Рішення № 30409703, 02.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" квітня 2013 р. Справа № 906/353/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

- від позивача: Окушко О.В. - представника за довіреністю №225/7 від 19.12.2012р.,

- від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м. Коростишів)

до Коростишівської міської ради (м.Коростишів)

про стягнення 3107,87грн.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м.Коростишів) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Коростишівської міської ради (м.Коростишів) про стягнення 3107,87грн., з яких 2376,95грн. основного боргу за виконані роботи згідно договору №4/12-БМР від 17.02.2012р., 378,02грн. 16% річних, 186,51грн. пені та 166,39грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.03.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/353/13-г та призначено розгляд справи на 02.04.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила стягнути з відповідача на користь позивача 2376,95грн. основного боргу 378,02грн. 16% річних, 186,51грн. пені та 166,39грн. штрафу.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1000211559547 про вручення 15.03.2013р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с. 28).

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2012р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (підрядник) та Коростишівською міською радою (замовник) укладено договір №4/12-БМР на виконання будівельно-монтажних робіт за адресою м.Коростишів, вул.Червона площа, буд.5, кв.17 (а.с.8-9).

Згідно п.1.1 договору підрядник (позивач) зобов'язався на свій ризик, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, провести будівельно-монтажні роботи по встановленню та підключенню газового обладнання за адресою: м.Коростишів, вул.Червона площа, буд.5, кв.17 , а замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.1.2 договору прийняття виконаних робіт проводиться шляхом підписання акта здачі-прийняття робіт та протоколу домовленості про договірну ціну. Зазначений акт та протокол є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Вартість робіт, передбачених п.1.1 даного договору, визначена кошторисом та становить 2376,95грн., в тому числі ПДВ 20% - 396,16грн. (п.2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт в десятиденний термін з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п.3.2 договору строк виконання робіт становить 90 календарних днів.

У відповідності до п.3.3 договору підрядник має право дострокового закінчення робіт.

Даний договір вступає в силу з моменту укладення і діє в частині виконання робіт до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до повного розрахунку (п.11.4 договору).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором №4/12-БМР від 17.02.2012р. щодо виконання будівельно-монтажних робіт по встановленню та підключенню газового обладнання за адресою: м.Коростишів, вул.Червона площа, буд.5, кв.17, що підтверджується складеним та підписаним представниками сторін актом здачі-прийняття робіт від 29.02.2012р. (а.с.12), який у відповідності до п.1.2 договору є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Виконання позивачем належним чином робіт за договором №4/12-БМР від 17.02.2012р. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (протоколом домовленості про договірну ціну - додаток №1 до договору підряду №4/12-БМР від 17.02.2012р., а.с.10; кошторисом домовленості про договірну ціну на виконання будівельно-монтажних робіт по встановленню та підключенню газового обладнання за адресою: м.Коростишів, вул.Червона площа, буд.5, кв.17 - додаток №2 до договору підряду №4/12-БМР від 17.02.2012р., а.с.11; актом здачі-прийняття робіт від 29.02.2012р., а.с.12).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.1 договору сторони визначили, що розрахунки за виконанні роботи здійснюються на підставі акту здачі-прийняття робіт та протоколу домовленості про договірну ціну, протягом семи банківських днів з моменту їх підписання. Розрахунок вартості робіт обумовлюється в додатку №2 (кошторис).

Таким чином, відповідач мав провести з позивачем розрахунки за виконані будівельно-монтажні роботи по встановленню та підключенню газового обладнання за адресою: м.Коростишів, вул.Червона площа, буд.5, кв.17, - в строк до 12.03.2012р.

Незважаючи на підписання відповідачем без зауважень акту здачі-прийняття робіт, який свідчить про належне виконання робіт за договором №4/12-БМР від 17.02.2012р., Коростишівська міська рада виконані позивачем будівельно-монтажні роботи по встановленню та підключенню газового обладнання за адресою: м.Коростишів, вул.Червона площа, буд.5, кв.17, у строк до 12.03.2012р. не оплатила.

Як вбачається з довідки Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" вих.№60 від 02.04.2013р., станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи не сплачена та становить 2376,95грн. (а.с.29).

Зазначену суму коштів позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи документи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" в частині стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підставою виникнення у сторін прав та обов'язків є договір №4/12-БМР від 17.02.2012р., який за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно із ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем належним чином були виконані будівельно-монтажні роботи по встановленню та підключенню газового обладнання за адресою: м.Коростишів, вул.Червона площа, буд.5, кв.17, обумовлені договором №4/12-БМР від 17.02.2012р., тому у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки в сумі 2376,95грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2376,95грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 186,51грн. пені, 378,02грн. 16% річних та 166,39грн. штрафу.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 16% річних та штрафу, господарський суд враховує наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Частиною 2 статті 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.8.3 договору №4/12-БМР від 17.02.2012р., за порушення строків оплати за виконані роботи по даному договору, замовник сплачує підряднику, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 16 відсотків річних, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 8.4 договору №4/12-БМР від 17.02.2012р. сторони передбачили, що за прострочення строків оплати понад тридцять днів з замовника на користь виконавця додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати за виконані роботи по договору №4/12-БМР від 17.02,2012р. в сумі 186,51грн., нараховану на суму простроченої заборгованості по вказаному договору в розмірі 2376,95грн., за період з 13.03.2012р. по 10.09.2012р.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені (розрахунок а.с.3-4), господарський суд встановив, що правомірним в межах заявленого позивачем періоду є нарахування пені в сумі 177,62грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі 177,62грн. У задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 8,89грн. суд відмовляє.

Зважаючи на те, що відповідачем допущено прострочення оплати виконаних робіт більш ніж на тридцять днів, господарський суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 166,39грн. (2376,95 х 7%).

Стосовно розміру нарахованих позивачем 16% річних, господарський суд, перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок 16% річних (378,02грн.), встановив, що за період з 13.03.2012р. по 05.03.2013р. на суму заборгованості 2376,95грн., правомірним є нарахування 16% річних у сумі 372,18грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 16% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 372,18грн. У задоволенні позову в частині стягнення 5,84грн. 16% річних суд відмовляє.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

Відповідач позов, не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню: з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2376,95грн. основного боргу, 177,62грн. пені, 372,18грн. 16% річних та 166,39грн. штрафу. В решті позову суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 837, 854 ЦК України, ст.ст.175, 193 ГК України та керуючись ст.ст.32, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Коростишівської міської ради (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Чапаєва, буд 1, ідентифікаційний код 04053660) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Більшовицька, буд.55, ідентифікаційний код 20413052):

- 2376,95грн. основного боргу,

- 177,62грн. пені,

- 372,18грн. 16% річних,

- 166,39грн. штрафу,

- 1712,35грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.04.13

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2 - відповідачу (рек. з пов.)