Ухвала суду № 30402802, 21.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16048/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.13р. у справі №2а-16048/12/2670 за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Спільно українсько-естонське підприємство у формі ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.11.12р. №243.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що можливість здійснення митного контролю після пропуску товарів передбачена ст.69 МКУ; відповідно до чинного законодавства митний орган вправі здійснювати митний контроль і перевіряти документи, необхідні для здійснення митного контролю, після оформлення і пропуску товарів і транспортних засобів, а відтак, за наслідками такої перевірки робити висновок щодо повноти нарахування та сплати митних і інших платежів, і, у разі встановлення неправильного визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно УКТЗЕД, - приймати відповідні рішення.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Київською регіональною митницею проведено невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної служби, за результатами якої складено акт №н/67/12/100000000/21642228 від 22.10.11р.

Перевіркою встановлено, що підприємство в період з 01.11.09р. по 30.09.12р. здійснювало імпорт лікарських засобів «Табекс (R)» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3004 40 10 00 (ставка ввізного мита -0%). Лікарські засоби (ліки для людей) розфасовані для роздрібної торгівлі, що містять алкалоїди або їх похідні, не в аерозольній упаковці: «Табекс(R)», таблетки, вкриті оболонкою, по 1,5 мг № 100 Діючі речовини: 1 таблетка містить: цитизину 1,5 мг. Торговельна марка «sopharma» Виробник - АТ «Софарма», країна виробництва - Болгарія (BG) за МД: 100000007/9/127376 від 05.11.2009 р., 100000007/9/128771 від 18.11.09р, 100000007/9/128960 від 20.11.09р., 100000016/2010/485615 від 18.11.10р., 100000016/2010/490635 від 29.12.10р., 100000016/2010/611099 від 15.03.10р., 100000016/2010/612133 від 25.03.10р., 100000016/2010/624521 від 20.07.10р., 100000016/2010/625371 від 27.07.10р., 100000016/2010/625781 від 30.07.10р., 100000016/2010/626579 від 06.08.10р., 100000016/2010/629017 від 30.08.10р., 100000016/2010/630328 від 10.09.10р., 100000016/2010/630750 від 14.09.10р., 100170000/2011/106492 від 05.04.11р.

Перевіркою було виявлено невідповідність коду товару таблетки «Табекс(R)», зазначеного в р.33 ВМД , коду УКТЗЕД, за яким цей товар має класифікуватись.

Так, на думку митного органу, «Табекс(R)» являє собою препарат рослинного походження та призначений для полегшення стану курців у процесі відмови від паління, а не для лікування, профілактики або усунення причин певного захворювання, товар «Табекс(R)» не відповідає додатковій примітці 1 (а) до групи 30 УКТ ЗЕД, тому позивачем невірно задекларовано вказаний товар за УКТ ЗЕД 3004 40 10 00, оскільки вказаний препарат має класифікуватися у товарній підкатегорії 2106 90 92 00 УКТ ЗЕД (ставка мита - 8 %).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.11.12р. № 243, яким визначено податкове зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України на загальну суму 380 681,30 грн., у тому числі: 272 753,84 грн. - основний платіж та 107 927,46 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що якщо митний орган, приймаючи вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар через митну територію України (після сплати імпортером податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень -рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікацію товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної перевірки і на положення п.п. «в» п.п.4.2.2. п.4.2. ст..4 Закону № 2181, дія якого не поширюється на спірні правовідносини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України від 11.07.02р. № 92-VI (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно зі статтею 86 Митного кодексу України, митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21грудня 2000 року № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення частини спірних правовідносин) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

При здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені митним законодавством, а працівниками Київської регіональної митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом проставлення відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками.

Отже, відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитку печатки у відповідній графі.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІП, дія якого не поширюється на митні органи.

Аналогічна правова позиція щодо подібних спірних правовідносин закріплена у постанові Верховного суду України від 21.01.11р.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.13р. у справі №2а-16048/12/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.13р. у справі №2а-16048/12/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.