних робіт, який видається, відповідно до п.2.1 наказу Держбуду України № 273 від 05.12.2000 року лише за умови надання Інспекції держархбудконтролю зазначеного висновку.

Як вбачається з договору № 03-07/01 надання послуг від 03.07.2006 року , укладеного між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник), відповідач зобов”язувався провести аналіз проектної документації і складання кошторису на виконання робіт з монтажу обладнання. Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва був погоджений сторонами 11.09.2006 року, що підтверджує його наявність у відповідача. Проект розміщення технологічної лінії по переробці мармурової сировини для виробництва кубовидної крихти датований 2006 р. Посилання відповідача на ненадання йому проектної документації спростовуються фактом виконання відповідачем робіт та їх початком у жовтні 2006 року. Матеріали справи свідчать, що відповідач лише у листі 27.02.2007 року № 85 у відповідь на претензію позивача заявив про недотримання позивачем обов”язку надати відповідну документацію, тобто, після спливу терміну виконання робіт, продовженого додатковою угодою № 1 від 25.10.2006 року – 15.02.2007 року. При цьому, посилаючись на неналежну якість робіт, виконаних відповідачем, позивач не стверджував про невідповідність цих робіт проекту, що спростовує посилання відповідача, а зведений кошторисний розрахунок був погоджений відповідачем.

Згідно із ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. З матеріалів справи не вбачаються розбіжності між сторонами щодо змісту проектної документації чи зумовлених нею видів і обсягів робіт. Заперечення відповідача проти первісного позову грунтувались лише на твердженні щодо невчасного надання такої документації та її належного оформлення. Однак, враховуючи відсутність суперечок сторін щодо суті проектної документації на дату виконання робіт, участь відповідача у її підготовці на підставі договору № 03-07/01 надання послуг від 03.07.2006 року, фактичне виконання робіт, передбачених проектною документацією, відсутність між сторонами спорів щодо відповідності виконаних робіт проекту, тощо, суд приходить до висновку, що при укладенні договору підряду між сторонами була досягнута згода з усіх істотних умов договору. Крім цього, суд звертає увагу відповідача на те, що визнання договору неукладеним не передбачене законодавством як спосіб захисту цивільних прав. Вирішуючи спір суд з”ясовує відповідну обставину та застосовує до спірних відносин передбачені законом наслідки. Суд наголошує відповідачу на обов”язку, передбаченому ст..22 ГПК України добросовісно користуватися наданими йому процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Позивачем по зустрічному позову з посиланням на ст..22 ГПК України подано Заяву “Про уточнення позовних вимог”, в якій він просить стягнути з ВАТ “Мармуровий кар”єр “Трибушани” 99915,00 грн неодержаного прибутку. Розглянувши зазначену заяву, суд прийшов до висновку, що згадана заява позивача за зустрічним позовом по своїй суті не є, власне, заявою про уточнення позовних вимог, оскільки під уточненням позовних вимог слід розуміти уточнення тих вимог, які було заявлено у зустрічній ( в даному випадку) позовній заяві. Уточнення позовних (зустрічних) вимог не може бути пов”язано з пред”явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося у позовній (зустрічній в даному випадку) позовній заяві. Окрім того зазначена заява, направлена на одночасну зміну підстави і предмету зустрічного позову, що суперечить нормам ст..22 ГПК України. З урахуванням наведених обставин, суд відмовив КВП “Енергомонтаж” в задоволенні зазначеної заяви.

Матеріали справи, оцінені судом в їх сукупності, свідчать, що відповідач виконував роботи, обумовлені договором підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 07-09/01 від 07.09.2006 року і стверджувана відповідачем відсутність у нього певної документації не обумовлювала затримки у виконанні робіт і вирішувалась у робочому порядку, шляхом проведення нарад, листувань, тощо. Жодних доказів наявності простоїв, обумовлених діями позивача, зупинення виконання робіт державними органами чи органами місцевого самоврядування з мотивів відсутності необхідної дозвільної чи проектно-кошторисної документації, суду не надано.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст..613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов”язання або звичаїв ділового обороту, але лише ті, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов”язку. Тільки у тому випадку, коли кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов”язок, виконання зобов”язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач не лише міг, а й фактично виконував свої зобов”язання, не зважаючи на власні посилання щодо необхідності надання додаткових документів. Тим більше, що відповідно до п.4.1 договору, підрядник зобов”язаний, зокрема, у разі виникнення необхідності внесення змін в проект виконання робіт, погоджувати ці питання із замовником ( п.4.1.3), прийняти до виконання зміни і доповнення до проектної документації та обсягів робіт, якщо він спроможний їх виконати ( п.4.1.6) за свій рахунок усувати всі дефекти та недоліки у зв”язку із неякісно виконаними роботами або у разі виконання робіт з відхиленням від проекту ( п.п.4.1.4, 5.3).

Листування і протоколи нарад сторін не доводять стверджуваних відповідачем обставин та розцінюються судом як врегулювання поточних питань виконання зобов”язань сторонами договору підряду по мірі їх виникнення, що не спричиняло затримки у виконанні робіт, і, натомість, підтверджують дотримання позивачем свого обов”язку сприяти відповідачу у виконанні передбачених договором робіт.

Відповідно до ст..509 ЦК України, злобов”язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. У відповідності до ст..526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч.ч.1,2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов”язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Відповідно до ст..611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема : сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.883 ЦК України , підрядник відповідає за недоліки збудованого об”єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору ( за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників, тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов”язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Належних доказів відсутності вини відповідача у прострочці виконання робіт суду надано не було.

Згідно із ст.33 ГПК України, кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.10.8 договору від 07.09.2006 року, у разі порушення з вини підрядника строків виконання робіт, передбачених договором, підрядник сплачує замовнику пеню за кожний день затримки від договірної ціни несвоєчасно виконаних робіт з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ. Згідно із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання припиняється через шість місяців від дня , коли зобов”язання мало бути виконано, однак, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до змісту п.10.8 договору підряду передбачено нарахування пені за кожен з днів прострочки. У відповідності до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 за липень 2007 року на суму 234397,20 грн, акту виконаних робіт на суму 44906,40 грн, зазначені роботи виконувались після спливу визначеного графіком завершення робіт строку. Позивач просить стягнути з відповідача пеню в межах цієї суми з розрахунку 210362,20 грн. за період з 15.05.2007 р по 18.10.2007 р (дату стверджуваного позивачем розірвання договору). Однак, таке твердження спростовується змістом п.10.8 договору, відповідно до якого пеня підлягає стягненню за період прострочки, тобто, до дати виконання робіт. У відповідності до акту № 3 виконаних підрядних робіт за липень 2007 року, він був підписаний сторонами 02.08.2007 року, тобто прострочка у виконанні робіт склала 77 днів. Відповідно, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 6965,09 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді неотриманого прибутку в сумі 431231,85 грн, який позивач визначає відповідно до поданих ним розрахунків виробництва та фінансових результатів.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв”язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Згідно із ст..623 ЦК України, боржник, який порушив зобов”язання , має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків доказується кредитором. У відповідності до ч.4 ст.623 ЦК України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Однак, доказів вжиття реальних заходів для отримання вказаного позивачем прибутку, суду не надано, а подані позивачем розрахунки відображають лише розрахункові, планові за певних вихідних даних суми. Не доведено суду також факт отримання позивачем зазначених коштів за умови належного виконання своїх зобов”язань відповідачем. З аналогічних мотивів не підлягають задоволенню позовні вимоги, пов”язані з використанням кредитних коштів на фінансування проекту, оскільки понесення таких витрат не було обумовлено порушенням зобов”язань відповідачем, а було результатом підприємницьких рішень позивача, прийнятих до порушення відповідачем умов договору. Позивач не був позбавлений можливості за наявності власних коштів самостійно оплачувати виконані відповідачем роботи та не нести витрат, пов”язаних із сплатами відсотків.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що у зв”язку із неналежним виконанням своїх зобов”язань відповідачем, позивач був змушений сплатити іншим особам штрафні санкції, пов”язані із неможливістю вчасно виконати взяті на себе зобов”язання через прострочку відповідача у завершенні робіт. Відповідно, сума цих витрат 102600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог стягнути вартість робіт, виконаних з недоліками, пов”язаних із заміною транспортерних стрічок на суму 17077,20 грн, монтажними роботами по автоматизації в частині АТХ на суму 187796 грн, заміною норії стрічкової ковшової на суму 5489 грн, усього на суму 210362,20 грн, позивач не надав на вимогу суду доказів вартості цих робіт та їх зв”язку із порушенням відповідачем умов договору. Своїм правом клопотати про призначення судової експертизи з відповідних питань позивач не скористався не зважаючи на те, що про таку можливість він був інформований судом. У відповідності до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Водночас, посилання відповідача на фактичну оплату цих робіт, не виявлення недоліків при їх прийнятті, відсутність представника відповідача при випробуваннях, не заслуговують на увагу як такі, що спростовуються матеріалами справи. Зокрема, наказом № 34 б-з від 31.07.2007 року про створення робочої комісії, до складу комісії включався представник відповідача і відповідач з цим наказом був ознайомлений під розписку та мав можливість прийняти участь в роботі комісії. Актом робочої комісії про прийняття устаткування після індивідуального випробування від 15.11.2007 року та результатами індивідуального випробування підтверджуються зазначені недоліки, в світлі чого твердження відповідача про фактичне прийняття робіт є лише припущенням відсутності недоліків , яке спростовується вказаними доказами.

З врахуванням наведеного, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково. Судові витрати покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно до задоволених вимог.

В задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за цим позовом.

Керуючись ст.ст.32,33, 34, 43,49, 60, 75,82,84 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. В частині вимог про стягнення вартості робіт, виконаних з недоліками на суму 210362,20 грн. залишити первісний позов без розгляду.

3. Стягнути з колективного виробничого підприємства “Енергомонтаж” ( ЄДРПОУ 01018671, м.Львів, вул..Архипенка, 11/15) на користь відкритого акціонерного товариства “Мармуровий кар”єр “Трибушани” ( с.Ділове , Закарпатська область, вул..Довбуша,34, ЄДРПОУ 00292557) 109565,09 грн.

4. Стягнути з колективного виробничого підприємства “Енергомонтаж” ( ЄДРПОУ 01018671, м.Львів, вул.. Архипенка,11/15) на користь відкритого акціонерного товариства “Мармуровий кар”єр “Трибушани” ( с.Ділове , Закарпатська область, вул..Довбуша,34, ЄДРПОУ 00292557) 1095,65 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати відповідно до ст..116 ГПК України.

6. В частині решти вимог за первісним позовом відмовити.

7. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Довга О.І.

Суддя Артемович В.М.

.

Суддя