Постанова № 30403109, 26.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15929/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгперспектива" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгперспектива" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005972220 від 08.11.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгперспектива» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005972220 від 08.11.2012 року, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 08 листопада 2012 року № 0005972220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2012 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгперспектива» - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2012 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгперспектива» задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено належними доказами реальності укладених угод із контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріорітет - ЮС», а саме: позивачем не надано договорів на транспортування отриманого товару, копій товарно - транспортних накладних, із матеріалів справи не вбачається, яким чином у контрагента позивача виникла необхідна кількість товару (заготовок шихтових 0,6 тн. - 12 тн., заготовок шихтових до 0,6 тн.), актом звірки не встановлено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріорітет - ЮС» необхідних матеріальних ресурсів, персоналу, складських приміщень.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції оскільки він суперечить нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, У жовтні 2012 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгперспектива» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» (код ЄДРПОУ 32674158) за період: червень 2011 р., серпень 2011р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 388/1-22-20-33881039 від 25.10.2012 р., в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, ст. 201 Податкового кодексу України щодо заниження податку на додану вартість в сумі 228 876,62 грн., в тому числі за червень 2011 р. на суму 120 000,00 грн. та за серпень 2011 р. на суму 108 876,62 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 08.11.2012 року № 0005972220, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 256 095,78 грн., в тому числі за основним платежем - 228 876,62 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -27 219,16 грн.

У адміністративному порядку зазначене податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012 року № 0005972220 позивачем не оскаржувалося.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи 25 травня 2011 року між позивачем (далі - Покупець) та ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» (далі - Постачальник) був укладений Договір поставки № 600, на умовах якого ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» за весь період дії договору поставило позивачу товару на загальну суму 1 367 850 (один мільйон триста шістдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят) грн.. 00 коп.

Так, за червень 2011 року ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» поставило позивачу по зазначеному договору товару на загальну суму 720 000 (сімсот двадцять тисяч) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 120 000 (сто двадцять тисяч) грн.. 00 коп.

Ціна, найменування, кількість товару за зазначений період визначено Специфікацією № 2 від 01 червня 2011 року, що є невід'ємною частиною Договору поставки № 600 від 25 травня 2011 року.

Факт передачі товару позивачу від Постачальника у зазначений період підтверджується:

- Актом приймання-передачі № 2 від 30 червня 2011 року;

- видатковими накладними: № РН-0000024 від 23 червня 2011 року, РН-0000025 від 23 червня 2011 року, РН-0000026 від 23 червня 2011 року, РН-0000027 від 24 червня 2011 року, РН-0000028 від 24 червня 2011 року, РН-0000029 від 24 червня 2011 року, РН-0000030 від 25 червня 2011 року, РН-0000031 від 25 червня 2011 року, РН-0000032 від 25 червня 2011 року, РН-0000033 від 29 червня 2011 року, РН-0000034 від 29 червня 2011 року, РН-000003 5 від 29 червня 2011 року, РН-000003 6 від 30 червня 2011 року, РН-000003 7 від 30 червня 2011 року;

- податковими накладними: №8 від 23.06.2011 року на загальну суму 53280,00 грн., №9 від 23.06.2011 року на загальну суму 50400,00 грн., №10 від 23.06.2011 року на загальну суму 51840,00 грн., № 11 від 24.06.2011 року на загальну суму 53280,00 грн., № 12 від 24.06.2011 року на загальну суму 51120,00 грн., № 13 від 24.06.2011 року на загальну суму 53280,00 грн., № 14 від 25.06.2011 року на загальну суму 52920,00 грн., №15 від 25.06.2011 року на загальну суму 52200,00 грн., №16 від 25.06.2011 року на загальну суму 53280,00 грн., № 17 від 29.06.2011 року на загальну суму 52920,00 грн., № 18 від 29.06.2011 року на загальну суму 53640,00 грн., №19 від 29.06.2011 року на загальну суму 50040,00 грн., № 20 від 30.06.2011 року на загальну суму 48600,00 грн., №21 від 30.06.2011 року на загальну суму 43200,00 грн.

Оплата позивачем товару за вказаним договором була здійснена наступним чином.

Так, станом на 30 червня 2011 року заборгованість позивача перед ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» по зазначеному договору складала 1 221 850 (один мільйон двісті двадцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп..

Сума заборгованості розміром 424 850 (чотириста двадцять чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. була перерахована позивачем на рахунок ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС», що підтверджується платіжними дорученнями № 156 від 04 серпня 2011 року, № 158 від 08 серпня 2011 року, № 173 від 10 серпня 2011 року.

Крім того, 05 жовтня 2011 року між позивачем та ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» була укладена Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог частини оплати в розмірі 652 233 (шістсот п'ятдесят дві тисячі двісті тридцять три) грн. 00 коп. по Договору поставки № 600 від 25 травня 2011 року та Договору купівлі-продажу майна № 15-01-10 від 15 січня 2010 року (Договір купівлі-продажу майна № 15-01-10 від 15 січня 2010 року з доказами заборгованості ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» перед позивачем в розмірі 652 233 грн. 00 коп. був наданий в матеріали справи).

Крім того, 06 жовтня 2011 року між ТОВ «Торгперспектива» та ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» була укладена Додаткова угода № 1 до Договору поставки № 600 від 25 травня 2011 року, згідно якої позивач зобов'язався передати ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» в погашення заборгованості у розмірі 144 767 (сто сорок чотири тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 00 коп., що виникла у зв'язку з виконанням Договору поставки № 600 від 25 травня 2011 року - простий вексель Серії АА 1513825. Факт отримання векселя підтверджується Актом прийому-передачі векселя від 06 жовтня 2011 року.

Враховуючи вищенаведене, позивач повністю розрахувався за поставлений товар перед ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» по Договору поставки № 600 від 25 травня 2011 року.

Колегія суддів також звертає вагу на неправомірність доводів суду першої інстанції щодо неможливості поставки товару, відповідно до Договору поставки № 600, укладеного між ТОВ «Пріорітет - ЮС» та ТОВ «Торгперспектива» з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору, однією із умов договору поставки товару є - самовивіз товару протягом 2 місяців.

З метою реалізації умов договору позивачем було укладено Договір про надання транспортних послуг № 15/06 від 15 червня 2011 року та Договір перевезення вантажу № 106у від 23 червня 2011 року.

Реальність укладених договорів та факт їх реалізації підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних, а саме: товарно-транспортною накладною від 23 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 23 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 23 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 24 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 24 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 24 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 25 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 25 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 25 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 29 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 29 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 29 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 30 червня 2011 року, товарно-транспортною накладною 30 червня 2011 року.

Колегія суддів також критично оцінює наступні доводи суду першої інстанції: відповідно до Акту проведення зустрічної звірки від 12.09.2011 року №3816/233/36429482, проведеною співробітниками ДПА у Харківській області, було встановлено, що між позивачем ТОВ «Торгперспектива» та ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» було укладено договір від 25.05.2011 року № 600 на поставку заготовок шихтових 0,6тн.-12тн. та заготовок шихтових до 0,6тн.

Відповідно до оформлених податкових накладних від 30.06.2011 року, вимоги договору № 600 були виконані в повному обсязі.

Як підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, згідно до кодів виду економічної діяльності підприємства та поданої податкової звітності, контрагент позивача ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» не здійснює виробництво будь-якого товару. Відповідно до чого, такий товар мав придбаватися ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» у виробників, або інших посередників, та до моменту його передачі позивачу зберігатися у відповідних складських приміщеннях ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС», чи орендованих складських приміщеннях.

Також зазначеною перевіркою ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» було встановлено, що в останнього відсутні будь-які власні чи орендовані складські приміщення, відсутні договори відповідного зберігання або будь-які інші договори, якими передбачено умови зберігання товару.

Аналізуючи зазначене, можна зробити логічний висновок, що товар, який є предметом договору № 600, ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» (за умови доведення товарності такої операції) повинне було придбати та реалізувати в короткий термін, тобто без його зберігання на складах (поставка відразу від виробника (попереднього власника) до позивача).

Як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було підтверджено позиваачем допустимими доказами, єдиним аналогічним товаром, який придбавало ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС», відповідно до податкової звітності поданої контрагентом позивача, був товар придбаний у ТОВ «Сінергія -А» (ЄДРПОУ 36429482) згідно до договору від 05.05.2011 року № 501.

Відповідно до виписаних податкових накладних, поставка зазначеного товару здійснювалась з 14.06.2011 року по 20.06.2011 року.

Проте, як підтверджується наявними у справі доказами:

- відповідно до довідки ВПМ ХОДПІ про не встановлення місцезнаходження платника за податковою адресою від 17.08.2011 року за № 928/26-020, ТОВ «Сінергія-А» не знаходиться за юридичною адресою;

- 22.06.2011 року Харківською ОДПІ прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Сінергія-А»;

- відповідно до поданої звітності, у ТОВ «Сінергія -А» відсутні складські приміщення, наймані працівники, нерухоме майно, обігові кошти, транспортні засоби.

Крім того, декларація з ПДВ ТОВ «Сінергія-А» за червень 2011 року не визнана «як податкова звітність» у зв'язку із втратою платником статусу платника ПДВ. Дане рішення податкового органу не було оскаржене платником.

Також, з аналізую інформації, яка відображена у видаткових накладних, вбачається, що товару ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС», відповідно до договору 05.05.2011 року № 501, було придбано в ТОВ «Сінергія -А» менше (загальна вага придбаного товару: заготовок шихтових 0,6тн.-12тн. - 163,9т. та заготовок шихтових до 0,6тн. - 17,3т.), ніж в майбутньому реалізовано позивачу (відповідно до договору від 30.06.2011 року № 600 загальна вага поставленого товару становить: заготовок шихтових 0.6тн.-12тн. - 180т. та заготовок шихтових до 0,6тн. - 20т.).

У зв'язку із зазначеним, позивачем не було підтверджено допустимими доказами по справі, яким саме чином збільшилися необоротні активи контрагента позивача ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС», враховуючи відсутність в останнього власних чи орендованих складських приміщень.

З даного приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства» при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Разом з тим, із рішення суду першої інстанції вбачається, що суд, як на підставу визнання безтоварності господарської операції між позивачем та ТОВ «Пріорітет - ЮС» посилається виключно на Акт проведення зустрічної звірки від 12.09.2011 року, в якому досліджується господарські взаємовідносини між контрагентом позивача (ТОВ «Пріорітет- ЮС») та іншим суб'єктом господарювання - ТОВ «Сінергія-А», що, відповідно до норм чинного законодавства є необґрунтованим, адже порушення норм законодавства між попередніми учасниками ланцюга у господарських взаємовідносин не є підставою для визнання недійним ( у тому числі нікчемним) правочинів.

Окрім того, 21 липня 2011 року між позивачем (далі - Замовник) та ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» (далі - Виконавець) був укладений Договір підряду № 25, на умовах якого Виконавець зобов'язався виконати роботи по настилці підлоги з металевим покриттям. Відповідно до п.4.3. Договору вартість робіт складає 257 232 (двісті п'ятдесят сім тисяч двісті тридцять дві) грн.. 00 коп. в т.ч. ПДВ 42 872 (сорок дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп..

26 серпня 2011 року між позивачем та ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» був підписаний Акт приймання-передачі виконаних робіт по зазначеному Договору на загальну суму складає 257 232 (двісті п'ятдесят сім тисяч двісті тридцять дві) грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ 42 872 (сорок дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп..

Також позивачем від ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» було отримано податкову накладну № 11 від 26.08.2011 року на суму 257 232 (двісті п'ятдесят сім тисяч двісті тридцять дві) грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ 42 872 (сорок дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп..

Щодо оплати позивачем робіт по зазначеному Договору, то 30 вересня 2011 року між позивачем та ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» була укладена Додаткова угода № 1 до Договір підряду № 25 від 21 липня 2011 року, згідно якої Позивач зобов'язався передати ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» в погашення заборгованості у розмірі 257 232 (двісті п'ятдесят сім тисяч двісті тридцять дві) грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ 42 872 (сорок дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп., що виникла у зв'язку з виконанням Договору підряду № 25 від 21 липня 2011 року - простий вексель Серії АА 1513827.

Факт отримання векселя підтверджується Актом прийому-передачі векселя від 30 вересня 2011 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивач повністю розрахувався за виконані роботи перед ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» по Договору підряду № 25 від 21 липня 2011 року.

25 липня 2011 року між позивачем (далі - Замовник ) та ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» (далі - Виконавець) був укладений Договір підряду № 26, на умовах якого Виконавець зобов'язався виконати роботи, а саме здійснити комплекс заходів щодо доведення складових конструкцій у зборі будівлі «Цех точних сталевих відливок», які утворилися внаслідок ліквідації цієї будівлі, до стану придатного до продажу. Кількісні та якісні характеристики робіт визначені у Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору вартість робіт складає 612 000 (шістсот дванадцять тисяч) грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ 102 (сто дві тисячі) грн. 00 коп..

Роботи по даному Договору були проведені ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» у два етапи: у липні та серпні 2011 року.

30 серпня 2011 року між позивачем та ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» був підписаний Акт приймання-передачі виконаних робіт по зазначеному Договору по другому етапу, на загальну суму 396 027 (триста дев'яносто шість тисяч двадцять сім) грн. 75 коп. в т.ч. ПДВ 66 004 (шістдесят шість тисяч чотири) грн. 62 коп..

Також позивачем від ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» було отримано податкову накладну № 14 від 30.08.2011 року на суму 396 027 (триста дев'яносто шість тисяч двадцять сім) грн. 74 коп. в т.ч. ПДВ 66 004 (шістдесят шість тисяч чотири) грн. 62 коп..

Щодо оплати позивачем робіт по зазначеному Договору, то 30 вересня 2011 року між позивачем та ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» була укладена Додаткова угода № 1 до Договір підряду № 26 від 25 липня 2011 року, згідно якої Позивач зобов'язався передати ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» в погашення заборгованості у розмірі 612 000 (шістсот дванадцять тисяч) грн.. 00 коп. в т.ч. ПДВ 102 (сто дві тисячі) грн. 00 коп., що виникла у зв'язку з виконанням Договору підряду № 26 від 25 липня 2011 року - простий вексель Серії АА 1513828. Факт отримання векселя підтверджується Актом прийому-передачі векселя від 30 вересня 2011 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивач повністю розрахувався за виконані роботи перед ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ЮС» по Договору підряду № 26 від 25 липня 2011 року.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Податкова накладна видається для покупця, отримувача робіт або послуг, однак вона є податковим документом постачальника (продавця), і саме останній несе персональну відповідальність за порядок її складання та оформлення.

Також, колегія суддів звертає увагу на той факт, що при дослідженні вищевказаних податкових накладних, останні заповнені у відповідності до норм чинного законодавства. Відповідач не надав суду доказів щодо спростування даного факту. Окрім того, чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за договорами.

Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Проте відповідачем, всупереч ст.. 71 КАС України, не доведено того факту, що оспорювані договори були укладені не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договорів підряду, поставки, виконання робіт з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказаний правочин не може розглядатися як нікчемний з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Відповідачем, натомість не оспорюється той факт, що на момент вчинення вищевказаних господарських операцій контрагент позивача знаходився у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а отже позивачем було вчинено усіх можливих дій щодо встановлення правосуб'єктності контрагента.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгперспектива" - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2012 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгперспектива" задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 41, 71, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгперспектива" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2012 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгперспектива" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 08 листопада 2012 року № 0005972220.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Є. Пилипенко

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.