Рішення № 30400935, 26.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/18208-2012

26.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авточист Плюс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «П’ятий океан «Україна 2».

про стягнення 319 952, 30 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача – Воронович О.О. – представник за довіреністю №6 від 18.01.2013.

від відповідача - не з’явився.

В судовому засіданні 26.03.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 319 952 30 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 було порушено провадження у справі №5011-47/18208-2012 та призначено її до розгляду на 24.01.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.01.2013 справу №5011-47/18208-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв’язку із перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу №5011-47/18208-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 12.02.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.02.2013, у зв’язку із виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу №5011-47/18208-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу №5011-47/18208-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 12.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 розгляд справи №5011-47/18208-2012 було відкладено до 26.02.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.02.2013 справу №5011-47/18208-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв’язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу №5011-47/18208-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 26.03.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.03.2013, у зв’язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу №5011-47/18208-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу №5011-47/18208-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 26.03.2013.

В судовому засіданні 26.03.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги, мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору поставки №11/09 від 24.09.2012було поставлено товар на суму 311 000, 00 грн., проте відповідач не здійснив оплату отриманого товару, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 311 000, 00 грн.

Крім того, позивач у відповідності до умов договору поставки №11/09 від 24.09.2012просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 460, 24 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 492, 06 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 26.03.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору – не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів – не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №422154 від 12.12.2012, що подана до суду позивачем. Через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авточист Плюс» (позивач), як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «П’ятий Океан «Україна 2» (відповідач), як покупцем, було укладено договір поставки №11/09, відповідно до якого Постачальник зобов’язується поставляти Покупцю, а Покупець зобов’язується приймати товар (борошно пшеничне) та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору (п.1.1.).

Умовами договору, сторони погодили, що в межах даного договору право власності на товарпереходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання представниками Сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.1.2.); Оплата за поставлені товари згідно умов Договору здійснюється Покупцем на поточний рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем. Допускається продовження строку оплати поставлений за поставлений товар в разі письмової згоди Постачальника (п.7.2.); У разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, що встановлений п.7.2. Договору, постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі 0,05% від суми боргу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який оплачується пеня (п.8.3.); У випадках не передбачених Договором Сторони керуються чинним законодавством України (п.11.1.); Усі спори між Сторонами з яких не було досягнуто згоди, розв’язуються у відповідності з чинним законодавством України в Господарському суді (п.11.2.).

Відповідно до видаткових накладних, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками юридичних осіб: №877 від 26.09.2012 на суму 59 000, 00 грн.; №878 від 26.09.2012 на суму 63 000, 00 грн.; №914 від 05.10.2012 на суму 63 000, 00 грн.; №915 від 05.10.2012 на суму 63 000, 00 грн.; №916 від 05.10.2012 на суму 63 000, 00 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи), позивачем в період з 26.09.2012 по 05.10.2012було поставлено відповідачу товар на загальну суму 311 000, 00 грн.

Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), а саме: серії ЯПТ №622030 від 16.09.2012; серії ЯПТ №622029 від 26.09.2012; серії ЯПТ №622031 від 05.10.2012; серії ЯПТ №622032 від 05.10.2012; серії ЯПТ №622033 від 05.10.2012 на отримання цінностей від ТОВ «Авточист Плюс» за договором (належним чином засвідчені позивачем копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), видані ТОВ «П’ятий Океан «Україна 2»на ім’я Ющенко А.І., останній був уповноважений на отримання товару від позивача.

Згідно з довідкою наданою регіональним відділенням АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», в якій зазначено, що надходження коштів на рахунок позивача від позивача в період з 01.09.2012 по 12.12.2012 – відсутні (належним чином засвідчена позивачем копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Відповідно до листа №36/10 від 30.10.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі) позивач звернувся до відповідача з повідомленням, щодо сплати коштів за поставлений товар, та зазначив, що у випадку не задоволення вимоги буде вимушений звернутися до суду.

Позивач у позовній заяві №33 від 13.12.2012 наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов’язання за договором поставки 11/09 від 24.09.2012, передано на користь відповідача товар на суму 311 000, 00 грн., натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар сумі311 000, 00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити занього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору поставки №11/09 від 24.09.2012, як продавцем, було передано у власність відповідача товар на суму 311 000, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання цінностей від позивача в період з 26.09.2012 по 05.10.2012.

Проте, відповідач, як покупець, свій обов’язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару, в строк встановлений п.7.2. договору поставки №11/09 від 24.09.2012 – не виконав, що підтверджується довідкою наданою регіональним відділенням АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг за поставлений товар в розмірі 311 000, 00 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов’язань щодо повної оплати поставленого йому позивачем товару за договором поставки №11/09 від 24.09.2012 – не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки №11/09 від 24.09.2012, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріали у справі свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором поставки №11/09 від 24.09.2012 в розмірі 311 000, 00 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 311 000, 00 грн.

Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання зобов’язання щодо оплати за поставлений товар за договором поставки №11/09 від 24.09.2012, позивач у відповідності до п.8.3. вищевказаного договору просить стягнути з відповідачапеню в розмірі 7 460, 24 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 492, 06 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Крім того, судом було перевірено наданий Позивачем розрахунок 3% річних, та встановлено, що при нарахуванні таких Позивачем було допущено помилку в методиці розрахунку, у зв’язку з чим судом проведено власний розрахунок, який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

59000.00

11.10.2012 - 13.12.2012

64

3 %

310.36

63000.00

11.10.2012 - 13.12.2012

64

3 %

331.40

63000.00

20.10.2012 - 13.12.2012

55

3 %

284.79

63000.00

20.10.2012 - 13.12.2012

55

3 %

284.79

63000.00

20.10.2012 - 13.12.2012

55

3 %

284.79

Оскільки, загальна сума 3% річних складає 1 496, 13 грн., але враховуючи те, що позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних у розмірі 1 492, 06 грн., суд не виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення 3% річних в сумі заявленій до стягнення, а саме в розмірі 1 492, 06 грн. за період з 11.10.2012 по 13.12.2012.

Крім того, судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені, з яким суд погоджується щодо сум, методики та ставок нарахувань в розмірі 7 460, 24 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: основний борг -311 000, 00 грн., 3% річних - 1 492, 06 грн. та пеня - 7 460, 24 грн.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «П’ятий Океан «Україна 2», ЄДРПОУ 36520984 (01133, м. Київ, Печерський р-н., пров. Щорса, буд. 5-А, кв. 160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авточист Плюс», ЄДРПОУ 36856356 (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Терещенківська, буд. 21, літера А) основний борг – 311 000 (триста одинадцять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних– 1 492 (одна тисяча чотириста дев’яносто дві) грн. 06 коп., пеню – 7 460 (сім тисяч чотириста шістдесят) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору – 6 399 (шість тисяч триста дев’яносто дев’ять) грн. 05 коп.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 01.04.2013