Рішення № 30402738, 29.03.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 березня 2013 року Справа № 913/417/13-г

Провадження №11н/913/417/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка "Нові медичні технології", м. Луганськ

до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ

про визнання рішення недійсним

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Буквіч Н.Л., дов. від 22.01.2013; Ієвлєв О.І., дов. від 07.03.2013;

від відповідача - Магаляс В.А., дов. № 01-43/05 від 03.01.2013;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/152 від 26.07.2012 (справа № 923) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення позивачем під час прийняття оскаржуваного рішення положень ч. 2 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме на неповне дослідження обставин справи: окрім фотозйомки фасаду будівлі № 25 по вул. Робочій в м. Луганську відповідач не зібрав ніяких доказів правопорушення, що унеможливило прийняття обґрунтованого рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

В судовому засіданні 11.03.2013 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.03.2013, 15 годин 00 хвили, в судовому засіданні 21.03.2013 оголошено перерву до 29.03.2013, 11 годин 30 хвилин.

Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву, яким відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Дослідивши обставини справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників сторін у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до статуту назвою позивача у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології». Одним з видів діяльності позивача є медична практика на підставі договорів на проведення платного медичного лікування.

Міністерством охорони здоров'я позивачеві видано ліцензію серії АВ № 492737 від 27.11.2009 (а.с. 70), ліцензію серії АД № 063599 від 04.09.2012 (а.с. 27) на здійснення медичної практики.

Протоколом загальних зборів засновників ТОВ «Клініка «Нові медичні технології» затверджене Положення про медичний центр ТОВ «Клініка «Нові медичні технології» (а.с. 29 - 35) (далі за текстом - Положення), відповідно до пункту 1.1 якого Медичний центр ТОВ «Клініка «Нові Медичні Технології» (скорочено «Медичний центр «Клініка «НМТ» або «МЦ ТОВ «Клініка «НМТ») є самостійним закладом охорони здоров'я приватної форми власності, який призначений для надання спеціалізованої стаціонарної консультативно - діагностичної та лікувальної медичної допомоги хірургічного та гінекологічного профілю.

Відповідно до пункту 8.1 вказаного Положення Медичний центр здійснює надання стаціонарної медичної допомоги громадянам України та інших країн відповідно до ліцензії МОЗ на медичну практику, яку отримало підприємство.

У ході контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку надання послуг з медичної практики Луганським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України виявлено інформацію, розміщену на фасаді будинку № 25 по вул. Рабочая у м. Луганську, а саме «НМТ (логотип) КЛИНИКА ДОКТОРА АВЕРШИНА» та «КЛИНИКА» (мова оригіналу).

Вказана інформація розміщена на фасаді будинку, в якому розташований позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка «Нові медичні технології».

Розпорядженням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.06.2012 № 01-23/117 було розпочато розгляд справи № 923 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

26.07.2012 адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняте рішення № 01-24/152 у справі № 923 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (а.с. 8 - 10). Відповідно до пункту 1 вказаного рішення дії позивача з повідомлення невизначеному колу осіб неточних відомостей шляхом розміщення на фасаді будинку, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Рабочая, буд. 25, написів «НМТ (логотип) КЛИНИКА ДОКТОРА АВЕРШИНА» та «КЛИНИКА» (мова оригіналу), що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання, є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції пунктом 4 Рішення на відповідача накладений штраф у розмірі 68000 грн. 00 коп.

Вказане рішення відповідача отримане позивачем 04.12.2012, що підтверджено наявним у матеріалах справи поштовим конвертом (а.с. 11) та не спростовується відповідачем у справі.

Як встановлено судом під час розгляду справи та не спростовується сторонами у справі, на фасаді будинку № 25 по вул. Рабочая у м. Луганську розміщено написи такого змісту: «НМТ (логотип) КЛИНИКА ДОКТОРА АВЕРШИНА» та «КЛИНИКА» (мова оригіналу).

Відповідно до наявного у матеріалах справи договору оренди об'єкта нерухомості від 27.06.2012 (а.с. 89 - 91) позивачеві передано в оренду інженерно-лабораторний корпус з прибудовами, який складається з першого та другого поверхів загальною площею 700 кв. м.

Як свідчать матеріали справи, назву «КЛІНІКА» розміщено на фасаді будинку № 25 по вул. Рабочая у м. Луганську вертикально, від другого до третього поверху будівлі, включаючи третій поверх.

З урахуванням положень статуту позивача, Положення про Медичний центр, відомостей, викладених у виданих позивачеві ліцензіях, розміщена на фасаді будинку назва «КЛИНИКА» за своїм змістом не є логотипом позивача і не є скороченою назвою Медичного центру відповідно до Положення, а також не є найменуванням позивача відповідно до його статуту та реєстраційних документів.

Встановивши фактичні обставини справи, всебічно та повно оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у їх задоволенні з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України», а також іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Як встановлено ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» із змінами, визначено, що лікувально-профілактичні заклади (лікарні, пологові будинки та інші), які входять до складу науково-дослідних закладів або підпорядковані медичним науково-дослідним закладам, називаються клініками.

Позивач у справі не є науково-дослідним закладом, а також не підпорядкований жодному науково-дослідному закладу, що підтверджено матеріалами справи та її фактичними обставинами і про що зазначає сам позивач у позовній заяві (а.с. 3, абз. 6) та додаткових письмових поясненнях по суті спору.

Жодного належного нормативного обґрунтування підстав розміщення на фасаді будівлі № 25 по вул. Рабочая у м. Луганську назв «КЛИНИКА ДОКТОРА АВЕРШИНА» та «КЛИНИКА», які не відповідають ані статуту позивача, ані Положенню про Медичний центр, ані ліцензійним документам, позивач під час судового розгляду справ не навів.

Посилання позивача на те, що назва «клініка» є загальноприйнятною та використовується у журналі «Медична практика», суперечать вимогам наведеного вище наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385.

Крім того, посилання позивача у справі на наявність у нього акредитаційного сертифікату першої категорії серії МЗ № 009684, який свідчить про високу якість медичних послуг, що надаються позивачем, не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні даного спору, оскільки сутність відображеного в оскарженому рішенні відповідача порушення полягає не у наявності або відсутності певного переліку медичних послуг, що надаються позивачем, а у розміщенні відомостей про статус установи позивача не як Медичного центру, а як клініки, якою позивач не є.

Таким чином, матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. Зокрема, частиною 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за встановлене порушення органами АМКУ на суб'єктів господарювання накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

В силу вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про правомірність у повному обсязі рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/152 від 26.07.2012 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", що є підставою для відмови у позові у повному обсязі.

Судові витрати покладаються судом на позивача відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні 29.03.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 03.04.2013.

Суддя М.О. Москаленко