Рішення № 30410501, 25.03.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/17753/2012

н/п 2/640/549/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Бутиріної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання кредитного договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 004-20912-080408 від 08.04.2008 р., що складається з тіла кредиту у розмірі 2108,26 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 1021,82 грн., заборгованості за комісіями у розмірі 1598,28 грн., пеня у розмірі 225,00 грн., всього стягнути 4728 грн. 36 коп. та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.04.2008 р. ПАТ «Дельта Банк» - правонаступник ТОВ «КБ «Дельта» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №004-20912-080408. Відповідно до умов кредитного договору відповідачеві було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_3 в національній валюті, надано платіжну картку, на умовах викладених в тарифному пакеті Visa Класичний, що містяться в додатку № 1 до договору, тарифи та умови викладені в правилах здійснення операцій за картковим рахунком. Відповідно до пункту 2.1. моментом надання банком держателю кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя. У відповідності до договору держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом. Станом на 14.08.2012 р. позивачка порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, що складається з тіла кредиту у розмірі 2108,26 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 1021,82 грн., заборгованості за комісіями у розмірі 1598,28 грн., пеня у розмірі 225,00 грн. Уклавши з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_1 систематично порушувала свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості. Позивачка неодноразово була повідомлена про виникненням заборгованості по оплаті передбачених договором платежів перед ТОВ «Комерційний банк «Дельта». Однак до теперішнього часу заборгованість позивачкою не погашена.

Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить визнати недійсним кредитний договір № 004-20912-080408 від 08.04.2008 року, укладений між нею та ПАТ «Дельта Банк», при цьому кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання договору. Тому ОСОБА_1 просить частину суми 3000,00 грн. від вже сплачених коштів у розмірі 5950,00 грн. зарахувати в рахунок повернення основної суми кредиту та стягнути з відповідача на її користь різницю від вже сплачених коштів у сумі 2950,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 08.04.2008 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 004-20912-080408, за яким банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит на суму 3000,00 грн. Частина заборгованості загальною сумою 5950 грн., за кредитним договором № 004-20912-080408 від 08.04.2008 року була сплачена ОСОБА_1, що підтверджується квитанціями №206 від 10.06.2008 р., №4538 від 08.07.2008р., №141 від 14.08.2008р., №4161 від 19.09.2008р., №3858 від 13.11.2008р., №49381073 від 16.12.2008р, №379248 від 8.01.2009р., №3599973 від 12.02.2009р., №5950942 від 11.03.2009р., №8580752 від 15.04.2009р., №170078 від 15.05.2009р, №363570 від 16.06.2009р., №47318 від 16.07.2009р., №19774 від 14.08.2009р., №83701 від 10.09.2009р„ №162857 від 19.10.2009р., №345989 від 13.11.2009р., №3562277 від 16.11.2009р., №574652 від 15.12.2009., №808150 від 15.01.2010р., №118405 від 15.02.2010р., №592759 від 16.03.2010р., №087714 від 15.04.2010р., №541054 від 14.05.2010р., №112670 від 16.06.2010р., №6089.23 від 14.07.2010р., №167196 від 21.08.2010р., №884941 від 15.10.2010р., №365913 від 16.11.2010р., №932709 від 21.12.2010р., №479936 від 25.01.2011р. При укладенні кредитного договору Публічне Акціонерне Товариство «Дельта Банк» приховав інформацію, яку відповідно до вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою НБУ №168 від 10.05.2007 року, він був зобов'язаний надати ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору. Прихована банком при укладенні кредитного договору інформація є настільки суттєвою та важливою, що за її надання ОСОБА_1 або зовсім не укладала би кредитний договір, або укладала би його на інших умовах. Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, тому недотримання даних вимог є підставою для визнання правочину недійсним. Як вбачається з пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 . «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Згідно п. 19 цієї Постанови, відповідно до статей 229-233 ЦК правочин, вчинений під впливом обману є оспорюваним. Згідно п. 20 вказаної Постанови правочин визнається, вчиненим під впливом обману, у випадках навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Статтею 229 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. Стаття 230 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Пунктом 3.1 Правил передбачено, що «Банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача». Згідно пункту 3.3 Правил, Банк зобов'язаний у кредитному договорі або додатку до нього зазначати абсолютне значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі). Такі положення Правил повністю відповідають вимогам статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», в якій зазначається, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Пункти 2.3; 3.4.1; та 3.6 Кредитного договору № 004-20912-080408 від 08.04.2008 року передбачають, що до складу сукупної (загальної) вартості Кредиту для Позичальника (його витрат) у зв'язку з отриманням Кредиту на умовах цього договору включаються суми, необхідні для погашення кредиту, суми передбачених цим договором процентів, комісій, можливих неустойок, відшкодування можливих збитків, але при цьому відсутній детальний розпис цих сум, що входять до сукупної вартості кредиту. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 року №3795, було внесено зміни до статі 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Частина 2. «Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про зокрема орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту». У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону. Ні в самому кредитному договорі, ні в додатках до нього не зазначена в грошовому виразі (як того вимагають Правила) сукупна (загальна) вартість кредиту та абсолютне значення подорожчання кредиту, що свідчить про навмисне надання Банком неповної інформації про умови кредитування та приховування від споживача його послуг важливої інформації, при наявності якої споживач послуг (Позивач) не укладав би кредитний договір. З метою введення в оману щодо фактичних прав та обов'язків позивача за кредитним договором відповідачем в розділі 3 «Порядок проведення розрахунків» повністю викладені обов'язки Позичальника за кредитним договором та його відповідальність в разі порушення строків погашення кредиту. Жодних прав позичальника (окрім права виплачувати кредит), взагалі кредитний договір не містить розділу «Права Позичальника». Зазначені факти свідчать про навмисні дії відповідача щодо введення позивача в оману щодо істотних умов кредитного договору з метою не показати реальний розмір його майбутніх витрат, маючи повну інформацію про які позивач не укладав би кредитний договір. Частина перша статті 216 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав. Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» не визнала, позовні вимоги зустрічного позову підтримала, просила їх задовольнити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ПАТ «Дельта Банк» підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

08 квітня 2008р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», який є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 004-20912-080408.

У відповідність до умов кредитного договору № 004-20912-080408 від 08.04.2008р. ПАТ «Дельта Банк» відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_3 в національній валюті України - гривні, випустив та надав ОСОБА_1 платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до договору, та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. Банк надав ОСОБА_1 кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного Договору. Ліміт кредитної лінії розраховується Банком самостійно. Кредитні кошти та власні кошти використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобов'язань перед банком за Договором, та вчинення інших операцій передбачених Договором.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 004-20912-080408 від 08.04.2008 р. станом на 14.08.2012 р. заборгованість складається з тіла кредиту у розмірі 2108,26 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 1021,82 грн., заборгованості за комісіями у розмірі 1598,28 грн., пені у розмірі 225,00 грн.

У відповідність зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» підлягають задоволенню, тому слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 004-20912-080408 від 08.04.2008р., що складається з тіла кредиту у розмірі 2108,26 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 1021,82 грн., заборгованості за комісіями у розмірі 1598,28 грн., пені у розмірі 225,00 грн., а всього стягнути 4728 грн. 36 коп.

Згідно ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

ОСОБА_1 доказів обґрунтування своїх позовних вимог щодо визнання недійсним кредитного договору не надала. Доводи ОСОБА_1 щодо суперечності змісту укладеного кредитного договору нормам Цивільного кодексу України, іншим законам, а також порушення при укладенні договору вимог Закону України «Про захист справ споживачів» є необґрунтованими, враховуючи, що правовідносини, що склались між сторонами, випливають з умов договору на відкриття карткого рахунку і обслуговування платіжної карткита та тарифу на обслуговування платіжних карток, з якими відповідачка ОСОБА_1 була ознайомлена та погодилась, проводячи платежі на протязі 2008-2011 р.р., а тому, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а якщо позов удоволений частково, судові витрати присуджуються позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачки ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» слід стягнути понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 1049-1050 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р НОМЕР_3, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором № 004-20912-080408 від 08.04.2008р., що складається з: тіла кредиту у розмірі 2108,26 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 1021,82 грн., заборгованості за комісіями у розмірі 1598,28 грн., пеня у розмірі 225,00 грн., а всього стягнути 4728 грн. 36 коп. /чотири тисячі сімсот двадцять вісім грн. 36 коп./

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р НОМЕР_2, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) сплачений судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ