Постанова № 30406656, 03.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.04.2013 р. справа №5006/13/120/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О.за участю представників сторін: від позивача:не з'явивсявід відповідача:Кузьмін Є.О. довіреність розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма «Зерноград», м. Волноваха Донецької областіна рішення господарського судуДонецької областівід05.02.2013р.по справі№ 5006/13/120/2012 (суддя: Макарова Ю.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма «Зерноград», м. Волноваха Донецької області простягнення 382' 464,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м. Київ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма «Зерноград», м. Волноваха Донецької області (далі по тексту - «Відповідач») 382' 464,00 грн. основного боргу та 11' 600,00 грн. витрат на сплату послуг адвоката.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.02.2013 року у справі №5006/13/120/2012 позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості у розмірі 382' 464,00 грн. були задоволені у повному обсязі, витрати на сплату послуг адвоката стягнуті у розмірі 5' 800,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі та невірно зроблені висновки.

Скаржник наполягає, що спірні питання, що виникли між сторонами, були врегульовані рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2012р. у справі № 5006/6/61/2012, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим факти, встановлені зазначеним рішенням є преюдиційними.

Сторони були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Представники позивача у судове засідання не з'явилися, причин не явки не повідомили.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, з якого вбачається, що рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2012р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. залишені без змін постановою Вищого господарського суду від 21.11.2012р., у зв'язку з чим відсутня правова підстава зазначена позивачем у позовній заяві для стягнення заборгованості.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, відтак - не законним та не обґрунтованим, а апеляційну скаргу - такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Позивач постави Відповідачу товар на загальну суму 382' 464,00 грн., яка останнім оплачена не була.

З посиланням на приписи ст.ст. 509 Цивільного кодексу («ЦК») України та 173 Господарського кодексу («ГК») України Позивач стверджує, що постачання товару відбулося згідно видаткових накладних № СЛ/12-0048 від 18.04.2011р. та № СЛ/12-0055 від 21.04.2011р. на підставі усної домовленості сторін.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2012р. у справі №5006/6/61/2012 між тами-самими сторонами про той-самий предмет спору, залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.08.2012р., у задоволенні вимог Позивача було відмовлено.

Підставою позовних вимог у зазначеній справі було невиконання Відповідачем умов укладеного сторонами договору № 7 Н від 02.04.2011р., який згаданими судовими актами був визнаний недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За ч.1. ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з приписів Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення може ґрунтуватися лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Однак, оскаржуване рішення господарського суду у даній справі вказаним вимогам не відповідає.

Так, зокрема, висновки місцевого господарського суду, з посиланням на видаткові накладні № СЛ/12-0048 від 18.04.2011р. та № СЛ/12-0055 від 21.04.2011р., про те, що спірне постачання відбулося на підставі усної домовленості сторін, а не згідно умов договору № 7 Н від 02.04.2011р. є хибним та нічим не обґрунтованим. Адже суд не врахував того факту, що у зазначених накладних є посилання на те, що вони (накладні) складені саме згідно умов договору № 7 Н від 02.04.2011р.

Зазначені накладні, як доказ позовних вимог, засвідчують той факт, що постачання відповідного товару відбулося виключно на підставі та умовах договору купівлі-продажу №7 від 02.04.2011р., який був визнаний судом недійсним.

З огляду на вищевикладене колегія апеляційного господарського суду вважає спірне рішення місцевого господарського суду таким, що ґрунтується на висновках, невідповідних обставинам справи; що, виходячи з приписів п 3) ч. 1 ст. 104 ГПК України - зумовлює його скасування та - прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма «Зерноград», м. Волноваха Донецької області - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.02.2013 року у справі №5006/13/120/2012 - скасувати.

У задоволенні позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», м. Київ (ЄДРПОУ 35076670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарська фірма «Зерноград», м. Волноваха Донецької області (36092159) 3' 824,64 на відшкодування витрат по сплаченому судовому збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ, оформивши його згідно приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В.Зубченко О.О.Радіонова

Надруковано примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-у справу;

1-ГСДО;

1-ДАГС