Ухвала суду № 30399368, 26.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-395/12/0170/25

26.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кононова Ю. С. ) від 17.02.12 у справі № 2а-395/12/0170/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міст плюс" (вул. Шполянської, буд.11,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міст плюс" - задоволено: визнано протиправним і скасовано податкові повідомлення - рішення № 0012862301 та № 0012872301 від 20.12.2011, винесені Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2012, прийняти нове рішення по справі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки позивачем завищено суми податкового кредиту за серпень-вересень 2011р на суму ПДВ в розмірі 5263 грн. ( серпень 2011р 926 грн. вересень 2011р 4337 грн.) , що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у серпні, вересні 2011р на суму 5263 грн. а саме серпень 926 грн.. вересень 4337 грн.

У судове засідання 26.03.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді встановлено, що 21.11.2011 Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Міст Плюс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт № 18344/23-4/32008828 від 07.12.2011 (а.с. 89-103).

На підставі встановлених під час перевірки порушень, ДПІ в м. Сімферополі були винесені податкові повідомлення - рішення: № 0012862301 від 20.12.2011, яким ТОВ «Міст Плюс» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 926 гривень та застосовані штрафні санкції в сумі 463 гривні (а.с. 7); № 0012872301 від 20.12.2011, яким ТОВ «Міст Плюс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5263 гривень, в тому числі в серпні 2011 року на суму 926 гривень та в вересні 2011 року на суму 4337 гривень (а.с. 8).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п. 6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», якій був чинним на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Аналогічне положення викладено і в п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1379, якій набув чинності з 01.11.2011 року.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Стосовно доводів відповідача щодо підтвердження надходження податкових накладних до позивача від його контрагентів із запізненням колегія суддів цілком погоджується із обґрунтуванням позиції суду першої інстанції.

Як вже було зазначено, позивачем до складу податкового кредиту в серпні 2011 року були в тому числі включені податкові накладні, отримані від його контрагентів в червні та липні 2011 року, усього на суму 925,57 гривень та до податкового кредиту за вересень 2011 року, - включені податкові накладні, датами виписки яких є, - червень, липень та серпень 2011 року, усього на суму 4336,77 гривень.

Відповідно до пункту 7 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації № 1002 від 24.12.2010 року, реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Згідно п. 10 Порядку, у розділі II Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг.

Особливості заповнення деяких граф розділу II Реєстру передбачені п. 11 Порядку, в якому зазначено, що у графі 1 проставляється номер запису податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, інших подібних документів, указаних у пунктах 201.10 та 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, та документа, який засвідчує факт придбання товарів, ВМД. Указаний номер запису переноситься на зазначений документ (пп. 11.1), а у графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 11.1 цього пункту (пп. 11.2).

Позивачем в матеріали справи наданий витяг з Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в Розділі II якого перелічені податкові накладні, які були предметом перевірки відповідача.

В цьому Реєстрі зазначені як дата виписки так і дата отримання податкових накладних, а саме: податкові накладні від контрагентів позивача ТОВ Фірма «Пріокс», КП «Одесреклама», ПП «Маестро-НЕО», УДСО при УМВС України в Рівненської області, ВАТ «Укртелеком», дата виписки яких є - червень - липень 2011 року, згідно даних реєстру отримані позивачем 01.08.2011 року (а.с. 79). Податкові накладні, виписані контрагентами позивача в червні - серпні 2011 року, які перелічені на стор. 21-22 акту перевірки та включені ТОВ «Міст-Плюс» до податкового кредиту за вересень 2011 року, згідно даних Реєстру були отримані позивачем саме в вересні 2011 року (а.с. 80-82).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Однак, відповідачем не надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентів та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Стосовно тверджень представника відповідача відносно того, що єдиним документальним підтвердженням запізнення отримання позивачем податкових накладних, виписаних в попередньому податковому періоді може бути конверт із поштовим штемпелем суд вважає необхідним зазначити, що ані нормами Податкового Кодексу, ані будь-якими іншими законодавчими актами листування між підприємствами - контрагентами не регламентовано, а отже таке листування може відбуватися у будь-який спосіб, не заборонений чинним законодавством.

Податкові накладні, що включені позивачем до реєстрів, отримані безпосередньо працівниками підприємства від постачальників або іншими шляхами (в тому числі і звичайними поштовими відправленнями (листами), які не є забороненими чинним законодавством.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що отримані позивачем із запізненням податкові накладні не брали участь у формуванні податкового кредиту в тих податкових періодах, в яких вони були виписані, а отже і були віднесені позивачем до податкових декларацій з податку на додану вартість в тих періодах, в яких вони були фактично отримані.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит в серпні та вересні 2011 року відповідно до вимог чинного законодавств, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних в попередніх податкових періодах, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є протиправними.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, при викладених обставинах, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12 у справі № 2а-395/12/0170/25 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12 у справі № 2а-395/12/0170/25 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко