Ухвала суду № 30399333, 26.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-7383/12/0170/15

26.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Шереніна Ю.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 27.11.12 у справі № 2а-7383/12/0170/15

за позовом Державного підприємства "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву (вул. Вокзальне шосе 32, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98302)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко буд. 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2012 року, позовні вимоги Державного підприємства "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби № 0000342203 від 16.05.2012 року в частині збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 462690 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2012 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач з апеляційною скаргою не згоден, звернувся до суду з відповідними письмовими запереченнями, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належним чином.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.03.2012 р. по 23.04.2012 р. ДПІ в м. Керчі АР Крим була проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., за результатами якої був складений Акт від 28.04.2012р. №247/22-03/00951994.

На підставі висновків акту перевірки від 28.04.2012р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342203 про донарахування грошових зобов'язань у сумі 52655,00 грн., у т.ч. 52654,00 грн. податкових зобов'язань з податку на додану вартість та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Сума донарахування податку на додану вартість за 2011р. у розмірі 52654,00 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ДП "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 46260,00 грн., позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати вказане податкове-повідомлення рішення в частині збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 46260,00 грн.

Вказана сума грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 46260,00 грн., визначена податковим органом у зв'язку з виявленням наступних порушень:

- п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України щодо не включення до податкових зобов'язань з податку на додану вартість надання послуг транспортного експедирування товарно-матеріальних цінностей для Аграрного фонду (по взаємовідносинам з ТОВ «ТрейдАгрополіс» у грудні 2010р. щодо перевезення зерна) на суму 167949,6 грн., у тому числі ПДВ 27991,6 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту з ПДВ у сумі 18267,40 грн. за квітень - червень 2011 р. по операціях з придбання товарів вартістю 109604,50 грн., в тому числі ПДВ 18267,40 грн. у підприємства з ознаками фіктивності ПП «Антарес К».

Судовою колегією та судом першої інстанції встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для нарахування вказаних зобов'язань є та обставина, що послуги по транспортному експедируванню, які надані позивачу ТОВ «Трейд Агрополіс» на підставі договору №3/51 транспортного експедирування №148-ТА/10 від28.04.2010 р. на суму 167949,60 грн. в тому числі ПДВ - 279991,60 грн., були у подальшому передані позивачем Аграрному фонду на виконання вимог договору №16П від 21.08.2010 р., водночас вказані зобов'язання не були відображені у податковій декларації з податку на додану вартість, що і стало підставою для донарахування податковим органом грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 279991,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що між ДП "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (далі - Переробник) та Аграрним фондом (далі - Замовник) укладений договір на переробку зерна пшениці від 21.08.2010р. № 16П.

Аналізуючи вказаний договір судами встановлено, що замовлення додаткових послуг Аграрним фондом супроводжується двома обов'язковими документами, а саме: дозволом та додатковою угодою про замовлення послуг перевезення зерна пшениці або відвантаження.

Аграрний фонд надав дозвіл позивачеві на переміщення 800 тонн зерна з ПП «Аскон», за власні кошти (том І, а.с.87).

Актом перевірки податкового органу встановлено, що за перевіряємий період позивачем були отримані послуги по транспортному експедируванню зерна (пшениці), які здійснені ТОВ «ТрейдАгрополіс» у грудні 2010р.

Згідно наданих бухгалтерських документів у грудні 2010р. ТОВ «ТрейдАгрополіс» надавав послуги транспортного експедирування зерна пшениці для ДП «Керченський КХП» відповідно до договору № 3/51 транспортного експедирування № 148-ТА/10 від 28.04.10р.

Умови Договору №3/51 транспортного експедирування № 148-ТА/10 від 28.04.10р. передбачають, що ДП «Керченський КХП» замовляє транспортне експедирування від пункту відправлення ПП «Аскон» (Запоріжська обл.) (Відправник) до пункту призначення ДП «Керченський КХП» (Одержувач).

Отже, виходячи з умов вказаного договору, останній був укладений самостійно позивачем, ані від імені Аграрного фонду.

Судом першої інстанції встановлено, що отримання ДП «Керченський КХП» послуг транспортного експедирування по вказаному договору підтверджується податковими накладними, виписаними ТОВ «ТрейдАгрополіс», а саме: № 294 від 15.12.2010р.(том І, а.с.116), № 295 від 16.12.2010р.(том І, а.с.118), № 296 від 17.12.2010р.(том І, а.с.120), № 298 від 17.12.2010р.(том І, а.с.122), № 301 від 20.12.2010р.(том І, а.с.124), № 304 від 24.12.2010р.(том І, а.с.126) на загальну суму 167949,60 грн., у тому числі ПДВ - 27991,60 грн.

Факт передачі позивачу послуг транспортного експедирування від ТОВ «ТрейдАгрополіс» підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, а саме актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) та товарно-транспортними накладними (том І, а.с.115-126, том ІІ а.с. 116-140).

Таким чином, ТОВ «ТрейдАгрополіс» виконало послуги транспортного експедирування саме для ДП «Керченський КХП» на загальну суму 167949,60 грн., у тому числі ПДВ - 27991,60 грн.

На думку відповідача, згідно умов Договору на переробку зерна пшениці між ДП «Керченський КХП» та Аграрним фондом від 21.08.10р. №16П, послуги транспортного експедирування зерна пшениці, які надані ТОВ «ТрейдАгрополіс» згідно договору №3/51 транспортного експедирування № 148-ТА/10 від 28.04.10р. на суму 167949,60 грн., в тому числі ПДВ - 279991,60 грн., необхідно було перевиставити Аграрному фонду та відобразити у бухгалтерському рахунку Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 719 «Доходи від іншої операційної діяльності».

У зв'язку з чим, податковим органом зроблений висновок, що ДП «Керченський КХП» занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму наданих послуг для Аграрного фонду у розмірі ПДВ 27991,60 грн.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу, виходячи з наступного.

Згідно з п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Водночас, податковий орган вказує, що зазначені послуги були передані Аграрному фонду у 1 кварталі 2011 року, тобто у цьому випадку підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, виходячи з наведених правових норм законодавець пов'язує дату виникнення податкових зобов'язань для послуг з датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку незважаючи на те здійснені послуги за плату або безкоштовно.

Водночас, податковим органом не надано доказів оформлення акту приймання передачі послуг транспортного експедирування між позивачем та Аграрним фондом (укладання додаткової угоди на транспортування, відвантаження 800 тон пшениці). Не надано доказів наявності розбіжностей між податковими зобов'язаннями позивача та податковим кредитом Аграрного фонду в розрізі контрагентів, що відображуються в інформаційних базах податкового органу, а саме АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано жодних доказів того, що отримані послуги позивачем від ТОВ «ТрейдАгрополіс» на загальну суму 167949,60 грн., у тому числі ПДВ - 27991,60 грн. були виконані за замовленням Аграрного фонду, оскільки при наявності дозволу на переміщення зерна (том І, а.с.87), Аграрний фонд не укладав додаткової угоди на переміщення зерна з ДП «Керченський КХП», як це передбачає договір на переробку зерна пшениці від 21.08.2010р. № 16П, а саме п.п.2.2.2. Наявність одного дозволу на переміщення зерна Аграрного не є обов'язковою ознакою виконання саме п.п.2.2.2 Договору від 21.08.2010р. № 16П. та підставою для формування об'єкт оподаткування податку на додану вартість у розумінні вимог пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України.

Отже, з аналізу норм п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, вбачається, що законом визначений вичерпний перелік підстав виникнення податкових зобов'язань для робіт (послуг), а саме: дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Посилання представника відповідача на Акт від 01.01.2011р. за договором переробки (том І, а.с.91), як на документ, що засвідчує факт постачання послуг платником податків, а саме передачу позивачем послуг транспортного експедирування, отриманих від ТОВ «ТрейдАгрополіс» на загальну суму 167949,60 грн., у тому числі ПДВ - 27991,60 грн., Аграрному фонду є безпідставними з огляду на таке.

Аграрним фондом в особі генерального директора Маринець О.Ю. Державному підприємству «Керченський КХП» був наданий дозвіл від 03.12.2010р. на переміщення 1596,760 тонн зерна пшениці 3 класу 2008р. з ВАТ «Комиш-Зорянський елеватор».

На виконання вказаного дозволу позивачем був укладений договір № 02/12/10 від 07.12.2010р. (том ІІ, а.с.50) з ТОВ Компанія «Агротранс»щодо організації доставки сільськогосподарської продукції залізничним транспортом.

ТОВ Компанія «Агротранс» були виписані податкові накладні (том ІІ, а.с.54-57), відповідно до яких, ТОВ Компанія «Агротранс» виконала послуги по організації доставки сільськогосподарської продукції залізничним транспортом для позивача на загальну суму 223512,00 грн. Виконання вказаних послуг, крім того, підтверджується рахунком - фактурою (том ІІ, а.с.52) та актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) (том ІІ, а.с.53).

ВАТ «Комиш-Зорянський елеватор» була виписана податкова накладна № 14 від 08.12.2010р. на загальну суму 67063,92 грн. по факту виконання послуг завантаження зерна пшениці 3 класу 2008р. у розмірі 1596,760 тонн. Виконання послуг завантаження зерна пшениці контрагентом (ВАТ «Комиш-Зорянський елеватор») підтверджується актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 578 від 08.12.2010р.(том ІІ, а.с.59).

Залізничною станцією Придніпровська (Керч) були надані послуги пов'язані з переміщенням зерна Аграрного фонду, а саме: подача та прибирання вагонів, використання залізничних вагонів, маневрові роботи на загальну суму з ПДВ 11059,68 грн. Залізничною станцією Придніпровськам (Керч) були виписані накладні на маршрут або групу вагонів (том ІІ, а.с.62-65), відповідно до яких загальна маса перевезеного вантажу склала 1596,760 тонн.

Таким чином, на виконання дозволу від 03.12.2010р. на переміщення 1596,760 тонн зерна пшениці 3 класу 2008р. з ВАТ «Комиш-Зорянський елеватор» позивачем було здійснено витрат на загальну суму 301635,60грн. (11059,68+67063,92+223512,00), а Аграрним фондом відповідно до акту від 01.01.2011р. (том І, а.с.91) було прийнято виконання послуг з перевезення (відвантаження) зерна пшениці у розмірі 1594,600 тонн на загальну суму 301604,32 грн. від Державного підприємства «Керченський КХП», що відображено у бухгалтерському обліку позивача - журналі - ордері і відомостях по бухгалтерському рахунку 361 Розрахунку з вітчизняними покупцями за 4 квартал 2010 р. у субрахунку 719 (відображені послуги з транспортного експедирування на суму 301604,31 грн.).

А відтак, посилання податкового органу на акт від 01.01.2011р. за договором переробки (том І, а.с.91), як на документ, що засвідчує передачу позивачем послуг транспортного експедирування, отриманих від ТОВ «ТрейдАгрополіс» на загальну суму 167949,60 грн., у тому числі ПДВ - 27991,60 грн., Аграрному фонду є не обґрунтованим та не підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

До матеріалів справи представником позивача були надані документи бухгалтерського обліку ДП «Керченський КХП», а саме: журнал-ордер і Відомість по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 4 квартал 2010р. та 1 квартал 2011р.(том ІІ, а.с.190-191), відповідно до яких, у Аграрного фонду не вбачається будь-якої заборгованості перед ДП «Керченський КХП» на суму 167949,60 грн., у тому числі ПДВ - 27991,60 грн. по операціям передачі послуг транспортного експедирування від позивача до Аграрного фонду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Як зазначено в акті перевірки, ДП "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України порушило вимоги п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту з ПДВ у сумі 18267,40 грн. за квітень - червень 2011 р. по операціях з придбання товарів вартістю 109604,50 грн., у підприємства з ознаками фіктивності ПП «Антарес К».

Відповідно до акту перевірки підставою для виключення 18267,42 грн. зі складу податкового кредиту є визнання податковим органом нікчемною угоду між позивачем та його постачальником, оскільки не можливо підтвердити реальність фінансово-господарських операцій між підприємствами у квітні - червні 2011р. з огляду на наступне.

За даними податкового органу у ПП «Антарес К» та його постачальника - ТОВ «ЕСПЕКАР», відсутні трудові ресурси, основні фонди та інші виробничі потужності, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств, що свідчить про фіктивність укладених правочинів.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту у розмірі 18267,42 грн.

Державне підприємство "Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (Покупець) здійснював придбання товарів у ПП «Антарес К» (Постачальник) на підставі договору купівлі-продажу № 22 від 10.01.2011р., згідно з умовами якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити. Ціна та загальна вартість товару узгоджується сторонами додатково та відображається у рахунку або специфікації на товар.

Перелік наданого Постачальником товару, його найменування, кількість, комплектність та ціна містяться в накладних і податкових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. (п.2.2. Договору).

На виконання цього договору Постачальником у квітні-червні 2011р. був поставлений Покупцю (ДП Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України) товар (товари широкого профілю).

Отримання товару від ПП «Антарес К» підтверджується видатковими накладними: № 122 від 08.04.2011р. на суму 1045,00 грн. (у тому числі ПДВ - 174,17 грн.), № 121 від 08.04.2011р. на суму 1800 грн. (у тому числі ПДВ - 300 грн.), № 136 від 21.04.2011р. на суму 2432,00 грн. (у тому числі ПДВ - 405,33 грн.), № 000160 від 04.05.2011р. на суму 3322,50 грн. (у тому числі ПДВ - 553,75 грн.), № 000157 від 13.05.2011р. на суму 12870,00 грн. (у тому числі ПДВ - 2145,00 грн.), № 000175 від 16.05.2011р. на суму 2250,00 грн. (у тому числі ПДВ - 375,00 грн.), № 000176 від 16.05.2011р. на суму 95,00 грн. (у тому числі ПДВ - 15,83 грн.), № 000185 від 18.05.2011р. на суму 2500 грн. ( у тому числі ПДВ - 416,67 грн.), № 000186 від 18.05.2011р. на суму 2500 грн. ( у тому числі ПДВ - 416,67 грн.), № 000191 від 24.05.2011р. на суму 2500 грн. ( у тому числі ПДВ - 416,67 грн.), № 000221 від 06.06.2011р. на суму 61780,00 грн. (у тому числі ПДВ - 10296,67 грн.), № 000253 від 15.06.2011р. на суму 8250 грн. (у тому числі ПДВ - 1375,00 грн.), № 000264 від 24.06.2011р. на суму 4130,00 грн. (у тому числі ПДВ - 688,33 грн.), № 000255 від 15.06.2011р. на суму 4130,00 грн. (у тому числі ПДВ - 688,33 грн.) на загальну суму 109604,50 грн., в тому числі ПДВ - 18267,42 грн. (І том, а.с.129-146).

У квітні - червні 2011 р. у ПП «Антарес К» згідно з датою відвантаження товару (ДП Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України), що підтверджується видатковими накладними, згідно з п. 178.1. ст. 178 Податкового кодексу України у ПП «Антарес К» виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 18267,42 грн.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України по факту поставки товару ПП «Антарес К» виписані наступні податкові накладні: № 13 від 08.04.2011р. на суму 1045,00 грн., в тому числі ПДВ - 174,17 грн., № 12 від 08.04.2011р. на суму 1800,00 грн., в тому числі ПДВ - 300,00 грн., №33 від 21.04.2011р. на суму 2432,00 грн., в тому числі ПДВ - 405,33 грн., № 16 від 13.05.2011р. на суму 12870,00 грн., в тому числі ПДВ - 2145,00 грн., № 24 від 18.05.2011р. на суму 2250,00 грн., в тому числі ПДВ - 375,00 грн., № 18 від 16.05.2011р. на суму 95,00 грн., в тому числі ПДВ - 15,83 грн., № 4 від 04.05.2011р. на суму 3322,50 грн., в тому числі ПДВ - 553,75 грн., № 25 від 18.05.2011р. на суму 2500,00 грн., в тому числі ПДВ - 416,67 грн., № 26 від 18.05.2011р. на суму 2500,00 грн., в тому числі ПДВ - 416,67 грн., № 35 від 24.05.2011р. на суму 2500,00 грн., в тому числі ПДВ - 416,67 грн., № 135 від 06.06.2011р. на суму 61780,00 грн., в тому числі ПДВ - 10296,67 грн., № 152 від 15.06.2011р. на суму 8250,00 грн., в тому числі ПДВ - 1375,00 грн., № 167 від 24.06.2011р. на суму 4130,00 грн., в тому числі ПДВ - 688,33 грн., № 154 від 15.06.2011р. на суму 4130,00 грн., в тому числі ПДВ - 688,33 грн. - на загальну суму 109604,50 грн., в тому числі ПДВ - 18267,42 грн. (І том, а.с.32).

Вказані податкові накладні отримані позивачем у квітні-червні 2011 року та включені до реєстру податкових накладних за квітень-червень 2011 року.

У зв'язку з чим, по даті отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, у ДП Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України виникло право на податковий кредит в сумі 18267,42 грн.

Постачальник - ПП «Антарес К» відповідно до ст. 184, 198 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних на час їх складання, так як був зареєстрованим платником ПДВ та зареєстрований як суб'єкт господарювання - юридична особа.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані товари, а саме: у квітні 2011р. у розмірі ПДВ - 879,50 грн., у травні 2011р. у розмірі ПДВ - 4339,59 грн. та у червні 2011р. у розмірі ПДВ - 13048,33 грн., що підтверджено податковими накладними та реєстрами отриманих податкових накладних за квітень-червень 2011р., оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, вказані податкові накладні, які оформлені у відповідності до наказу ДПА України від 21.12.2010р. № 969 і ст. 201 ПК України та є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами, тобто документами, які згідно з вимогами ст. 138 ПК України повинні підтверджувати витрати позивача, та надають право на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям.

Крім того, суд зазначає, що за період квітень - червень 2011р. вказані товарно-матеріальні цінності були транспортовані зі складу постачальника (ПП «Антарес К») власними силами, що підтверджується подорожніми листами позивача(том ІІ, а.с.205-215).

З наданих подорожних листів (том ІІ, а.с.205-215) вбачається, що дата їх оформлення співпадає з датою виписки видаткових накладних та податкових накладних на товар, отриманий від ПП «Антарес К», а оскільки позивач не мав можливості вписати перелік усіх ТМЦ, у зв'язку з їх великою кількістю, то до подорожнього листа, як товарний розділ, прикладались як невід'ємна частина спеціалізовані форми: видаткові та податкові накладні, затверджені в установленому порядку, по яких провадиться списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також ведеться складський, оперативний, податковий і бухгалтерський облік.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач, використовував власні транспортні засоби за тими самими періодами, а саме 08.04.2011р., 21.04.2011р., 04.05.2011р., 13.05.2011р., 16.05.2011р. 18.05.2011р., 24.05.2011р., 06.06.2011р., 15.06.2011р. та 24.06.2011р. для перевезення інших товарно - матеріальних цінностей окрім переданих контрагентом - ПП «Антарес К».

Таким чином, при здійсненні перевезення у внутрішньому сполученні власними транспортними засобами позивач мав усі необхідні документи для самовивозу товарно-матеріальних цінностей, отриманих від контрагента ПП «Антарес К», а саме: оформлений згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV подорожній лист та відповідні документи, які підтверджують право власності на товарно-матеріальні цінності: видаткові та податкові накладні, які необхідні для ведення бухгалтерського обліку.

Крім того, сплата грошових коштів позивачем у розмірі 109604,50 грн. у тому числі з ПДВ у розмірі 18267,42 грн. підтверджується виписками банку за 07.04.2011р. на суму 1800,00 грн., в тому числі ПДВ - 300,00 грн., 15.04.2011р. на суму 1140,00 грн., в тому числі ПДВ - 190,00 грн., 20.04.2011р. на суму 2432,00 грн., в тому числі ПДВ - 405,33 грн., 12.05.2011р. на суму 16192,50 грн., в тому числі ПДВ - 2698,75 грн., 17.05.2011р. на суму 2250,00 грн., в тому числі ПДВ - 375,00 грн., 01.06.2011р. на суму 2500,00 грн., в тому числі ПДВ - 416,67 грн., 06.06.2011р. на суму 61780,00 грн., в тому числі ПДВ - 10296,67 грн., 07.06.2011р. на суму 2500,00 грн., в тому числі ПДВ - 416,67 грн., 15.06.2011р. на суму 8250,00 грн., в тому числі ПДВ - 1375,00 грн., 23.06.2011р. на суму 5000,00 грн., в тому числі ПДВ - 833,33 грн., 05.07.2011р. на суму 1630,00 грн., в тому числі ПДВ - 271,67 грн. та квитанцією до приходного ордеру від 15.06.2011р. на суму 4130,00 грн., в тому числі ПДВ - 688,33 грн., на загальну суму 109604,50 грн. у тому числі з ПДВ у розмірі 18267,42 грн.

Отже, сума податку на додану вартість була сплачена ДП Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковий рахунок продавця - ПП «Антарес К».

З матеріалів справи вбачається, що отримані товари були оприбутковані на складі та у подальшому використані у господарської діяльності позивача, що підтверджується карткою рахунку: 2020, 2074, вимогами підзвітної особи, актами списання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що товарного-матеріальні цінності списані по бухгалтерському обліку.

Таким чином, отримання товару, за операцією з придбання яких ДП Керченський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України в квітні - червні 2011 р. нарахувало податковий кредит у сумі 18267,42 грн., використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу України, Податкового кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В даному випадку ПП «Антарес К» та позивачем була вчинена господарська операція щодо придбання товару. Матеріали справи підтверджують отримання товару. Оплата за договорами була здійсненна позивачем в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

З вказаних норм вбачається, що зареєстрований у ЄДРПОУ контрагент позивача є юридичною особою, наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з постачання товарів.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.198.6, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у результаті неправомірного формування податкового кредиту по взаємовідносинам з підприємством з ознаками фіктивності, ПП «Антарес К», за квітень-червень 2011 р. на загальну суму 18267,42 грн., є необґрунтованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 27.11.12 у справі № 2а-7383/12/0170/15- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 27.11.12 у справі № 2а-7383/12/0170/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Ю.Л.Шеренін

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян