Ухвала суду № 30402328, 03.04.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1618/4819/12 Номер провадження 22-ц/786/1407/2013 Головуючий у 1-й інстанції Матвієнко В.М. Доповідач Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

при секретарі: Зеленській О.І.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк»

на заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 лютого 2013 року

по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на будинок та виселення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 лютого 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на будинок задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №PLL0GА00000117 від 23.05.2007 року в розмірі 340585 грн. 76 коп., що виникла станом на 12.10.2012 року, звернуто стягнення згідно іпотечного договору №PLL0GА00000117 від 23.05.2007 року на житловий будинок загальною площею 78,40 кв.м., житловою площею 38,40 кв.м., вартістю - 116000 грн., розташований за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_2, з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з правом здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій , необхідних для продажу предмету іпотеки.

В іншій частині позовних відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ « ПриватБанк» 3405 грн. 85 коп. судового збору.

Рішення оскаржив позивач ПАТ КБ «ПриватБанк», який в апеляційній скарзі просить його змінити в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку,що є предметом іпотеки, та зняти їх з реєстраційного обліку в органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку. Свої доводи обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи та невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 23.05.2007 р. між банком та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №PLL0GА00000117, за яким банк надав позичальнику кредит у розмірі -16500 доларів США зі сплатою 11,04% річних терміном до 23.05.2017р. Згідно умов договору ОСОБА_2 зобов'язувалась здійснювати погашення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом , комісії нараховані банком на залишок заборгованості (а.с.21-25).

З метою забезпечення виконання зобов'язань між банком та позичальником ОСОБА_2 23.05.2007 р. укладений договір іпотеки №PLL0GА00000117, за яким іпотекодавець ОСОБА_2 передала в іпотеку банку будинок, розташований по АДРЕСА_1 що належить їй на праві власності. Ціна предмету іпотеки становить 116 000 грн. (а.с.26-29).

Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконувала , у зв'язку з чим станом на 12.10.2012 р. виникла заборгованість у розмірі - 42 626,50 доларів США, що за офіційним курсом 7,99 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.10.2012 р., складає 340 585,76 грн., що підтверджується письмовим розрахунком банку (а.с.9-14).

Відмовляючи у задоволенні позову про виселення та зняття з реєстрації відповідача та інших осіб, що і є предметом апеляційного оскарження, місцевий суд виходив з того, що згідно довідки Лубенського МВ УДМС ОСОБА_2 та інші особи не зареєстровані за місцем розташування іпотечного майна - вбудинку АДРЕСА_1. Крім цього, частиною 2 ст.40 ЗУ «Про іпотеку» встановлено порядок виселення мешканців житлового будинку у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме передбачено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов»язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду, аналогічною нормою є і ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов їх після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач значиться зареєстрованою не адресою розташування житлового будинку, що є предметом іпотеки, позивач не надав доказів того, що у спірному будинку фактично проживає відповідач. Крім цього, вимоги позивача щодо виселення та зняття з реєстраційного обліку інших осіб є неконкретними, не вказано які саме інші особи у ньому мешкають та значаться зареєстрованими.

Доводи позивача про те, що факт відсутності реєстрації відповідача за адресою розташування предмету іпотеки не стосується обставин фактичного проживання, не заслуговують на увагу, оскільки позивач не надав доказів того, що відповідач та які саме інші особи дійсно проживають у будинку. У відповідності до ч. 2 ст. 10 ЦПК України, заявляючи такі позовні вимоги, позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Недоведення позову є підставою для відмови у його задоволенні.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що відповідач добровільно не звільнила житловий будинок протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги, тому його вимога про її виселення є правомірною, оскільки матеріали справи містять лише копію листа на ім»я відповідача з вимогою про добровільне звільнення будинку та копію реєстру про його направлення, а докази щодо фактичного отримання відповідачем вказаного листа відсутні, тому не можна стверджувати про належне отримання відповідачем письмової вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» - відхилити.

Заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С У Д Д І :