Рішення № 30401760, 02.04.2013, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/1028/13- ц

2/121/704/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року м. Ялта

Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді - Берещанського Ю.В. при секретарі - Савватєєвє О. С., за участю представників розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», треті особи: Ялтинський регіональний центр продажу Кримської регіональної дирекції Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»(приватне), Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» про визнання угоди недійсною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою у якій просить: визнати договір ДКТЗ/ 21/44/48 № А0012219 добровільного комплексного страхування транспортного засобу і супутніх ризиків від 25 лютого 2009 року, недійсним, визнати суму у розмірі 6000 гривень, сплачену 25 лютого 2009 року частиною страхового платежу за Договором № ДСНТ\- 21 051482648 добровільного страхування наземного транспорту від 25 лютого 2008 року, визнати договір № ДСНТ\- 21 051482648 добровільного страхування наземного транспорту таким, що діє станом на 26 квітня 2009 року, на момент коли сталося дорожньо-транспортна пригода.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 лютого 2008 року між ОСОБА_3 і ЗАТ «СГ «ТАС» правонаступником якого є АТ «СГ «ТАС» (приватне) був укладений договір № ДСНТ\- 21 051482648 добровільного страхування наземного транспорту, яким позивач застрахував автомобіль «MAZDA CX - 7» 2007 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_2 від ризиків перелік яких був визначений договором, строк договору склав 7 років. На момент виплати чергового платежу, на 25 лютого 2009 року у позивача визначеної договором повної суми не було, тому 05 лютого 2009 року, за 20 днів до внесення чергового страхового платежу, ОСОБА_3 звернувся в Ялтинський підрозділ страховика, з проханням надати йому розстрочку на річний платіж і дозволити сплатити його двома частинами. У свою чергу, страховик дав згоду на прохання страхувальника, пояснивши, що необхідно написати заяву про розстрочку річного платежу і зробити висновок додатковим договором про це до вже наявного Договору № ДСНТ\- 21 051482648 від 25.02.2008 року. 05 лютого 2009 року ОСОБА_3 підписав заяву про укладення додаткового договору ДКТЗ/21/44/48 № А 0012219 від 25 лютого 2009 року, що складається з 2 частин на двох сторінках, додатковий договір на розстрочку річного платежу був підписаний ОСОБА_3 25 лютого 2009 року, того ж дня була внесена перша частина страхового платежу в сумі 6 000 гривень. Таким чином, ОСОБА_3 був упевнений, що договір був продовжений на період 2009 року і страхувальник знаходиться під страховим захистом наданим йому Договором № ДСНТ\- 21 051482648 від 25.02.2008 року зі змінами внесеними в нього додатковим Договором ДКТЗ/21/44/48 № А 0012219 від 25.02.2009 року. 26 квітня 2009 року на 6 км. 800 м автодороги Ялта - Севастополь сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «MAZDA CX - 7» 2007 року випуску. Листом від 28.10.2009 року у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_3 було відмовлене. Ця відмова була оскаржена ним в Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг. Після чого відповідач частково виплатив страхове відшкодування в сумі 24 413,46 грнивень, які були перераховані на рахунок ПАО «КБ «НАДРА». Рахуючи суму виплати заниженою, ОСОБА_3 звернувся до АТ «СГ «ТАС» із заявою про доплату страхового відшкодування, на що 16.02.2012 року і позивачем була отримана відповідь, що відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту ДКТЗ/21/44/48№ А 0012219 від 25.02.2009 року і Програми страхування «ТАС-Мотор» страхове відшкодування виплачене правильно і у належному розмірі.

Не погодившись з висновками відповідача відносно суми і відносно застосування умов тільки додаткового договору страхування ДКТЗ/21/44/48№ А 0012219 від 25.02.2009 року, для захисту своїх порушених прав, ОСОБА_3 вимушений був звернутися до суду з позовом до АТ «СГ «ТАС» (приватне) про стягнення страхового відшкодування, пені і моральної шкоди.

В ході розгляду цієї цивільної справи представник відповідача пояснив, що, Договір № ДСНТ\- 21 051482648 від 25.02.2008 року припинив свою дію у зв'язку з несплатою ОСОБА_3 страхового платежу за 2-й рік страхування в строк до 25.02.2009 року, а 05.02.2009 року, страхувальник уклав новий Договір страхування ДКТЗ/21/44/48№ А 0012219 від 25.02.2009 року за програмою «ТАС-Мотор». Вказана програма, яка є невід'ємною частиною договору і її умови погіршують умови договору № ДСНТ\, - 21 051482648 від 25.02.2008 року.

У позовних вимогах страхувальник посилався на той аргумент, що первинний договір не був розірваний і продовжував свою дію на період дорожньо-транспортної події і просив суд встановити цей факт.

Крім того, в позовних вимогах ОСОБА_3 посилався на ту обставину, що уклав Договір ДКТЗ/21/44/48№ А 0012219 від 25.02.2009 року помилившись і просив суд визнати його недійсним, визнати суму у розмірі 6000 гривен, сплачену 25.02.2009 року частиною страхового платежу за договором № ДСНТ\, - 21 051482648 добровільного страхування наземного транспорту від 25.02.2008 року.

Представник відповідача, заперечував проти задоволення позовної заяви, аргументуючи тим, що страхувальник з умовами Договору страхування ДКТЗ/21/44/48№ А 0012219, умовами Програми «ТАС-Мотор» був ознайомлений про що свідчить його підпис на цих документах , тобто з цими умовами погодився. Аргументи позивача, що при укладенні Договору страхування ДКТЗ/21/44/48№ А 0012219, страхувальник помилявся відносно природи угоди, прав і обов'язків сторін, судом неможе бути взятий взятий до уваги, оскільки доказів цим аргументам позивач не надав.

Договір № ДСНТ\- 21 051482648 від 25.02.2008 року припинив свою дію у зв'язку з несплатою страхувальником страхового платежу за 2-й рік страхування в строк до 25.02.2009 року, а крім того з тієї причини, що ОСОБА_3 був укладений новий Договір ДКТЗ/21/44/48 № А 0012219 від 25.02.2009 року. Оскільки на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди діяв договір страхування ДКТЗ/21/44/48 № А 0012219, страхове відшкодування було розраховане за договором, який був підписаний в 2009 році, а також за програмою «ТАС-Мотор».

Представники третіх осіб Ялтинського регіонального центру продажу Кримської регіональної дирекції Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»(приватне) та Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» не з'явились про день та час слухання справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не надали.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.02.2008 року між ОСОБА_3 і Приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС»(ЗАТ »Страхова група «ТАС») в особі Ялтинського регіонального центру продажу Кримської регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», нині - Ялтинський регіональний центр продажу Кримської РД АТ »СГ«ТАС» (приватне) був укладений договір № ДСНТ \- 21 051482648 добровільного страхування наземного транспорту, яким ОСОБА_3 застрахував автомобіль «MAZDA CX - 7» 2007 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_2 від ризиків перелік яких був визначений в п.п. 5.1 п. 5 договору, строком на сім років (л.д.7-15).

За перший рік страхування одноразово був сплачений страхувальником платіж в сумі 13 609,75 гривень., що підтверджується самим договором № ДСНТ /- 21 051482648 добровільного страхування наземного транспорту та не оспорюється відповідачем.

Оскільки на другий рік страхування потрібної суми для сплати платежу одноразово страхувальник не мав, 05 лютого 2009 року він звернувся в Ялтинський підрозділ страховика, з проханням надати йому розстрочку на річний платіж і дозволити сплатити його двома частинами.

Згідно з угодою № ДСНТ\- 21 051482648 від 25.02.2008 року, пункту 7.3., за перший рік страхування платіж оплачується одноразово, в решту часу дії договору розрахунок страхового платежу можливий частками, саме ця умова дала можливість страхувальникові звернутися з проханням до страховика про виплату страхового платежу двома платежами.

У свою чергу, страховик дав згоду на прохання ОСОБА_3, роз'яснивши, що для цього необхідно написати заяву про розстрочку річного платежу і зробити висновок додатковим договором до вже наявного договору № ДСНТ\- 21 051482648 від 25.02.2008 року.

05 лютого 2009 року ОСОБА_3 підписав заяву про укладення додаткового договору ДКТЗ/21/44/48 № А 0012219 від 25 лютого 2009 року, що складався з 2 частин на двох сторінках (л.д.16-17).

25 лютого 2009 року позивачем була внесена перша частина страхового платежу в сумі 6 000 гривень і ОСОБА_3 був упевнений, що договір продовжив строк дії на період 2009 року і страхувальник знаходиться під страховим захистом наданого йому договору № ДСНТ\- 21 051482648 від 25 лютого 2008 року зі змінами внесеними в нього додатковим договором ДКТЗ/21/44/48 № А 0012219 від 25 лютого 2009 року.

26 квітня 2009 року на 6 км. 800 м автодороги Ялта -Севастополь сталося ДТП з участю застрахованого, що належить позивачеві автомобіля «MAZDA CX - 7» 2007 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у зв'язку з чим він повідомив страховика і звернувся до нього із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідач виплатив страхове відшкодування в сумі 24 413,46 грн., які були перераховані на рахунок ПАО «КБ «НАДРА». Ця сума була розрахована згідно договору ДКТЗ/21/44/48 № А 0012219 від 25 лютого 2009 року, а також Програми «ТАС-Мотор», виключивши умови Договору № ДСНТ /- 21 051482648 від 25.02.2008 року.

Згідно із ст. 299 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка підписала угоду, помилялася відносно обставин, що мають істотне значення, така угода може бути визнана судом недійсною. Істотне значення, зокрема має помилка відносно природи угоди, прав і обов'язків сторін.

Суд бере до уваги ту обставину, що договором № ДСНТ\- 21 051482648 від 25 лютого 2008 року, пунктом 7.3 передбачена оплата страхового платежу частками, на момент оплати чергового платежу (на період 2009 року) у позивача не було усієї суми грошей і він звернувся із заявою щоб йому дозволили сплатити страховий платіж частками, крім того, в договорі «Автопакет» був вказаний номер договору добровільного страхування наземного транспортного засобу від 25 лютого 2008 року, вказані умови страхування автомобіля за програмою повне «КАСКО», тобто укладаючи договір позивач міг помилятися відносно природи угоди, прав і обов'язків сторін по підписаному йому і укладеному з відповідачем договору ДКТЗ/21/44/48 № А 0012219 від 25 лютого 2009 року.

Відповідно до норм ст. 4 Закони України «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг» страхування є фінансовою послугою.

На підставі статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено визнання недійсними умов договорів, які обмежують права споживача. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживача.

Судом встановлено, що позивач уклав із страховою компанією новий договір страхування на істотно гірших для нього умовах відносно попереднього договору, і при настанні страхового випадку, забезпечив собі можливість істотно, більш ніж на 50 % понизити суму страхової виплати.

Доводи представник відповідача про те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди договір № ДСНТ\- 21 051482648 від 25.02.2008 року припинив свою дію не знайшли свого підтвердження.

Згідно п.3, 9.1. договору № ДСНТ 21 051482648 від 25 лютого 2008 року, дія договору припиняється і втрачає силу у разі несплати Страхувальником страхових платежів за договором.

У своїх поясненнях обидві сторони посилалися на той аргумент, що договори добровільного страхування регулювалися «Правилами добровільного страхування наземного транспорту», зареєстрованих 07.10.2002 року Міністерством Фінансів України, зі змінами і доповненнями від 22.09.2003 року, 12.07.2006 року, 20.08.2007 року, ці відомості містять в собі і обидва договори.

На підставі п. 14.1. Правил добровільного страхування наземного транспорту, договір страхування припиняється у разі несплати Страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у разі, якщо черговий страховий платіж не був сплачений на письмову вимогу страховика протягом 10 робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги.

Пунктом 16.4. договору № ДСНТ\- 21 051482648 від 25 лютого 2008 року визначено, що взаємовідносини сторін регламентуються чинним законодавством України, Правилами Добровільного страхування наземного транспорту від 07.10.2002 року.

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України, основу цивільного законодавства складає Конституція України. Основним Актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Відповідно до ст. 631 ЦК України, договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства України, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно із ст. 997 ЦК України, ст. 28 Закону України «Про страхування», якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу і не сплатив його упродовж 10 робочих днів, після пред'явлення страховиком письмової вимоги про сплату страхового платежу страховик може відмовитися від договору страхування.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміна або розірвання договору здійснюється в такій же формі, як і сам договір, який змінюється або розривається.

Оскільки укладаючи по суті новий договір і розриваючи договір добровільного страхування наземного транспорту від 25.02.2008 року страховою компанією не був дотриманий порядок, передбачений законодавством України, зокрема «Правилами добровільного страхування наземного транспорту», суд не може взяти до уваги аргументи, на які посилається представник відповідача, заперечуючи на позовні вимоги.

Страховою компанією не було пред'явлено письмової вимоги про сплату страхового платежу, крім того страховий платіж за основним договором був сплачений на другий рік страхування у розмірі 6000 гривен.

У разі припинення договору № ДСНТ 21 051482648 від 25 лютого 2008 року через порушення договірних зобов'язань, відповідач повинен був дотриматись письмової форми, тобто тієї ж форми, якою був укладений договір.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює взаємовідносини між споживачами товарів, робіт і послуг і виконавцями, продавцями товарів, виконавцями робіт і представниками послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, визначає механізм їх захисту і основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно п. 12 Постанов Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду справ по позовах про захист прав споживачів», в справах про захист прав споживачів, порушених в наслідок недостовірної або неповної інформації про послуги, суд виходить з того, що споживач не має спеціальних знань послуг, що відносно надаються.

Укладаючи договір ДКТЗ/21/44/48 № А 0012219 від 25 лютого 2009 року, не маючи спеціальних знань послуг, що надаються страховою компанією, ОСОБА_3 помилявся відносно природи укладеного договору, прав і обов'язків обох сторін по цій угоді, припускаючи що підписом заяви і оспорюваного договору пролонгує договірні стосунки що виникли 25 лютого 2008 року за договором № ДСНТ\- 21 051482648.

Зважаючи на надані позивачем докази суд вбачає усі підстави для визнання договору ДКТЗ/21/44/48 № А 0012219 від 25.02.2009 року недійсним, який істотним чином порушує права страхувальника.

Разом із тим, позовні вимоги про визнання страхового платежу у розмірі 6000 гривен, сплаченого 25 лютого 2009 року частиною страхового платежу за договором № ДСНТ\, - 21 051482648 добровільного страхування наземного транспорту від 25 лютого 2008 року, про визнання договору № ДСНТ\- 21 051482648 добровільного страхування наземного транспорту діючим за станом на 26 квітня 2009 року - не підлягають задоволенню, оскільки недійсна угода не створює юридичних наслідків, окрім тих, які пов'язані з її недійсністю (ст. 216 Цивільного кодексу України).

На підставі статті 236 ЦК України, угода, визнана недійсною являється такою з моменту її здійснення, проте, судом встановлено що 6000 гривен було виплачено страхувальником в забезпечення дії договору добровільного страхування.

Оскільки Договір ДКТЗ/21/44/48 №А 0012219 від 25.02.2009 року є недійсним, страховий платіж сплачений страхувальником, є платежем за Договором ДСНТ\- 21 051482648 від 25 серпня 2008 року, оскільки останній розірваний не був і додаткове визнання встановлення цього факту не потрібно.

Крім того, страховий платіж був здійснений ОСОБА_3 в забезпечення договірних умов від 25 лютого 2008 року, умов кредитної угоди «Автопакет» від 25 лютого 2008 року, складеного з Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра», в якому вказаний номер договору добровільного страхування наземного транспорту і умови страхування транспортного засобу за програмою повне КАСКО на весь термін дії кредитного договору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, ст.ст. 57-61, ст. 88 Цивільного Процесуального кодексу України, ст. ст. 4, 15, 16, 216, 229, 631, 997, 654 Цивільного кодексу України, ст. 55 Конституцій України, ст. ст. 1, 4, 5, 10, 18, 19, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати договір ДКТЗ/21/44/48 № А0012219 від 25.02.2009 року недійсним.

В інших позивних вимогах відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" ( ідентифікаційний номер 30115243, м. Київ, проспект Перемоги б.65) на користь держави судові витрати в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: