Ухвала суду № 30404024, 04.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/570/13-ц Головуючий у І інстанції Оладько С.І. Провадження № 22-ц/780/1988/13 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.Категорія 26 04.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

03 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого: судді Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Бутенко М.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу про забезпечення позову Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила:

у січні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики.

08 лютого 2013 року позивачем подана заява про забезпечення позову.

Ухвалою Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2013 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково.

Зобов»язано відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції описати та накласти арешт на майно відповідача ОСОБА_2, яке знаходиться у АДРЕСА_1. В іншій частині заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вище вказану ухвалу про забезпечення позову, і направити справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт посилається на те, що ухвала суду постановлена без з»ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно до вимог п.3,5 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи позовні вимоги ОСОБА_3 ухвала Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2013 року про забезпечення позову у справі за даним позовом є обґрунтованою, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

З врахуванням вище викладеного, ухвала постановлена за додержанням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.303,307,312,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, ухвалу Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до вимог ч.1 ст.324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий

Судді