Рішення № 30402857, 26.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2013 р.Справа № 5017/3269/2012

за позовом Публічне акціонерне товариство „Миколаївобленерго"

до відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Квант"

2. Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Статус"

про стягнення 6447,87 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Колодяжна Ю.А. за довіреністю

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Суть спору: ПАТ„Миколаївобленерго" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ фірми „Квант" та ПрАТ „Страхова компанія „Статус" в солідарному порядку заподіяну матеріальну шкоду в сумі 6447,87 грн., з якої 5152,52 грн. - вартість відновлювальних ремонтних робіт по заміні опори та 1295,35 грн. - неодержаний прибуток.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на внаслідок ДТП, яка відбулася 03.04.2012р. за участю автомобіля „МАЗ", державний номер ВН 1349 АК, під керуванням водія Мишаглі А.С., була пошкоджена високовольтна опора ПЛ-10 кВ ф. 541 ПС-35/10 кВ „Тузли", власником якої є позивач. Власником автомобіля „МАЗ" державний номер ВН 1349 АК є ТОВ фірма „Квант", а цивільно-правова відповідальність ТОВ фірма „Квант" щодо забезпеченого транспортного засобу „МАЗ" державний номер ВН 1349 АК застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів (поліс АА /4340392), який укладений з ПрАТ „СК „Статус". Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, до яких належить транспортні засоби, відшкодовується особою, яка володіє на праві власності або користується об'єктом, який створює підвищену небезпеку. Вартість здійснених позивачем робіт із заміни цієї опори а також неодержаного доходу від споживання електричної енергії є спричиненою позивачу шкодою, яку позивач просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів.

У відзиві на позов від 05.02.2013р. за вх.№3960/2013 відповідач -1 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, заявлених до відповідача -1, з посиланням при цьому на те, що на момент ДТП цивільно - правова відповідальність ТОВ фірми „Квант", як власника автомобіля д/н ВН 1349 АК, була застрахована у ПрАТ „СК „Статус", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діяв з 01.08.2011р. по 31.07.2012р., та згідно з яким ліміт страхової відповідальності ТОВ фірма „Квант" становив 150 000 грн., що не перевищує розміру завданої позивачу матеріальної шкоди, а тому на підставі п.22.1 ст.22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 1194 ЦК України обов'язок по відшкодуванню завданої шкоди покладається на ПрАТ „Страхова компанія „Статус".

У відзиві на позов від 07.12.2012р. за вх.№37248/2012 відпоідач-2 просить суд залишити без задоволення позовні вимоги до відповідача -2, з посиланням при цьому на те, що позивачем не доведено матеріального збитку в сумі 5152,52 грн., оскільки всупереч ст. 31 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" кошторис на виконання робіт по заміні збитої опори не визначає різницю між вартістю електричної опори до та після ДТП. Також відповідач-2 посилається на те, що Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено відшкодування не одержаного прибутку.

На підставі розпорядження голови суду від 03.01.2013р. справу прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Панченко О.Л. у зв'язку із знаходженням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному, про що 03.01.2013р. винесено відповідну ухвалу. На підставі розпорядження голови суду від 08.01.2013р. справу прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є. у зв'язку з поверненням останньої з лікарняного, про що 10.01.2013р. винесено відповідну ухвалу.

До початку розгляду справи по суті судом задоволено клопотання позивача за вх.№4836/2013 від 11.02.2013р. та на підставі ст.38 ГПК України з Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області витребувано довідку про сплату ТОВ фірма „Квант" єдиного внеску та інших страхових внесків відповідно до робітника Мішаглі А.С. за період березень - квітень 2012р., про що 11.02.2013р. винесено відповідну ухвалу. Також судом задоволено клопотання позивача за вх.№6547/2013 від 25.02.2013р. та на підставі ст.38 ГПК України з Державної податкової адміністрації в Одеській області витребувано довідку з зазначенням ідентифікаційного номера гр. Мішаглі А.С., про що 25.02.2013р. винесено відповідну ухвалу.

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.02.2013р. за вх.№ 6974/2013 здійснити пошук даних про застраховану особу Мішаглі А.С. в системі персоніфікованого обліку немає можливості у зв'язку з відсутністю ідентифікаційного номера даної особи та коду ЄДРПОУ ТОВ Фірми „Квант". Доказів, які витребувані з ДПА в Одеській області до суду станом на 26.03.2013р. не надходило.

Також до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач надав до суду заяву від 22.03.2013р. №01/28-1968, в якій просить суд заподіяну матеріальну шкоду в сумі 6 447, 87 грн. стягнути з ТОВ фірма „Квант", як з власника транспортного засобу, яким спричинено шкоду майну позивача, а також із врахуванням ст.31 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та факту відсутності у позивача первинних документів стосовно вартості опори №119 ВІЛ-10кВ ф.541, яка була побудована в 1975 році будівельно-монтажною організацію „Миколаївська МК-9".

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

03.04.2012р. автомобіль „МАЗ" д/н ВН1349АК, під керуванням водія Мішаглі А.С. здійснив зіткнення з високовольтною опорою, яка знаходиться на балансі філії Березанського району ПАТ „Миколаївобленерго", про що свідчать паспорт повітряної лінії електропередач ПЛ 10 кВ, Ф541 від ПС 35/10 кВ Тузли, інвентарна картка обліку основних засобів №6279 від 02.11.2005р. та довідка головного бухгалтера ПАТ „Миколаївобленерго" від 08.10.2012р. №03/936, згідно з якою станом на 01.10.2012р. на балансі ПАТ „Миколаївобленерго" обліковується об'єкт основних засобів ПЛ-10 кВ ф.541 ПС-35/10 кВ „Тузли", до складу якого входить високовольтна опора №119.

Після огляду пошкодженої автомобілем „МАЗ" високовольтної опори встановлено необхідність її заміни, про що внесений відповідний запис в оперативний журнал ПАТ „Миколаївобленерго" № 7.

Згідно з кошторисом на виконання робіт по заміні збитої опори, загальна вартість робіт становить 5152,52 грн. Згідно з розрахунком, вартість непоставленої внаслідок знеструмлення електроенергії становить 1295,35 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що власником автомобіля „МАЗ", д/н ВН1349 АК являється ТОВ фірма „Квант", що підтверджується довідкою Головного Управління МВС України в Одеській області від 04.01.2013р. № 7/0-102. Також ТОВ фірма „Квант" являється страхувальником цивільно-правової відповідальності щодо автомобіля „МАЗ" д/н ВН1349 АК, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/4340397 від 01.08.2011р., який укладений з ПрАТ Страхова компанія „Статус" (страховик), із строком дії з 01.08.2011р. по 31.07.2012р. включно, та згідно з яким ліміт майнової відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 000 грн.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 25.06.2012р. гр. Мішаглі А.С. визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України у зв'язку із порушенням останнім п. п. 2.3. б, 2.9 б ПДР України.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Як вище встановлено господарським судом, позовні вимоги ПАТ „Миколаївобленерго" про солідарне стягнення майнової шкоди з відповідачів ґрунтуються на тому, що відповідач-1 являється власником автомобіля МАЗ, тобто джерела підвищеної небезпеки, а відповідно до вимог ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, задана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка а відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортних засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідач -2 являється страховиком цивільно-майнової відповідальності відповідача -1 щодо автомобіля МАЗ, а відповідно до вимог п.22.1. ст.22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Так, згідно ст.28 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (із змінами, внесеними Законом N 3610-VI від 07.07.2011р.) шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У ст.31 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що шкода, пов'язана з пошкодженням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей чи їх фізичним знищенням, - це різниця між вартістю відповідного об'єкта до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, вимоги про відшкодування спричиненої майну позивача шкоди за рахунок відповідача-2 можуть бути задоволені лише в частині спричиненої майну позивача шкоди, за умови наявності при цьому доказів, які свідчать про різницю між вартістю пошкодженої високовольтної опори до та після ДТП.

Між тим, доказів, які свідчать про різницю між вартістю пошкодженої високовольтної опори до та після ДТП, позивач до суду не надав, з посиланням при цьому на відсутність таких доказів у позивача, а навпаки, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач надав до суду заяву про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в сумі 6 447, 87 грн. з ТОВ фірма „Квант", як з власника автомобіля МАЗ, який є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 4 ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У ч.2 ст.1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортних засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Із вище встановлених обставин справи впливає, що управління автомобілем МАЗ, власником якого являється відповідач, здійснювалося водієм Мішаглі А.С., який є працівником ТОВ фірма „Квант", про що зазначено у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.04.2012р., який підписаний водієм Мішаглі А.С. без жодних зауважень. Схема огляду місця ДТП від 03.04.2012р., яка також підписана водієм Мішаглі А.С. без жодних зауважень, свідчить, що автомобілем МАЗ здійснено наїзд на високовольтну опору. В подальшому, за порушення правил дорожнього руху водія автомобіля МАЗ притягнуто до адміністративної відповідальності, про що Біляївським районним судом Одеської області винесено відповідну постанову від 25.06.2012р. у справі №1506/2760/2012, в якій встановлено, що ДТП сталося внаслідок порушення Мішаглі А.С. вимог п.2.3. б, п.2.9. б ПДР України.

Згідно з п. 2.3. б, п.2.9. б Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.

Отже, виходячи з того, що Мішаглі А.С. здійснював управління автомобілем МАЗ в силу трудових відносин з ТОВ фірма „Квант", господарський суд вважає, що саме ТОВ фірма „Квант", як власник цього автомобілю повинно нести відповідальність за спричинену позивачу майнову шкоду.

При цьому, такий висновок суду ґрунтується на положеннях, які викладені у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", згідно з якими не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерплим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Як свідчить здійснений позивачем розрахунок шкоди, до розміру спричиненої позивачу шкоди входить вартість нової опори в сумі 1159 грн., вартість робіт по заміні цієї опори в сумі 1047,51 грн. та вартість транспортних витрат в сумі 2087,26 грн., що з ПДВ становить 5152,52 грн., а також неотриманий позивачем від недопоставленої електроенергії в сумі 1295,35 грн.

При цьому, розрахунок вартості робіт по заміні високовольтної опори здійснений позивачем на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 01.07.2010р. №265 „Про затвердження та введення в дію нормативних документів „Норми часу на ремонт і технічне обслуговування електричних мереж", а розрахунок вартості недоотриманого позивачем прибутку здійснений позивачем за відповідними формулами, виходячи із кількості не спожитої за 13 годин електроенергії 23 споживачами, які живляться від відповідного фідеру та тарифу на активну електричну енергію.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність уточнених позовних вимог, а отже і їх задоволення.

На підставі ст. 44,49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Квант" (65007, м. Одеса, площа Старосінна,15, код ЄДРПОУ 13917208, р/р 260050163469 у філії АТ Укрексімбанка м. Одеси, МФО 328618) на користь Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, р/р 260383011001 в державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393) матеріальну шкоду в сумі 6447 (шість тисяч чотириста сорок сім) грн. 87 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 01 квітня 2013 року.

Суддя Смелянець Г.Є.